Класифікація побічних явищ

І. Побічні явища, що виникають при терапевтичній концент­рації препарату в плазмі крові. До них відносять:

— побічні дії (наслідок фармакокінетичної і фармакодинамічної дії препаратів, які можна прогнозувати і їм запобігти);

— алергійні реакції (можуть виникнути миттєво або після пе­ріоду сенсибілізації). Вони дозонезалежні. Для виявлення гіперчутливості негайного типу проводять пробу in vitro. Для виявлен­ня гіперчутливості уповільненого типу в скарифіковану шкіру вти­рають розчин препарату, наносячи зверху аерозоль полімеру для створення плівки. Якщо через 1—2 дні на місці нанесення утворю­ється папула — це ознака гіперчутливості;

—ідіосинкразія — це гіперчутливість або непереносимість. Во­на пов'язана зі спадковим дефектом ферментних систем або спад­ковими порушеннями обміну речовин;

—лікарська залежність. Психічна — при якій відміна препара­ту спричинює емоційний дискомфорт, і фізична — коли відміна препарату призводить до абстинентного синдрому (психічні і со­матичні порушення).

II . Побічні явища, що виникають при токсичній концентрації препарату в плазмі крові. Лікарські препарати в терапевтичних і токсичних концентраціях можуть справляти таку дію:

— ембріотоксичну — виникає в перші 3 тиж. після запліднення, при цьому неімплантована бластоциста гине. До такого наслідку призводять гормони (естрогени, прогестагени), барбітурати, суль­фаніламідні препарати, нікотин тощо;

— тератогенну — виникає від початку 4-го до кінця 10-го тиж­ня вагітності. Спричинює аномалії розвитку внутрішніх органів і систем плода. Дуже небезпечні для плода талідомід, андрогени, гормональні протизаплідні засоби; менш небезпечні протиепілептичні, нейролептики, транквілізатори, антибіотики, саліцилати, сечогінні тощо. Різні лікарські речовини зумовлюють вади розвит­ку. Все залежить від того, в які терміни вагітності ліки надійшли в організм жінки;

— фетотоксичну — це наслідок реакції зрілого плода на лікар­ські засоби. Реакція плода може бути причиною його загибелі та загибелі новонародженого.

III . Побічні явища, що виникають незалежно від концентрації ліків у плазмі крові. Це група біологічних вторинних побічних явищ. До них відносять:

— дисбактеріоз — якісне і кількісне порушення мікрофлори кишок, тяжкими наслідками якого є:

• суперінфекції;

• гіповітаміноз;

• пригнічення імунітету.

Особливе місце серед побічних явищ посідає синдром відміни, який виникає внаслідок швидкої відміни препарату і спричинює загострення захворювання. Для запобігання цьому слід застосову­вати лікарські засоби за схемою і попередити пацієнта.

Медичній сестрі слід знати ознаки і симптоми токсичної дії і давати пацієнту певні настанови. Ознаками нефротоксичності є гематурія, олігурія, кристалурія, тому слід спостерігати за кількіс­тю виведеної сечі, контролювати результати лабораторних ана­лізів. Ознаками ототоксичності є шум у вухах, запаморочення, то­му слід перепитувати пацієнта про ці симптоми, спостерігати за проявами запаморочення; припинити давати пацієнтові призначе­ні засоби та повідомити лікаря.

Симптомами анемії є блідість, хронічна втома, диспное. Необ­хідно контролювати результати лабораторних аналізів крові.

Ознаками гепатотоксичності є жовтяниця, загальна слабість, біль у правому верхньому квадранті живота, темна сеча.

Рекомендована література :

Основна:

М.П.Скакун, К.А.Посохова Основи фармакології з рецептурою. – Тернопіль , - 1999р. стор.21-51

Майский В.В. , Муратов В.К. Фармакология с рецептурой. – М., 1986р. 53-69

Допоміжна:

Фармакологія: Підручник . І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. – К. 2011.

 Казанюк Т.В. , І.В. Нековаль Основи фармакології та загальної рецептури. - К. 2003р

Постнова Л.Х., Л.Ф. Титова Фармакология с рецептурой – М. 1982р.

   3.4.Матеріали для самоконтролю

Тести

1. Визначте шлях введення, що не належить до ентеральних:

а) пероральний; б) ректальний;

в) субрахноїдальний; г) сублінгвальний;

д) суббукальний.

2. Визначте, що не вивчає фармакокінетика:

а) розподіл;

б) абсорбцію;

в) біотрансформацію;

г) фармакологічні ефекти;

д) елімінацію.

3. Пацієнтові призначено внутрішньом'язово лікарський препарат. Яка з маніпуляцій сповільнює абсорбцію препарату:

а) застосування тепла;

б) масаж після проведення ін'єкції;

в) застосування холоду;

г) спонукання пацієнта до активності;

д) спонукання пацієнта до рухів нижніх кінцівок?

4. Пацієнт при тривалому застосуванні лікарського засобу відчувї що
зменшився фармакологічний ефект. Визначте причину:

а) лікарська залежність;

б) кумуляція;

в) синергізм;

г) звикання;

д) ідіосинкразія.

5. Пацієнт знепритомнів, йому дали вдихати пари нашатирного спирту. Хворий опритомнів. Визначте дію препарату:

а) резорбтивна;

б) рефлекторна;

в) місцева;

г) зворотна;

д) незворотна.

6. В анотації до препарату вказано, що він виявляє тератогенну дію. Що це означає:

а) неімплантована бластоциста гине;

б) наслідок реакції зрілого плода на ліки;

в) виникнення аномалій розвитку плода;

г) ідіосинкразія (гіперчутливість);

д) наслідок генної мутації?

7. При змішуванні розчинів папаверину гідрохлориду з препаратами наперстянки утворюється осад. Визначте вид взаємодії ліків:

а) взаємодія при резорбції;

б) фармацевтична несумісність;

в) взаємодія при метаболізмі ліків;

г) взаємодія на рівні механізму дії;

д) взаємодія на рівні фармакологічних ефектів.

8. Разова доза етазолу становить 0,5 г. При лікуванні перша доза препа­рату -2 г. Визначте назву цієї дози:

а)    курсова;

б)добова;

в)    ударна;

г) токсична;

д)летальна.

    Еталони відповідей

1	2	3	4	5	6

Ситуаційні задачі

1. Пацієнт уживає фенобарбітал (індукує вироблення ферментів печін­ки) та дексаметазон. Лікар відмінив фенобарбітал. Як, на вашу думку, слід змінити дозу дексаметазону?

2. Пацієнту потрібна швидка допомога. Яким з ентеральних шляхів буде досягнута швидка абсорбція?

3. У вас у шприці стерильний водний гіпертонічний розчин. Визначте шлях введення. Відповідь обґрунтуйте.

4. У пацієнтки К. хвора печінка. Для лікування серцевої недостат­ності потрібні препарати наперстянки — дигоксин або дигітоксин. Дигітоксин метаболізується в печінці, а дигоксин виводиться з організму без змін. Який препарат буде найбезпечнішим для паці­єнтки?

5.*Дитині віком 3 роки і з масою тіла 15 кг призначено левамізол (декарис). В аптеці є таблетки по 0,05 г (50 мг). Поясніть, яку частину таблетки слід вживати, якщо дітям призначають препарат у дозі 2,6 мг/кг?

6. *Пацієнтові призначено препарат заліза. Які поради слід дати йому щодо сумісності лікарського препарату з їжею? Відповідь обґрунтуйте.

Робота з рецептурником

До словника фармакологічних термінів внесіть: фармакокінети­ка; фармакодинаміка; ентеральний і парентеральний шляхи вве­дення; абсорбція; плацентарний бар'єр; гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ); метаболізм (біотрансформація); резорбтивна дія; рефлектор­на дія; етіотропна дія; тератогенна дія; ембріотоксична дія; ідіосин­кразія; тахіфілаксія; звикання; лікарська залежність; абстиненція; Кумуляція; сенсибілізація; синергізм; антагонізм.

4. Контрольні питання

1.Що вивчає фармакокінетика?

2.Назвіть шляхи введення лікарських засобів.

3.Що вивчає фармакодинаміка?

4.Які чинники впливають на фармакотерапевтичний ефект?

5.Які зміни в дії ліків можуть виникнути при повторному їх введенні?

6.Наведіть види взаємодії лікарських засобів.

7.Які види небажаної дії можуть виникнути при застосуванні ліків у терапевтичних і токсичних концентраціях?

Контроль П/з № 1

Методична розробка

самостійної роботи студентів № 2

Дисципліна: Фармакологія та медична рецептура

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: