Технологія соціально-педагогічної роботи з різними категоріями дітей у Німеччині та Скандинавських країнах, Великобританії та Ірландії

Організація вільного часу, попередженням дитячої злочинності в мікросоціумі, консультування батьків. Соціальна робота у судах і в'язницях.

Соціальна робота у Швеції в установах охорони здоров'я.

Послідовна система заходів соціально-педагогічної підтримки сімей і дітей з груп соціального ризику у Фінляндії.

Робота відділів по захисту дітей в Норвегії: профілактичні заходи загальної спрямованості; профілактичні заходи в конкретних сім'ях; заходи по захисту прав дитини в кризовій ситуації. «Соціально-педагогічна робота на вулиці».

Обов’язки соціального працівника у Великобританії в сфері освіти, медицини.

Діяльність спеціальної служби (колегії апробації) у Північній Ірландії.

Вдосконалення роботи по соціальному захисту дітей в країнах Заходу

Створенням незалежних органів для моніторингу діяльності держав і урядів в цій області — інституту омбудсманов. Повноваження відомства омбудсмана у Норвегії, Швеції. Діяльність місцевих омбудсманів в Австрії. Функції омбудсманів у Фінляндії.

Діяльність американської Ліги допомоги дітям

Програми допомоги дітям: «Хелп», «Хендстарт» (спеціальні установи соціальної допомоги дітям, служба «телефонів довір'я»). Робота з неповнолітніми правопорушниками і підлітками групи ризику в США (базові програми поліції, базові програми судів у справах неповнолітніх, базові програми шкіл). Робота з неповними сім'ями.

Завдання і зміст програм профілактики наркоманії серед неповнолітніх

Структура соціально-педагогічної антинаркогенної профілактики: первинна профілактика, повторна профілактика, третинна профілактика. Завдання і зміст програм профілактики. Загальні принципи профілактичних програм. Основні компоненти профілактичної роботи.

Програми антинаркогенного навчання дошкільників (Велика Британія, США)

Основні розділи програми: «Навколишній світ», «Здоров'я», «Література».

Програма „Ваше здоров`я” (США). Основне завдання і форми навчання відповідно вікові дітей.

3.20. Програма „Добровільні помічники” (Велика Британія)

Організації шкільних консультативних пунктів. Основні етапи роботи: початковий етап, спеціальне навчання вибраних ДП, регулярне підтримуюче навчання.

3.21. Програма „Ерстинський поворот” (Швеція)

Служба сімейної допомоги дітям, чиї батьки страждають наркозалежністю. Мета програми «Ерстінський поворот». Курс підготовки, організація психотерапевтичної роботи.

3.22. Програма „Діти вулиці” (Росія).

Діяльність міського Центру профілактики бездоглядності, злочинності, алкоголізму, наркоманії і СНІДу серед неповнолітніх «Діти вулиць». Методи організації антинаркогенної профілактики дітей і підлітків (лекція, анкетування, ролева гра, дискусійний клуб).

Сутність технології консультування

Поняття консультування. Підходи до поняття в залежності від цілей клієнта і завдань консультанта. Якості ефективного консультанта відповідно вимогам Британської асоціації консультантів. Професійно шкідливі риси консультанта. Чотири небажаних підходи до роботи консультантів (Логхари й Рипли).)

Консультативна бесіда

Типові випадки, що обумовлюють необхідність професійного спілкування консультанта з іншими спеціалістами.

5-крокова композиція консультативної бесіди: «знайомство», «суть проблеми», «бажаний результат», «альтернатива», узагальнення.

Технологічні особливості консультування

Встановлення контакту. Активізація розповіді клієнта на стадії сповіді. Створення сприятливої психологічної атмосфери для сповіді (вербальна підтримка клієнта під час сповіді, перифраза, узагальнення, емоційна підтримка клієнта). Правила інтерпретації сповіді. Обговорення рекомендацій. Завершення консультування. Типові помилки у консультативній бесіді.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: