Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

Державна служба інтелектуальної власності України.

Державна служба інтелектуальної власності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки України.

Державна служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Державна служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.        Основними завданнями Державної служби є: · реалізація державної політики у сфері інтелектуальної власності; · внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

 Державна служба статистики України.

Державна служба статистики України (Держстат України, колишній Держа́вний коміте́т стати́стики Украї́ни, Держкомстат України) — центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України.

Забезпечує проведення в життя державної політики в галузі статистики, створення і належне функціонування загальнодержавної системи економіко-статистичної інформації на території України. Є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

· Історія Держкомстату починається від кінця 1920 p., коли засновано Центральне Статистичне Управління України (ЦСУУ). У 1920-их pp. ЦСУУ користувалося чималою автономією як щодо планів статистичних досліджень, так і щодо публікацій. Головні публікації ЦСУУ: «Статистика України» (1921 — 31, 209 випусків), «Статистична хроніка» (1925 — 29, 152 випуски), періодичні органи — «Статистичний бюлетень» (1921 — 25) і «Вісник статистики» (1928 — 30), довідники-річники «Народився господарство України» і річники «Україна». Місцеві статистичні бюро видавали свої статистичні збірки і бюлетені.

· 1930, у зв'язку з введенням п'ятирічок і посиленням централізації, ЦСУУ (як і ЦСУ СРСР) скасовано, його функції перебрав Держплан СРСР. Під час чисток апарату 1930-их pp. багатьох співр. ЦСУУ репресовано. З 1931 майже цілком припинено публікацію статистичних матеріалів. Протягом 1930-их pp. вийшло тільки 4 статистичні довідники, якісно слабі і часто з фальшованими даними.

· 1941 ЦСУ СРСР відновлено, але воно далі підлягало Держпланові. 1948 його вилучено з Держплану і підпорядковано безпосередньо Раді Міністрів СРСР. Відновлене ЦСУ УРСР спочатку підлягало ЦСУ СРСР і не залежало від уряду УРСР.

· У зв'язку з народно-господарськими реформами, що їх розпочав М. Хрущов 1956, ЦСУ УРСР мало пов'язання й з урядом УРСР. 1957 відновлено публікацію статистичних матеріалів. Від 1959 ЦСУ УРСР видає щорічно статистичні річники «Народне господарство Української РСР» та короткі довідники і незначну кількість статистичних матеріалів про сільське господарствово, науку й культуру.

· 1960 стало союзно-республіканською установою під назвою Центральне Статистичне Управління при Раді Міністрів УРСР, яке було союзно-республіканським органом, що керує справою обліку й статистики на території України. Було підпорядковане Раді Міністрів УРСР і Центральному Статистичному Управлінню при Раді Міністрів СРСР (ЦСУ СРСР). В ЦСУ УРСР входить Управління обчислювальних робіт (Укрмехоблік), яке керує процесами механізації обліку в нар. господарстві; Управління підготови кадрів обліку (УПК); Український філіал державного статистичного видавництва; філіал науково-дослідного інституту для проектування обчислювальних центрів і систем економічної інформації ЦСУ СРСР (1992 був перетворений у Науково-дослідницький інститут статистики Міністерства статистики України), основним напрямом наукової діяльності якого є вдосконалення методології статистичної роботи.

· Від 13 серпня 1987 року Центральне статистичне управління Української РСР перетворене у Державний комітет Української РСР по статистиці.

 Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через
Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держенергоефективності України входить до системи органів  виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Держенергоефективності України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами  Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами  Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та
Міністра, а також цим Положенням.Основними завданнями Держенергоефективності України є: · реалізація державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних  ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; · забезпечення збільшення частки відновлюваних джерел енергії
та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України.

Державне агентство резерву України.

Державне агентство резерву України (Держрезерв України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України .    Держрезерв України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного матеріального резерву.      Держрезерв України у своїй діяльності керується  Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами
законодавства України, а також дорученнями Президента України, Міністра. Основними завданнями Держрезерву України є реалізація  державної політики у сфері державного матеріального резерву та внесення пропозицій щодо її формування.

Державна інспекція України з контролю за цінами.

Державна інспекція України по контролю за  цінами (Держцінінспекція України) є центральним органом державного управління, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Державна інспекція України по контролю за цінами у своїй  діяльності керується Конституцією України, законами та іншими рішеннями Верховної Ради України та її Президії, указами  Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету
Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї  компетенції Державна інспекція організує виконання законодавчих  актів, рішень Уряду України і здійснює систематичний контроль за  їх виконанням. Державна інспекція узагальнює практику застосування законодавства з питань цін і ціноутворення, розробляє пропозиції  щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів  України.

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом  виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується  Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і  торгівлі України э Держспоживінспекція України входить до системи органів  виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим   центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю  за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства   економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами
законодавства України, а також дорученнями Президента України та  Міністра. Основними завданнями Держспоживінспекції України є:      1) реалізація державної політики у сферах:      а) державного контролю за додержанням законодавства   про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері;      б) державного ринкового нагляду;      в) державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил;      2) внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у сферах діяльності Держспоживінспекції  України.

Адміністративна відповідальність за правопорушення в промисловості.

Адміністративну відповідальність за правопорушення в промисловості передбачено главою 8 КпАП «Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та в галузі використання електричної і теплової енергії», де містяться статті, що встановлюють відповідальність за: порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93); порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості (ст. 94); марнотратне витрачання електричної і теплової енергії (ст. 98); порушення Правил охорони електричних мереж напругою понад і до 1000 вольт (статті 99, 100); порушення, пов'язані з використанням газу (ст. 101); непідготовленість до роботи резервного паливного господарства (ст. 103) тощо.

Оскільки на промислові підприємства поширюються правила стандартизації, метрології та сертифікації, користування природними ресурсами, охорони природи та ін., то порушення цих правил можуть мати місце й у промисловості. Наприклад, випуск і реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів (ст. 167); випуск у продаж нестандартної продукції (ст. 168); випуск, реалізація продукції (товарів) без сертифіката відповідності (ст. 170¹); порушення правил водокористування (ст. 60); недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79); порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання промислових і побутових відходів (ст. 82) та ін.

Відповідальність за адміністративні правопорушення в промисловості несуть відповідні посадові особи.

Справи про адміністративні правопорушення розглядають адміністративні комісії, органи Мінпраці України, органи охорони водних ресурсів, органи Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України тощо.

6. Адміністративно-правове регулювання у паливо-енергетичній сфері. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України — утворене 9 грудня 2010 року шляхом реорганізації Міністерства палива та енергетики України та Міністерства вугільної промисловості України.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міненерговугілля України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах.

Структура Міністерства

· Міністр

· Перший заступник Міністра

· Заступник Міністра — керівник апарату

· Заступник Міністра

· Управління забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба)

· Департамент електроенергетики

· Департамент стратегічної політики, інвестицій та ядерно-енергетичного комплексу

· Департамент з питань нафтової, газової, торф'яної, нафтопереробної промисловості та альтернативних видів палива

· Департамент вугільної промисловості

· Департамент фінансово-економічної політики

· Департамент юридичного забезпечення

· Департамент управління персоналом та документального забезпечення

· Департамент промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, інформаційно-аналітичного забезпечення

· Департамент майнових відносин та управління корпоративними правами

· Департамент з питань євроінтеграції та міжнародного співробітництва

· Департамент бухгалтерського обліку і звітності

· Адміністративно-господарське управління

· Контрольно-ревізійне управління

· Управління з реструктуризації та закриття вугільних підприємств

· Управління трудової та соціальної політики

· Спеціальний відділ

· Сектор з питань запобігання та протидії корупц

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.  Держгірпромнагляд України входить до системи органів  виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.  Держгірпромнагляд України у своїй діяльності керуєтьсяи Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства надзвичайних ситуацій України (МНС України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра,
а також цим Положенням.  Основними завданнями Держгірпромнагляду України є:      1) реалізація державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, охорони  надр, промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими  матеріалами промислового призначення, державного  ринкового нагляду  у межах сфери своєї відповідальності, а також внесення пропозицій
щодо її формування; 2) здійснення комплексного управління у сфері промислової безпеки, охорони праці, а також контролю за виконанням функцій  державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;     3) організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: · промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини; · безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; · безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів  боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;· трубопровідного транспорту, функціонування ринку природного газу та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та  потенційно небезпечними об'єктами.

7. Адміністративно-правове регулювання у сфері транспорту. Міністерство інфраструктури України. Державна авіаційна служба України. Державне агентство автомобільних доріг України. Державне агентство України з туризму та курортів. Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті. Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті.

Транспорт - це комплексна галузь народного господарства, покликана забезпечити економічні, організаційні та соціальні зв'язки економічної сфери і задовольнити потреби суспільного виробництва та населення в перевезеннях. Вказане визначення значною мірою відповідає суті та призначенню транспорту як од нієї зі складових комунікацій.

Сфера транспорту не може функціонувати сама по собі. Керуючись суттєвою присутністю держави в транспортній галузі, слід зазначити, що завданнями державного управління в галузі транспорту є:

· своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях і потреб оборони України;

· захист прав громадян під час їх транспортного обслугову вання;

· безпечне функціонування транспорту;

· додержання необхідних темпів і пропорцій розвитку націо нальної транспортної системи;

· захист економічних інтересів України і законних інтересів підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних послуг;

· створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту;

· обмеження монополізму і розвиток конкуренції;

· координація роботи різних видів транспорту;

· ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту;

· охорона навколишнього природного середовища від шкідли вого впливу транспорту (Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р. № 232/94-ВР).

Центральним органом виконавчої влади у сфері державного регулювання транспортом є Міністерство транспорту та зв'язку України (Мінтрансзв'язку України).

Основними завданнями Мінтрансзв'язку України у сфері транспорту є:

· участь у формуванні та реалізації дер

· жавної політики в галузі транспорту, у сфері використання та обслуговування повітряного простору України, убезпечення руху, навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства;

· організація взаємодії та координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського, річкового транспорту;

· забезпечення проведення державної політики з питань роз витку всіх видів автомобільних доріг на території України;

· участь у межах своєї компетенції у формуванні та реалізації державної тарифної політики і політики державних закупівель у галузі транспорту, у сфері використання та обслуговування повіт ряного простору України, навігаційно-гідрографічного забезпе чення судноплавства, торговельного мореплавства;

· здійснення заходів щодо забезпечення інтеграції національної транспортної системи України до європейської та світової транс портної систем, а також сфери надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій та інформатизації до європейського і світового інформаційного простору;

· здійснення державного управління та регулювання у сфері торговельного мореплавства;

· організація і контроль відповідно до законодавства за діяль ністю морських і річкових портів;

· виконання відповідно до законодавства дозвільно-реєстра ційних функцій у сфері убезпечення руху, торговельного море плавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах;

· забезпечення в межах своєї компетенції захисту авіації від актів незаконного втручання в її діяльність (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністер ство транспорту та зв'язку України» від 6 червня 2006р. № 789).

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: