Належне екологічне врядування

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Реалізація екологічної політики потребує ефективного функціонування системи законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, спрямованого на досягнення національних пріоритетів. Основними вимогами до такого законодавства є його відповідність Конституції України, наближення до відповідних директив ЄС, забезпечення впровадження багатосторонніх екологічних угод (конвенцій, протоколів тощо), стороною яких є Україна, соціальна прийнятність, реалістичність, економічна ефективність.

На сьогодні система організації державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства недосконала: високий рівень корупції, застаріла матеріально‑технічна база, непрозора система прийняття рішень щодо порушників законодавства, відсутня адекватна система відповідальності суб’єктів за порушення законодавства, відсутні єдині електронні реєстри природних ресурсів та неналежний рівень інформаційного обміну і, як наслідок, практично повна недієздатність Держекоінспекції в реалізації своїх повноважень.

Має місце розпорошення та дублювання наглядових (контрольних) функцій держави між органами виконавчої влади, відсутність єдиного підходу до здійснення наглядових та контрольних функцій. Державний нагляд (контроль) у природоохоронній сфері на даний час здійснюють сім органів виконавчої влади — Держекоінспекція, Держгеонадра, Держлісагентство, Держсільгоспінспекція, Держрибагентство, Держпродспоживслужба, Укртрансбезпека.

Фактична відсутність громадського екологічного контролю.

Фактичний стан державного управління в сфері охорони навколишнього природного середовища не забезпечує повноцінного доступу громадян України до інформації про стан довкілля та наявних екологічних ризиків для безпечної життєдіяльності.

Існуюча система управління охорони навколишнього природного середовища формується навколо її окремих галузей (охорона атмосферного повітря, поводження з відходами, охорона та раціональне використання водних ресурсів, надрокористування тощо) та поміж різними органами виконавчої влади.

Така ситуація призводить до неможливості надання громадськості та іншим заінтересованим особам якісної та повної інформації про стан довкілля, а також створює додаткове дозвільне і контрольне навантаження на суб’єктів господарювання.

Інтеграція державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища повинна здійснюватися комплексно, як за галузями, так і за функціональними напрямами (дозвільна система, звітність, система моніторингу тощо).

Впровадження інтегрованої електронної системи екологічного врядування з урахуванням європейських підходів до управління екологічною інформацією усуне “розпорошеність” екологічної інформації між різними органами виконавчої влади та забезпечить наявність інформації в єдиній базі не лише про стан довкілля, а і про видачу дозволів, лімітів, рішень про оцінки впливу на довкілля тощо.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

За 2016 рік територіальними органами Держекоінспекції на об’єктах державного нагляду (контролю) у частині додержання ними вимог природоохоронного законодавства проведено 30066 ресурсних перевірок.

За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 31312 протоколів про адміністративні правопорушення.

Штрафні санкції накладено на 27103 порушника природоохоронного законодавства на загальну суму 5 млн. 310 тис. гривень. До державного бюджету стягнуто 5 млн. 15 тис. гривень.

До правоохоронних органів скеровано 251 матеріал за статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України. За 2016 рік відкрито 251 кримінальне провадження (з урахуванням скерованих матеріалів у попередній звітний період).

Загальна сума розрахованих збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, становить 735 млн. 823 тис. гривень. Сума шкоди, нанесена невстановленими особами, становила 144 млн. 634 тис. гривень.

З метою відшкодування збитків пред’явлено претензій та позовів на загальну суму 591 млн. 479 тис. гривень. Стягнуто претензій та позовів (з урахуванням раніше пред’явлених) на загальну суму 121 млн. 439 тис. гривень.

Для припинення негативного впливу на навколишнє природне середовище під час провадження виробничої діяльності у 126 випадках за рішенням суду обмежено або зупинено діяльність суб’єктів господарювання.

На сьогодні документообіг здійснюється в паперовому вигляді, ведення реєстрів відкритих даних — без використання інформаційно‑обчислювальних систем, повністю в електронному вигляді надається лише одна адміністративна послуга у сфері екології – декларація про відходи.

Мета, якої передбачається досягнути

Забезпечення стабільної екологічної політики та інтеграція екологічної політики до інших галузевих політик, що стане передумовою створення чітких і прозорих механізмів управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Створення єдиного інтегрованого органу природоохоронного нагляду та усунення дублювання функцій державного нагляду у зазначеній сфері; конкурсний відбір усіх працівників; створення умов для запобігання корупції у сфері державного природоохоронного нагляду.

Створення інтегрованої електронної системи екологічного врядування є надзвичайно важливим кроком для України, адже це не лише надасть можливість гарантованого та вільного доступу громадян до екологічної інформації, а стане інструментом для усунення зловживань та корупційних складових в управлінні охорони довкілля загалом.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Перегляд основних стратегічних завдань державної екологічної політики, що базуються насамперед на виявлених причинах екологічних проблем України та фінансовій спроможності країни до їх вирішення.

Зменшення кількості перевірок.

Утворення єдиного органу природоохоронного нагляду та формування нової організаційної структури його територіальних органів із створенням 10 територіальних еколого-ресурсних округів.

Передача окремих функцій природоохоронного контролю місцевим громадам.

Організація діяльності інституту громадських “екологічних шерифів” на базі місцевих громад.

Переведення Мінприроди на електронний документообіг.

Ведення реєстрів відкритих даних Мінприроди з використанням інформаційно‑обчислювальної системи.

Надання в електронному вигляді двох–трьох адміністративних послуг у сфері екології (дозвіл про відходи, видача повідомлення на транскордонне перевезення безпечних та небезпечних відходів).

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Угоді про асоціацію;

Директиві Європейського Парламенту та Ради № 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення);

Директиві Ради № 96/82/ЄС про контроль за загрозами значних небезпек, пов’язаних з небезпечними речовинами, із змінами і доповненнями, внесеними Директивою Ради № 2003/105/ЄС та Регламентом (ЄС) № 2003/1882.

Результати роботи за попередній період

Розроблено проект Закону України “Про внесення змін до Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року”.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 р. № 612 “Питання розроблення політики в деяких пріоритетних сферах діяльності” визначено реформу системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища пріоритетною сферою діяльності, яка потребує затвердження політичної пропозиції. Мінприроди підготовлено відповідну політичну пропозицію.

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні”.

Розпочато роботу з оновлення офіційного веб‑сайту Мінприроди.

Проведено закупівлю Єдиної системи управлінської діяльності міністерства.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Забезпечення законодавчого врегулювання реалізації державної екологічної політики.

Утворення єдиного інтегрованого державного органу природоохоронного нагляду і моніторингу — Державної природоохоронної служби, перехід від неефективного тотального природоохоронного контролю до системи попередження правопорушень і моніторингу стану довкілля, зменшення тиску на бізнес‑середовище, широке залучення громадськості до природоохоронного контролю.

Здійснення організаційно‑методичних та інформаційних заходів з метою реформування системи державного нагляду та утворення єдиного інтегрованого органу контролю.

Здійснення організаційно‑методичних заходів для створення загальнодержавної автоматизованої системи екологічних даних.

⇐ Предыдущая36373839404142434445Следующая ⇒

Поделиться: