Розвиток системи громадського здоров’я

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

В Україні відсутня функціональна система громадського здоров’я, яка б забезпечувала аналіз, розробляла рекомендації для Уряду щодо попередження захворюваності та збереження здоров’я населення, реагувала на проблеми у сфері здоров’я населення на популяційному рівні, забезпечувала координацію інших органів державної влади щодо порушених питань. Така ситуація призводить до цілого ряду системних проблем, зокрема:

відсутня достовірна інформація на державному рівні про стан захворюваності населення. Існують паралельні, фрагментовані системи епідеміологічного нагляду за захворюваннями. Електронні інформаційні системи наявні лише у системі епідеміологічного нагляду за туберкульозом та частково ВІЛ;

лабораторна мережа є розгалуженою (існують окремі лабораторні мережі МОЗ, лабораторії центрів СНІДу, лабораторії протитуберкульозних диспансерів, лабораторії служби крові тощо) та неефективною (кількість досліджень у рази перевищує їх кількість у розвинутих державах, при цьому відсоток виявлених патогенів надзвичайно низький, якість досліджень низька, особливо на районному рівні, новітнє обладнання не використовується на повну потужність);

найбільший тягар захворюваності населення формується за рахунок неінфекційних захворювань, смертність від яких становить понад 80 відсотків. Найефективнішим методом боротьби є запобігання таким захворюванням шляхом управління факторами ризику (тютюнопаління, алкоголізм, харчування, фізична активність). На державному рівні відповідні заходи потребують високого рівня уваги та скоординованих дій;

система не готова відповідати на нові загрози для здоров’я населення України — нові захворювання (Ебола, Зіка), проблема антибіотикорезистентності, біотероризм;

наукове супроводження МОЗ у даній галузі, незважаючи на велику кількість формально науково-дослідних установ у системі МОЗ і Національної академії медичних наук, є недостатнім та не забезпечує відповідного рівня доказовості для формування пропозицій для політичних рішень;

критичні рівні охоплення щепленнями.

В Україні катастрофічно знизився рівень охоплення дітей вакцинацією, який до 2008 року перевищував 95 відсотків з усіх дитячих інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики.

Україна залишається країною з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції та однією з п’яти країн з найвищим рівнем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз у Східній Європі та Центральній Азії.

Служба крові в Україні децентралізована і характеризується нестачею важливих ресурсів: фінансових, матеріально-технічних, кадрових. У результаті громадяни не мають рівного та своєчасного доступу до якісних та безпечних компонентів донорської крові у необхідній кількості.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

В Україні найвищий у Європі рівень смертності від хвороб системи кровообігу та мультирезистентного туберкульозу. На долю України припадає 25 відсотків смертей від ВІЛ у країнах Східної Європи та Центральної Азії.

Мета, якої передбачається досягнути

До кінця 2017 року — гармонізація законодавчої і нормативно-правової бази в сфері громадського здоров’я з європейським законодавством; поєднання принципів централізації та децентралізації через передачу окремо визначених функцій у сфері громадського здоров’я та ресурсів органам місцевого самоврядування; впровадження автоматизованої системи обліку в службі крові та створення єдиного національного реєстру донорів крові; запуск оновлених спеціальних мобільних протиепідемічних бригад.

В середньостроковій перспективі — функціонування нової моделі системи громадського здоров’я, яка орієнтована на збереження та зміцнення здоров’я, зниження смертності та покращення якості життя, попередження захворювань, продовження активного та працездатного віку та, як результат, зменшення економічного навантаження на бюджет охорони здоров’я.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

До кінця 2017 року — створення інструментів і механізмів реалізації державної політики, зокрема прийняття стратегічних документів, планів дій (заходів) у сфері розвитку системи громадського здоров’я.

В середньостроковій перспективі:

зниження на чверть передчасної смертності населення, зупинення епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу: кількість хворих з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ до 30,9 та туберкульозу до 51,7 на 100 тис. населення;

збільшення рівня охоплення імунопрофілактикою до 95 відсотків;

досягнення рівня добровільного безоплатного донорства, наближеного до 100 відсотків; впровадження автоматизованої системи обліку в службі крові та створення єдиного національного реєстру донорів крові; налагодження надійної та чіткої автоматизованої системи тестування на трансфузійно-трансмісивні інфекції; створення структури національної системи крові.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку “Україна — 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Національній стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність — здоровий спосіб життя — здорова нація”, схваленій Указом Президента України від 9 лютого 2016 р. № 42;

Угоді про асоціацію.

Результати роботи за попередній період

Прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 1002 “Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я”.

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку національної системи крові”.

Утворено державну установу “Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України” та обрано за результатами відкритого конкурсу генерального директора.

Передано майнові комплекси лабораторних центрів Держсанепідслужби до сфери управління МОЗ, проводиться їх аудит та оптимізація.

Проведено пілотування електронної інформаційної системи спостереження за захворюваннями. До впровадження проекту були залучені Київська, Львівська, Одеська, Дніпропетровська області та м. Київ.

Покращено ситуацію в Україні із забезпеченням вакцинами: вперше за останні роки наявні всі вакцини для проведення планових щеплень дітям, в процесі закупівель вакцин забезпечено економію бюджетних коштів.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Впровадження нових підходів та програм для розв’язання проблем громадського здоров’я, посилення ролі профілактичної складової. Переорієнтація фокусу системи охорони здоров’я від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і попередження захворювань відповідно до Концепції розвитку системи громадського здоров’я в Україні.

⇐ Предыдущая39404142434445464748Следующая ⇒

Поделиться: