Школа фізіократів. «Економічні таблиці» Франсуа Кене.

1756 р. і проіснувала 22 роки. Фізіократія – «влада природи». Історичні передумови: 1.Виникла як негативна реакція на меркантилізм.

Економічні погляди: 1.Критика меркантилізму. 2.Сфера дослідження – с/г виробництво – земля основний фактор виробництва. 3.Дослідили поняття капіталу, чистого продукту, розподілу доходів. 4.Поставили проблему продуктивної та непродуктивної праці.

Фундатором школи фізіократів став Франсуа Кене: «Економічна таблиця», «Загальні принципи економічної політики землеробської держави. Характеристика теоретичної системи Ф. Кене:

Вчення про «природний порядок» - суспільство завжди підпорядковується природним(об’єктивним законам). Вони встановлені Богом. Це визначає основний хід речей в економіці. 2.Вчення про «чистий продукт». Ч.п. – це надлишок вартості продукту, створеного у с/г над продуктом спожитим (витратами виробництва). 3.Вчення про капітал. Дослідження продуктивного капіталу. «Щорічні аванси», тобто оборотний капітал, та «початкові аванси», тобто основний капітал. 4.Теорія суспільного відтворення – безперервне повторення виробництва і збуту. Модель господарського кругообігу відображено у «Економічних таблицях», де показано розподіл сукупного річного продукту між трьома класами суспільства(1 – продуктивний(селяни і фермери), 2 – землевласники, що отримують чистий продукт, 3 – безплідний(підприємці, наймані виробники, ремісники, торговці).

Теоретична система А.Сміта

Методологічні основи класичної політичної економії були викладені А. Смітом у праці „Дослідження про природу і причини багатства народів”

Адам Сміт: – сформував політичну економію як науку про об’єктивні закони виробництва і нагромадження багатства; виокремив дві сторони політичної економії: позитивну і нормативну. 3. розвинув теорію „природного порядку”. 4. зробив аналіз проблеми поділу праці, як основної умови зростання її продуктивності. 5. побачив у обміні джерело розподілу праці. 6. Визнав, що поведінкою людей керує егоїзм та турбота про власну вигоду. Розглядаючи особистий інтерес як могутній природний стимул прогресивного розвитку суспільства, А. Сміт вводить поняття. „економічної людини”.

А. Сміт багато уваги приділяє: 1. розвитку теорії грошей, пов’язавши їх походження з об’єктивним стихійним процесом розвитку поділу праці і обміну. 2. описанню принципу „невидимої руки” -  це механізм стихійної координації економічної поведінки суб’єктів господарювання та узгодження їх власних інтересів за умов вільної ринкової конкуренції. 3. обґрунтуванню чотирьох основних правил оподаткування:   пропорційність; визначеність;   зручність; необтяжливість.

А. Сміт зробив суттєвий внесок в теорію вартості. Вчений: – чітко розмежував споживну вартість („цінність у споживанні”) і мінову вартість („цінність у обміні”). 2) „догма Сміта”  - вартість (ціна) виробництва дорівнює сумі трьох видів доходів: заробітної плати, прибутку і ренти.

А. Сміт: – посилив концепцію ціни. Ціну, яка встановлюється на рівні виробництва, вчений назвав природною ціною. Ціна, яка коливається навколо природної ціни в залежності від попиту і пропозиції, була названа ринковою ціною; – розвив вчення про доходи, поділив їх на первинні і вторинні. Тлумачив капітал з двох сторін: як вартість, що приносить прибуток, і як запаси засобів виробництва. Останні А. Сміт поділив на основний і оборотний капітали. Нагромадження капіталу розглядав як найважливіше джерело збагачення нації.

Обгрунтував теорію абсолютних переваг у міжнародній торгівлі. Суть цієї теорії полягає у тому, що міжнародна торгівля є вигідною, якщо країна продає такі товари, у виробництві яких вона має абсолютні переваги (тобто виготовляє товари з меншими витратами), ніж країна – партнер.

 

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: