Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Перелік потенційних шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці користувача ЕОМ з ЕПТСтр 1 из 9Следующая ⇒
Додатки Додаток 1 Таблиця 1.1. − Характеристика виробничого приміщення з ЕОМ
Додаток 2 Перелік потенційних шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці користувача ЕОМ з ЕПТ
Продовження таблиці
Додаток 3 Витяг з НПАОП 0.00-1.28-10 [6]. Правила охорони праці під час експлуатації електронно – обчислювальних машин 1. Вимоги до виробничих приміщень 1.1. Вимоги стосовно освітлення, оптимальних умов мікроклімату, ергономічних характеристик основних елементів робочого місця, рівнів шуму, вібрації, електромагнітного, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання та електростатичного поля викладено у ДСанПіН 3.3.2-007-98. …1.8. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1.7-2002. 1.9. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ з ВДТ, а також над ними чи під ними. 1.10. У приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів робочі місця операторів мають розміщуватися в ізольованих кабінах, які обладнані повітрообміном. 1.11. Згідно з ДСанПіН 3.3.2-007-98 не дозволяється розташування приміщень з робочими місцями операторів у підвалах і цокольних поверхах. 1.12. Площу та об'єм для одного робочого місця оператора визначають згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2-007-98. Площа має бути не менше 6,0 кв.м, об'єм - не менше 20,0 куб.м. 1.13. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння працівника під напругу. 1.14. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог: а) Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161,…(далі - НАПБ Б.06.004-2005); б) Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13-98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками. В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі. 1.15. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені вогнегасниками, кількість яких визначається згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), і з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004. 1.16. Приміщення, в яких розміщуються робочі місця операторів сервера загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5-13-98, НАПБ А.01.001-2004 і вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника. 1.17. Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними. Додаток 4 Додаток 5 Порядок розрахунку 1. Знайти нормоване значення КПО для зорової роботи, що виконується. 2. Вибрати коефіцієнти t1, t2, t3, t4, r1, hв, Кбуд, Кз (таблиця 1-6). 3. Розрахувати потрібну площу світлових прорізів Sв для даного приміщення. 4. Порівняти розрахункову площу світлових прорізів Sв з фактичною Sф. Зробити відповідні висновки.
Таблиця 1. − Значення світлової характеристики h 0 світлових прорізів при боковому освітленні
Таблиця 2. − Значення коефіцієнта Кзд, що враховує затінення вікон протилежними будівлями
Примітка: Значення Кзд залежить від відношення відстані Р між протилежними будівлями до висоти розташування карниза протилежної будівлі над підвіконням вікна, яке розглядається, Нзд
Таблиця 3. − Значения коэффициентов t 1 , t 2
Таблиця 4. − Значення коефіцієнта t 4, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях
Таблиця 5. − Коефіцієнт запасу КЗ
Таблиця 6. − Значення коефіцієнта r1
Примітка: Глибина приміщення В при боковому природному освітленні –відстань між зовнішньою стіною зі світловими прорізами і найбільше віддаленої від неї стіною приміщення. Довжина приміщення А –відстань між стінами, які перпендикулярні зовнішній стіні.
Додаток 6 Розрахунок штучного освітлення| Мета розрахунку загального освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку – визначити кількість світильників і потужність ламп, необхідних для забезпечення в приміщенні нормованої освітленості Еmin. При розрахунку по вказаному методу необхідний світловий потік однієї лампи визначається по формулі: (1) або кількість світильників: (2) де Еmin – мінімальна нормована освітленість, лк|; k– коефіцієнт запасу; S – освітлювана площа, м2|; Z – коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення); N – число світильників; n – число ламп в світильнику; h - коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці. Розрахунок загального освітлення рекомендується виконувати в наступній послідовності: 1. Обґрунтувати нормовану освітленість на робочих місцях заданого об'єкту. 2. Вибрати економічне джерело світла, якщо розраховуєте кількість світильників N, або вибрати раціональний тип світильника, якщо розраховуєте світловий потік лампи ФЛ. 3. Оцінити коефіцієнт запасу освітленості, k, і коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z. 4. Оцінити коефіцієнти відбиття поверхонь в приміщенні (стелі, стенів, підлоги) − r. 5. Розрахувати індекс приміщення i. 6. Знайти коефіцієнт використання світлового потоку h. 7. Розрахувати необхідну кількість світильників N, або світловий потік лампи ФЛ, [лм], які необхідні для забезпечення на об'єкті необхідної освітленості Еmin. Вибір світильника. Тип і номер умовної групи світильника вибирають з таблиці 2. Коефіцієнт запасу k Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп в процесі експлуатації. Значення коефіцієнта k приведені в таблиці 1
Таблиця 1. − Значення коефіцієнта k
Коефіцієнт мінімальної освітленості Z Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Він є функцією багатьох змінних, точно його визначити складно, але найбільшою мірою він залежить від відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти (L / h). При розташуванні світильників в лінію (ряд), якщо витримано найвигідніше відношення L / h, рекомендується приймати Z = 1,1 для люмінесцентних ламп і Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ. Вибір джерел світла У приміщеннях заввишки до 6 м рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи. У таблиці 3 приведені розрахункові значення світлового потоку найбільш поширених джерел світла ФЛ, лм
Таблиця 2 − Світильники з люмінесцентними лампами для виробничих приміщень
Таблиця 3.− Розрахункові значення світлового потоку найбільш поширених джерел світла ФЛ.
Таблиця 4 − Значення коефіцієнтів використання світлового потоку h , % для світильників з люмінесцентними лампами
Продовження таблиці 4
Додаток 7 Додаток 8 Вимоги ГОСТ 12.2.007.0-75 [33] За способом захисту людини від ураження електричним струмом встановлено п’ять класів електротехнічних виробів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ. До класу 0 віднесені вироби, що мають по крайній мірі робочу ізоляцію і не мають елементів для заземлення, якщо ці вироби не віднесені до класу ІІ або ІІІ. До класу 0І віднесені вироби, які мають по крайній мірі робочу ізоляцію, елемент для заземлення і провід без жили для заземлення для приєднання до джерела живлення. До класу І віднесені вироби, що мають по крайній мірі робочу ізоляцію і елемент для заземлення (занулення). Якщо такий виріб має провід для приєднання до джерела живлення, то цей провід повинен мати жилу для заземлення і вилку з контактом, який заземлено. До класу ІІ віднесені вироби, що мають подвійну чи посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення. До класу ІІІ віднесені вироби, які не мають ні внутрішніх, ні зовнішніх ланцюгів з напругою понад 42 В. Вироби, що живляться від зовнішнього джерела, відносяться до класу ІІІ у тому випадку, якщо вони призначені до приєднання безпосередньо до джерела живлення з напругою не вище 42 В, а напруга холостого ходу джерела не перевищує 50 В. При використанні у якості джерела живлення трансформатора або перетворювача його вхідна та вихідна обмотки не повинні бути електрично пов’язані і між ними повинна бути подвійна або посилена ізоляція.
Додаток 9 Класифікація пожежа небезпечних зон у приміщеннях та зовнішніх установках за ПУЭ-86 [30]та НПАОП 40.1-1-32-01 [32] Пожежа небезпечною зоною зветься простір усередині або зовні приміщення, в межах якого постійно чи періодично знаходяться спаленні матеріали як при нормальному протікання технологічного процесу, так і при його порушеннях. Пожежа небезпечна зона класу П-I — простір у приміщенні, у якому-знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалаху більше +61 град. С . Пожежа небезпечна зона класу П-II — простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна . Пожежа небезпечна зона класу П-IIa — простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали. Пожежа небезпечна зона класу П-III — простір поза приміщенням, в якому знаходяться горюча рідина, яка має температуру спалахнення понад +61 град. С або тверді горючі речовини. Клас середовища за межами вказаної 5-метрової зони слід визначати в залежності від технологічних процесів, які застосовуються в цьому середовищі. Зони в приміщеннях або за їх межами, в яких тверді, рідкі та газоподібні горючі речовини спалюються як паливо або утилізуються шляхом спалювання, не належать у частині їх електрообладнання до пожежонебезпечних зон. Зони в приміщеннях, у яких розташовані припливні вентилятори, що працюють із застосуванням рециркуляції повітря, або (і) витяжні вентилятори, які обслуговують приміщення з пожежонебезпечними зонами класу П-II, належать до пожежа небезпечних класу П-II. Зони навколо вентиляторів місцевих відсмоктувань, що обслуговують технологічні процеси з визначеними пожежа небезпечними зонами, належать у частині їх електрообладнання до того самого класу, що й зони, які вони обслуговують.
Додаток 10 Додаток 11 Умовне позначення ступенів захисту оболонок електричних апаратів напругою до 1000 В (за ГОСТ 14255-69 [34])
Додаток 12 Характеристика ступенів захисту персоналу від зіткнення з струмоведучими або рухомими частинами усередині оболонки та від попадання твердих тіл усередину оболонки електротехнічного виробу напругою до 72,5 кВ (за ГОСТ 14254-96 [34])
Примітка: Для визначення ступеню захисту використовують літери ІР (International Protection) та дві цифри, які ідуть за ними. Перша цифра визначає ступінь захисту персоналу від зіткнення з частинами, які знаходяться під напругою, або наближення до них і від зіткнення з рухомими частинами, що розташовані усередині оболонки, а також ступінь захисту виробу від проникнення усередину твердих тіл. Друга цифра визначає ступінь захисту виробу від проникнення води. Додаток 13 Характеристика ступенів захисту електротехнічного виробу наругою до 72,5 кВ від попадання води усередину оболонки ( за ГОСТ 14254-96 [34])
Додаток 14 Вихідні дані для розрахунку 1) Р1 - потужність однофазового споживача електроенергії, наприклад, електронно-обчислювальної машини ( ЕОМ), Вт; 2) Р2 - потужність усіх споживачів, які живляться від цього фазового провідника (кондиціонери, вентилятори, освітлювальні прилади, інші ЕОМ, принтери, тощо), Вт; 3) L1 - довжина ділянки 1, м (до 100 м); 4) L2 - довжина ділянки 2, м (до 500 м). 5) Uл- лінійна напруга; Uл=380 В; 6) Uф- фазова напруга; Uф=220 В. На ділянці 2 кабель пролягає у землі. Послідовність розрахунків 1 Вибір запобіжника 1.1 Визначення струму І1, що живить електроустановку (ЕУ) потужністю Р1, Вт: . (2) 1.2 Визначення пускового струму Іпуск ЕУ потужністю Р1, Вт: , (3) де Кn - коефіцієнт кратності пускового струму; Кn= 2…7,5; КТ - коефіцієнт важкості пуску, залежить від часу пуску; КТ = 1,6…2,5; КТ - 1,6; якщо час пуску понад 10 с - тяжкий пуск; КТ - 2; якщо час пуску дорівнює 10 с - середній пуск; КТ - 2,5; якщо час пуску дорівнює 5 с - легкий пуск. Для ЕОМ : Кn =3; КТ = 2,5. 1.3 Вибір апарата захисту Номінальний струм, при якому спрацьовує апарат захисту, повинен перевищувати Іпуск, інакше апарат захисту буде спрацьовувати при кожному вмиканні електроустановки. Для ЕОМ можна вибрати запобіжник типу ВПШ, технічні дані яких приведені у таблиці 1
Таблиця 1 - Технічні дані запобіжників ВПШ (швидкодіючих)
Додаток 15 Витяг з ДСТУ БВ.2.5-38:2008 «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» [40] Додаток 16 Витяг з Правил пожежної безпеки України (НАПБ А.01.001-95 [41]) Рекомендації щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння 1. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). 2. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок. 3. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва. 4. Покривала повинні мати розмір не менш як 1x1 м2. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2x1,5 м2, 2х2 м2… 5. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об’єктів, у садибах індивідуальних жилих будинків, дачних будиночків тощо. єх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м2 захищуваної площі. 6. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0,2 м3 і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 м3. 7. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об’єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники — 3 шт., ящик з піском — 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м — 1 шт., гаки — 3 шт., лопати — 2 шт., ломи — 2 шт., сокири — 2 шт. 8. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенду, повинні бути місткістю не менше 0,1 м3. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів. …11.2. Вибір типу вогнегасника (пересувний чи переносний) обумовлений розмірами можливих осередків пожеж; у разі збільшених їх розмірів рекомендується використовувати пересувні вогнегасники. Для гасіння великих площ горіння, коли застосування ручних та пересувних вогнегасників є недостатнім, на об’єкті мають бути передбачені додатково ефективні засоби пожежогасіння. …11.7. Громадські й адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних вогнегасників. Крім того, слід передбачати по одному вогнегаснику з величиною заряду 3 кг і більше: - на 20 кв. м площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПЕОМ, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення; - на 50 кв. м площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек. 11.8. Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється відповідно до вимог технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідних галузевих правил пожежної безпеки, затверджених у встановленому порядку. 11.9. Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно з умовами договору на його поставку. 11.10. У місцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кількість засобів пожежогасіння може бути збільшена. 11.11. Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо, слід враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини. Додаток 17 Додатки Додаток 1 Таблиця 1.1. − Характеристика виробничого приміщення з ЕОМ
Додаток 2 Перелік потенційних шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці користувача ЕОМ з ЕПТ
Продовження таблиці
Додаток 3 Витяг з НПАОП 0.00-1.28-10 [6]. Правила охорони праці під час експлуатації електронно – обчислювальних машин 1. Вимоги до виробничих приміщень 1.1. Вимоги стосовно освітлення, оптимальних умов мікроклімату, ергономічних характеристик основних елементів робочого місця, рівнів шуму, вібрації, електромагнітного, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання та електростатичного поля викладено у ДСанПіН 3.3.2-007-98. …1.8. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1.7-2002. 1.9. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ з ВДТ, а також над ними чи під ними. 1.10. У приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів робочі місця операторів мають розміщуватися в ізольованих кабінах, які обладнані повітрообміном. 1.11. Згідно з ДСанПіН 3.3.2-007-98 не дозволяється розташування приміщень з робочими місцями операторів у підвалах і цокольних поверхах. 1.12. Площу та об'єм для одного робочого місця оператора визначають згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2-007-98. Площа має бути не менше 6,0 кв.м, об'єм - не менше 20,0 куб.м. 1.13. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння працівника під напругу. 1.14. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог: а) Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161,…(далі - НАПБ Б.06.004-2005); б) Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13-98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками. В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі. 1.15. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені вогнегасниками, кількість яких визначається згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), і з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004. 1.16. Приміщення, в яких розміщуються робочі місця операторів сервера загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5-13-98, НАПБ А.01.001-2004 і вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника. 1.17. Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 283; Нарушение авторского права страницы