Умалять/умалить достоинство принижувати/принизити гщшсть,

применшувати/применшити гщшсть умалять /умалить значение применшувати/применшити значения умерять/умерить апетит зменшувати/зменшити апетит умерять/умерить боль зменшувати/зменшити б1ль, утамовува- ти/утамувати бкль, угамовувати/угамувати б1ль, полегшу- вати/ полегшити 61ль умерять/умерить гнев стримувати/стримати гшв, угамовува­ти/угамувати ГН1В, утамовувати/утамувати гшв, стишува-

ТИ/СТИШИТИ ГН1В уноситься/унестись мыслями линути/полинути думками,

заноситися/занестися думками упираться/упереться на своем затинатися/затятися на своему уплетать за обе щеки уминати за обидв1 щоки уплывать из рук вислизати з рук

употреблять/употребить в пищууживати/ужити якТжу употреблять лекарства уживати лжи управлять автомобилем керувати автомобьлем управлять государством керувати державою упражняться в чем вправлятися, тренуватися в чому упразднять/упразднить должность лжвщовувати/лжвщувати посаду

уронить слезу пролити сльозу, зронити сльозу усматривать скрытый смысл убачати прихований смисл успокаивать/успокоить боль заспокоювати/заспокоТти бьль, угамовувати/угамувати бьль, утамовувати/утамувати бкль, утишувати /утишити бкль успокаивать/успокоить нервы заспокоювати/заспокоТти нерви

устанавливать/установить дипломатические отношения встановлювати/встановити дипломатичш вщносини, налагоджувати/ налагодити дипломатичш вщносини устанавливать/установить истину установлювати/установити

1 стину, з'ясовувати/з'ясувати 1стину устраивать/устроить концерт влаштовувати/влаштувати концерт

устраивать/устроить свадьбу влаштовувати/влаштувати

весшля, справляти/справити весшля устраивать/устроить сцену кому робити/зробити сцену,

влаштовувати/влаштувати сцену кому устранять/устранить от должности усувати/усунути з посади,

звшьняти/звшьнити з посади устранять/устранить ошибки усувати/усунути помилки, ви- правляти/виправити помилки

устремлять/устремить взгляд спрямовувати/спрямувати погляд, звертати/звернути погляд, утуплювати/утупити погляд, упинатися/уп'ястися поглядом устремлять/устремить вниманиезосереджувати/зосередити увагу,

спрямовувати/спрямувати увагу, звертати/звернути увагу уступать/уступить в споре поступатися/поступитися у супереч-

Ц1, вщступати/вщступити у суперечщ уступать/уступить дорогу давати/дати дорогу, зв1льняти/звгль- нити дорогу

уступать/уступить место поступатися/поступитися мкце^,

давати /дати мсце уступать/уступить требованиям тдкорятися/шдкоритися вимогам утолять/утолить жажду утамовувати/утамувати спрагу, угамо-

вувати / угамувати спрагу утопать в зелени потопати в зелеш

утопать в роскоши купатися в розкошах, потопати в розкошах,

розкошувати уходить/уйти восвояси 1ти/шти геть

уходить/уйти в себя заглиблюватися/заглибитися в себе, замика-

тися/замкнутися в соб1, поринати/поринути в сво! думки уходить/уйти из жизни гги /ШТИ 3 життя уходить/уйти корнями во что сягати/сягнути коршням у що уходить/уйти на покой гги/пгги на спочинок, виходити/вийти на спочинок

уходить/уйти от ответственности уникати/уникнути вщпов! - дальноеп

уходить/уйти с головой во что поринати/поринути з головою, занурюватися/зануритися з головою, заглиблюватися/за- глибитися з головою, входити/ув! Йти з головою// що уходить/уйти с работы пи/шти з роботи участвовать брати/узяти участь

учитывать/учесть обстоятельства зважати/зважити на обста­вини, враховувати/ врахувати обставини учиться танцам навчатися танщв хватил удар кого побив грець, ударив грець кого

хранить в банке збер! гати в банку, тримати в банку

хранить в тайне тримати втаемвищ, держати в таемниш, утаювати

хранить в тепле збер1гати в теши

хранить молчание мовчати

хранить спокойствие збер1гати спокш

Ч

чинить препятствия перешкоджати, ставати на перешкод!,

ставати на завад! чувствовать недомогание нездужати чувствовать себя в силах вщчувати силу

Ш

швырять деньги (швыряться деньгами) кидати троил, тринькати грошг, розтринькувати грош1, см1тити грошима, сипати грошима

я

явиться с повинной прийти з повинною, прийти повинитися являться исключением бути винятком, становити виняток»

являти собою виняток являться/явиться по вызову з'являтися/з'явитися на виклик являться причиной чего спричинятися до чого

? 0}д1л 4 Щавипъне поеднання ств (керування)

 

адекватно чому

адресувати кому

алерпя до чого. на що, рщше

в1д чого аналопя з чим, до чого, м1ж чим

апелювати до кого-чого багатий на що бщний на що болить кому що вживати/вжити чого, що вибачати/ вибачити кому вибачатися/вибачитися перед ким

В1ДПОВ1ДаТИ/В1ДПОВ1СТИ кому-

чому В1ДПОВ1ДНО до чого вчитися чого глузувати з кого-чого глумитися з кого-чого грунтуватися на чому дбати про кого-що, за кого-що дивуватися з кого-чого,

кому-чому д! ставатися/д1статися до чого доглядати/доглянути за ким- чим, кого-що додержувати / додержати

чого

докоряти/докорити кому Д0р1внювати чому дор! кати/дор1Кнути кому досягати/досягти кого-чого дотичний до чого доторкнутися до кого-чого дотримувати/дотримати чого дякувати кому-чому ждати кого-чого завбьльшки з кого-що,

якхто-що заввишки з кого-що,

якхто-що заглибшки з кого-що,

якхто-що завдавати/завдати чого завдяки чому

завдячувати кому-чому чим завщувач чого зав! дуючий чим заживати/зажити чого заздрити кому-чому,

на кого-що зазнавати/зазнати чого залучати/залучити до чого

Замшювати/замшити

ким-чим, на кого-що запоб1гати/запоб1ГТи чому заслабнути на що заслуговувати/заслужити

на кого-що, кого-чого заснований ким-чим застер1гати/застерегти

вЮ чого захворгги на що зачекати на кого-що збуватися/збутися кого-чого зважати/зважити на кого-що зпдно з чим зглянутися на кого-що,

над ким-чим здатний на що, до чого здихатися кого-чого змилуватися над ким знатися на чому зневажати кого-що знущатися з кого зраджувати/зрадити кого-що 1ГНорувати кого-що кепкувати з кого-чого клопотатися про кого-що,

за кого-що командувач кого-чого командуючий ким-чим корисний кому, для кого-чого ласий до чого, на що личити кому-чому милуватися ким-чим,

з кого-чого, на кого-що

мисливець за ким-чим,

на кого-що набирати/набрати кого-чого набувати/набути чого навчатися/навчитися чого наголошувати/наголосити

що, на чому, на що надихати/надихнути на що наповнений чим наражатися/наразитися на що наржати на кого-що насм! хатися з кого-чого наштовхуватися/наштовхну-

тися на кого-що непереливки кому непокора кому неприйнятний для кого-чого несила кому

нехтувати/знехтувати ким-чим обертати/обернут

на кого-що, ким-чим, рщше в кого-що обертатися/обернутся на кого-що, ким-чим, рщше в кого-що ОВОЛОД1ВаТи/ оволодгги

ким-чим одружуватися / одружитися

з ким оженитися на кому опановувати / опанувати

кого-що ошкувати кого-що ошкуватися ким-чим

опозицШнии до чого освоювати /освогти що оснований на чому остер! гатися кого-чого,

рщше в1д кого-чого очжувати кого-чого,

на кого-що памятник; кому-чому панувати над ким-чим панькати кого панькатися эким,

коло (61ля) кого паралельно до чого перевага над ким-чим переважати/ переважити

над ким-чим перейматися/ перейнятися чим

Перепрошувати/перепросити

кого

Перетворювати/ перетворити

на кого-що перетворюватися/ перетвори-

тися на кого-що перпендикулярно до чого пильнувати кого-що_г

за ким-чим шддягати чому шдпадати / шдпасти

тд що шд силу кому шклуватися про кого-що,

рщше за кого-що, побратися з ким

П0В1Д0МЛЯТИ/ ПОВ1ДОМИТИ

кого, руцие кому поводитися/повесгися

з ким-чим поглузуватк з кого-чого под|бний до кого-чого под1бн! Сть до кого-чого,

меж ким-чим подобно до кого-чого подоба кого-чого позбавлятися/позбавитися

кого-чого позбуватися / позбугися

кого-чого покласти початок чому, у чому полювання на кого-що полювати на кого-що поратися коло (был) кого-чого постачати/ постачити кому-

чому, р'щше кого-що чим поступатися/ поступитис»

ким-чим потерпати вгд чого потребувати чого потурати кому у чому приглядати/приглянути

за ким-чим придатися до чого, для чого придатний до чого, для чого призводити/призвесги до чого призначений

для кого-чого, кому припускатися/ припусгитися чого

присвячувати/присвятити

кому-чому пробачати/пробачити кому пропорцшно чому (у матема­тик), до чого протилежний чому прощати/простити кому рад'гги з чого₃ кому-чому розум'ггися на (рщше в, у) чому

сахатися / сахнутися в1д кого-чого свщомий чого скидатися на кого-що слабувати на що слщкувати за ким-чим см1ятися з кого- чого спекатися кого-чого сшвати чого_ч що сшвзвучний з чим, чому спов1щати/слов1*стити кого-

що, рщше кому-чому сповнений чого спод! ватися кого-чого,

на кого-що спраглий чого

спричиняти/спричинити що спричинятися/спричинитися

до чого

стежити за ким-чим сторонитися кого-чого стосовно чого, до чого стосуватися кого-чого страждати в1д чого сумувати за ким-чим,

без кого-чого схожий на кого-що, з ким-чим т1шитися ким-чим* з кого-чого торкатися /торкнутися

кого-чого тотожний чому, з чим трансформуватися в кого-що тужити за ким-чим,

рщше по кому-чому турбуватися за кого-що*

про кого-що тяжати до кого-чого убол! вати за кого-що уникати кого-чого учитися чого

упадати за ким, бьля (коло)

кого хворий на що хвор гги на що цуратися кого-чого, рщше ким-чим чекати кого-що, на кого-що чигати на кого-що

? 0}дт 5 Наголос у складных випадках

 

А

абйде(абйколи, абйкуди, абйхто, абйяк) агропом1Я аджё адрёсний

(стосуеться адреса) адресный

(стосуеться витального адреса) акрополь алкоголь алфавит амфора ашякий анонГм апартамёнти апокалшсис апоплёшя апостроф арго

аргумёнт

аристократа

аркушёвий

асиметр[я астролог астроном атлас (географы-

ний) атлас (тканина)

Б

бадьорйти базилжа байдуже байдужий батьювщина (спад

щи на) батьк1вщйна (вет-

чизна) безстроковий бездротовий безпрйстрасний бёсща

б[гма (б1гом)

б1гма (немае)

б1ржовйй

благовют

близькйй

бовтати

Богота (место)

болотйстий бородавка борючись босий

БОСОШЖ

бочковйй брова

бубон (музичний шструмент) бубон (напухла льмфатична залоза) Буковйна бундесвер бундестаг бутафор1Я бюлетёнь бюрократа

В

вавилонянин

ваги

важ1ль

валовйй

вальдшнеп

вахтёр

ведмедйця

Велйкдень великбднш (хоча

Велйкдень) верба вервёчка веретено верства вертйхв1ст веснянйй вестй вибоТна

ВИВ0р1ТНЙЙ

вйгода (корысть) вигода (зручшсть) видання(часопис) видання(процес) видатки виднота вйдобуток визвбльний визнання викопнйй вйкоренити використання вимбва вимога вйнагорода вйнагородити випадок вйправдання виправний(якого можна випра- вити)

виправний (при- значений для виправлення) виразний

ВЙС1ТИ

вйсоко

ВИСХ1ДНЙЙ

вйтрата

вичёрпний

вишйванка

В1ДГ0М1Н

вадавна

В1ДП0В1СТЙ В1ДСОТКОВИЙ В1ДТ1К В1ДТОД1

В1дчай

в*1дщепёнець В1льха

В1рНОП1ДДаНИЙ

В1*рш (в[рша_у ян.

ВфШ1, ВфШ1В) В1ТЧЙМ

В1ЧеВИЙ / В1ЧОВЙЙ

(вгд В1че) вказ1внйй владар вовнянйй вогнёвий водночас водопровод Водохрёстя I Водбхреще

ворота

вощанйй

впам'ятку

Вперём1Ж

вперём1ш

вподобання

впродбвж

ВР13Н661Ч

ВрОЗЛ1Т

Вр03р13

врукопаш

всерёдину

всотати

втришия

вудити

в'язкйй

в'ялйти

г

газообм! Н

газопровод

гайвороння

Гарасйм / Герасим

гел1коптёр

генёза

генёзис

гётьман

гетьманський

гетьманщина

пркота

гладкий

(про поверхшо; ковзкий)

гладкий	д	добуток
(товстий)	далей	доверху
глйббко	далечьнь	довести
глинозем	данйна	ДОВ1ДНИК
глбтковйй	ДВ01СТИЙ	догмат
глядач	дворянйн	ДОГОВ1Р
ГП1ВЙТИ	двостулковий	ДОГОВфНИЙ
гойдалка	двоступенёвий	догола
гол (род.	деревина	ДОК1Р
гола)	(матар1ал\	докумёнт
гол фуч	деревина (одне	донёсхочу
голковйй	дерево)	донёхочу
горйстий	десяткбвий	довька
горйхвктка	децимётр	доп(зна
горйцвгг	дёшево (хоча	доплатайй
горобйна	дешёвий)	дбслщний
горошина	джентльмён	ДОСЛ1ДНИК
госпбдарський	джерелб (мн	дбтеп
(який стос.	джерёла)	дочиста
господаря)	джинсбвий & оча	дочка
господарський	джинси)	доччйн (доччина,
(який, етос~	диспансер	доччинё)
господа рства)	дйхання	дошка
грабл!	дичина	дощанйй
графт	Д16ВИЙ	дощовйй
грошевий	дажа (хочаяжка)	др1мбта
/ грошовйй	дшовйй	дрова
грушёвнй	добГр
гуртовйй	добовйй	Е
гуртбжиток	добрйвеч1р	експёрт
гусениця	добрйдекь
гусеничний	ДОбрОДШ	е
гущавина	добрбдшка	еретйк

ж	закОнчйтися	застрОлити
жадбний	закладка (смужка-	засув
жалйти	вставка)	засуха
жало	заклинйти	затёмна
жалоба	закупорити	затйшний
жалюз{	закупорювати	затишок
жаркйй	закуска	захворОти (захворпо,
жёвршня	залёжатися	захворОеш)
жёвр*1ти	залоза(хоча	захщ (сторона)
жерло	зал аз и стай)	зачшка
живопис	замужня	зблйзька
жйлавий	замковий {вШ замок)	звання
житло	замкбвий (вгд замок)	звестй
житловйй	замковий (род.	звйсока
жмурки	замкового, ш.)	здичавклий
жолудця (хоча	замолоду	здичавгги
жолудь)	заняття	31брання
	заоча	злёгка
	запитання	злидар
забавка	затрка	знамёнб
завдання	зашпсняв1ти	знания
завезти	запонка	ЗШЯКОВ1ТИ
завершйти {завер­	запрбдати	зобов'язання
шу, завершит)	заробггок	зобразйти (хоча
завждй	зародок	зображення)
завидна	заседания (збори)	ЗОВС1М
загадка	заедания (тд-	збзла
заголовок	стерьгання)	зокрёма
заграва	засж	зрання
задарма	заств	зручний
за! ржав1лий	заспбка	ЗуббЖ1ЛИЙ
за1ржав1ти	застбпорити	Зуб0Ж1ННЯ
закгнчити	застрёлити	Зуб0Ж1ТИ

I	клейкий	КуЛ1Нар1Я
(кло (род.МН. 1КЛ1В)	клиибпис	кульбаба
1КОНОПИС	КЛ1Щ1 Инстру­	кумшство
1М*Я	мент)	курятина
1НЛУСТР1Я	\ших\(комахи)	кухбнний
1НОХ1ДБ	коваль	кучма
1ПСИЛОН	ковзання
(рис (рослина)	ковила	Л
1рйс(цукерки)	кблёдж	лазурбвий
(скра	колесо (мн.колёса)	ламкйй
I	КОЛ1Я	лантух
колядник	ласкавий
щкйй	комбайнёр	латинянин
	комизйтися (хоча	лёв'ячий
к	комйзливий)	легкйй
кайдани	контрактбвий	лестйтися
камбала	копирсатися	липкйй
камфора	КОШТЮСТЬ (хоча	листопад
камфорний	КОП1ТКЙЙ)	лйчити
каптур	корйсний	лишё
картбпляний	корйстувач	лГкарський (який
каталог	кбрйсть	стос. Л1каря)
катма	корогва	Л1карський (який
католйцький (хоча	корбмисло	СтОС. Л1К1В)
католик)	косий	Л1ТНЙЙ (для
католйцтво	котрйй	лтання)
квартал	коцюба	лбкшина
квасолёвий (хоча	КОЧ1ВНЙК	ломйкамшь
квасоля)	крбТти	лбщйна
кишка	кропива	лудйти
мломётр	КрОШТКЙЙ	лука(луг)
К1СТКОВЙЙ	кружнйй	лука(вигин)
кладовйще	куюль	лупа (на шк1р1)

лупа(скельце)	музика (мелодия)	начинка
льодовйй	музйка (музикант)	нашвидкуруч
ЛЬОДЯНЙК		нездоланий
людськйй (власти-	Н	нездоланний
вий людям, по-	набожний	незручний
в'язанйй 13 лю-	навпш	некролог
диною)	навчання	ненависти
людськйй (, людя-	наглядач	ненависний
ний)	наголо	ненависть
люмпен	надбання	неплатник
м	надвёч1р	непрйязний
надстроковйй	неприязнь
малйй	назаввдй	нерёстйтися (хоча
маляр	наздогад	нёрест)
малярка	назирцем	нести
маркёр	назирщ	низати
маркетинг	найманець	НИЗХ1ДНЙЙ
мастйти	напасть	никати
машинбпис	наперёваги	ншечити
медикамёнти	напнутий	Н1защо
медянйк	напровесн1	новйй
мерёжа	напрочуд	новина
мертвёччина	нап'ястй	(мн. новйни)
металурпя	наршн!	нувориш
мйлостиня	нар1вн0	нуднйй
М1Л1Мётр	нар1зно
М1ЛКЙЙ	насамюнець	О
М1М1Кр1Я	насамперед	обаб! Ч
мшусбвий	насмОшка	обвГд
Молох	насторож!	об'ём
мбчар {мн. мочари	насухо	об! ЦЯнка
мочарт)	натщёсерце	обруч
мршлйвий	нахильщ	6бсТр1Л

06Т1ЧНЙЙ

оглядач бгрОх одёжина одпнадцять

ОДНОЛ1ТОК

одноразбвий бдуд

оздоровйтн (хоча оздоровлений) озёрцё озимина ознака

ОК1СТ

олеиёв!

олень

омела

ОП1р

ОШрЖСТЬ

отеля оповщач

ОПОВЩНЙЙ

оптбвий оптовик орач

ортопёд*1я

осетёр

особина

осока

осокорйна

осяйнйй

отаман

очиснйй

П

лалацбвии

парал1Ч

партёр

паскв1ль

пасовйсько

пасти(ся)

пахва (мн. пахви)

пеня

первбцвОт

перёб1Г

перёвертенъ

перев! знйй

передодень

переддёнъ) передпбкш перёжйток перё1зд(ж/а{е) переТзд (процес) перекотйполе перёпад перёпис переплигнуги (хоча пере- плйгувати) перёпустка перёр1з пересОчний перёсуд

перетёртти (хоча

тертти) перётин перетрймати

перех(д

перехщнйй

першочергбвий

петля

печ1Я

тала < ми. лйли,

тал) пщцанець пщданий подданство пщзахисний пщнести пщребёрний

П1ДСВИНОК

пщслшуватий тдстйлка пщстрибнути тзнання тльговйй (хот ш'льги)

П1СК0ВЙЙ П1СНЙЙ

плато плащовйй плескания (хоча

плёскгг) пли гати плйстй плитковйй шисенёвий повгтряний

ПОГОВф

пбголос

податк& вйй	посланёць	прокажёкий
подруга	послания	прокляста
подружка	послух	промОжок:
подушка	пбсшяь	прбсштак
поеднання	ПОСТОЯТЙ	проака
позйвач	поступка	прбскура
позначка	посуха	прбстйй
позов	потай	протбвлитися
показник (мн~ по-	потайливий	прошарок
казникй)	потайнйй	прясти
поклястися	поталанйтн. (хоча	псевдошм
покоТвка	талан)	пуловер
покрив	ПОТ1ЧОК	пустирйще
пбкришка (для па-	почасти	пшоняяий
суду)	пбшепки	п'янйця
покрйшка (колеса)	прйгорща	п'ята
Покрова	придуркуватий
покроТти	приеднання	Р
пологбвий	прйзов	рабиЕ
полудённий	принестй	раджа
помйлка (мн* п< 5~	прйр! ст	разом
милкй, помшок)	приалок	ратай
поминки	пристаркуватай	рёмшь
ПОМ1СТ	пристрёлити	ремюнйк
помавчата	пристршити	речовина
пом'якшйтк (ш>	причин	рёшето
м'якшу, по-	пришпилйти	рйдма
м'якшйш)	прйязний	рйнковий
поруччя	приязнь	р'щкйй
порядкбвий	приятель	Р13КЙЙ
посерёдиш	провОсник.	Р13НОВИД
ПОСЙВ1ТИ	пров'ялйти	рододёндрон
ПОСЙД1ТИ	продув,	рбзбрат

розв'язання	свёрдло	сбняшниковий
розв'щка (досл\-	св*1тлозахиснйй	сорокбвий
дження)	СВ1ТЛОПРОНИКНЙЙ	спина
розвщка (розв1ду-	(хоча св1ТЛопро-	сшвробггник
вання)	нйкшсть)	сплеснути
рбзговини	СВШЮСТШКЙЙ	спбвна
рбзголос	свята	сполох
розграфйти (роз-	святки	ср[блб
графлю, розгра-	серёдина	ставнйй
фйш)	СИПКЙЙ	старйй
роздал	сироватка	стар[ти
роздр1б	С1валка	стартбвий
рОЗДр1бНЙЙ	С1ЛЬСЬКОГОСПО-	статуя
розкбцп (хоча	дарський	стебло
рбзюш)	с1мдесят	стёрпгги
розмах	атчастий	СТ1ЙКЙЙ
розм'якшйти	скйрта	СТ1ЧНЙЙ
(розм'якшу,	СК1НЧЙТИ	стбвпитися
розм'якшйш)	сковорода	столяр
Р03П0В1ДНЙЙ	скрадливий	сторшкбвий
РОЗПОВ1СТЙ	скубти	сторожкйй
розчавйти	скучнйй	страшнйй
рукопис	слабйй	стремёнб
руно	слйна	стрижнёвий
русло	слов'янйн (мн.	1 стрижньовйй
	слов'яни, слов'ян)	суглинок
с	смеркбм	судно
саднб	смушёвий	сум'яття
самий	сшдання (хоча	сумйрний
самонавчання	сшданок)	СупрОВ1Д
санки	СОЛЯНЙЙ (в1д С1ЛЬ)	суп ров 1дн й й
сантиметр	соляний (у сполуць	сурма
свердлйти	соляна кислота)	(труба)

 

т	труднйй	X
тавро	трясовина	хаос (безлад)
тайговий	тяжкйй	хаос (у мефологи)
також		хваткий
таланйти(хоча	У	хирлявий
талан)	ужалйти	хлипкий
текстовый	украТ'нський	хлюпнутй
темнота	улестйти	хорда
терезй	уразлйвий	хоробр[шати(хоча
тёрен (кущ)	урбдженець	хорббрий)
терён (територья)	урочйстий	хоругва
термосити	усмешка
тернбвий (хоча	усплка	ц
тёрен)	утвердйтн	царина
теч1я	у шлбму	цвяшок
тйгровий	учёння (род. мн.	цемёнт
тйтульний	учёнь)	центнер
тихцём (хоча		цйган
тйшком)	Ф	ц(лодобовйй (хоча
Т1НИСТИЙ	факсйм1ле	щлодоббво)
тбвпитися	фармащя	цукёрок
ТОВСТЙЙ	фартух
толбчйти	фарфор	Ч
тонкйй	фарфбровий	чавйти
торбчити (швидко	фаховйй	чепурнйй
говорити)	феномен	чёпуршсть
торочйтн (розпус-	фетиш	черва (черв'яки)
кати)	фьшстер	чёрва (чирва)
тбртн (в1д торт,	ф1л[стерський	черговйй
род.торта)	ффМОВИЙ	черпання
травестГя	флангбвий	черпати
трапёза	фольга	черствйй
тршня (хоча тршця)	форзац	чёрствой

 

чималйй	шкода (жаль)	Щ1лйна
читання	шкода (марно)
Ч1ПКЙЙ	шкода (псування)	ю
Ч1ТКЙЙ	шляхом	юродйвий
чорнозем	шовковий	юшйти
чорнослив	шофёр
чорнота	штурхан	я
чотирнадцять		яблунёвий
чуткий..	щ	яйцёвий
	щабёль	якось (неведомо як)
Ш	щавёль	якбсь (одного разу)
шавл1я	щавлёвий	яловичина
шелёсиути	щйголь	ярмарковий
широко	ЩЙПЦ1	яснйй

Список використаног ттератури

Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. — 4-те вид., пере- роб. I доп. — К.: Украшська книга, 1997.

Великий тлумачний словник сучасноТ украТнськоГ мови (з дод. г до- пов.)/Уклад, 1 голов, ред. В. Т. Бусед — К,: 1рпшы ВТФ «Перун», 2005.

Вирган /. О., Пилинська М. М. Росшсько-украТнський словник ста­лих виразьв. — Х^ Прапор, 2002.

Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмГв в украТнсьюй мов^ Короткий словник-антасуржшсддя депутата ВерховноТ Ради та вс1х, хто хоче, щоб його украшська мова не була схожою на мову Верки Сердючки. — 1С: Вид. центр «Просв1та»„ 2000.

Головащук С. /. Складш випадки наголошення: Словник-довщ- ник. — К,: Либщь, 1995.

Головащук С. /. УкраТнське Л1тературне слововживання: Словник- ДОВ1ДНИК. — К.: Вища шк., 1995.

Зубков М. Г. Сучасна украТнська дтова мова. — 3-те вид. — X.: Торсшг, 2003.

Капелюшний А. Стилютика й редагування: Практичний словник- д0в1дникжурнал'1ста. — Льв1в: ПАЮ, 2002.

Караванський С. Секрети украТнськоТ мови. — К.: Кобза, 1994.

Культура мови на щодень/Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Н. С. Ду- жик, С. Я. Ермоленко та ш. — К.: Дов1ра, 2000.

Культура украТнськоТ мови: Довщник/С. Я. Ермоленко, Н. Я. Дзю­бишина-Мельник, К. В. Ланець та ш.; За ред. В. М. Русашв- ського. — К.: Либщь, 1990.

Пономар(в О. Д. Культура слова: Мовноспшстичш поради: Навч. поабник. — К.: Либщь, 1999.

Пономар'ю О. Д. Стил1стика сучасно! украТнськоТ мови: Пщруч- ник. — К.: Либщь, 2000.

Росшсько-украшський словник/1. О. Аннша, Г. Н. Горюшина, I. С. Гнатюк та ж. — К.: Абрис, 2003.

Сербенська О., Редько 10., Федик О. Антисуржик. Вчимося ВВ1Ч- ливо поводитися 1 правильно говорити/За заг. ред. О. Сербен- ськоТ: Поабник. — Льв1в: Св1Т, 1994.

Словник-дов'ьдникз культури украТнськоТ мови/Укл. Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О Сербенська та ж. — Льв1в: Фен1кс, 1996.

Словник труднощ! В украТнськоТ мови/Укл. Д. Г. Гринчишин, А. О. Капелюшний, О. М. Пазякта ш.; За ред. С. Я. брмолен- ко. — К.: Рад. школа, 1989.

Словник украТнськоТ мови: В 11-ти т./Ред. кол. I. К. Б1Лодщ та ш. — К.: Наук, думка, 1970—1980.

Укра1нська д1Лова мова: практичний довщник на щодень/Уклад.: М. Д. Пнзбург, I. О. Требульова, С. Д. Левша, I. М. Коршлов- ська; За ред. д-ра техн. наук, проф., акад. УНГА М. Д. Пнзбур- га. — X.: Торсшг, 2003.

Укршнський правопис/НАН УкраТни, 1н-т мовознавства 1М. О. О. По- тебш; 1н-т украТнськоТ мови — стереотип, вид. — К.' Наук, дум­ка, 2004.

Чак 6. Складш випадки правопису та слововживання. — К., 1998.

Ющук I. /7. УкраТнська мова. — К.: Либщь, 2003.

 

Алфавтний покажчик

 

А

⇐ Предыдущая567891011121314

Поделиться: