Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Матеріали для самоконтролю:. 4. Контрольні питання. 4. Контрольні питання



Вивчити:

1. Механізм дії антисептичних та дезінфекційних засобів.

2. Класифікацію антисептичних та дезінфікуючих засобів

3.  Застосування в практичній медицині.

4. Контрольні питання

1. Як класифікують антисептичні та дезінфекційні засоби?

2. Що характерно для галогеновмісних сполук?

3. У яких випадках і як застосовують калію перманганат?

4. У яких випадках обмежено застосування кислоти борної?

5. Препарати якої групи спричинюють денатурацію білка. Блкують сульфгідрильні групи ферментних систем протоплазми мікробної клітини, утворюючи альбумінати?

6. У яких випадках і як застосовують фенол?

7. Що характерно для антисептиків групи барвників?

8. У чому полягає механізм протимікробної дії детергентів?

 

  5. Контроль П/з № 2



Методична розробка

самостійної роботи студентів № 3-4

Дисципліна: Фармакологія та медична рецептура

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Спеціалізація «Лікувальна справа»

Тема : «Антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби»   

Кількість навчальних годин: 4

Актуальність теми :

Інфекційні захворювання дуже поширені серед населення земної кулі. Встановлено близько 250 різних видів збудників. Лікарські засоби, які пригнічують життєдіяльність збудників ін­фекційних захворювань в організмі людини, називають хіміо­терапевтичними засобами. На відміну від антисептиків вони справляють вибіркову протимікробну дію і менш токсичні для лю­дини. Вміння правильно підібрати лікарські препарати з урахуванням показань та протипоказань є дуже важливим в лікуванні хворих.

2. Навчальна мета:

    З н а т и:

- Механізм дії цієї фармакологічної групи препаратів.

- Класифікацію антибіотиків.

- Застосування в практичній медицині.

     В м і т и:

- Орієнтуватись у захворюваннях при яких застосовуються препарати даної групи.

- Підбирати шлях введення та дози препаратів.

- Виписувати препарати у рецептах та вимогах лікувально-профілактичних закладів.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1 Міждисциплінарна інтеграція

 

Дисципліна Знати Вміти
Основи латинської мови з медичною термінологією Мікробіологія Правила прописування лікарських засобів у рецептах.   Види мікроорганізмів і відношення їх до різних груп Виписувати лікзасоби в рецептах  
Неврологія Хірургія Внутрішня медицина Інфектологія Дерматологія та венерологія Засоби, що застосовують при захворюваннях: Менінгіти,енцефаліти,сепсиси,раниінфекції,опіки,бронхіти,пневмонії, ГРВІ,тифи,паратифи,ХТІ,сальмонельоз,сифіліс,гонорея,трихомонадоз та шлях їх введення. Вміти оцінювати можливості застосування лік.засобів при певних захворюваннях та вибирати шлях їх введення

 

1.2. Зміст теми (опорний план, опорний конспект додається).

1. Механізм дії та принципи застосування антибіотиків

2. Механізм дії та принципи застосування синтетичних антибактеріальних засобів

3. Механізм дії та застосування протипаразитарних та інших хіміотерапевтичних засобів.

Правила раціональної хіміотерапії:

1. Встановити точний діагноз, тобто збудника та його чутли­вість до хіміотерапевтичних засобів.

2. Вибрати препарат, який найбільш підходить, тобто врахува­ти його специфічність дії, фармакологічні ефекти, анамнестичні дані. '

3. Препарат призначають у такій дозі (разовій і добовій) і так вводять, щоб забезпечити його середню терапевтичну концентра­цію в тканинах макроорганізму впродовж усього курсу лікування.

4. Для забезпечення середньої терапевтичної концентрації пре­
паратів слід враховувати їх взаємодію з препаратами інших груп:

• на фармакологічному рівні;

• на фармакокінетичному рівні;

• на фізико-хімічному рівні.

5. Лікування триває до очевидного одужання.

6. Контроль за одужанням: при деяких інфекціях бажано мік­робіологічне підтвердження.

4.2. Антибіотики (табл. 3) — це хіміотерапевтичні засоби мік­робного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинте­тичні й синтетичні аналоги та похідні, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а також затримують ріст пухлин. В основі одержання антибіотиків лежить антагонізм між мікроорганізмами — антибіоз (від грец. anti — проти, bios — життя).

Характерні властивості антибіотиків:

—висока біологічна активність відносно чутливих до них мік­роорганізмів;

—висока вибіркова протимікробна дія;

—біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних оди­ницях, які містяться в 1 мл розчину (ОД/мл) або 1 мг препарату (ОД/мг);

—випускають антибіотики в різних лікарських формах (поро­шки у флаконах, розчини в ампулах, таблетки, мазі). Призначають внутрішньо, парентерально та місцево.

Більшість антибіотиків для парентерального введення — поро­шкоподібні речовини у флаконах, які розчиняють безпосередньо перед ін'єкцією. Розчинниками для антибіотиків можуть бути вода для ін'єкцій, ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду, 0,25—0,5% розчин новокаїну.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-03-22; Просмотров: 319; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.011 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь