Демократична Республіка Конго

Загальні відомості. Офіційна назва — Демократич­на Республіка Конго. Столиця — Кіншаса (понад 5 млн осіб). S= — 2,3 млн км² (12-те місце у світі). Насе­лення — понад 55 млн осіб (23-тє місце). Державна мова — французька. Грошова одиниця — франк Конго.

Географічне положення. Країна знаходиться майже в самому центрі Африки в басейні річки Конго, звідси й її назва. Має дуже вузький вихід до узбережжя Ат­лантичного океану (37 км). На заході межує з Конго (Браззавіль), на півночі — з Центрально-Африканською Республікою, на північному сході — з Суданом, на сході — з Угандою, Руандою, Бурунді, Танзанією та Замбією, на півдні — з Анголою. Різні частини цієї великої за площею держави мають різну оцінку власного геогра­фічного положення.

Історія виникнення та розвитку. В доколоніальні часи середньовіччя на території нинішньої держави ДРК іс­нувало декілька африканських держав (Конго, Куба, Луба, Лундос, Каконго). Наприкінці XVI ст. на узбе­режжі останньої держави з'явилися португальці. З того часу різні європейські держави намагалися заволодіти цими землями. Врешті-решт територією Конго заволо­діла Бельгія і з початку XX ст. до 1960 р. вона була бель­гійською колонією. У 1960 р. було проголошено неза­лежність, після чого відбулися громадянська війна та військовий переворот. З приходом до влади Мобуту від­булося зміцнення центральної влади. З 1971 р. країну перейменовано на Заїр. Більш як 30-річне одноосібне правління Мобуту закінчилося черговою війною та пе­ремогою опозиції. Країні було повернуто (1997 р.) її ко­лишню назву.

Державний устрій і форма правління. ДРК — уні­тарна держава, президентська республіка. Глава держа­ви та уряду — президент. Законодавча влада належить парламенту. Його утворюють 300 депутатів. Країна по­ділена на 11 регіонів.

Природні умови та ресурси. Рельєф більшої части­ни Конго рівнинно-височинний (долина річки Конго та її численних проток). На сході знаходяться гори з дію­чими вулканами. Найвища точка — гора Маргарита (5109 м). Клімат у країні екваторіальний і субеквато­ріальний з середньомісячними температурами впро­довж року від +22 °С до +28 °С. В екваторіальному поясі випадає 2500 мм дощів на рік, у субекваторіальному — понад 1000. У цьому поясі існують сухий і вологий пе­ріоди. В екваторіальному поясі дощі йдуть цілий рік.

Центральна екваторіальна частина країни вкрита густими, здебільшого заболоченими лісами. На півночі та півдні країни, де опадів випадає менше, переважа­ють сухі рідколісся. Гори вкриті густими лісами з до­волі багатим рослинним і тваринним світом, особливо відомі гірські горили.

Конго є однією з найбагатших на водні ресурси дер­жав світу. Тут протікає друга повноводна річка плане­ти Конго. Вона має безліч великих і малих приток. Східна частина країни прилягає до одного з найбільших і найглибших озер світу — Танганьїка.

ДРК має значний природно-ресурсним потенціал. Виділяються мінеральні ресурси: енергоносії та руди чорних і кольорових металів. До перших належать нафта, природний газ, кам'яне вугілля та горючі сланці, до других — поклади залізної і марганцевої руди. За за­пасами руд таких стратегічних металів, як тантал і ніобій, Конго посідає перше місце у світі. В країні зна­ходиться відомий "мідний пояс". Є тут також поклади бокситів, цинку, нікелю, свинцю, кобальту, вольфраму та молібдену, берилію та кадмію. Не менш вагомі запаси алмазів, золота, срібла, урану, радію, германію, а також калійних солей, азбесту, графіту, сірки та ін.

Населення. Середня густота населення невелика та ледь перевищує 24 особи на 1 км². Найменш заселені центральні та гірські райони, найбільше — західні. Народжуваність і природний приріст населення нале­жать до найвищих на планеті, відповідно — 46,5 %о та 31,5 %о. Частка міського населення все ще незначна (30 %), але продовжує стрімко зростати. Етнічний склад населення ще більш строкатий, ніж у Нігерії. Жоден народ не перевищує 18 % від загальної чисельності на­селення. Так само строкатим є і релігійний склад жи­телів країни. Близько 50 % католики, 20 % — протес­танти, 20 % — прихильники традиційних африкансь­ких вірувань. Є також африканські християни та му­сульмани.

Господарство. Основою економіки країни є сільське господарство та галузі промисловості, які переробляють його продукцію. Тут зайнято понад 80 % економічно активного населення. Переважає вирощування продо­вольчих культур, які населення споживає в їжу (батат, ямс, маніок, кукурудза, таро, рис). Вирощують і товарні експортні культури — арахіс, каву, какао, банани, ба­вовник, олійну пальму, цукрову тростину, чай. Тварин­ництво відіграє допоміжну роль. Розвинуте рибальство. Рибу виловлюють у річках та на узбережжі океану. Для Конго характерна інтенсивна заготівля цінних порід де­рев, збирання кори хінного дерева та соку гевеї.

Серед галузей індустрії переважає гірничодобувна, зокрема видобування нафти та кам'яного вугілля. Міжна­родне значення має експлуатація родовищ золота, срібла, алмазів, мідної руди, кобальту, цинку, кадмію. На цій базі швидкими темпами розвиваються нафтоперероб­на та нафтохімічна галузі, а також кольорова металургія. Останнім часом з'явилися машинобудівні підприємства. Традиційний розвиток мають підприємства легкої про­мисловості, насамперед текстильні фабрики, деревооб­робні та харчові виробництва.

Транспортне забезпечення держави все ще недо­статнє. Довжина залізниць — понад б тис. км, авто­шляхів — 150 тис. км (це також ґрунтові дороги, яких більшість). У гирлі Конго знаходиться головний мор­ський і річковий порт країни — Матаді. Конго та її при­токи, хоча й є дуже повноводними, але на них чимало порогів, які утруднюють судноплавство. Розвивається трубопровідний транспорт. У ДРК п'ять міжн. аеропортів, найбільший з яких — у столиці.

Культура та соціальний розвиток. У Конго відсутні давні поселення та сліди доісторичних цивілізацій. У списку ЮНЕСКО знаходиться 5 об'єктів і всі вони є національними природними парками.

Обов'язковою є 6-річна освіта. Письменних — близь­ко 75 %. На 100 тис. осіб населення припадає трохи біль­ше 180 студентів. Погана ситуація у галузі охорони здо­ров'я. Вражає кількість потенційних пацієнтів, яка при­падає на одного лікаря (24 тис. осіб). Таке не часто зустрі­неш навіть у Африці. Дуже висока смертність дітей до одного року, яка в окремих регіонах становить майже 100 %о. Конго належить і до країн з найнижчими у світі показниками середньої тривалості життя її громадян. Для чоловіків середній вік дорівнює 47 рокам, для жінок — 52. У Конго один із найвищих у світі показників за­хворюваності на СНІД. Поширена також сонна хвороба, яка розноситься знаменитою мухою цеце.

Україна не має постійних економічних зв'язків із ДРК. До головних зовн-екон. партнерів останньої належать, крім колишньої метрополії Бель­гії, також США, Франція та Німеччина.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: