Адміністративно-правове регулювання авіаційного транспорту

Авіаційний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств авіаційного транспорту загального користування, покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в авіаційних перевезеннях.

Рівні державного регулювання авіаційного транспорту України:

· Міністерство транспорту та зв'язку України.

· Державна авіаційна адміністрація (Державіаадміністрація) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку та йому підпорядковується.

· Аеропорти та аеродроми. На сьогодні в Україні діють 43 аеропорти та аеродроми цивільної авіації.

· Повітряні судна літальні апарати, що тримаються в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатні маневрувати у тривимірному просторі.

Основними завданнями Державіаадміністрації є:

· здійснення державного контролю та нагляду за безпекою ци вільної авіації;

· організація розроблення нормативно-правової бази для регу лювання діяльності у галузі цивільної авіації;

· сертифікація та реєстрація об'єктів і суб'єктів цивільної авіа ції та ліцензування їх діяльності;

· проведення розслідування інцидентів з цивільними повітря ними суднами, що сталися на території України, та в установлен ному порядку розслідування інцидентів з цивільними повітряними суднами України, що сталися на території інших держав;

· регулювання використання повітряного простору та органі зація повітряного руху;

· організація авіаційних перевезень;

· реалізація основних напрямів економічної, тарифної, фінансо вої, кадрової, науково-технічної, страхової, інвестиційної, соціаль ної політики та здійснення заходів щодо забезпечення екологічної безпеки у галузі цивільної авіації;

· сприяння провадженню зовнішньоекономічної та міжнарод но-правової діяльності цивільної авіації (постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної авіаційної адмініст рації» від 2 листопада 2006 р. № 1526).

Адміністративно-правове регулювання морського і річкового транспорту

Морський і річковий транспорт - це виробничо-технологіч ний комплекс організацій і підприємств морського і річкового транспорту загального користування, покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в морських і річко вих перевезеннях.

Рівні державного регулювання управління морського та річ кового транспорту України:

· Міністерство транспорту та зв'язку України.

· Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот) є урядовим органом державного управління в галузі морського і річкового транспорту, який діє у складі Мінтранезв'язку та підпорядковується йому.

· Морські та річкові порти. Морський порт - державне транс портне підприємство, призначене для обслуговування суден, па сажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

Морські та річкові судна.

Статистичні дані свідчать, що морський і річковий транспорт є суттєвою складовою єдиної транспортної системи України. Водно час мають місце і певні проблеми. Так, якщо на 1 січня 1991 р., за даними Укрморрічфлоту, у складі державних судноплавних компа ній (а інших тоді й не було) налічувалося 375 тільки морських суден загальною вантажністю (дедвейтом) 5,3 млн тонн, то до кінця 2004 р. сумарний дедвейт морських, річкових суден і суден «ріка-море», зареєстрованих в Україні, становив лише 1,2 млн тонн .

Основними завданнями Укрморрічфлоту є:

· участь у межах компетенції в реалізації державної політики в галузі морського і річкового транспорту;

· забезпечення розвитку морського і річкового транспорту з метою задоволення потреб населення і суспільного виробництва у морських і річкових перевезеннях;

· здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, що виконують перевезення пасажирів і вантажів морським і річковим транспортом, вимог нормативно-правових актів, стандартів і правил, які регулюють перевезення пасажирів і вантажів морським і річковим транспортом;

· додержання вимог законодавства щодо забезпечення безпеки судноплавства (постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного департаменту морського і річкового транспор ту» від 30 березня 2000р. № 584).

Доречно навести аналіз бачення морських портів лише як державних транспортних підприємств. Річ у тім, що 2004 р. Конституцій ний Суд України розглянув конституційне подання 49 народних де путатів України щодо відповідності Конституції України положення стосовно визначення морського порту державним підприємством. У поданні стверджується, що визначення морського порту тільки державним підприємством порушує свободу підприємницької діяль ності та свободу вибору споживачів, зачіпає інтереси суб'єктів гос подарювання недержавної форми власності, спричиняє неправомірне обмеження конкуренції у сфері торговельного мореплавства.

Рішенням Конституційного Суду України було: визнати таким, що відповідає Конституції, положення ч. 1 ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України про визначення морського порту державним підприємством. Серед аргументів, якими оперував суд, постановляючи таке рішення, доцільно вказати такі:

а) поєднання державного регулювання діяльності морського порту як суб'єкта природних монополій з визнанням на території порту можливості господарювання підприємств та організацій всіх форм власності забезпечує баланс інтересів суспільства, всіх суб'єктів господарської діяльності та споживачів послуг у сфері торговельного мореплавства;

б) специфічні функції державного порту не належать до підпри ємницької діяльності, а є обов'язковими державними послугами відповідно до зобов'язань України за міжнародними договорами;

в) визначення морського порту як державного підприємства є гарантією реалізації обов'язку держави щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, екологічної та економічної безпеки, безпеки мореплавства;

г) згідно з Конституцією України суспільні відносини у сфері підприємництва, зокрема обмеження права на підприємницьку діяльність, можуть бути врегульовані законодавством, а правовий статус морських портів визначається законами України;

д) визначаючи морський порт державним підприємством, Ко декс торговельного мореплавства України водночас не відкидає можливості господарської діяльності на його території підпри ємств та організацій будь-яких форм власності з метою обслугову вання суден, пасажирів і вантажів у порядку, встановленому Кабі нетом Міністрів України, і забороняє порту втручатися в таку діяльність і перешкоджати їй, окрім випадків, передбачених зако нодавством України, установчими документами цих підприємств і організацій (Рішення Конституційного Суду України від 15 грудня 2004 р. № 21-рп/2004 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої стат ті 73 Кодексу торговельного мореплавства України (справа про морський порт як державне підприємство)).

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: