Перелік потенційних шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці користувача ЕОМ з ЕПТ

Додатки

Додаток 1

Таблиця 1.1. − Характеристика виробничого приміщення з ЕОМ

№ п/п	Найменування показника	Характеристика показника	Обґрунтування вибору значення показника	Документ, що регламентує цій показник	Примітка
1	2	3	4	5	6
1	Розміри приміщення (м);	5х6х4,2	На одне р.м. з ЕОМ не менше 6.0 м² площі	ДСанПіН 3.3.2-007-98	Фактично 7,3 м²на одне р.м. з ЕОМ, що відпові-дає нормі
1	кількість робочих місць (р.м.)	4	На одне р.м. з ЕОМ не менше 6.0 м² площі	ДСанПіН 3.3.2-007-98	Фактично 7,3 м²на одне р.м. з ЕОМ, що відпові-дає нормі
2	Природне освітлення, вікна виходять на північ	Бокове, одностороннє; азимут 315-45^о	См. таблицю 1.2	СНиП ІІ-4-79	Для старих будівель
2	Природне освітлення, вікна виходять на північ	Бокове, одностороннє; азимут 315-45^о	КПО не нижче 1.5 %	ДСанПіН 3.3.2-007-98	для р.м. з ЕОМ
3	Штучне освітлення, кількість світильників N; джерела світла	Загальне рівномірне; N=6; люмінесцентні лампи	См. таблицю 1.2	СНиП ІІ-4-79	Для старих будівель
3		Загальне рівномірне; N=6; люмінесцентні лампи	не нижче 300-500 лк	ДСанПіН 3.3.2-007-98	для робочих місць з ЕОМ
4	Характеристика трифазної електричної мережі	Чотири провідна з глухо заземленою нейтраллю нап-ругою 380/220 В, частотою 50 Гц	Довгі кабельні мережі великої ємності	ПУЭ
5	Клас приміщення за ступенем небезпеки ураження електрострумом	З підвищеною небезпекою	Є можливість одночасного до-тику до мета-локонструкцій будівлі, що мають з’єднання з землею, та до металевих корпусів ЕОМ	ПУЭ	Необхідно передбачити заходи безпеки згідно вимог ПУЭ
6	Категорія приміщення з вибухо – пожежа небезпеки	В	Є тверді спаленні матері-али: папір, деревина тощо	НАПБ Б.03.002−07
7	Ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій	І-ІІ	7-ми поверхова будівля; категорія В	ДБН В.1.1.7−02
7	Ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій	І-ІІ	Не нижче ІІ ступеню	НПАОП 0.00-1.28-10	для будівель з ЕОМ

Додаток 2

Перелік потенційних шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці користувача ЕОМ з ЕПТ

№	Назва фактора	Джерела виникнення	Умови роботи	Нормативні параметри, їх значення	Документ, що регламентує показник
1	2	3	4	5	6
І. Небезпечні фактори
1	Висока електрична напруга	Мережа живлення устаткування	Нормальний режим роботи	Струм І_h = 0,3 мА; Напруга U_дот < 2 В	ДСТУ ГОСТ 12.1.038:08
ІІ. Шкідливі фізичні фактори
2	Несприятливе освітлення	Стан систем природного та штучного освітлення	МРОР 0,3-0.5 мм; розряд ІІІ; підрозряд «в», фон середній, контраст середній	КПО е^І^V_н= 1,71 %; освітленість Е_мін = 300 лк	СНиП ІІ-4-79; ДБН В.2.5.-28-06
3	Несприятливий мікроклімат: те-мпература (t), відносна воло-гість (φ), швид-кість руху (v)	Стан систем опалення та вентиляції	Категорія важкості робіт Іа; холодний період	Оптимальні: t − 22-24 ⁰C; φ − 40-60 %; v − не більше 0,1м/с	ГОСТ 12.1.005-88; ДСН 3.3.6.042-99
4	Підвищений рівень шуму,	Кондиціонери, кулери, систе-ми освітлюван-ня, перетворю-вачі напруги, принтери	Творча діяльність, програмування	Рівень звуку L_A= 50 дБА	ГОСТ 12.1.003-83* ДСН 3.3.6.037-99
5	Вібрація	»−»	Загальна технологічна, категорія ІІІ, тип «в», умови комфорту	Рівень віброшвид-кості L_V₌75 дБ	ДСТУ ГОСТ 12.1.012:08 ДСН 3.3.6.039-99
6	Рентгенівське випромінювання	ЕПТ	На відстані 5см від екрану	Потужність експозиційної дози 100 мкР/год	НРБУ-97
7	ЕМВ діапазону звукових, високих та радио частот	ЕПТ	На робочому місці для частот: 60 кГц-3 МГц 3-30 МГц	Напруженості електр.\\магн. полів (Е\\Н): 50 В/м\\5 А/м 20 В/м\\ -	ГОСТ 12.1.006-1984

Продовження таблиці

№	Назва фактора	Джерела виникнення	Умови роботи	Нормативні параметри, їх значення	Документ, що регламентує показник
1	2	3	4	5	6
8	Статична електрика	Скупчення негативних за-рядів на екрані		Напруженість електр. поля Е = 20 кВ/м	ГОСТ 12.1.045-84
9	Несприятлива іонізація повітря	Рентгенівська випромінювання, статична електрика		Кількість негативних іонів 3000-5000 в 1 см³ повітря	ДНАОП 0.03-3.06-80 (СН 2152-80)
ІІІ. Психофізіологічні фактори
110	Психо-фізіологічна перенапруга	Монотонність пози, розумова напруга, статичність і незручність пози		1 та 2 клас умов праці для напруженості і важкості трудового процесу	ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002

Додаток 3

Витяг з НПАОП 0.00-1.28-10 [6]. Правила охорони праці під час експлуатації електронно – обчислювальних машин

1. Вимоги до виробничих приміщень

1.1. Вимоги стосовно освітлення, оптимальних умов мікроклімату, ергономічних характеристик основних елементів робочого місця, рівнів шуму, вібрації, електромагнітного, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання та електростатичного поля викладено у ДСанПіН 3.3.2-007-98.

…1.8. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1.7-2002.

1.9. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ з ВДТ, а також над ними чи під ними.

1.10. У приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів робочі місця операторів мають розміщуватися в ізольованих кабінах, які обладнані повітрообміном.

1.11. Згідно з ДСанПіН 3.3.2-007-98 не дозволяється розташування приміщень з робочими місцями операторів у підвалах і цокольних поверхах.

1.12. Площу та об'єм для одного робочого місця оператора визначають згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2-007-98. Площа має бути не менше 6,0 кв.м, об'єм - не менше 20,0 куб.м.

1.13. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння працівника під напругу.

1.14. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог:

а) Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161,…(далі - НАПБ Б.06.004-2005);

б) Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13-98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками. В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

1.15. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені вогнегасниками, кількість яких визначається згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), і з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

1.16. Приміщення, в яких розміщуються робочі місця операторів сервера загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5-13-98, НАПБ А.01.001-2004 і вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника.

1.17. Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.

Додаток 4

Додаток 5

Порядок розрахунку

1. Знайти нормоване значення КПО для зорової роботи, що виконується.

2. Вибрати коефіцієнти t₁, t₂, t₃, t₄, r₁, h_в, К_буд, К_з (таблиця 1-6).

3. Розрахувати потрібну площу світлових прорізів S_в для даного приміщення.

4. Порівняти розрахункову площу світлових прорізів S_в з фактичною S_ф. Зробити відповідні висновки.

Таблиця 1. − Значення світлової характеристики h ₀ світлових прорізів

при боковому освітленні

Відношення довжини приміщення А до його глибини В	Значення світлової характеристики h ₀ при відношенні глибини приміщення В до його висоті від рівня умовної робочої поверхні до верхнього краю вікна h
Відношення довжини приміщення А до його глибини В	1	1,5	2	3	4	5	7,5	10
4 і більше	6,5	7	7,5	8	9	10	11	12,5
3	7,5	8	8,5	9,6	10	11	12,5	14
2	8,5	9	9,5	10,5	11,5	13	15	17
1,5	9,5	10,5	13	15	17	19	21	23
1	11	15	16	18	21	20	26,5	29
0,5	18	23	31	37	45	54	66	-

Таблиця 2. − Значення коефіцієнта К_зд, що враховує затінення вікон протилежними будівлями

Р/Н_зд	К_зд
0,5 1 1,5 2 3 і більше	1,7 1,4 1,2 1,1 1

Примітка: Значення К_зд залежить від відношення відстані Р між протилежними будівлями до висоти розташування карниза протилежної будівлі над підвіконням вікна, яке розглядається, Н_зд

Таблиця 3. − Значения коэффициентов t ₁ , t ₂

Вид матеріалу, що пропускає світло	Значення t₁	Вид віконної рами	Значення t₂
Скло віконне листове: одинарне Подвійне потрійне Стекло вітринне товщиною 6-8 мм Скло листове армоване Скло листове зі спеціальними властивостями: сонцезахисне контрастне Органічне скло: прозоре молочне Пустотілі скляні блоки: що розсіюють світло прозорі Склопакети	0,9 0,8 0,75 0,8 0,6 0,65 0,75 0,9 0,6 0,5 0,55 0,8	Віконні рами промислових будівель: а) дерев’яні: одинарні спарені подвійні окремі б) сталеві: одинарні (відкриваються) одинарні (глухі) подвійні (відкриваються) подвійні (глухі) Перетини для для вікон жилих, громадських і допоміжних будівель : а) дерев’яні: одинарні спарені подвійні окремі з потрійним заскленням б) металеві: одинарні спарені подвійні окремі з потрійним заскленням	0,75 0,7 0,6 0,75 0,9 0,6 0,8 0,8 0,75 0,65 0,5 0,9 0,85 0,8 0,7

Таблиця 4. − Значення коефіцієнта t _4,який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях

Сонцезахисні пристрої, вироби і матеріали	Значення t ₄
Регульовані жалюзі та штори, що прибираються (скляні, внутрішні та зовнішні)	1,0
Стаціонарні жалюзі та екрани із захисним кутом не більше 45^о при роз-ташуванні пластин жалюзі або екранів під кутом 90^одо площини вікна: горизонтальні вертикальні	0,65 0,75
Горизонтальні козирки із захисним кутом: не більше 30⁰ від 15 до 45⁰ (багатоступеневі)	0,8 0,9 – 0,6

Таблиця 5. − Коефіцієнт запасу К_З

Приміщення і території	Приклади приміщень	Коефіцієнт запасу К_З при розташуванні матеріалу, що пропускає світло
Приміщення і території	Приклади приміщень	Верти-кально	По-хило	Горизо-нтально
1. Виробничі примі-щення з повітряним середовищем, що містять а) більше 5 мг/м³ пилу, диму, кіптяви	Агломераційні фабрики, цементні заводи, обрубувальні відділки ливарних цехів	1,5	1,7	2
б) від 1 до 5 мг/м³ пилу, диму, кіптяви	Цехи ковальські, ливарні, зва-рювальні, збірного залізобетону	1.4	1,5	1,8
в) менше 1 мг/ м³ пилу, диму, кіптяви	Цехи інструментальні, складальні, механічні, механоскладальні,	1,3	1,4	1,5
г) значні концентрації кислот, луг, газів, які можуть при стиканні з вологою утворювати слабкі розчини кислот, лугів, а також мають велику корозійну здатність	Цехи хімічних заводів із виробництва кислот, луг, їдких хімічних реактивів, добрив, цехи гальванічних покриттів и гальванопластики різних галузей промисловості з використанням електролізу	1,5	1,7	2
2. Приміщення житлових та громадських будівель	Кабінети і робочі приміщення громадських будівель, житлові кімнати, навчальні приміщення, лабораторії, читальні зали	1,2	1,4	1,5

Таблиця 6. − Значення коефіцієнта r₁

Відношення глибини приміщення В до висоти від рівня умо-вної робочої поверхні до верху вікна h₁	Відношення відстані l розрахунко-вої точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В	Значення r₁ при боковому односторонньому освітленні
		Середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін и підлоги r _ср
		0,5			0,4				0,3
		Відношення довжини приміщення А до глибини В
		0,5	1	2 і біль-ше		0,5	1	2 і біль-ше		0,5	1	2 і біль-ше
1	2	3	4	5		6	7	8		9	10	11
От 1 до 1,5	0,1 0,5 1	1,05 1,4 2,1	1,05 1,3 1,9	1,05 1,2 1,5		1,05 1,2 1,8	1,05 1,15 1,6	1 1,1 1,3		1,05 1,15 1,4	1 1,1 1,3	1 1,1 1,2
Более 1,5 до 2,5	0 0,3 0,5 1	1,05 1,3 1,85 3,8	1,05 1,2 1,6 3,3	1,05 1,1 1,3 2,4		1,05 1,2 1,5 2,8	1,05 1,15 1,35 2,4	1,05 1,1 1,2 1,8		1,05 1,15 1,3 2	1 1,1 1,2 1,8	1 1,05 1,1 1,5
Более 2,5 до 4	0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1	1,1 1,1 1,2 1,3 1,6 2 3,6 4,6 5,3 7,2	1,05 1,1 1,15 1,25 1,45 1,75 2,2 3,1 4,2 5,4	1,05 1,05 1,1 1,2 1,3 1,4 1,7 2,4 3 4,3		1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,6 1,9 2,3 2,9 3,6	1 1,1 1,1 1,15 1,25 1,45 1,7 2 2,45 3,1	1 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,9 2,4		1 1,05 1,1 1,15 1,25 1,4 1,6 1,9 2,2 2,6	1 1,05 1,1 1,1 1,15 1,3 1,5 1,7 1,85 2,2	1 1,05 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,7

Примітка: Глибина приміщення В при боковому природному освітленні –відстань між зовнішньою стіною зі світловими прорізами і найбільше віддаленої від неї стіною приміщення.

Довжина приміщення А –відстань між стінами, які перпендикулярні зовнішній стіні.

Додаток 6

Розрахунок штучного освітлення|

Мета розрахунку загального освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку – визначити кількість світильників і потужність ламп, необхідних для забезпечення в приміщенні нормованої освітленості Еmin.

При розрахунку по вказаному методу необхідний світловий потік однієї лампи визначається по формулі:

(1)

або кількість світильників:

(2)

де Еmin – мінімальна нормована освітленість, лк|;

k– коефіцієнт запасу;

S – освітлювана площа, м²|;

Z – коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);

N – число світильників;

n – число ламп в світильнику;

h - коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.

Розрахунок загального освітлення рекомендується виконувати в наступній послідовності:

1. Обґрунтувати нормовану освітленість на робочих місцях заданого об'єкту.

2. Вибрати економічне джерело світла, якщо розраховуєте кількість світильників N, або вибрати раціональний тип світильника, якщо розраховуєте світловий потік лампи Ф_Л.

3. Оцінити коефіцієнт запасу освітленості, k, і коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z.

4. Оцінити коефіцієнти відбиття поверхонь в приміщенні (стелі, стенів, підлоги) − r.

5. Розрахувати індекс приміщення i.

6. Знайти коефіцієнт використання світлового потоку h.

7. Розрахувати необхідну кількість світильників N, або світловий потік лампи Ф_Л, [лм], які необхідні для забезпечення на об'єкті необхідної освітленості Еmin.

Вибір світильника.

Тип і номер умовної групи світильника вибирають з таблиці 2.

Коефіцієнт запасу k

Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп в процесі експлуатації. Значення коефіцієнта k приведені в таблиці 1

Таблиця 1. − Значення коефіцієнта k

Приміщення	Приклади приміщень	Коефіцієнт запасу k
Приміщення	Приклади приміщень	Газорозрядні лампи	Лампи розжарювання
Запилене понад 5 мг/м3	Цементні заводи, ливарні цехи і тому подібне	2	1,7
Дим, кіптява 1-5 мг/м3	Ковальські, зварювальні цехи і тому подібне	1,8	1,5
Менше 1 мг/м3	Інструментальні цехи	1,5	1,3
Значна концентрація пари кислот і лугів	Цехи хімічних заводів, гальванічні цехи	1,8	1,5
Запилене менше 1 мг/м3, відсутні пари кислот і лугів	Житлові, адміністративні, офісні і тому подібне приміщення	1,2	1,1

Коефіцієнт мінімальної освітленості Z

Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Він є функцією багатьох змінних, точно його визначити складно, але найбільшою мірою він залежить від відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти (L / h).

