Вибір теми контрольної роботи

Стр 1 из 6Следующая ⇒

ЗМІСТ

ВСТУП............………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1. ПЛАНУВАННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ………………………………………………………..……….6

1.1. Вибір теми контрольної роботи....................……..…………….………......6

1.2. Пошук інформації з наукової проблеми, бібліографічний

опис джерел, наукової літератури та пам’яток права............…….......…...6

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ…........9

2.1. План………………………….............................................................…….....9

2.2. Вступ…............................................................................………………….....9

2.3. Вимоги до основної частини контрольної роботи .........……………….....9

2.4. Вимоги до списку використаних джерел, додатків....................................11

РОЗДІЛ 3. основні вимоги до форми КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ..........12

3.1. Мовностилістичне та редакційно-технічне оформлення контрольної

роботи (загальні вимоги).............................................................................12

3.2. Вимоги до оформлення структурних елементів контрольної

роботи………………...............................................................................….14

РОЗДІЛ 4. ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ ……..........................….17

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..…19

ВСТУП

Будівництво правової, соціальної, демократичної держави, головними принципами якої повинні бути веховенство закону та дотримання прав і свобод людини, є на сьогодні одним з найважливіших завдань в Україні.

Події останніх років, корінні зміни у політичному, економічному та соціальному житті України обумовили переоцінку пріоритетів та цінностей у нашому суспільстві. На перший план висуваються такі цінності, як людина, її права і свободи.

Тому нині у незалежній Україні велика увага приділяється підготовці висококваліфікованих спеціалістів, здатних продовжувати традиції української державності, займати тверду громадянську позицію у складних сучасних умовах.

«Законодавство України» відноситься до групи навчальних дисциплін, що є основою вивчення держави та права і в системі вищої освіти опановуються студентами неюридичних спеціальностей. Її завданням є вивчення основ теорії держави і права, а також основ таких галузей права, як конституційне, трудове, цивільне, адміністративне, фінансове та інші. Їх засвоєння допомагає формувати фундамент загальної правової культури, юридичного мислення, наукового світогляду та професійних якостей майбутніх фахівців, які повинні не лише знати й неухильно дотримуватися вимог законів та інших нормативно-правових актів, але й уміло застосовувати їх у своїй практчній діяльності та побуті.

Серед різноманітних форм вивчення зазначених дисциплін важливе місце належить контрольним роботам.

Контрольна робота - це комплексна самостійна робота студента, головною метою і змістом якої є всебічний аналіз та (або) наукове дослідження з одного з нових питань теоретичного або практичного характеру за галуззю знань та напрямом підготовки. У контрольній роботі повинні поєднуватися теоретичне висвітлення питань теми з аналізом нормативно-правових актів та матеріалів юридичної практики

Виконання контрольної роботи має на меті – систематизацію, закріплення й розширення теоретичних і практичних знань і застосування цих знань при вирішенні наукових і практичних завдань правого характеру; розвиток навичок самостійної наукової роботи й оволодіння методикою проведення досліджень при вирішенні правових питань.

Контрольні роботи з курсу «Законодавства України» – це один з обов’язкових видів навчальної роботи і, водночас, важлива форма науково-дослідної роботи студентів.

Підготовка контрольної роботи сприяє:

· поглибленню знань з правознавства по конкретній темі;

· набуттю й оптимізації навичок з письмовими носіями правової інформації – нормативно-правовими актами й спеціальною юридичною літературою;

· підвищенню рівня письмової правової культури мови;

· підготовці до таких форм атестації як заліки, екзамени тощо

При підготовці контрольної роботи студенти повинні навчитися:

· тлумачити й застосовувати закони й інші нормативно-правові акти;

· юридично правильно кваліфікувати факти й обставини;

· розробляти документи правового характеру, давати кваліфіковані юридичні висновки й консультації;

· застосовувати правові рішення й здійснювати інші юридичні дії відповідно до закону;

· систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію, вивчати законодавство й практику його застосування, орієнтуватися у спеціальній літературі;

· здійснювати пошук інформаційних джерел з обраної теми;

· аналізувати, узагальнювати і синтезувати наукові погляди щодо основних проблем теми;

· відповідному літературному та редакційно-технічному оформленню роботи;

· викладати положення теми контрольної роботи при її захисті, демонструючи при цьому навички етичної і професійної культури, необхідні кожному фахівцю.

РОЗДІЛ 1

ПЛАНУВАННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

РОЗДІЛ 2

План

План контрольної роботи повинен складатися з таких основних елементів: вступу, двох-трьох питань (пунктів, підпунктів), списку використаних джерел, додатків.

Старанно продуманий план допоможе скоротити кількість джерел і матеріалів, що збираються "про всяк випадок". Не виключено, що в ході роботи план буде уточнюватися, деталізуватися.

Вступ

Вступ передбачає таку обов’язкову структуру:

* обґрунтування актуальності обраної теми;

* короткий огляд (аналіз) джерел та літератури;

Актуальність теми повинна містити обґрунтування важливості теми (проблеми), що розглядається, її соціальної значимості. Висвітлення актуальності має бути небагатослівним і конкретним.

Короткий огляд (аналіз) джерел та літератури передбачає характеристику джерел та наукової літератури, використаної при написанні контрольної роботи. При цьому важливо акцентувати увагу на виданнях, що містять різноманітні точки зору з проблеми. Звертаємо увагу, що публікації, які піддаються аналізу повинні підтверджуватися відповідними посиланнями.

Приклад оформлення вступу наведено у додатку Ж.

РОЗДІЛ 3

Приклад

“Положення зовнішньополітичної програми нацистів отримали розвиток і конкретизацію в роботі Альфреда Розенберга^{^[3]}⁾ "Майбутній шлях німецької зовнішньої політики" (1927 р.)…”

Для оформлення посилань на джерела, з яких беруться цитати або наводяться думки авторів, існує ряд способів. Ми рекомендуємо використовувати один з них.

Згідно з цим способом посилання в роботах слід оформлювати у вигляді квадратних дужок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у “Список використаних джерел”, а потім (через кому) – номер сторінки (чи сторінок), на яких вміщено саме ту інформацію, на яку робиться посилання, наприклад, „… текст цитати …” [25, с. 235 – 237]. Якщо в роботі просто згадується якесь видання (джерело інформації), то посилання на нього не передбачає зазначення конкретних сторінок, наприклад, „… у працях” [1 – 7]…, „… як зазначається в роботі...” [12].

Бібліографічні описи джерел у виносках або переліку посилань подають відповідно до вимог державного стандарту: ДСТУ 7.1. : 2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» з обов'язковим наведенням бібліографічного опису, який складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків (див. додаток В).

При редредагуванні контрольної роботи необхідно ретельно опрацювати її на предмет виправлення помилок (здійснити коректуру тексту). Для цього доцільно використовувати коректурні знаки (система графічних символів, що використовують для зазначення місця та характеру виправлення помилок у тексті) (див. додаток З).

РОЗДІЛ 4

ДОДАТКИ

Додаток А

Засоби текстового зв’язку в науковій праці

Мовна функція	Мовні засоби
Послідовність викладу	По-перше, по-друге, по-третє; з одного боку, з іншого боку; насамперед, наостанок; передусім; спочатку; також; тепер; далі; нарешті; на завершення; водночас; після того як ...
Ступінь вірогідності повідомлення	Очевидно; безумовно; без сумніву; безперечно; напевне; певно; певна річ; звичайно; (як) відомо; мабуть
Послідовність у часі	Спочатку, потім, тепер; насамперед; перш ніж; після того як ...; одночасно; наприкінці
Причина і наслідок, умова і наслідок	Якщо ..., то; оскільки; тому; (а) відтак; таким чином; унаслідок; завдяки тому, що ...; у зв’язку з тим, що ...; через те, що ...; у результаті це пов’язано з ...; отже; зважаючи на те, що ...; з огляду на вищевикладене; це залежить від того що ...; зважаючи на викладене вище; це спричинене тим, що ...
Зіставлення, протиставлення	Так само, як і ...; як ..., так і ...; (а) проте; але; навпаки; водночас; однак; утім
Доповнення, уточнення	Водночас; зокрема; крім того; щоправда; наприклад; як-то; разом з тим; точніше; зауважимо; як-от
Узагальнення, висновок	Отже; таким чином; відтак; узагальнюючи сказане; з розглянутого можна зробити такі висновки; зважаючи на викладене вище; звідси; звідси випливає висновок; підсумовуючи
Ілюстрація до сказаного	Наприклад; так; проілюструємо це на ...; кілька прикладів; опишемо кілька випадків, коли
Перехід до нової думки	розглянемо ...; перейдемо до ...; ще одне: ...

Додаток Б

Мовні засоби, до яких вдаються при цитуванні та переказі

використаних джерел

Цитування

Переказ

К. писав (пише): „...” Як пише (писав) К., „...” Як стверджував ще К., „...” Як підкреслює К., „...” Згідно з К., „...” Згідно з уявленнями К., „...” За словами К., „...” На думку К., „...” Як (справедливо, слушно) зазначив К., „...” К. зазначав з цього приводу, що „...” К. так характеризує...: „...” „..., - зазначає К., - ...” „..., - читаємо в К., - ...” „..., - резюмує К., - ...” Як не згадати слова К...”...” Можна навести такі слова видатного педагога: „...” У К. знаходимо таку цитату: „...” Причину такої ситуації К. бачить у тому, що „...” Проте, К. відстоює іншу точку зору, згідно з якою „...”

К. вважав (стверджував), що... К. вказує на... Автор наголошує на... К. виділяє (зазначає / вважає / підкреслює / пропонує / стверджує / рекомендує / розрізняє ./ нагадує), що... За К., ... За словами К.,... На думку К.,... З точки зору К.,... Згідно з К. (концепцією авторів),... К. вбачає головну причину...в... К. дійшов висновку, що... У цій статті автор доходить висновку, що... Якщо йти за К., то... К. зазначав (зазначає) з цього приводу, що... К. у своїй книзі „...” зазначає, що... Відповідно до класифікації К,...

Додаток В

Приклади оформлення бібліографічних описів використаних джерел

І. «ПАПЕРОВІ» ВИДАННЯ

Однотомні книжкові видання

Періодика

Журнали

1. Мучник А. Выбор формы правления – выбор исторической судьбы / А. Мучник. – Тижневик «2000». – 2007. – № 50 (394). – 14–20 декабря

Газети

Президентська, парламентська, змішана...Яка форма правління нам підходить? / В. Костюкевич, Г. Хрипункова, В. Рижков, В. Костюкевич // День. – 2008. – 14 березня.

ІІ. Електронні ресурси

Контрольна робота

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………….……………………..………...2

ПИТАННЯ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ....….........3

1.1 Правосвідомість як головний об’єкт впливу правового виховання….........................................................................................…3

1.2 Правове виховання і правова культура. Ознаки, функції, система та

механізм правового виховання..........…......................………….....….6

ПИТАННЯ 2. ФАКТОРИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ..........…..…..9

2.1. Сімейне виховання .................................................................................9

2.2. Правове виховання в системі освіти ...................................................13

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……...………….………....……..............16

ДОДАТКИ..................................................................................................................17

Додаток Ж

Зразок оформлення вступу за темою “Правове виховання молоді в Україні”

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова правової держави зумовлює необхідність посилення правової освіти і виховання населення взагалі та підростаючого покоління зокрема. На жаль, у наш час значно скоротилася питома вага правовиховної роботи. У зв’язку з цим набуває особливого значення теоретичне та практичне осмислення проблеми правового виховання.

Огляд літератури. У нашій державі, як і в державах ближнього зарубіжжя, стан наукових розробок з проблем правового виховання щодалі набуває позитивної динаміки. Їх вивченням за радянських часів займалися такі дослідники, як Балін Н.Є. [7], Головченко В.В. [8], Міцкевич А.В. [9], Татаринцева Є.В.[14] та інші. Не втратили своєї актуальності праці з організації, ефективності правового виховання [11], правовому вихованню та соціальній активності населення [12]. У пострадянський період проблеми правового виховання знайшли відображення у роботах таких російських науковців, як М.Н. Марченко, Н.І. Матузов, А.В. Малько, В.М. Корельський, В.Д. Перевалов та ін. Вони розкрили теоретичні засади правового виховання . В наш час у вітчизняній науці проблемами правового виховання займаються такі дослідники, як Васькович Й., Веселуха В., Вінгловська О., Кравченко О., Мороз В., Полешко А., Савченко Я., Фіцула М., Ягодинський В., Яницька Н., Яровий А. Їх науковий доробок містить як роботи загального характеру [17, 22, 24, 26], так і праці з окремих проблем. Слід зазначити, що коло проблем, які потребують дослідження не обмежується зазначеним переліком.

Додаток З

Знаки для внесення виправлень в оригінал документів

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ТА ПЛАНІВ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З ОСНОВ ПРАВОЗНАВСТВА

Тема 1. ФОРМА ПРАВЛІННЯ

Вступ.

1. Форма правління: поняття, види.

2. Монархія та її різновиди.

3. Республіка та її різновиди.

Тема 2. ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ

Вступ.

1. Форма державного устрою: поняття, види.

2. Унітаризм та його різновиди.

3. Федералізм та його різновиди.

Тема 3. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ

Вступ.

1. Поняття і призначення механізму держави, його співвідношення з апаратом держави.

2. Апарат соціально-демократично орієнтованої держави, принципи його організації та діяльності.

3. Правоохоронні органи у механізмі української держави.

Тема 4. ПРАВО І МОРАЛЬ

Вступ.

1. Соціальні норми: поняття, види, функції.

2. Право і мораль їх співвідношення та взаємодія у правовому регулюванні.

Тема 5. ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА

Вступ.

1. Поняття і види форм (джерела) права.

2. Нормативно-правовий акт - основне джерело права України.

3. Удосконалювання системи законодавства на сучасному етапі розвитку України.

Тема 6. СИСТЕМА І СТРУКТУРА ПРАВА

Вступ.

1. Поняття структури права і його основні частини.

2. Система права і її елементи.

3. Система права і система законодавства.

Тема 7. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ

Вступ.

1. Поняття, види і зміст правовідносин.

2. Суб'єкт та об'єкт правовідносин.

3. Юридичні факти.

Тема 8. ПРАВОПОРУШЕННЯ

Вступ.

1. Поняття правопорушення, його ознаки, види.

2. Склад правопорушення і характеристика його елементів.

Тема 9. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Вступ.

1. Поняття, принципи і види юридичної відповідальності.

2. Підстави юридичної відповідальності.

Тема 10. СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ

Вступ.

1. Поняття, ознаки і види нормативно-правових актів, їх відмінність від інших актів-документів правового характеру.

2. Система нормативно-правових актів України, межі їхньої дії.

Тема 11. КОНСТИТУЦІЯ - ОСНОВНИЙ ЗАКОН ДЕРЖАВИ

Вступ.

1. Структура Конституції від 28.06.96. і правове призначення її складових частин.

2. Поняття конституційного ладу і його загальні правові основи в Україні. Конституційне закріплення форми української держави.

3. Конституція - основа подальшого розвитку законодавства.

Тема. 12 ДЕРЖАВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

Вступ.

1. Поняття форми держави.

2. Унітарна Україна і АР Крим в її складі.

3. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою України.

Тема 13. ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ УКРАЇНИ ТА ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Вступ.

1. Державний орган як суб’єкт конституційно-правових відносин. Система державних органів України та їх види

2. Загальні засади функціонування системи державних органів України.

3. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Тема 14. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЛЮДИНИ І

ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ

Вступ

1. Поняття та загальна характеристика правового статусу людини і громадянина.

2. Конституційні права, свободи і обов'язки громадян України.

3. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Тема 15. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Вступ

1. Територіальний устрій і його закріплення в Конституції України.

2. Поняття місцевого самоврядування та його принципи. Особливості місцевого самоврядування.

3. Конституція України про повноваження та взаємодію між органами державної влади на місцях і органами місцевого самоврядування.

Тема 16. ОРГАНИ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЇХ РОБОТИ

Вступ

1. Поняття судової влади. Конституційні основи правосуддя та судочинства в Україні.

2. Судова система України. Конституція про статус суддів.

3. Конституційний Суд України.

Т ема 17. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ПРОКУРАТУРИ І АДВОКАТУРИ В УКРАЇНІ

Вступ

1. Прокуратура та завдання, що нею вирішуються згідно з Конституцією.

2. Конституційно-правовий статус адвокатури.

3. Органи юстиції.

Тема 18. ОСОБИСТІ МАЙНОВІ ТА НЕМАЙНОВІ ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ

Вступ

1. Особисті немайнові права подружжя. Спільна сумісна власність та роздільна приватна власність подружжя.

2. Відповідальність подружжя за боргами.

3. Шлюбний договір.

Тема 19. ПОНЯТТЯ ШЛЮБУ. ПРИПИНЕННЯ ТА ВИЗНАННЯ ШЛЮБУ НЕДІЙСНИМ

Вступ

1. Поняття, порядок укладення та випадки припинення шлюбу.

2. Розірвання шлюбу в державних органах реєстрації актів цивільного стану та розірвання шлюбу в судовому порядку. Юридичні наслідки розірвання шлюбу.

3. Підстави і порядок визнання шлюбу недійсним.

ТЕМА 20. СІМЕЙНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Вступ

1. Поняття сім’ї у соціологічному та юридичному розумінні. Сімейні правовідносини: поняття, суб’єкти, об’єкти і зміст.

2. Підстави виникнення зміни та припинення сімейних правовідносин. Спорідненість, свояцтво, їх юридичне значення.

3. Регулювання сімейних відносин за домовленістю.

Тема 21. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ

Вступ

1. Підстави виникнення правовідносин між батьками та дітьми. Визначення походження дитини.

2. Особисті правовідносини між батьками та дітьми. Майнові правовідносини батьків та дітей.

3. Спори щодо дитини. Позбавлення і обмеження батьківських прав.

Тема 22. ПОНЯТТЯ, СКЛАД ТА ВИДИ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН. СУБ’ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА

Вступ

1. Поняття та склад види трудових правовідносин.

2. Види трудових правовідносин.

3. Поняття і класифікація суб’єктів трудового права.

Тема 23. РОБОЧИЙ ЧАС

Вступ

1. Поняття та види робочого часу.

2. Ненормований робочий час.

3. Надурочні роботи.

Тема 24. ЧАС ВІДПОЧИНКУ

Вступ

1. Поняття і види часу відпочинку.

2. Щорічні відпустки.

Тема 25. ДИСЦИПЛІНА ПРАЦІ. ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ

Вступ

1. Поняття дисципліни праці по трудовому праву.

2. Створення необхідних організаційних і економічних умов для нормальної високопродуктивної праці.

3. Правила внутрішнього трудового розпорядку, їх види, порядок затвердження і зміст.

Тема 26. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Вступ

1. Визначення, ознаки та види суб’єктів господарювання.

2. Утворення суб’єкта господарювання. Установчі документи та державна реєстрація.

3. Припинення діяльності суб’єкта господарювання.

Тема 27. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОКРЕМИХ ВИДІВ СУБ’ЄКТІВ

ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступ

1. Підприємство як організаційна форма господарювання: визначення та ознаки. Види та об’єднання підприємств в Україні

2. Господарські товариства: визначення, ознаки та види. Виробничий кооператив.

3. Громадянин як суб’єкт господарювання.

Тема 28. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Вступ

1. Поняття, мета і функції, принципи, підстави та межі господарсько-правової відповідальності.

2. Досудовий порядок та строки реалізації господарсько-правової відповідальності.

3. Поняття та види господарсько-правових санкцій.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

1. Гавриш С.Б., Правознавство: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. зак. рівень стандарту, академічний рівень.-К.:Генеза, 2010.-416с.

2. Наровлянський О.Д. Правознавство: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. зак. (рівень стандарту, академічний рівень). –К.: Грамота, 2010.-232с.

3. Основи правознавства: Навчальний посібник / П. Д. Пилипенко, Н. М. Хома, М. С. Кельман та ін. – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2008.

4. Правознавство: Навч. посібник / Під заг. ред. В. П. Пастухова – Київ, 2007.

5. Правознавство: Навчальний посібник / За заг. ред. С.М. Тимченка, Т.О. Коломоєць – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2007. – 588 с.

6. Правознавство: Підручник / А. І. Берлач, С. С. Бичкова, Д. О. Карпенко, А. М. Колодій, А. Ю. Олійник, В. І. Осадчий. – Київ, 2008.

7. Правознавство: Підручник / За відп. ред. О. В. Дзери. – Київ, 2007.

8. Правознавство: Підручник /А.І.Берлач, С.С.Бичкова, Д.О.Карпенко, А.М.Колодій, А.Ю.Олійник.-К.: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008.-792с.

Інформаційні ресурси

1. Газета «Юридическая практика». [Електронний ресурс]/ Режим доступу:

www.practix.com

2. Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]/ Режим

доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

3. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України [Електронний ресурс]/ Режим

доступу: http://www.kmu.gov.ua

4. Система інформаційно-правового забезпечення «Ліга». [Електронний

ресурс]/ Режим доступу: www.liga.net.

5. Цифровий репозиторій ХНУМГ ім. О.М. Бекетова [Електронний ресурс]/

6. Режим доступу: http://eprints.kname.edu.ua/Украинское право. [Електронний ресурс]/ Режим доступу:

www.ukrpravo.com

7. Юридичний довідник «LexQuorum». [Електронний ресурс]/ Режим доступу: www.lexquorum.com

[1] Науковий керівник призначається кафедрою з числа професорсько-викладацького складу і закріплюється за кожним студентом, який виконує курсову роботу, для надання методичної та наукової допомоги.

^{^[2]} Останнім часом така інформація в деяких періодичних виданнях міститься в першому номері наступного року.

[3]⁾ Головний ідеолог нацизму, заступник Гітлера з питань "духовної і ідеологічної підготовки членів нацистської партії,” майбутній рейхсміністр у справах окупованих східних територій. З 1933 р. – начальник Управління зовнішньої політики НСДАП.