![]() |
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Розрахунок природного освітлення
Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення площі світлових прорізів виробничого приміщення, їх кількості й розмірів, що забезпечують нормоване значення КПО для даного виду зорових робіт. Для забезпечення нормованого значення КПО при боковому освітленні необхідна сумарна площа світлових прорізів залежно від площі підлоги становить: де енI,II,IV,V – нормоване значення КПО для даного поясу світлового клімату; hв - світлова характеристика вікон; Sп - площа підлоги приміщення, м2; Кбуд - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будівлями, що знаходяться напроти; Кз - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в процесі експлуатації засклення і залежить від концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі робочої зони й розташування матеріалу, що пропускає світло; r1 - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення і підстилкового шару, який прилягає до будівлі; tзаг - загальний коефіцієнт пропускання світла, визначається за формулою tзаг = t1×t2×t3×t4×, (2) де t1 - коефіцієнт, що враховує втрати світла у матеріалі, який пропускає світло; t2 - коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконних рамах; t3 - коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях (при боковому освітленні t3 = 1); t4 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; Значення величин, що входять до формули вибирають згідно зі СНиП II-4-79 (для будівель, що побудовані до 2006 року)[10] або згідно ДБН В.2.5-28-2006 (для нових будівель) [11]. Коефіцієнт відбиття характеризує здатність поверхні відбивати світловий потік, що падає на неї. Відбиття світлового потоку поверхнями залежить від їх забарвлення, стану і будови. Середньо зважений коефіцієнт відбиття поверхонь приміщення (стелі, стін, підлоги) може бути розрахований за формулою: rср = (r1S1 + r2S2 + … + rnSn) / SS, де r1…rn – коефіцієнти відбиття для різних поверхонь; S1…Sn – площі поверхонь, для яких визначаються коефіцієнти відбиття. Звичайно коефіцієнти відбиття поверхонь стелі rп, стін rс, підлоги rр мають наступні значення: для світлих адміністративно - конторських приміщення: rп = 70%, rс = 50%, rр = 30%; для виробничих приміщень з незначними виділеннями пилу: rп = 50%, rс = 30%, rр = 10%; для курних виробничих приміщень: rп = 30%, rс = 10%, rр = 10%. Порядок розрахунку 1. Знайти нормоване значення КПО для зорової роботи, що виконується. 2. Вибрати коефіцієнти t1, t2, t3, t4, r1, hв, Кбуд, Кз (таблиця 1-6). 3. Розрахувати потрібну площу світлових прорізів Sв для даного приміщення. 4. Порівняти розрахункову площу світлових прорізів Sв з фактичною Sф. Зробити відповідні висновки.
Таблиця 1. − Значення світлової характеристики h 0 світлових прорізів при боковому освітленні
Таблиця 2. − Значення коефіцієнта Кзд, що враховує затінення вікон протилежними будівлями
Примітка: Значення Кзд залежить від відношення відстані Р між протилежними будівлями до висоти розташування карниза протилежної будівлі над підвіконням вікна, яке розглядається, Нзд
Таблиця 3. − Значения коэффициентов t 1 , t 2
Таблиця 4. − Значення коефіцієнта t 4, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях
Таблиця 5. − Коефіцієнт запасу КЗ
Таблиця 6. − Значення коефіцієнта r1
Примітка: Глибина приміщення В при боковому природному освітленні –відстань між зовнішньою стіною зі світловими прорізами і найбільше віддаленої від неї стіною приміщення. Довжина приміщення А –відстань між стінами, які перпендикулярні зовнішній стіні.
Додаток 6 Розрахунок штучного освітлення| Мета розрахунку загального освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку – визначити кількість світильників і потужність ламп, необхідних для забезпечення в приміщенні нормованої освітленості Еmin. При розрахунку по вказаному методу необхідний світловий потік однієї лампи визначається по формулі: або кількість світильників: де Еmin – мінімальна нормована освітленість, лк|; k– коефіцієнт запасу; S – освітлювана площа, м2|; Z – коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення); N – число світильників; n – число ламп в світильнику; h - коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці. Розрахунок загального освітлення рекомендується виконувати в наступній послідовності: 1. Обґрунтувати нормовану освітленість на робочих місцях заданого об'єкту. 2. Вибрати економічне джерело світла, якщо розраховуєте кількість світильників N, або вибрати раціональний тип світильника, якщо розраховуєте світловий потік лампи ФЛ. 3. Оцінити коефіцієнт запасу освітленості, k, і коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z. 4. Оцінити коефіцієнти відбиття поверхонь в приміщенні (стелі, стенів, підлоги) − r. 5. Розрахувати індекс приміщення i. 6. Знайти коефіцієнт використання світлового потоку h. 7. Розрахувати необхідну кількість світильників N, або світловий потік лампи ФЛ, [лм], які необхідні для забезпечення на об'єкті необхідної освітленості Еmin. Вибір світильника. Тип і номер умовної групи світильника вибирають з таблиці 2. Коефіцієнт запасу k Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп в процесі експлуатації. Значення коефіцієнта k приведені в таблиці 1
Таблиця 1. − Значення коефіцієнта k
Коефіцієнт мінімальної освітленості Z Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Він є функцією багатьох змінних, точно його визначити складно, але найбільшою мірою він залежить від відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти (L / h). При розташуванні світильників в лінію (ряд), якщо витримано найвигідніше відношення L / h, рекомендується приймати Z = 1,1 для люмінесцентних ламп і Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 343; Нарушение авторского права страницы