При розташуванні світильників в лінію (ряд), якщо витримано найвигідніше відношення L / h, рекомендується приймати Z = 1,1 для люмінесцентних ламп і Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ.

Вибір джерел світла

У приміщеннях заввишки до 6 м рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи.

У таблиці 3 приведені розрахункові значення світлового потоку найбільш поширених джерел світла Ф_Л, лм

Таблиця 2 − Світильники з люмінесцентними лампами для виробничих приміщень

Серія тип	Модифікація	Позначення модифікацій	Умовний номер групи
ПВЛМ	Без відбивача з решіткою	ПВЛМ-Р	1
	З відбивачем без отворів без решітки	ПВЛМ-Д	1
	З відбивачем без отворів з решіткою	ПВЛМ-ДР	3
	З відбивачем з отворами без решітки	ПВЛМ-ДО	2
	З відбивачем з отворами з решіткою	ПВЛМ-ДОР	4
ЛД	Без отворів в відбивачі без решітки	ЛД	1
	Без отворів в відбивачі з решіткою	ЛДР	3
	З отворами в відбивачі без решітки	ЛДО	2
	З отворами в відбивачі з решіткою	ЛДОР	4
ЛСПОІ	Без отворів в відбивачі з решіткою	01(09) 05(13)	23
	Без отворів в відбивачі без решітки	02(10) 06(14))	26
	З отворами в відбивачі з решіткою	03(11) 07(15))	24
	З отворами в відбивачі без решітки	04(12) 08(16))	25

Таблиця 3.− Розрахункові значення світлового потоку найбільш поширених джерел світла Ф_Л.

Тип лампи	Ф_Л, лм\|	Тип лампи	Ф_Л, лм\|
ЛДЦ 40-4	1995	ЛДЦ80-4	3380
ЛД 40-4	2225	ЛД 80-4	3865
ЛХБ 40-4	2470	ЛХБ 80-4	4220
ЛТБ 40-4	2450	ЛТБ 80-4	4300
ЛБ 40-4	2850	ЛБ 80-4	4960
ЛХБЦ 40-1	2000

Таблиця 4 − Значення коефіцієнтів використання світлового потоку h , % для світильників з люмінесцентними лампами

Індекс приміщення і	Світильники групи 1			Світильники групи 2			Світильники групи 3			Світильники групи 4
	Коефіцієнти відбиття *r _п / r_с / r _п , %*
	70	50	30	70	50	30	70	50	30	70	50	30
	50	30	10	50	30	10	50	30	10	50	30	10
	30	10	10	30	10	10	30	10	10	30	10	10
0,5	28	21	18	30	20	16	26	20	17	25	19	14
0,6	33	25	22	34	24	20	32	25	21	31	22	18
0,7	38	30	26	38	29	24	37	29	26	36	26	22
0,8	42	33	29	42	32	27	41	32	28	39	30	25
0,9	46	37	32	47	36	30	45	36	32	43	33	28
1,0	49	40	36	50	39	33	48	39	35	46	36	30
1,1	52	42	38	53	41	35	50	41	37	49	38	32
1,25	55	45	40	56	44	38	53	43	39	52	40	35
1,5	60	49	55	61	48	42	57	48	44	56	44	38
1,75	63	52	48	65	52	46	60	51	47	59	47	42
2,0	65	55	51	68	54	48	63	53	49	62	49	44
2,25	68	57	53	70	56	50	65	55	51	64	51	46
2,5	70	58	55	73	58	52	67	56	53	66	53	48
3,0	73	61	58	76	60	55	70	58	55	69	55	50
3,5	75	62	60	78	62	57	71	60	57	71	56	51
4,0	77	64	61	80	64	59	73	61	59	73	58	53
5,0	80	67	65	84	67	62	77	65	62	77	60	56

Продовження таблиці 4

Індекс приміщення і	Світильники групи 23			Світильники групи 24			Світильники групи 25			Світильники групи 26
	Коефіцієнти відбиття *r _п / r _с / r _п , %*
	70	50	50	70	50	50	70	50	50	70	50	50
	50	50	30	50	50	30	50	50	30	50	50	30
	30	10	10	30	10	10	30	10	10	30	10	10
0,5	32	27	23	30	28	24	32	28	26	34	30	24
0,6	36	32	29	36	32	28	38	33	29	29	36	31
0,7	40	37	33	41	37	33	44	39	34	45	41	36
0,8	43	40	36	44	40	36	48	42	38	49	44	40
0,9	47	42	39	47	42	39	52	45	41	53	48	43
1,0	49	45	41	52	45	41	55	48	44	56	51	46
1,1	52	46	43	53	47	44	58	50	47	59	53	49
1,25	54	48	45	56	49	46	51	52	49	62	56	52
1,5	57	51	49	59	52	49	65	56	53	66	59	56
1,75	60	53	51	62	54	52	69	59	56	70	62	59
2,0	61	55	53	64	55	54	71	61	58	72	64	61
2,25	63	56	54	66	57	55	74	63	60	75	66	63
2,5	65	58	56	68	59	56	76	64	62	77	68	65
3,0	67	59	57	70	60	58	78	66	64	80	70	67
3,5	68	60	58	72	61	59	80	67	65	82	71	69
4,0	70	60	59	73	62	60	82	68	66	83	72	70
5,0	72	62	61	77	63	62	86	70	69	87	74	73

Додаток 7

Додаток 8

Вимоги ГОСТ 12.2.007.0-75 [33]

За способом захисту людини від ураження електричним струмом встановлено п’ять класів електротехнічних виробів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ.

До класу 0 віднесені вироби, що мають по крайній мірі робочу ізоляцію і не мають елементів для заземлення, якщо ці вироби не віднесені до класу ІІ або ІІІ.

До класу 0І віднесені вироби, які мають по крайній мірі робочу ізоляцію, елемент для заземлення і провід без жили для заземлення для приєднання до джерела живлення.

До класу І віднесені вироби, що мають по крайній мірі робочу ізоляцію і елемент для заземлення (занулення). Якщо такий виріб має провід для приєднання до джерела живлення, то цей провід повинен мати жилу для заземлення і вилку з контактом, який заземлено.

До класу ІІ віднесені вироби, що мають подвійну чи посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення.

До класу ІІІ віднесені вироби, які не мають ні внутрішніх, ні зовнішніх ланцюгів з напругою понад 42 В. Вироби, що живляться від зовнішнього джерела, відносяться до класу ІІІ у тому випадку, якщо вони призначені до приєднання безпосередньо до джерела живлення з напругою не вище 42 В, а напруга холостого ходу джерела не перевищує 50 В.

При використанні у якості джерела живлення трансформатора або перетворювача його вхідна та вихідна обмотки не повинні бути електрично пов’язані і між ними повинна бути подвійна або посилена ізоляція.

Додаток 9

Класифікація пожежа небезпечних зон у приміщеннях та зовнішніх установках за ПУЭ-86 [30]та НПАОП 40.1-1-32-01 [32]

Пожежа небезпечною зоною зветься простір усередині або зовні приміщення, в межах якого постійно чи періодично знаходяться спаленні матеріали як при нормальному протікання технологічного процесу, так і при його порушеннях.

Пожежа небезпечна зона класу П-I — простір у приміщенні, у якому-знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалаху більше +61 град. С .

Пожежа небезпечна зона класу П-II — простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна .

Пожежа небезпечна зона класу П-IIa — простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.

Пожежа небезпечна зона класу П-III — простір поза приміщенням, в якому знаходяться горюча рідина, яка має температуру спалахнення понад +61 град. С або тверді горючі речовини.

Клас середовища за межами вказаної 5-метрової зони слід визначати в залежності від технологічних процесів, які застосовуються в цьому середовищі.

Зони в приміщеннях або за їх межами, в яких тверді, рідкі та газоподібні горючі речовини спалюються як паливо або утилізуються шляхом спалювання, не належать у частині їх електрообладнання до пожежонебезпечних зон.

Зони в приміщеннях, у яких розташовані припливні вентилятори, що працюють із застосуванням рециркуляції повітря, або (і) витяжні вентилятори, які обслуговують приміщення з пожежонебезпечними зонами класу П-II, належать до пожежа небезпечних класу П-II.

Зони навколо вентиляторів місцевих відсмоктувань, що обслуговують технологічні процеси з визначеними пожежа небезпечними зонами, належать у частині їх електрообладнання до того самого класу, що й зони, які вони обслуговують.

Додаток 10

Додаток 11

Умовне позначення ступенів захисту оболонок електричних апаратів напругою до 1000 В (за ГОСТ 14255-69 [34])

Ступінь захисту від зіткнення і попадання сторонніх тіл	Ступень захисту від проникнення води
Ступінь захисту від зіткнення і попадання сторонніх тіл	0	1	2	3	4	5	6	7	8
0	ІР-00	-	-	-	-	-	-	-	-
1	ІР-10	ІР-11	ІР-12
2	ІР-20	ІР-21	ІР-22	ІР-23
3	ІР-30	ІР-31	ІР-32	ІР-33	ІР-34	-	-	-	-
4	ІР-40	ІР-41	ІР-42	ІР-43	ІР-44
5	ІР-50	ІР-51	-	-	ІР-54	ІР-55	ІР-56
6	ІР-60	-	-	-	-	ІР-65	ІР-66	ІР-67	ІР-68

Додаток 12

Характеристика ступенів захисту персоналу від зіткнення з струмоведучими або рухомими частинами усередині оболонки та від попадання твердих тіл усередину оболонки електротехнічного виробу напругою до 72,5 кВ

(за ГОСТ 14254-96 [34])

Позначення ступеню захисту	Ступень захисту
Позначення ступеню захисту	Короткий опис	Характеристика
0	Захист відсутній	Спеціальний захист відсутній
1	Захист від твердих тіл розміром більш 50 мм	Захист від проникнення усередину оболонки великої ділянки поверхні людського тіла, наприклад, руки і твердих тіл розміром понад 50 мм
2	Захист від твердих тіл розміром більш 12 мм	Захист від проникнення усередину оболонки пальців або предметів довжиною не більше 80 мм і твердих тіл розміром понад 12 мм
3	Захист від твердих тіл розміром понад 2,5 мм	Захист від проникнення усередину оболонки інструментів, проволоки та інше діаметром або товщиною більш 2,5 мм і твердих тіл більш 2,5 мм
4	Захист від твердих тіл розміром більш 1 мм	Захист від проникнення усередину оболонки проволоки і твердих тіл розміром більш 1 мм
5	Захист від пилу	Проникнення усередину оболонки пилу повністю не відвернене. Однак кількість пилу, який проникає, така, що не порушує роботи виробу6
6	Пилонепроникність	Проникнення пилу відвернено повністю

Примітка: Для визначення ступеню захисту використовують літери ІР (International Protection) та дві цифри, які ідуть за ними.

Перша цифра визначає ступінь захисту персоналу від зіткнення з частинами, які знаходяться під напругою, або наближення до них і від зіткнення з рухомими частинами, що розташовані усередині оболонки, а також ступінь захисту виробу від проникнення усередину твердих тіл.

Друга цифра визначає ступінь захисту виробу від проникнення води.

Додаток 13

Характеристика ступенів захисту електротехнічного виробу наругою до 72,5 кВ від попадання води усередину оболонки ( за ГОСТ 14254-96 [34])

Позначення ступеню захисту	Ступень захисту
Позначення ступеню захисту	Короткий опис	Характеристика
0	Захист відсутній	Спеціальний захист відсутній
1	Захист від крапель води	Краплі води, що вертикально падають на оболонку, не повинні негативно впливати на виріб
2	Захист від краплин води при нахилі до 15^о	Краплі води, які вертикально падають на оболонку, не повинні негативно впливати на виріб при нахилі його оболонки на любий кут до 15^овідносно нормального положення
3	Захист від дощу	Дощ, що падає на оболонку під кутом 60^о від вертикалі, не повинен негативно впливати на виріб
4	Захист від бризок	Вода, що розприскується на оболонку в любому напрямку, не повинна негативно впливати на виріб
5	Захист від водяних струменів	Струмені води, що викидаються у любому напрямку на оболонку, не повинні негативно впливати на виріб
6	Захист від хвиль води	Вода при хвилюванні не повинна попадати усередину оболонки у кількості, яка достатня для ушкодження виробу
7	Захист при зануренні у воду	Вода не повинна проникати в оболонку, яка занурена у воду, при визначених тиску та часі у кількості, що достатньо для пошкодження виробу
8	Захист при тривалому зануренні у воду	Вироби придатні для тривалого занурення у воду при умовах, які встановлені виробником

Додаток 14

Вихідні дані для розрахунку

1) Р₁ - потужність однофазового споживача електроенергії, наприклад, електронно-обчислювальної машини ( ЕОМ), Вт;

2) Р₂ - потужність усіх споживачів, які живляться від цього фазового провідника (кондиціонери, вентилятори, освітлювальні прилади, інші ЕОМ, принтери, тощо), Вт;

3) L₁ - довжина ділянки 1, м (до 100 м);

4) L₂ - довжина ділянки 2, м (до 500 м).

5) U_л- лінійна напруга; U_л=380 В;

6) U_ф- фазова напруга; U_ф=220 В.

На ділянці 2 кабель пролягає у землі.

Послідовність розрахунків

1 Вибір запобіжника

1.1 Визначення струму І₁, що живить електроустановку (ЕУ) потужністю Р₁, Вт:

. (2)

1.2 Визначення пускового струму І_пуск ЕУ потужністю Р₁, Вт:

, (3)

де К_n - коефіцієнт кратності пускового струму; К_n= 2…7,5;

К_Т - коефіцієнт важкості пуску, залежить від часу пуску; К_Т = 1,6…2,5;

К_Т - 1,6; якщо час пуску понад 10 с - тяжкий пуск;

К_Т - 2; якщо час пуску дорівнює 10 с - середній пуск;

К_Т - 2,5; якщо час пуску дорівнює 5 с - легкий пуск.

Для ЕОМ : К_n =3; К_Т = 2,5.

1.3 Вибір апарата захисту

Номінальний струм, при якому спрацьовує апарат захисту, повинен перевищувати І_пуск, інакше апарат захисту буде спрацьовувати при кожному вмиканні електроустановки.

Для ЕОМ можна вибрати запобіжник типу ВПШ, технічні дані яких приведені у таблиці 1

Таблиця 1 - Технічні дані запобіжників ВПШ (швидкодіючих)

І^АЗ_ном, А	1	1,25	1,6	2	3,15	4	5
ВПШ 6-х	6-7	6-8	6-9	6-10	6-11	6-12	6-13

Додаток 15

Витяг з ДСТУ БВ.2.5-38:2008

«Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» [40]

Додаток 16

Витяг з Правил пожежної безпеки України (НАПБ А.01.001-95 [41])

Рекомендації щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння

1. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

2. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

3. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

4. Покривала повинні мати розмір не менш як 1x1 м². Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2x1,5 м², 2х2 м²…

5. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об’єктів, у садибах індивідуальних жилих будинків, дачних будиночків тощо. єх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м² захищуваної площі.

6. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0,2 м³ і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 м³.

7. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об’єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м². До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники — 3 шт., ящик з піском — 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м — 1 шт., гаки — 3 шт., лопати — 2 шт., ломи — 2 шт., сокири — 2 шт.

8. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенду, повинні бути місткістю не менше 0,1 м3. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів.

…11.2. Вибір типу вогнегасника (пересувний чи переносний) обумовлений розмірами можливих осередків пожеж; у разі збільшених їх розмірів рекомендується використовувати пересувні вогнегасники. Для гасіння великих площ горіння, коли застосування ручних та пересувних вогнегасників є недостатнім, на об’єкті мають бути передбачені додатково ефективні засоби пожежогасіння.

…11.7. Громадські й адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних вогнегасників. Крім того, слід передбачати по одному вогнегаснику з величиною заряду 3 кг і більше:

- на 20 кв. м площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПЕОМ, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення;

- на 50 кв. м площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек.

11.8. Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється відповідно до вимог технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідних галузевих правил пожежної безпеки, затверджених у встановленому порядку.

11.9. Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно з умовами договору на його поставку.

11.10. У місцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кількість засобів пожежогасіння може бути збільшена.

11.11. Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо, слід враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.

Додаток 17