Мовностилістичне та редакційно-технічне оформлення контрольної роботи (загальні вимоги)

Контрольна робота виконується українською мовою, але, за бажанням студента, після узгодження з проректором з навчальної роботи, дозволяється її виконання іншою мовою.

Роботу виконують машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) чи рукописним способом на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Обсяг роботи – до 20 сторінок машинного тексту або до 25 - рукописного.

За машинного способу виконання рукопис має відповідати таким вимогам: шрифт – TimesNewRoman, розмір (кегль) – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, з розрахунку не більше 30 рядків на сторінці; поля: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 25 мм, праве – 15 мм.

Під час виконання роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості тексту. Помилки, описки та неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням коректором і вписуванням на тому ж місці машинним способом або від руки (виправлений чи вписаний текст повинен бути такого ж кольору, як і основний, до того ж розмір по висоті – не меншим за розмір шрифту всього тексту). На одній сторінці допускається не більше п’яти виправлень.

Скорочення слів у роботі допускається тільки відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Заголовки всіх основних структурних частин контрольної роботи й найменування питань (пунктів, підпунктів) розташовують посередині рядка, друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Кожну з зазначених структурних частин роботи не треба починати з нової сторінки (окрім змісту, списку використаних джерел та додатків). Перенос частин слів у заголовках структурних елементів роботи, назвах розділів не допускається.

Відстань між заголовком і текстом зверху та знизу має становити за машинного чи рукописного способу два вільних рядки.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи в межах 12-13 мм (5-6 знаків).

Не допускається розміщувати назву питання (пунктів, підпунктів) в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Нумерація сторінок. Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який враховують у загальній нумерації сторінок, але номер сторінки на ній не проставляють. Наступні сторінки нумерують за загальним правилом, зазначеним вище. Ілюстрації і таблиці розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи.

Нумерація питань (пунктів, підпунктів) здійснюється арабськими цифрами.

Питання (пункти) роботи позначаються арабськими цифрами без крапки, після слова “ПИТАННЯ”, наприклад, ПИТАННЯ 1, ПИТАННЯ 2 і т.д. Потім у тому ж рядку друкують саме питання.

Підпункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту. Номер підпункту складається з номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою.

Ілюстрації (рисунки, схеми, фотознімки тощо) слід розміщувати у роботі безпосередньо після тесту, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. Можна також винести їх у додатки. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиці, коли його багато, або є необхідність у співставленні певних показників. Таблиці треба наводити лише тоді, коли матеріал неможливо передати звичайним текстом.

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблиці, допускається оформляти виносками. Їх нумерують окремо для кожної сторінки арабськими цифрами у вигляді верхнього індексу.

Якщо виноска на сторінці одна, то її допускається позначати символом у вигляді зірки (*).

Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення до якого дають пояснення. Текст виноски вміщують під таблицею або внизу сторінки і відокремлюють від таблиці чи основного тексту лінією завдовжки 40-50 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Номер або символ (*) і текст виноски друкують з абзацного відступу через один міжрядковий інтервал.

Приклад

“Положення зовнішньополітичної програми нацистів отримали розвиток і конкретизацію в роботі Альфреда Розенберга^[3]) "Майбутній шлях німецької зовнішньої політики" (1927 р.)…”

Для оформлення посилань на джерела, з яких беруться цитати або наводяться думки авторів, існує ряд способів. Ми рекомендуємо використовувати один з них.

Згідно з цим способом посилання в роботах слід оформлювати у вигляді квадратних дужок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у “Список використаних джерел”, а потім (через кому) – номер сторінки (чи сторінок), на яких вміщено саме ту інформацію, на яку робиться посилання, наприклад, „… текст цитати …” [25, с. 235 – 237]. Якщо в роботі просто згадується якесь видання (джерело інформації), то посилання на нього не передбачає зазначення конкретних сторінок, наприклад, „… у працях” [1 – 7]…, „… як зазначається в роботі...” [12].

Бібліографічні описи джерел у виносках або переліку посилань подають відповідно до вимог державного стандарту: ДСТУ 7.1. : 2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» з обов'язковим наведенням бібліографічного опису, який складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків (див. додаток В).

При редредагуванні контрольної роботи необхідно ретельно опрацювати її на предмет виправлення помилок (здійснити коректуру тексту). Для цього доцільно використовувати коректурні знаки (система графічних символів, що використовують для зазначення місця та характеру виправлення помилок у тексті) (див. додаток З).

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: