Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Реклама на транспорті: особливості та перспективи розвитку.
Пересувна, динамічна зовнішня реклама має так багато плюсів, що, напевно, рано або пізно витисне з магістралі рекламного прогресу всі інші «зовнішні» різновиди. Придивимося до цього феномена повнимательнее й спробуємо виявити основні закономірності його, так сказати, функціонування.
Практичні спостереження показують, що на кільцевих маршрутах реклама бренду буде більше ефективної, у той час як на «променевих» маршрутах, коли автобус рухається з одного кінця міста в іншій, краще «працює» адресна реклама закладів, що розташовуються в кінцевому пункті маршруту, там, де споживачі живуть, сплять, купують і проводять більшу частину часу. Особливий пунктик для замовника - коли рекламовані заклади перебувають на шляху проходження маршрутного таксі. Сезонність реклами на транспорті полягає в тім, що якщо для реклами побутової техніки (особливо недорогий) «сама косовиця» у холодну й святкову пору року - з жовтня по березень, те прохолодні напої на тролейбусах можна побачити, в основному, улітку. Локшина швидкого готування, що часто є основним раціоном офісних працівників, що скромно заробляють, розміщається чомусь улітку. Основні рекламодавці цих продуктів - дружні китайські бізнесмени, які свято впевнені, що в травні в нас починається дачний сезон, і кожна родина робить трудові подвиги на своїй ділянці, попередньо закуповуючи їхню локшину й бульйонні кубики. Якими міркуваннями вони керуються - невідомо: може, продажу в цей час ростуть, а можуть бізнесмени зі східним менталітетом намагаються в такий спосіб їх стимулювати. Ще одна тенденція - шоколад поступово виходить із ніші зовнішньої реклами, поступово переміщаючись в POS-сектор1. Та й «масовий» характер зовнішньої реклами на транспорті суперечить концепції багатьох шоколадних брендів, які орієнтують свою продукцію на VIP-споживача.
У зовнішньої реклами на приватному пасажирському транспорті існують певні технічні обмеження: Скла У великих містах ходить транспорт, обклеєний повністю: скла, борта, передня й задня частина. На склі реклама смотрится еффектнее, картинка при цьому не «розбивається». Розмір Розміщення реклами на приватних маршрутках часто обмежено в розмірах. По-перше, багато маршруток є мікроавтобусами, а по-друге, на приватному транспорті заборонено заклеювати передню й задню частину автомобіля. Кольори Перефарба приватного транспортного засобу проходить із перереєстрацією в ДАІ. Для маршруток і комерційних автобусів у цьому немає особою необхідності, тому доводиться підбирати транспортний засіб, що підходить по кольорах.
Муніципальний транспорт не має всіх цих обмежень.
В обов'язку сторони, що розміщає, тобто орендодавця, входить відстеження зовнішнього вигляду рекламоносія: щоб фарба не облазила, а транспортний засіб було чистим. У випадку ушкодженні або невиходу маршруту на лінію, «невідпрацьовані» дати знімаються й переносяться.
Вимоги клієнтів досить простий: адекватний стан транспорту (зовнішнє й технічне) і максимальне охоплення міста: «Із приватними перевізниками досить складно по цьому пункті домовитися, - говорить один з рекламодавців. - У них кожна одиниця транспорту закріплена за певним маршрутом, а в муніципального транспорту є «ротація»: за допомогою трьох тролейбусів, які переставляються з маршруту на маршрут, можна домогтися максимального охоплення».
Крім тролейбусів, попитом користуються більші автобуси й трамваї. На маленьких маршрутках рекламу розміщають, але як серйозний рекламний носій їх не сприймають - на те вони й маленькі. Ціни відповідають розміру транспортного засобу. Велике коштує дорого, маленьке - дешево.
Трамваї користуються попитом, але багато хто з них для розміщення не пристосовані: не всі трамваї мають гладкі борти.
На відміну від зовнішнього обклеювання транспорту, реклама всередині нього перебуває в напівживій стадії. Муніципальний транспорт раніше орієнтувався на пільговиків і малоприбуткові верстви населення, а тому попит на неї був низький. Зараз же цільова аудиторія, що користується суспільним транспортом, розширюється, і по складу незабаром не буде відрізнятися від маршруток. Тому в цьому секторі рекламного ринку прогнозується бурхливий ріст. Візуальна реклама в маршрутках полягала в розклеюванні стикеров, які дуже не естетично виглядали й отдирались, перетворюючись через тиждень у чорні від налиплого бруду «вікна», загалом, від них відмовилися: некрасиво зроблена реклама викликає негативні відчуття. Зараз для візуальної реклами планується зробити спеціальні вікна й «кишені» на стінках між сидіннями.
Ринок безпосереднього розміщення реклами на транспорті дуже консервативний. По-перше, це особливість будь-якого технологичного ринку: занадто складно, занадто мало готових кадрів, занадто багато потрібно вкласти в їхнє навчання. По-друге, у цьому секторі реклами необхідно шанувати закон: кожний макет согласовивается з ДАІ й з міською адміністрацією раз у три місяці (при короткострокових кампаніях - раз в 1-2 місяця). Сума податку еквівалентна податку із зовнішньої реклами, а за машинами стежить ще кілька відомств,
Якщо говорити про фінансову складову, спеціалізуватися на транспорті не дуже вигідно: низький прибуток обумовлений безліччю об'єктивних факторів, які неможливо змінити. Трудозатрати й собівартість виготовлення інформаційної частини реклами дуже високі, а в ціни, за якої цей носій куплять, є своя стеля. Хоча, якщо до цього питання підійти дуже грамотно, сума, за якої можна на півроку купити тролейбус буде відсотків на 15-20 нижче, ніж на розміщення баннера 3х6 у периферійному районі. При цьому прибуток, що одержить агентство, набагато нижче, ніж при розміщенні реклами на інших видах носіїв. Агентства пропонують транспорт «за компанію», тому що для реклами товарів масового споживання цей носій - один з найбільш ефективних.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 305; Нарушение авторского права страницы