Соціально-економічні передумови виникнення кейсіанства

Наприкінці ХІХ ст. та в першій третині ХХ ст. в економіці найбільш розвинутих промислових країн відбулися значні зміни, які по суті означали завершення цілого ряду старих і відкриття нових технологічних горизонтів, зміну типу економічного зростання та механізмів регулювання ринкової економіки. Концентрація і централізація капіталу призвели до виникнення монополістичних утворень не лише в промисловості але й у фінансовій сфері.

Посилення ролі профспілкового руху  суттєво трансформували ринок праці. Розгортаються процеси інтернаціоналізації національних економік. Це все означало завершення періоду „класичної ринкової економіки” з притаманною їй досконалою конкуренцією, наявністю механізмів саморегулювання, економічною нейтральністю держави та політикою економічного лібералізму.

Свідченням цього стала глибока і затяжна економічна криза 1929 – 1933 рр., яка різко перервала тривалий період економічного процвітання. Неплатежі, масові банкрутства, гігантське безробіття, падіння національного доходу і життєвого рівня населення. Всього цього раніше історія не знала. Економічна криза одночасно засвідчила і кризу неокласичної економічної теорії, оскільки її основні постулати вже в неповній  мірі відповідали дійсності, а практичні рекомендації з подолання наслідків економічної депресії не давали відчутних результатів. Назріла необхідність нового підходу до пояснення суті

економічних процесів, розробки нової концепції економічної політики держави. Це завдання виконала економічна теорія Джона Мейнарда Кейнса (1883 – 1946) – видатного англійського вченого-економіста, політичного і громадського діяча.

Загалом:

1. Циклічніть розвитку економіки;

2. Контроль монополій за господарством;

3. Велика депресія 29-33 рр. (безробіття, інфляція, зниження виробництва, припинилися інвестиції).

 

Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.

Праця «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей».

Методологія досліджень Кейнса:

1. Макроекономічний аналіз.

2. Концепція ефективного попиту. Ефективний попит – це потенційно можливий попит, стимулюється державою. AD(сукупний попит)=Y(доход)=C(споживчий попит)+I(інвестиційний попит)+G(державні витрати) --- це для закритої економіки. Визначальним фактором є попит.

3. Умови неповної зайнятості – коли не всі ресурси використаються.

Результати досліджень:

1. Дискусія із класиками. Обґрунтування поняття сукупного попиту. Y=C+I+G.

2. Базова модель – це модель закритої економіки. Рівновага досягається при взаємодії сукупного попиту і сукупної пропозиції.

3. Теорія мультиплікатора інвестицій та зайнятості. Мультиплікатор інвестицій (примножувач) показує наскільки зростає нац.. доход при зміні інвестиції на 1 одиницю. Мультиплікаційний ефект – полягає у тому, що приріст нац..доходу, зайнятості та споживання відбувається у більшій пропорції, ніж приріст первинних інвестицій.

4. Закон Кейнса: зі зростанням доходу схильність до споживання знижується, а схильність до заощаджень зростає.

5. Теорія процента: між інвестиціями та граничною ефективністю інвестицій існує прямий зв’язок. Процент (за Кейнсом) визначається взаємодією попиту і пропозиції на грошовому ринку.

6. Теорія ціноутворення та інфляції: причиною інфляції витрат є зростання споживчих цін, що пов’язане із зростанням номінальної зарплати ще до досягнення повної зайнятості. За умов неповної зайнятості інфляція сприяє зниженню безробіття та зростанню зайнятості.

7. Теорія заробітної плати: зарплат залежить від граничної схильності до споживання, граничної ефективності капіталу та норми проценту. Прихильник мінімальної зарплати.

⇐ Предыдущая45678910111213

Поделиться: