МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ імені Е.О. ДІДОРЕНКА

Основи боротьби з тероризмом

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

(тези лекцій, плани семінарських, практичних, методичні вказівки до них, питання для самоконтролю, до модуль-контролю, екзамену, завдання для самостійної та індивідуальної навчально-дослідницької роботи)

Луганськ

2013

Основи боротьби з тероризмом // Робоча навчальна програма

Розробники:

завідувач кафедри ОРД, кандидат юридичних наук, доцент Сілюков В.О.

викладач кафедри ОРД Ханькевич А.М.

Рецензенти:

заступник начальника ГУМВС України в Луганській області – начальник кримінальної міліції, полковник міліції В.В. Єфименко;

начальник кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент, полковник міліції В.В. Коваленко

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ОСНОВИ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ»

Курс: підвищення кваліфікації	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Загальна кількість годин: 72 Тижневих годин: 4	Напрям: Право Шифр: 0304 (0602) Напрям підготовки: Правознавство Код напряму: 6.030402 Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Семестр: VІ Лекції: 6 годин Практичні: 4 годин Самостійна робота: 62 годин Індивідуальна робота: підготовка рефератів, доклад за рефератом, доповідь на конференції, тези в матеріалах конференції; розробка презентацій, структурно-логічної схеми заняття, тестування Вид контролю: поточний контроль, контроль за виконанням індивідуальної та самостійної роботи.

МЕТА:

Мета курсу - сформувати у слухачів комплексний професійний підхід до правової оцінки злочинних проявів тероризму, вироблення у них вмінь вірного оцінювання ситуацій у надзвичайних умовах, пов’язаних з терористичними актами.

Освітня (навчальна) – засвоївши матеріал курсу «Основи боротьби з тероризмом», слухачі повинні знати:

‒ передумови й причини поширення тероризму;

‒ основні аспекти вивчення складного явища тероризму;

‒ поняття тероризму, сутність та характерні риси;

‒ основні види сучасного тероризму;

‒ правову основу діяльності правоохоронних органів й державних установ щодо запобігання та розслідування тероризму;

‒ основні напрямки боротьби з терористичними проявами ОВС.

Розвиваюча – засвоївши матеріал курсу «Основи боротьби з тероризмом», слухачі повинні вміти:

‒ правильно тлумачити та застосовувати норми кримінально-правового, оперативно-розшукового законодавства та відомчих нормативних актів, якими регламентовано порядок здійснення боротьби правоохоронними органами з терористичними проявами;

‒ розмежовувати злочини терористичного характеру зі схожими загально-кримінальними злочинами й правильно кваліфікувати діяння терористів;

‒ оцінювати систему заходів боротьби з тероризмом, місце й роль в цій системі кримінально-правових, оперативно-розшукових та психологічних мір;

‒ приймати вірні рішення при попередженні й розкритті терактів або виникненні ситуації загрози вчинення терористичного акту в умовах обмеження часу.

Виховна – поглиблення й розширення знань слухачів про тероризм як загально-небезпечне соціальне явище, готовність до захисту прав і свобод людини та громадянина.

ПЕРЕДМОВА

Курс «Основи боротьби з тероризмом» відображає правові та оперативно-розшукові аспекти протидії найнебезпечнішому й розповсюдженому явищу сучасності – тероризму, що став проблемою для всього міжнародного співтовариства. Ставши міжнародним, тероризм нині являє головну загрозу світу й безпеці держав.

Оскільки боротьба з тероризмом здійснюється в правових рамках, то юридичні аспекти цієї боротьби, здобувають особливу актуальність. В силу того, що до компетенції правоохоронних органів системи МВС України також входить обов’язок попередження та розслідування терористичних актів, не можна обійти увагою оперативно-розшукові аспекти боротьби з цими злочинними проявами. Цим і порозумівається необхідність введення в число дисциплін кафедри оперативно-розшукової діяльності даного курсу.

Курс «Основи боротьби з тероризмом» базується на відповідних законодавчих та підзаконних відомчих нормативних актах і складається з шести розділів, які характеризують понятійну та сутнісну характеристику тероризму; історія виникнення і розвитку світового тероризму; основи організації боротьби з тероризмом в Україні; організацію антитерористичної діяльності органів внутрішніх справ; протидію ОВС терористичним актам, пов’язаним із застосуванням вибухових пристроїв та захопленням заручників; правові основи та організаційно-тактичне забезпечення переговорної діяльності.

В програмі знайшли відображення результати дослідницької роботи та передовий досвід практичної діяльності органів внутрішніх справ, ураховані зміни, що відбуваються в процесі адаптації ОВС до роботи в сучасних соціально-економічних умовах.

Програма розроблена на принципах комплексності з урахуванням міжпредметних зв’язків. Вивчення даної дисципліни припускає органічний її зв'язок з рядом інших навчальних дисциплін і опирається на теоретичні знання слухачів в області основ держави та права, кримінального права та процесу, криміналістики, тактико-спеціальної підготовки, оперативно-розшукової діяльності, психології тощо.

Для проведення семінарських і практичних занять та самостійної роботи слухачів програмою визначено коло основних питань, що мають також бути розглянутими за допомогою активних форм та методів навчання.

Курс розрахований на 72 години, 6 з яких – лекції, 4 годин – семінарські заняття, 62 годин – самостійна робота.

Підсумковий контроль знань слухачів за результатами вивчення дисципліни «Основи боротьби з тероризмом» здійснюється шляхом прийняття іспиту на основі та за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

Додаткова:

1. Боротьба з тероризмом : навч. посіб. / за заг. редакцією професора В.В. Коваленка / [Джужа О.М., Никифорчук Д.Й., Комарницький В.М. та ін.]. – К. : Видавничий дім «Скіф», 2013. – 584 с.

2. Аксьонов Г.О., Возник М.В., Лов'як О.О., Никифорчук Д.Й., Чеботарьов Е.В. Попередження, розкриття та ліквідація наслідків терористичних актів на території підрозділу ОВС (управлінський та цивільно-правовий аспекти): Навчальний посібник. (Бібліотека оперативного працівника). – К.: КНТ, 2005. -88 с.

3. Глотова С.В. Международный терроризм как международное преступление// Вестник Московского университета. Сер. 11. Право.- 2005.- С.49-59.

4. Горбунов Ю.С. Терроризм: виды и систематизация// Закон и право.- 2007.- С. 6-9.

5. Долгова А. И. Организованная преступность, терроризм и коррупция: тенденции и совершенствование борьбы с ними// Прокурорская и следственная практика.- 2005.- С.162-187.

6. Исаева Т. Б. Основные дефиниции терроризма// Российский следователь.- 2008.- С. 7 – 10.

7. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан. – К.: Магістр ‑ ХІХ ст., 2009. ‑ 162 с.

8. Ліпкан В. А. та ін. Боротьба з тероризмом / Ліпкан В. А., Никифорчук Д. Й., Руденко М. М. – К.: Знання України, 2002. – 254 с.

9. Макарова Т.В. Понятие терроризма как криминологической категории и его признаки// Следователь.- 2007.- С.40-42.

10. Макуев Р.Х. Терроризм в условиях глобализации// Государство и право.- 2007.- С.43-49.

11. Мальцева В.Ю. Концептуализация понятия «терроризм»// Российский следователь.- 2006.- С.56-58.

12. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

13. Современный терроризм: Анализ основных направлений. – Минск: Харвест, 2000. – 448 с.

14. Терроризм и контртерроризм в современном мире: аналитические материалы, документы, глоссарий, под ред. Колобова О.А. - М., - 2003.- 419 с.

Тема 1.2. (самостійна підготовка)
Кримінально-правова, кримінологічна
та оперативно-розшукова характеристика тероризму

1. Кримінально-правова характеристика тероризму.

2. Кримінологічна характеристика тероризму.

3. Оперативно-розшукова характеристика тероризму.

Основні поняття: агресія, акт тероризму, анархізм, анексія, апартеїд, бойовики, вибух, вибухове перетворення, вибуховий пристрій, вибухові речовини, вогнепальна зброя, воєнний стан, готування до вчинення акту тероризму, груповий тероризм, детермінанти тероризму, екстремізм, екстремістська організація, екстремістські матеріали, етапи проведення терористичної акції, загальна мета тероризму, замах на вчинення акту тероризму, замах на організацію терористичної групи, запобігання терористичній діяльності, засоби фінансового тероризму, застосування насильства, збройна агресія, згуртованість терористичної групи, кримінальний тероризм, мотив тероризму, об’єктивна сторона тероризму, озброєність терористичної групи, ознаки вчинення злочину, оперативно-розшукова діяльність, організація терористичного акту, особа терориста, радикалізм, революція, репресії, сепаратизм, терор, тероризм, терорист, терористична група, терористична діяльність, терористична загроза, терористична злочинність, терористична організація, терористичний акт, терористичний намір, терорист-смертник, терористська група, фашизм, фундаменталізм, холодна зброя, шантаж.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – К.: Юрінком Інтер, 2012 – 376 с.

4. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

Додаткова:

2. Авдеев Ю.И. Проблемы организованности современного терроризма/ Ю.И.Авдеев, А.Я.Гуськов, В.Е.Петрищев.- М., 2002 // Организованный терроризм и организованная преступность.- М., 2002.- С.24-33.

3. Антипенко В. Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика. — К., 1999.

4. Антонян Ю. М. Терроризм: криминологическое и уголовно-правовое исследование. — М., 2001.

5. Галамба М. Інформаційно-психологічна складова терористичної діяльності// Юридичний журнал. - 2006.- с 53-57.

6. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования. Уголовно-правовое исследование. — М.: NOTA BENE, 2000. — 320 с.

7. Емельянов В.П. Терроризм и преступления террористической направленности. – Х.: «Рубикон», 1997 – 176 с.

8. Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості. — Х.: Рубікон, 1997.

9. Зеленецький В.С. Концептуальні основи визначення категоріально-понятійного апарату у сфері боротьби з тероризмом: наук. - практ. посібник/ В. С. Зеленецький, В. П. Ємельянов; АПрН України, Ін-т вивч. пробл. злочинності.- Х.: ТОВ « Кроссроуд», 2006. - 80 с.

10. Ліпкан В.А. Кримінологічна та кримінально-правова оцінка тероризму // Додаток до журналу «Міліція України» Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. — 2000. — № 4. — С. 23 - 28.

11. Ліпкан В.А. Окремі аспекти кримінологічної характеристики ювенотероризму (підліткового тероризму) // Право України. — 2002. — № 4. — С. 77 - 82.

12. Майоров В.В. Правові основи боротьби з тероризмом// Досудове слідство: шляхи вдосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства. - Івано-Франківськ, 2008.- С.211-218.

13. Мусаев А.Н. Терроризм смертников как современный антисоциальный феномен/ А.Н.Мусаев, С.М. Багаев// Юрист-правовед.- 2007.- С.65-69.

14. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

15. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года/ под ред.Мельника Н.И., Хавронюка Н.И.- К.: Изд-во «А.С.К.», 2004.- 12-16 с.

16. Семенюк О. Характеристика особи терориста// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.97-100.

17. Тихий В.П. Коментар до статей 258 (частина 1-4) Кримінального кодексу України// Кримінальне право України. - 2006.- С.3-15.

Тема № 2. Виникнення тероризму як соціального явища.
Історичні передумови боротьби з ним (самостійна підготовка)

1. Тероризм давніх часів.

2. Діяльність терористичних організацій початку ХІХ ст. – середини ХХ ст.

3. Діяльність спеціальних підрозділів у боротьбі з тероризмом.

Перший в історії випадок свідомого та систематичного використання терористичної практики було зафіксовано на Близькому Сході, на територіях нині займаних державою Ізраїль у I ст. н.е., коли групи сікаріїв фізично знищували представників єврейської знаті, які співробітничали з римською адміністрацією. Це була боротьба проти римлян за автономію провінції Фесалонік. Убивство відбувалося коротким мечем «сікою» відповідно до певних ритуалів.

Акції тероризму на території Київської Русі також мають давні традиції. Прикладом можна назвати вбивство Великого князя київського Ярополка, знищеного за наказом рідного брата Володимира 11 червня 978 року. Терор продовжував практикуватися на Русі й далі, його жертвами ставали монархи й бояри, князі й купці.

Узагалі, у древніх цивілізаціях були поширені тероризм влади проти народів і терор стосовно правлячих фігур у процесі боротьби за владу й багатство.

Пізніше, в ХІ–ХІІІ ст. з’явилася секта мусульман-ісмаїлітів, більш відома як «асасини», під проводом Хасана-ібн-аль-Сабаха, який перетворив тероризм на головний засіб боротьби з політичною опозицією й практикував фізичне знищення представників влади в Сирії, тобто халіфів-інородців. Послушники-фідаї за наказом свого властителя, якогось Старця гори, убивали будь-якого приреченого на смерть, незважаючи на запобіжні заходи. Асасини проіснували до 1256 р., коли оплот секти – фортеця Аламут – упав під ударами монголів.

У липні 1793 р. французька аристократка Шарлотта Корде заколола кинджалом члена Конвенту, голову Якобінського клубу Жан-Поля Марата. Причиною послужив кривавий терор, розв’язаний якобінцями після падіння жирондистів.

У 1820-х рр. в Італії виникають змовницькі організації, що мали на меті державотворення. На Сицилії зароджується мафія, метою якої є боротьба з монархією Бурбонів. У Неаполі в 1820 р. виникла «Камора». Цілі організації – підкуп і залякування тюремників. Водночас на півдні країни виникає братство карбонаріїв, що розкинуло свою мережу по всій Італії. Усі названі організації використовували терористичні методи, лякаючи тюремників, поміщиків, офіцерів поліції й державних чиновників. Необхідно відзначити, що тероризм був лише однією з тактик, використовуваних змовницькими організаціями. Вони вели пропаганду, готували й здійснювали втечі з в’язниць, збройні виступи.

Спочатку тероризм мав характер індивідуальної активності й здійснювався прихильниками революційних ідей. До перших терактів найчастіше відносять убивство письменника А. Коцебу (1819 р.) у Німеччині й убивство герцога Берійського (1820 р., акт, спрямований на припинення династії Бурбонів). У першому випадку терористичний акт повинен був «звільнити» Європу від політичного диктату Російської імперії, у другому – прокласти дорогу республіканському режиму у Франції.

Постнаполеонівська епоха змінилася революційним піднесенням 1830–40-х рр. У цей період одержали розвиток націоналізм, анархізм, соціалізм, прихильники радикальних проявів яких удавалися до насильницьких дій. До основних напрямків тероризму в XIX ст. відносяться тероризм анархістів і націоналістичний тероризм.

Найбільш яскраве явище тероризму XIX ст. – тероризм російських народників. Серед безлічі груп, що діяли в 1870–80-і рр., виділялася «Народна воля», що підготувала вісім замахів на царя-визволителя Олександра II (убитий 1 березня 1881 року). Ця організація мала політичну програму, що ґрунтувалася на досвіді народницького руху 1860–70-х рр., і свідомо прагнула насильницьким шляхом усунути монархічний порядок. Народовольці створили ефективну систему конспірації й проведення бойових операцій, що дозволяла вчиняти диверсії на території всієї Європейської Росії проти ретельно охоронюваного імператора. В історії революційного руху народовольці залишились як приклад самопожертви. Незважаючи на чималі невдачі, вони не відмовилися від антиурядової діяльності й у найкритичніші моменти проявили волю й рішучість іти до кінця.

Прямим продовженням тероризму народовольців став революційний тероризм початку XX ст., що активізувався напередодні революції 1905–07 років досяг апогею під час масових революційних виступів і продовжувався якийсь час після їх завершення. Тероризм 1900–10-х рр. асоціюється насамперед із діяльністю «Бойової організації» Центрального комітету партії соціалістів-революціонерів (БО ЦК ПСР). Однак це лише фрагмент, хоча й один із найяскравіших, у загальній картині терористичної діяльності революціонерів. Тероризм у Росії революційних років відзначався крайньою ідеологічною й організаційною розмаїтістю. У рамках тероризму ПСР діяли кілька «летучих загонів», що здійснювали операції в різних регіонах Росії. Екстремісти есери-максималісти створили партійні бойові структури, які розглядались як такі, що безпосередньо роблять революцію шляхом убивств й експропріації. Партійні бойові групи мали також більшовики й різні анархістські групи.

Після Другої світової війни європейські країни мали велику потребу в нових робочих руках. Європейські держави прагнули відкрити дорогу новим переселенцям із держав третього світу, колишніх колоній, серед яких переважну більшість становили мусульманські країни.

Метою переселенців на той час було знайти роботу, поліпшити своє матеріальне становище. Рівень еміграції мусульман до Європи зростав рік у рік, люди переселялися разом з сім’ями як біженці заради продовження навчання й отримання роботи за фахом. До Франції їхали мусульмани переважно з північної Африки, до Німеччини - переважно з Туреччини, до Великої Британії – з територій Індостану, Аравійського півострова, Ємену, Іраку, Єгипту.

Природно, що з часом більшість емігрантів вирішила залишитися в Європі назавжди. Виникали нові родини, підростало молоде покоління, визначалися місця компактного проживання мусульман. Більшість переселенців і члени їхніх сімей бачили в Європі свою другу батьківщину, не забуваючи при цьому й першої. Мусульманська діаспора в Європі в цілому завжди зберігала як суто національні, так і релігійні традиції. Нові реалії життя мусульманських родин у немусульманському світі стали своєрідним випробуванням для більшості емігрантів на толерантність і здатність адаптуватися до незвичних умов життя.

Саме тоді в Європі активізувалися окремі псевдоісламські релігійно-політичні рухи, котрі своєю політичною програмою обрали заклики до мусульман не визнавати закони немусульманських, демократичних країн і все немусульманське суспільство загалом. Мусульман закликали протиставити себе європейцям, готуватися до боротьби з немусульманським суспільством.

Тема 2.1. (самостійна підготовка)
Історія виникнення тероризму. Тероризм XVIII – початку XXІ століття.

1. Цілі й мотиви терористичних актів давніх часів.

2. Причини виникнення й основні напрямки діяльності терористичних організацій в Європі та Росії ХІХ-ХХ ст.ст.

3. Повоєнний європейський та американський тероризм.

4. Тероризм в країнах Латинської Америці, Ближнього Сходу, Азії та Африці.

Основні поняття: анархізм, анархістський тероризм, антиколоніальний тероризм, екстрадиція, екстремальна ситуація, екстремізм, етнічний конфлікт, європейський лівий тероризм, європейський правий тероризм, змова, ісламський фундаменталізм, кримінальний тероризм, міжнародна миротворча операція, націоналізм, націоналістичні угруповання, національний тероризм, національно-визвольний рух, незалежність держави, революційний рух, революційний тероризм, революційний тероризм, сепаратизм, соціалізм, тероризм, фашизм, шаріат, шахада, шахід.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

3. Аллах не любит Америку. – М.: Ультра Культура, 2003. – 432 с.

4. Европа и США перед вызовом терроризма. – М., 2003. – 208 с.

5. Іваніченко Ю., Львовський М. Павутиння лиха. Терор і наркотики. – Сімферополь: «Таврія», 2007 р., - 352 с.

6. Нетаньяху Биньямин. Война с терроризмом. Как демократии могут нанести поражение сети международного терроризма. – М.: Альпина Паблишер, 2002. – 207 с.

7. Терроризм. Угрозы человечеству в ХХI веке. – М.: Ин-т востоковедения РАН, Крафт+, 2003. – 272 с.

8. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – К.: Юрінком Інтер, 2012 – 376 с.

Додаткова:

1. Васильев Л. С. Ислам и террор// Общественные науки и современность.- 2006.- С. 83-90.

2. Горбунов Ю.С. Зарождение терроризма// История государства и права.- 2007.- С. 11-15.

3. Даниленко Н.Н. Терроризм в России и некоторые вопросы борьбы с ним// Закономерности преступности, стратегия борьбы и закон.- М., 2001.- С.276-279.

4. Доклад по странам о терроризме// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2007.- С.46-60.

5. Ирмияева Т.Ю. История мусульманского мира. – Пермь, 2000. – С. 70.

6. Історичні аспекти та міжнародний досвід боротьби з тероризмом// Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом: проблеми та шляхи їх вирішення. - К, 2005.- С.20-37.

7. Ключников Б. Ф. Исламизм, США и Европа: Война объявлена! – М.: 2003. – С. 34.

8. Кудрявцев А. Исламский терроризм: история болезни.//Независимая газета. 19.06.2002.

9. Кужиков В.Н. Исламский международный терроризм. Терроризм: проблемы межведомственного взаимодействия: Материалы Круглого стола (30 октября 2002 года). – М.: ВНИИ МВД России, 2003. – С.95-97.

10. Новиков Я.Ю. Терроризм в Северной Ирландии: история и современность// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.55-68.

11. Петрищев В.Е. Терроризм в СНГ// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.50-68.

12. Рогов В.А. История уголовного права, террора и репрессий в Русском государстве XV-XVIІ вв. — М.: Юрист, 1995.

13. Система борьбы с терроризмом в Саудовской Аравии// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2008.- С.84-86.

14. Томчак Е. Современный терроризм: исламский аспект// Дипломатическая служба.- 2006.- С.46-48.

15. Федоров В.А. Международный терроризм и страны Азии. // Терроризм – угроза человечеству в XXI веке. - М., 2003. С. 152.

16. Чернов В.Г. Проблемы борьбы с терроризмом в Чеченской Республике // Организованный терроризм и организованная преступность.- М., 2002.- С.62-70.

Тема 2.2. (самостійна підготовка)
Історично-правові основи діяльності спеціальних підрозділів
боротьби з тероризмом

1. Міжнародно-правові акти, що регулюють боротьбу з тероризмом на транспорті.

2. Загальні принципи діяльності спеціальних підрозділів у боротьбі з тероризмом.

3. Координація зусиль в антитерористичній сфері і спеціальні програми по боротьбі з тероризмом. Створення цілісної системи боротьби з тероризмом.

Основні поняття: акт тероризму, антитерористична операція, бойовики, боротьба з тероризмом, вогнепальна зброя, воєнний стан, державний тероризм, диверсія, екстремізм, екстремістська організація, етапи проведення терористичної акції, запобігання терористичній діяльності, збройна агресія, зброя масового знищення, міжнародний тероризм, нейтралізація тероризму, нейтралізація терористської групи, озброєність терористичної групи, оперативно-розшукова діяльність, організація терористичного акту, особа терориста, принципи боротьби з тероризмом, профілактика тероризму, радикалізм, скайджекінг, терор, тероризм, терорист, терористична група, терористична діяльність, терористична загроза, терористична злочинність, терористична організація, терористичний акт, терористичний намір, терорист-смертник, терористська група, транснаціональний тероризм, хайджекінг, холодна зброя.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

3. Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (від 16 грудня 1970 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 27.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1972. -№1. - Ст. 1.

4. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (від 23 вересня 1971 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 16.01.1973 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1973. – № 5. – Ст. 28.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – К.: Юрінком Інтер, 2012 – 376 с.

6. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників (від 17 грудня 1979 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 3954-ХІ від 8.05.1987 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1987. - № 20. - Ст. 365.

7. Конвенція про злочини та деякі інші акти, що вчинюються на борту повітряних суден (від 14 вересня 1963 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 5049-ХІ від 21.12.1987 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1988. — № 1. — Ст. 1.

8. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (від 10 березня 1988 р.), ратифікована Постановою Верховної Ради України № 3735-XII від 17.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 497.

9. Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права (від 9 грудня 1982 р.), ратифікована Законом України № 728-ХІУ від 3.06.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №31. -Ст. 254.

Додаткова:

3. Іваніченко Ю., Львовський М. Павутиння лиха. Терор і наркотики. – Сімферополь: «Таврія», 2007 р. - 352 с.

5. Новиков Я.Ю. Терроризм в Северной Ирландии: история и современность// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.55-68.

6. Организованная преступность и финансирование терроризма в Северной Ирландии// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.65-77.

7. Петрищев В.Е. Терроризм в СНГ // Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.50-68.

8. Савченко А. Злочини проти громадської безпеки у США// Міліція України. - 2007.- С.20-21.

9. Тактика действий незаконных вооруженных формирований в Северо-Кавказском регионе и методы противодействия им: учеб. пособие/ МВД РФ; Барнаул. юрид. ин-т; [авт.: Федулов Б.А., Башков А.В., Хорольский В.В. и др.]. - Барнаул: Барнаул. юрид. ин-т, 2003.- 93 с.

10. Французская система борьбы с терроризмом// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2006.- С.41-46.

11. Хлобустов О. О перспективах борьбы с терроризмом в государствах СНГ// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2008.- С.59-72.

12. Хлобустов О.М. Об израильском опыте борьбы с терроризмом// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України].- К., 2004.- С.58-65.

14. Федоров В.А. Международный терроризм и страны Азии. // Терроризм – угроза человечеству в XXI веке. - М., 2003. С. 152.

15. Ходатенко Е.Н. Борьба с сепаратизмом и терроризмом в Республике Индия// Вестник Московского университета МВД России.- 2007.- С.134-137.

Тема № 3. Основи організації боротьби з тероризмом в Україні (самостійна підготовка)

План лекції:

1. Правові основи боротьби з тероризмом в Україні.

2. Основні принципи боротьби з тероризмом.

3. Суб'єкти боротьби з тероризмом.

4. Підстави та проведення антитерористичної операції.

20 березня 2003 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про боротьбу з тероризмом», проект якого вніс Президент України. Верховна Рада України й насамперед Комітет із питань національної безпеки й оборони провели значну й клопітку роботу з доопрацювання вказаного законопроекту, ураховуючи зауваження та пропозиції народних депутатів України й інших суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, цей Закон, інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом (1977 р.), Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997 р.), Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999 р.), інші міжнародні договори України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, укази й розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.

Головним правовим джерелом традиційно виокремлено Конституцію України як Основний Закон. У системі положень Конституції 1996 року можна зазначити такі норми, що порушують питання боротьби з тероризмом:

- основи конституційного ладу, зокрема проголошення людини, її прав і свобод найвищою соціальною цінністю, а їх визнання, дотримання й захисту – обов’язком держави;

- заборона створення і діяльності громадських об’єднань, цілі або дії яких спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу й порушення територіальної цілісності України, підрив безпеки держави, створення збройних формувань, не передбачених чинним законодавством України, розпалювання соціальної, расової, національної та релігійної ворожнечі;

- проголошення права на життя, невідчужуваного і такого, що належить кожному;

- державний захист прав і свобод людини й громадянина.

Важливим компонентом правової основи виступає Кримінальний кодекс України. Нині відповідальність за вчинення тероризму в КК України не передбачено. Втім, у ст. 258 цього Кодексу встановлена відповідальність за вчинення терористичного акту. 21 вересня 2006 року до Кримінального кодексу України було внесено зміни щодо відповідальності за вчинення терористичного акту й доповнено статтями 258¹ (втягнення у вчинення терористичного акту), 258² (публічні заклики до вчинення терористичного акту), 258³ (створення терористичної групи чи терористичної організації), 258⁴ (сприяння вчиненню терористичного акту).

До терористичних злочинів законодавець також включив злочини, відповідальність за які передбачено в статтях 112 (посягання на життя державного чи громадського діяча), 147 (захоплення заручників), 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності), 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), 443 (посягання на життя представника іноземної держави), 444 (злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист) КК України.

Законодавець включив ці злочини до різних глав КК України, що відображає системний характер тероризму, оскільки він посягає і на основи національної безпеки, і на громадський порядок, і на мир та безпеку людства.

Зазначений Закон України «Про боротьбу з тероризмом» розроблено з метою створення належних правових умов для боротьби з тероризмом у всіх його формах та виявах у контексті виконання резолюцій Ради безпеки ООН від 19 грудня 2000 року та 28 вересня 2001 року, а також реалізації домовленостей, яких було досягнуто 6 листопада 2001 року на Варшавській конференції щодо боротьби з тероризмом. Прийняття зазначеного закону стало важливим кроком на шляху створення національної загальнодержавної системи заходів протидії терористичній діяльності в Україні.

У ст. 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» розкрито дев’ять основних принципів здійснення боротьби з тероризмом – базових положень, на основі яких будується її правозастосовна практика і які можна умовно поділити на п’ять груп:

1) загальноправові принципи (законність, неухильне додержання прав і свобод людини й громадянина; комплексне використання правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських заходів);

2) кримінологічні (пріоритетність попереджувальних заходів);

3) кримінально-правові (невідворотність покарання за участь у терористичній діяльності; поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом);

4) управлінські (єдиноначальність у керівництві силами й засобами, що залучаються до проведення антитерористичних операцій; співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами та спеціальними службами, а також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з тероризмом);

5) окремі принципи (пріоритет захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності; нерозголошення відомостей про технічні прийоми й тактику проведення антитерористичних операцій, а також про склад їх учасників).

Під суб’єктами боротьби з тероризмом розуміються такі її виконавці, на яких законодавець поклав цю функцію, відповідні завдання й обов’язки, а також наділив їх для виконання цих завдань й обов’язків відповідними правами на застосування конкретних мір.

Суб’єктам боротьби з тероризмом властиві специфічні загальні ознаки, а саме те, що вони:

- представляють державні органи;

- є повноважними суб’єктами, наділеними комплексними функціями боротьби з тероризмом, яким відповідають їхні завдання й обов’язки.

Антитерористична операція (АТО) – це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою. У Розділі ІІІ «Закону України «Про боротьбу з тероризмом» вичерпно розкриті питання, щодо організаційно-управлінських основ її проведення.

Антитерористичним центром при Службі безпеки України антитерористична операція проводиться в разі наявності п’яти умов, коли:

- терористичний акт загрожує загибеллю багатьох людей чи іншими серйозними наслідками або якщо його вчинено одночасно на території кількох областей, районів чи міст;

- ситуація, пов’язана із вчиненням або загрозою вчинення терористичного акту, є невизначеною щодо причин та обставин її виникнення і подальшого розвитку;

- вчинення терористичного акту зачіпає міжнародні інтереси України та її відносини з іноземними державами;

- реагування на вчинення дій з ознаками терористичного акту належить до компетенції різних правоохоронних та інших органів виконавчої влади;

- очевидною є неможливість відвернення або припинення терористичного акту силами правоохоронних та місцевих органів виконавчої влади окремого регіону.

Тема 3.1. (самостійна підготовка)
Правові основи та основні принципи боротьби з тероризмом

1. Державні правові джерела, що регламентують боротьбу з тероризмом.

2. Міжнародні антитерористичні Конвенції.

3. Основні принципи та форми співробітництва у сфері боротьби з тероризмом.

Основні поняття: акт тероризму, антитерористичне законодавство, безпека держави, боротьба з тероризмом, готування до вчинення акту тероризму, державна таємниця, єдиноначальність у керівництві силами та засобами, законність, замах на вчинення акту тероризму, замах на організацію терористичної групи, запобігання терористичній діяльності, збройна агресія, конституційний лад, міжнародний тероризм, невідворотність покарання, ознаки вчинення злочину, оперативно-розшукова діяльність, організація терористичного акту, особа терориста, права і свободи людини, принципи боротьби з тероризмом, поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом, пріоритетність попереджувальних заходів, співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, територіальна цілісність держави, тероризм, терористична діяльність, терористична загроза, терористична злочинність, терористична організація, терористичний акт, терористичний намір, форми співробітництва.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

3. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників (від 17 грудня 1979 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 3954-ХІ від 8.05.1987 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1987. - № 20. - Ст. 365.

4. ООН. Генеральная Ассамблея. Сессия (56;2001). Декларация Варшавской конференции по борьбе с терроризмом: 6 ноября 2001 г. – Нью-Йорк: ООН, 2001. – 7 с.

5. ООН. Генеральная Ассамблея. Сессия (56;2001). Меры по ликвидации международного терроризма. Доклад Генерального секретаря. – Нью-Йорк: ООН, 2001. – 35 с.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – К.: Юрінком Інтер, 2012 – 376 с.

Додаткова:

2. Абрамов А.В. Международно-правовое регулирование противодействия ядерному терроризму// Международное публичное и частое право.- 2007.- С.38-41.

3. Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом: Международно-правовые подходы / НАН Украины. Институт государства и права им. В. Корецкого. – К.: ЮНОНА. – М., 2002. – 723 с.

4. Антипенко В.Ф. Дотримання прав людини у ході боротьби з тероризмом. Європейський підхід// Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008.- С.59-67.

5. Антипенко В.Ф. Соотношение международного и внутригосударственного права в сфере борьбы с терроризмом.- 2002. - Вип. 4// Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2002.- С.21-34

6. Боротьба з міжнародним тероризмом: Нормативна база / Упорядник В. А. Ліпкан. ‑ К.: КНТ, 2007. – 248 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

7. Іващенко В. Проблеми правового регулювання боротьби з тероризмом// Підприємництво, господарство і право. - 2003.- С.55-57.

8. Іващенко В.О. Міжнародні питання боротьби з тероризмом// Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006.- С.68-75.

9. Кивалов С.В. Международно-правовые принципы борьбы с терроризмом // Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць «Соціальні та правові проблеми боротьби з тероризмом». Випуск 8. – Одеса. Юридична література. – 2000. – С.3-9.

10. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

11. Правова основа боротьби з тероризмом в Україні// Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом : проблеми та шляхи їх вирішення. - К, 2005.- С.37-51.

12. Шеховцов В.В. Политико-правовое поле Украины в борьбе с терроризмом// Розвиток української правової системи за роки незалежності. - Х., 2005.- С.134-135.

13. Шиян В.Д. Науково-концептуальні основи проблеми боротьби з тероризмом у сучасних умовах/ В.Д.Шиян, Т.Є. Волошина. - 2002. - №2// Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2002.- С.116-125.

14. Юдін С.О. Проблеми використання можливостей Інтерполу в організації процесуальної та інформаційної взаємодії правоохоронних органів держав-членів МОКП у сфері боротьби з тероризмом// Право і безпека. - 2005.- С.40-42.

15. Якубовский Э. Н. Совершенствование сотрудничества правоохранительных органов государств-участников СНГ в борьбе с преступностью и международным терроризмом // Прокурорская и следственная практика.- 2004.- С.161-168.

Тема 3.2. (самостійна підготовка)
Організаційні основи боротьби з тероризмом в Україні

1. Суб'єкти боротьби з тероризмом.

2. Основні завдання та повноваження суб'єктів боротьби з тероризмом.

3. Організація діяльності та завдання антитерористичного центру при СБУ України.

4. Структура АТЦ.

Основні поняття: адміністративний контроль у сфері боротьби з тероризмом, алгоритм боротьби з тероризмом, антикризовий центр, антитерористичне навчання, виявлення терористичної діяльності, воєнна організація держави, гідротехнічні спорудження, державний контроль у сфері боротьби з тероризмом, завдання АТЦ, засоби масової інформації (ЗМІ), Інтерпол, контртерористичний комітет Ради Безпеки ООН, координація взаємодіючих органів, мета боротьби з тероризмом, механізм боротьби з тероризмом, міжвідомча координаційна комісія, моніторинг тероризму, НАТО, оперативний штаб з управління АТО, планування боротьби з тероризмом, попередження злочинів, правонаступництво функцій боротьби з тероризмом, припинення терористичної діяльності, профілактичний вплив, розвідувальна діяльність, розвідувальна інформація, спільні антитерористичні заходи, структура АТЦ, суб'єкти боротьби з тероризмом, форми координації АТЦ СБУ.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

2. Про Державну прикордонну службу України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 27. — Ст. 208.

3. Про державну таємницю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 16. - Ст. 93.

4. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 11. - Ст. 51.

5. Про Збройні Сили України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 9. — Ст. 108.

6. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4. - Ст. 20.

7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303.

8. Про Службу безпеки України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 27. — Ст. 382,

9. Про Службу зовнішньої розвідки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 8. — Ст. 94.

10. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – К.: Юрінком Інтер, 2012 – 376 с.

Додаткова:

3. Белорусов В. Б. Взаимодействие ОВД и негосударственных правоохранительных структур в борьбе с терроризмом.- М., 2001// Проблемы борьбы с криминальным рынком, экономической и организованной преступностью.- М., 2001.- С.111-114.

4. Гаврилов Б. Международные и российские организационные структуры по противодействию терроризму// Уголовное право.- 2005.- С.103-107.

5. Кобринський В. Державний контроль у сфері боротьби с тероризмом/ В.Кобринський, В.Майоров// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.17-19.

6. Кобринський В. Предметна компетенція контрольних органів у сфері боротьби з тероризмом// Підприємництво, господарство і право. - 2007.- С.83-86.

7. Коваленко В.В. Стратегія боротьби спецслужб Ізраїлю з тероризмом/ В.В.Коваленко, В.П. Журавльов. - 2002. -№5// Боротьба з організованою злочинністю і корупцією ( теорія і практика ). - К., 2002.- С.22-28.

9. Луценко В. В., Моторный И. Д. Антибомбинг — гражданские технологии противодействия бомбовому терроризму: Практ. руководство. — М., 2000.

10. Мукоїда Р.В. Взаємодія держав-учасниць СНД в протидії тероризму// Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: [ у 2-х ч. ].- Одеса, 2004.- С.188-190.

11. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

12. Пясецький А.І. Напрями боротьби оперативних підрозділів міліції з тероризмом// Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2004.- С.158-165.

Семінарське заняття 3.3.
Проведення антитерористичної операції

1. Умови проведення антитерористичної операції.

2. Управління антитерористичною операцією.

3. Сили та засоби антитерористичної операції.

4. Режим у районі проведення антитерористичної операції.

Основні поняття: антитерористична операція (АТО), антитерористичне навчання, вибуховий пристрій, виявлення терористичної діяльності, воєнна організація держави, гідротехнічні спорудження, громадський транспорт, завдання АТЦ, загроза вибуху, засоби зв'язку, засоби масової інформації (ЗМІ), заходи фізичного впливу, зброя, зона проведення АТО, інформаційно-пропагандистське супроводження АТО, контртероризм, контртерористична операція, координація взаємодіючих органів, криміногенна обстановка, легітимна смерть, легітимне насильство у сфері боротьби з тероризмом, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, мета боротьби з тероризмом, механізм боротьби з тероризмом, міжвідомча координаційна комісія, мінімізація наслідків терористичної діяльності, оперативна обстановка, оперативний штаб з управління АТО, план проведення АТО, планування боротьби з тероризмом, попередження злочинів, посттерористична ситуація, посттерористичний період, припинення терористичної діяльності, район проведення АТО, режим у районі проведення АТО, розвідувальна діяльність, розвідувальна інформація, силове припинення терористичного акту, спеціальні засоби, спільні антитерористичні заходи, умови проведення АТО, управління АТО, форми координації АТЦ СБУ.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

Додаткова:

2. Белорусов В. Б. Взаимодействие ОВД и негосударственных правоохранительных структур в борьбе с терроризмом.- М., 2001// Проблемы борьбы с криминальным рынком, экономической и организованной преступностью.- М., 2001.- С.111-114.

3. Грохольський В.Л. Організаційно-правові засади управління спеціальними підрозділами МВС України по боротьбі з організованою злочинністю/ МВС України; НУВС; За загал. ред. Бандурки О.М.- Х.: Вид-во НУВС, 2003.- 312 с.

4. Дворяк И.А. Тактические основы борьбы с терроризмом// Вестник Московского университета МВД России.- 2006.- С.95-96.

5. Крутов В. В. Система протидії тероризму. — К., 1998.

6. Крутов В. В. Теоретико-правовые и тактико-специальные проблемы борьбы с терроризмом (опыт системного исследования): Монография. — К.: Изд-во НА СБУ, 1998.

7. Крутов В. Концептуальні аспекти проблеми протидії тероризмові в Україні // Розбудова держави. – 2000. - №1. – С. 17-27.

9. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

10. Рижов І. Щодо проблеми позиціонування стратегій боротьби з тероризмом// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.144-147.

11. Сафонов И.И. Организация раскрытия и расследования терроризма: монография. – М.: Изд. Шумилова И.И., 2004.- 155 с.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – К.: Юрінком Інтер, 2012 – 376 с.

3. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

Додаткова:

3. Антипенко В. Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения. — К., 1998.

4. Артамонов И. И. Терроризм: способы предотвращения, методика расследования. / М. 2002.- С. 34.

5. Журавель В. П. Терроризм и некоторые подходы к борьбе с ним. - М., 2002// Организованный терроризм и организованная преступность.- М., 2002.- С.48-53.

6. Крутов В. В. Система протидії тероризму. — К., 1998.

7. Крутов В. В. Теоретико-правовые и тактико-специальные проблемы борьбы с терроризмом (опыт системного исследования): Монография. — К.: Изд-во НА СБУ, 1998.

8. Крутов В. Концептуальні аспекти проблеми протидії тероризмові в Україні // Розбудова держави. – 2000. - №1. – С. 17-27.

9. Кудрявцев В.Н. Предупреждение терроризма// Інформаційний бюлетень Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.45-55.

10. Ліпкан В. А. та ін. Боротьба з тероризмом / Ліпкан В. А., Никифорчук Д. Й., Руденко М. М. – К.: Знання України, 2002. – 254 с.

11. Ліпкан В.А. Залучення населення до роботи міліції — запорука взаємопорозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку у боротьбі з тероризмом // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності. — 2000. — № 2. — С. 76 – 79.

12. Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом: проблеми та шляхи їх вирішення: інформ.-аналіт. огляд/ МВС України, НАВСУ, НДІ пробл. боротьби зі злочинністю ; за загал. ред. Кондратьєва Я.Ю.; [наук. ред. : Сущенко В.Д., Черкасов Ю.В.].- К: НАВСУ, 2005.- 144 с.- - Словник : с. 136 -139.- Бібліогр. : с. 140-143.

13. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

14. Правова основа боротьби з тероризмом в Україні// Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом : проблеми та шляхи їх вирішення. - К, 2005.- С.37-51.

15. Сафонов И.И. Организация раскрытия и расследования терроризма: монография. – М.: Изд. Шумилова И.И., 2004.- 155 с.

Тема 4.2. (самостійна підготовка)
Оперативно-розшукові та загальні профілактичні заходи, що спрямовані на попередження тероризму в державі

1. Суть, спрямованість та різновиди загальних антитерористичних профілактичних заходів.

2. Основні напрямки організації взаємодії ОВС з державними органами щодо профілактики терористичних актів серед населення.

3. Загальний комплекс профілактичних заходів на транспорті та об’єктах з масовим перебуванням людей.

4. Оперативно-розшукова профілактика злочинів терористичної спрямованості.

Основні поняття: виявлення терористичної діяльності, гідротехнічні спорудження, громадський транспорт, завдання оперативно-розшукової профілактики, загальна профілактика, загроза вибуху, загроза терористичного акту, залізничний транспорт, засоби масової інформації (ЗМІ), конфіденційне співробітництво, координація взаємодіючих органів, мета боротьби з тероризмом, механізм боротьби з тероризмом, міжвідомча координаційна комісія, об'єкти з масовим перебуванням людей, оперативне впровадження, оперативне спостереження, оперативні обліки МВС, оперативні підрозділи, оперативно-пошукові заходи, оперативно-розшукова профілактика, оперативно-технічні заходи, опитування громадян, охорона громадського порядку, планування боротьби з тероризмом, повітряний транспорт, попередження злочинності, профілактична робота ОВС, профілактичний вплив, суб’єкти оперативно-розшукової діяльності, транспортний комплекс.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – К.: Юрінком Інтер, 2012 – 376 с.

5. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

Додаткова:

3. Вакулич В. До проблеми попередження тероризму// Вісник Академії правових наук України. - 2006.- С. 182-189.

4. Кудрявцев В.Н. Предупреждение терроризма// Інформаційний бюлетень Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.45-55.

5. Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом: проблеми та шляхи їх вирішення: інформ.-аналіт. огляд/ МВС України, НАВСУ, НДІ пробл. боротьби зі злочинністю ; за загал. ред. Кондратьєва Я.Ю.; [наук. ред. : Сущенко В.Д., Черкасов Ю.В.].- К: НАВСУ, 2005.- 144 с.- - Словник : с. 136 -139.- Бібліогр. : с. 140-143.

6. Моторный И.Д. Об организации и содержании обучения населения мерам антитеррористической защиты и противодействия терроризму// Проблемы формирования уголовно - розыскного права.- М., 2000.- С.88-94.

7. Назаретян А. Агрессивная толпа, массовая паника, слухи. – СПб.: Питер, 2003. – 192 с.

8. Назаров И.А. Американские ученые о социальной психологии современного международного терроризма// США. Канада. Экономика, политика, культура.- 2005.- С.68-80.

9. Найденко В.Н. безопасности городского общественного транспорта от террористических угроз// Право и безопасность.- 2006.- С.75-80.

10. Никифорчук Д., Ліпкан В., Лебеденко В. Особливості боротьби ОВС з тероризмом і бандитизмом // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ України. — 2000. — № 1. — С. 225 - 231.

11. Павлов О.В. Некоторые аспекты предотвращения проявлений терроризма/ О.В.Павлов, В.П.Кукушкин// Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - Луганськ, 2001.- С.203-208.

12. Рибачук М. Взаємодія ОВС і ЗМІ у запобіганні тероризму в Україні// Право України. - 2007.- С.88-92.

13. Рибачук М. Шляхи удосконалення взаємодії ОВС і ЗМІ у запобіганні тероризму в Україні// Право України. - 2008.- С.124-127.

14. Сафонов И.И. Организация раскрытия и расследования терроризма: монография. – М.: Изд. Шумилова И.И., 2004.- 155 с.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Аксьонов Г.О., Возник М.В., Лов'як О.О., Никифорчук Д.Й., Чеботарьов Е.В. Попередження, розкриття та ліквідація наслідків терористичних актів на території підрозділу ОВС (управлінський та цивільно-правовий аспекти): Навчальний посібник. (Бібліотека оперативного працівника). – К.: КНТ, 2005. -88 с.

Додаткова:

2. Антонов А.Н. Проблемы работы со свидетелями при расследовании преступлений террористической направленности в Косово и некоторые пути их разрешения// Вестник криминалистики.- 2007.- С.22-25

3. Антонов В.П. Особенности организации производства осмотра места происшествия по делам террористической направленности// Прокурорская и следственная практика.- 2006.- С.184-237

4. Іщенко А.В. Засоби і методи виявлення вибухових речовин та пристроїв у боротьбі з тероризмом: навч. - практ. посібник/ А. В. Іщенко, М. В. Кобець; МВС України, НАВСУ.- К.: НАВСУ, 2005.- 145 с.- Сл. термінів: с. 135-139. - Додатки : Криміналістична характеристика вибухових речовин та ін.- Бібліогр. : с. 140-145.

5. Моторный И. Д. Теоретико-прикладные основы применения средств и методов криминалистической взрывотехники в борьбе с терроризмом: Монография. — М.: Изд-во И. И. Шумилова, 1999.

6. Моторный И.Д. Защита гражданских объектов от терроризма: науч. - практ. пособие.- М.: Изд. Шумиловой И.И., 2005.- 163 с.- (Сер. «Бизнес, безопасность и право»).- Библиогр. : с. 157 -161.

7. Мусаев А.Н. Терроризм смертников как современный антисоциальный феномен/ А.Н.Мусаев, С.М. Багаев// Юрист-правовед.- 2007.- С.65-69.

8. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

9. Разумов Э. А., Молибога Н. П. Осмотр места происшествия. Методика и тактика. — К.: РИО МВД Украины, 1994. — 672 с.

Основні поняття: боєприпаси, бомбовий тероризм, бризантні вибухові речовини, вибух, вибуховий пристрій, виявлення терористичної діяльності, відпрацювання місця вибуху, гідротехнічні спорудження, громадський транспорт, диверсія, динаміт, екстремізм, загальна профілактика, загроза вибуху, загроза терористичного акту, залізничний транспорт, зона ураження, капсуль-детонатор, міни, об'єкти з масовим перебуванням людей, оперативно-профілактична операція, повітряний транспорт, попереджувально-профілактичні заходи, пошуково-розвідувальні заходи, руйнування об’єкта, суб’єкти оперативно-розшукової діяльності, терорист-смертник, транспортний комплекс.

Тема 5.2. (самостійна підготовка)
Організація і тактика діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом при проведенні АТО, що спрямовані на звільнення заручників

1. Сутність поняття «захоплення заручників».

2. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників.

3. Оперативно-розшукова характеристика злочинів, пов'язаних із захопленням заручників.

4. Попередження та розкриття терактів, пов'язаних із захопленням заручників.

Основні поняття: агресія, аналіз оперативної інформації, антитерористична операція, безпека життя і здоров'я, викуп, війна, встановлення свідків, громадська безпека, громадський порядок, група ведення переговорів, група документування, документування злочинної діяльності, експертиза, загроза конституційному ладу, заручник, захист цивільного населення, захоплення заручників, зброя, ідентифікація особистості, наркоманія, насильство, обліки ОВС, обмеження свободи, огляд місця події, оперативно-розшукові заходи, опитування громадян, партизанський рух, погроза знищення людей, полонені, рабовласництво, район проведення антитерористичної операції, репресія, роз'єднання злочинної групи, розкриття злочину, слідчо-оперативна група, соціальний резонанс, тоталітарний режим, утримання заручника, фіксація доказів, фільтраційна група, фонотека.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

4. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

5. Жаринов К. В. Терроризм и террористы: Справочник / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Минск: Харвест, 1999. — 606 с.

Додаткова:

3. Артамонов И. И. Терроризм: способы предотвращения, методика расследования / М. 2002.- С. 34.

4. Горбунов Ю.С. Зарождение терроризма// История государства и права.- 2007.- С. 11-15.

5. Дворяк И.А. Тактические основы борьбы с терроризмом// Вестник Московского университета МВД России.- 2006.- С.95-96.

6. Жаринов К. В. Терроризм и террористы: Справочник / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Минск: Харвест, 1999. — 606 с.

7. Іващенко В. О. Історико-правовий аналіз норм міжнародного права про боротьбу зі злочинами, що вчиняються на борту повітряного судна// Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К., 2004.- С.270-274.

8. Костыря Е.А. Определение понятия «личность террориста» в контексте проблем современной криминологической науки/ Е.А. Костыря, А.В.Никитин// Криминология : вчера, сегодня, завтра (2005). - СПб., 2005.- С.59-64.

10. Лизогуб Я. Ознаки основного складу злочину «захоплення заручників»: Проблеми та перспективи законодавчого визначення// Вісник прокуратури. - 2008.- С.80-83.

11. Мусаев А.Н. Терроризм смертников как современный антисоциальный феномен/ А.Н.Мусаев, С.М. Багаев// Юрист-правовед.- 2007.- С.65-69.

13. Овчинникова Г. В., Павлик М. Ю., Коршунов О. Н. Захват заложника. — СПб.: Юрид. центр пресс, 2001.

14. Сафонов И.И. Организация раскрытия и расследования терроризма: монография. – М.: Изд. Шумилова И.И., 2004.- 155 с.

15. Семенюк О. Мотиви терористичної діяльності// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.135-140.

16. Семенюк О. Характеристика особи терориста// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.97-100.

17. Тітов Є.Б. Міжнародна конвенція про боротьбу з захопленням заручників 1979 року в системі заходів по боротьбі з міжнародним тероризмом// Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2004.- С.49-53

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 30. - Ст. 141.

3. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

Додаткова:

2. Гуревич П.С. Психология чрезвычайных ситуаций: учеб. пособие.- М.: ЮНИТИ, 2007.- 496 с.

3. Дворяк И.А. Тактические основы борьбы с терроризмом// Вестник Московского университета МВД России.- 2006.- С.95-96.

4. Жаринов К. В. Терроризм и террористы: Справочник / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Минск: Харвест, 1999. — 606 с.

5. Красильников А.Г. Пути совершенствования борьбы с терроризмом// Прокурорская и следственная практика.- 2007.- С.31-39.

6. Літвак О.М. Психологічні витоки тероризму // Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць «Соціальні та правові проблеми боротьби з тероризмом». Випуск 8. – Одеса. Юридична література. – 2000. – С.9-15.

7. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

8. Ольшанский В. Психология терроризма. – СПб.: Питер, 2002.- 288 с.

9. Практические рекомендации по ведению переговоров с лицами, захватившими заложников / Под ред. А. У. Войнова. — СПб. 1995.

10. Сафонов И.И. Организация раскрытия и расследования терроризма: монография. – М.: Изд. Шумилова И.И., 2004.- 155 с.

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, САМОСТІЙНОЇ
ТА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СЛУХАЧА

На практичних заняттях слухачі поглиблюють здобуті під час лекцій і самостійної роботи знання з курсу "Правові основи боротьби з тероризмом".

Вивчення теоретичних аспектів цієї дисципліни передбачає їх практичне застосування на семінарських заняттях шляхом вирішення практичних ситуацій, розгляду матеріалів навчальних завдань, виконання тестових завдань, відповідей на контрольні питання, а також усних опитувань слухачів.

Мета проведення практичних занять – навчити слухачів реалізовувати здобуті знання, сформовані вміння і навички у практичній діяльності.

Завдання практичних занять – допомогти слухачам:

– навчитись застосовувати на практиці норми законодавства про боротьбу з тероризмом;

– поглибити здобуті на лекціях теоретичні знання;

– навчитись узагальнювати практику застосування законодавства про боротьбу з тероризмом і доходити відповідних висновків за результатами узагальнення;

– правильно використовувати роз’яснення законодавчих, виконавчих, судових та інших органів у процесі застосування законодавства про боротьбу з тероризмом;

– розвинути наукове мислення, набути навичок ораторської майстерності.

При підготовці до практичного заняття слухачі повинні всебічно розглянути і засвоїти винесені на практичний розгляд питання лекції, а саме:

– ознайомитися з планом заняття і переліком навчальної літератури, наведеної наприкінці плану;

– перевірити наявність попереднього конспекту лекції;

– підготувати запитання до викладача з проблем, що виносяться на розгляд;

– підготувати тези виступів з проблемних питань теми.

У процесі підготовки до заняття слухачі повинні чітко усвідомити зміст питань, що виносяться на обговорення, вміти доводити свою думку щодо них або вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства з обговорюваних проблем, попередньо проаналізувавши правові норми чинного законодавства про боротьбу з тероризмом і практику його застосування, а також монографії науковців-юристів, доповіді та статті про проблеми боротьби з тероризмом в Україні. Загалом на семінарських заняттях передбачаються розгорнуті відповіді слухачів на питання теми з висвітленням питання сучасного вирішення проблем боротьби з тероризмом в Україні.

Позитивним моментом підготовки до занять є написання слухачами рефератів, спроба написання наукових статей, змістовних доповідей.

Під час заняття викладач оцінює усні або письмові відповіді слухачів, підготовлені доповіді, реферати, участь у дискусіях і ділових іграх, вміння доводити свою думку і захищати позицію.

Особлива увага приділяється вмінню слухачів вирішувати конкретні практичні ситуації. Слухачі не повинні обмежуватися лише відповіддю "правомірно" чи "не правомірно", "так" чи "ні", а обов’язково обґрунтувати свою відповідь.

Практичні завдання відбуваються в такий спосіб, що будь-яка надана слухачом відповідь, навіть якщо вона протилежна відповіді на це саме питання іншого слухача, є дискусійною і має право на доведення, а коли її буде доведено юридично — заслуговує на таку, що є правильною.

Отримані слухачами оцінки за заняття враховуються при виведенні підсумкової оцінки з дисципліни "Правові основи боротьби з тероризмом".

Виконання слухачами завдань для самостійної роботи з навчальної дисципліни сприяє формуванню у них необхідних правових знань шляхом пошуку необхідних інформаційних джерел, а через їх опрацювання вміння аналітично оцінювати й виокремлювати основне із запропонованої інформації.

Підготовка слухачів до занять може відбуватись у таких основних формах:

– опрацювання лекційного матеріалу шляхом обов’язкового вивчення запропонованих викладачем визначень і відповідей на питання, винесені на семінарське заняття;

– вивчення законодавства про боротьбу з тероризмом шляхом порівняння теоретичних основ з нормативним матеріалом з теми, що вивчається;

– вивчення монографій науковців-юристів, наукових статей, судової практики;

– написання реферативних робіт і складання переліку питань, які, на думку слухачів, недостатньо висвітлені в літературі або на попередній лекції;

– самостійне конспектування важливих з погляду слухачів питань з метою кращого засвоєння матеріалу.

Тематика реферативних робіт запропонована за кожною темою навчальної дисципліни. Слухачі пишуть реферат і на його основі готують змістовну доповідь, яку викладають на семінарському занятті. Мета доповіді полягає в засвоєнні іншими слухачами основних аспектів розглянутої теми і формуванні ними питань, що можуть стати предметом подальшої дискусії.

Вимоги до написання реферативних робіт:

– обсяг – 10-15 аркушів формату А4;

– необхідність обґрунтування у вступній частині актуальності розглядуваної теми;

– наявність власних висновків і пропозицій;

– подання списку використаних джерел наприкінці реферату.

З метою раціонального використання часу на семінарському занятті може бути обговорено щонайбільше два реферати. Решта часу відводиться для усного опитування слухачів.

Найкращі реферати можуть бути рекомендовані до друку як наукові статті або подаватись на конкурси слухачських робіт.

Критерії оцінювання роботи слухачів на занятті:

– слухач одержує бал "5", якщо він повно і всебічно розкрив теми, вільно володіє термінологією, демонструє глибокі знання використаної при підготовці літератури, має власну точку зору щодо питання теми заняття і може її довести, логічно і послідовно викладає вивчений матеріал і вміє вільно та професійно вести дискусію;

– бал "4" слухач одержує з урахуванням викладених критеріїв за певних упущень при висвітленні матеріалу, неточних тверджень, не підкріплених нормативними або іншими доказами;

– слухач одержує бал "3", якщо він розкрив питання в загальних рисах, розуміє його суть, намагається робити висновки, але припускається грубих помилок, не може викласти матеріал самостійно, його відповідь нелогічна;

– бал "2" слухач одержує тоді, коли не може правильно відповісти на поставлене запитання, не розуміє суті питання і, як наслідок, не може робити висновків.

Непідготовленість слухача до заняття або відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість, яку він повинен відпрацювати. Наявність академічної заборгованості із заняття є підставою для недопущення слухача до складання заліку з навчальної дисципліни "Правові основи боротьби з тероризмом".

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКІ ЗАВДАННЯ:

№	Тема	Форма презентації знань*	Термін виконання
1. 1	Феномен тероризму і проблема його сутнісної характеристики	Опрацювати літературу з теми. Оформити у вигляді реферату (статті). Виступити з доповіддю на занятті (конференції). Додати контент на тематичний сайт «Стоп терор». http://stopterror.ucoz.ua/	До зан. 1.1.
2.	Терор і тероризм: еволюція понять	-	До зан. 1.1.
3.	Загальні проблеми тероризму й боротьба з ним	-	До зан. 1.1.
4.	Тероризм як відповідна реакція на тривале затягування рішення політичних проблем.	-	До зан. 1.1.
5.	Законодавство зарубіжних держав з проблем правового забезпечення боротьби з тероризмом.	-	До зан. 1.2.
6.	Основні причини, що породжують тероризм.	-	До зан. 1.2.
7.	Відмежування тероризму від терору, війни, агресії, геноциду та інших загально-соціальних категорій.	-	До зан. 1.2.
8.	Індивідуальна і групова поведінка терористів.	-	До зан. 1.2.
9.	Психологічні типи терористів.	-	До зан. 1.2.
10.	Організаційна структура терористських груп.	-	До зан. 1.2.
11.	Етнонаціональний конфлікт і тероризм.	-	До зан. 2.1.
12.	Тероризм у сучасній Росії: внутрішній і глобальний аспекти. Чеченська криза.	-	До зан. 2.1.
13.	Теракти, що потрясли світ.	-	До зан. 2.1.
14.	Антитерористичні спецпідрозділи США.	-	До зан. 2.2.
15.	Антитерористичні підрозділи Європи.	-	До зан. 2.2.
16.	Діяльність Інтерполу в боротьбі з тероризмом.	-	До зан. 2.2.
17.	Американські програми підготовки спеціалістів для боротьби з тероризмом.	-	До зан. 2.2.
18.	Визначення основних пріоритетів антитерористичної діяльності скрізь призму Закону України "Про боротьбу з тероризмом".	-	До зан. 3.1.
19.	Законодавство зарубіжних держав з проблем правового забезпечення боротьби з тероризмом.	-	До зан. 3.1.
20.	Передумови та історія створення антитерористичного центру при СБУ України.	-	До зан. 3.2.
21.	Історичні аспекти протидії тероризму силовими відомствами у ХІХ – початку ХХ сторіччя.	-	До зан. 3.2.
22.	Роль засобів масової інформації у висвітлюванні терористичних актів.	-	До зан. 3.3.
23.	Проблеми взаємодії і координації діяльності суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом.	-	До зан. 3.3.
24.	Контроль і нагляд за законністю здійснення боротьби з тероризмом.	-	До зан. 3.3.
25.	Правила й порядок поведінки населення при загрозі або здійсненні терористичних актів.	-	До зан. 4.1.
26.	Правовий і соціальний захист осіб, які постраждали від терористичного акту та які беруть участь у боротьбі з тероризмом.	-	До зан. 4.1.
27.	Контроль і нагляд за законністю здійснення боротьби з тероризмом.	-	До зан. 4.1.
28.	Проблеми профілактики екстремістської й терористичної діяльності.	-	До зан. 4.2.
29.	Профілактика тероризму як основний засіб боротьби з тероризмом.	-	До зан. 4.2.
30.	Основи оперативно-розшукової профілактики злочинів терористичної спрямованості підрозділами кримінальної міліції.	-	До зан. 4.2.
31.	Ознаки вибухових пристроїв саморобного виготовлення.	-	До зан. 5.1.
32.	Вибухи й виявлення вибухових пристроїв.	-	До зан. 5.1.
33.	Виявлення та усунення під час виконання оперативно-розшукових заходів причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, пов'язаних із застосуванням вибухових пристроїв.	-	До зан. 5.1.
34.	Роль ЗМІ в висвітленні проблеми захоплення заручників терористами.	-	До зан. 5.2.
35.	Основні правила поведінки для осіб, захоплених у заручники.	-	До зан. 5.2.
36.	Організація й тактика діяльності ОВС при звільненні заручників з літального судна.	-	До зан. 5.2.
37.	Психологія взаємодії терористів із заручниками.	-	До зан. 5.2.
38.	Забезпечення особистої безпеки людини при ймовірній загрозі захоплення в заручники.	-	До зан. 5.2.
39.	Тактика спілкування з "телефонними терористами".	-	До зан. 6.1.
40.	Психотехніка психологічного впливу при встановленні контакту.	-	До зан. 6.1.
41.	Психологічні технології ведення переговорів зі злочинцями в ситуації захоплення заручників.	-	До зан. 6.1.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА КУРСУ

№ п/п

Найменування розділів і тем

Всього

Самостійна робота

Аудиторні

Лекції

Семінарські заняття

Практичні заняття

Сутність та ознаки терору й тероризму

1.1.

Поняття, види та форми тероризму

1.2.

Кримінально-правова, кримінологічна та оперативно-розшукова характеристика тероризму

Виникнення тероризму як соціального явища. Історичні передумови боротьби з ним

2.1.

Історія виникнення тероризму. Тероризм XVIII – початку XXІ століття

2.2.

Історично-правові основи діяльності спеціальних підрозділів боротьби з тероризмом

Основи організації боротьби з тероризмом в Україні

3.1.

Правові основи та основні принципи боротьби з тероризмом.

3.2.

Організаційні основи боротьби з тероризмом в Україні.

3.3.

Проведення антитерористичної операції.

Організація антитерористичної діяльності ОВС

4.1.

Основні завдання ОВС у боротьбі з тероризмом. Способи та першочергові заходи реагування ОВС при отриманні інформації про терористичний акт.

4.2.

Загальні та оперативно-розшукові профілактичні заходи, спрямовані на запобігання тероризму ОВС.

Протидія ОВС терористичним актам, пов'язаним із застосуванням вибухових пристроїв та захопленням заручників.

5.1.

Організація та тактика діяльності ОВС при попередженні та розкритті терактів, вчинених із застосуванням вибухових пристроїв.

5.2.

Організація та тактика діяльності ОВС при попередженні та розкритті терактів, пов'язаних із захопленням заручників.

Правові основи та організаційно-тактичне забезпечення переговорного процесу

6.1.

Організаційно-тактичне та психологічне забезпечення переговорного процесу.

УСЬОГО ГОДИН:

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: мультимедійні лекції, відеоматеріали, робота в Інтернеті.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування, оцінки за самостійну роботу та індивідуальні науково-дослідницькі завдання.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ:

1. Сутність понять «тероризм» і «терор».

2. Основні види тероризму.

3. Види національного (націоналістичного тероризму).

4. Види релігійного тероризму.

5. Види технологічного тероризму.

6. Різновиди політичного тероризму.

7. Основні форми прояву тероризму.

8. Правові основи боротьби з тероризмом.

9. Основні принципи здійснення боротьби з тероризмом.

10. Форми співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами та спеціальними службами, а також із міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з тероризмом.

11. Кримінально-правова характеристика втягнення у вчинення терористичного акту.

12. Кримінально-правова характеристика розповсюдження матеріалів з закликами до вчинення терористичного акту.

13. Оперативно-розшукова характеристика діяльності терористичної групи чи терористичної організації.

14. Кримінально-правова характеристика сприяння терористичній діяльності.

15. Кримінологічна характеристика тероризму.

16. Психологічні особливості особистості терористів.

17. Загальне попередження терористичної діяльності.

18. Характерні ознаки підготовки до вчинення актів тероризму.

19. Типові дії терористів для приховування слідів злочину.

20. Причини виникнення й основні напрямки діяльності терористичних організацій в Європі у ХІХ ст.

21. Особливості російського революційного тероризму 1861 – 1914 рр.

22. Особливості національного тероризму в Росії 1900 – 1914 рр.

23. Національно-визвольний тероризм в Азії 1890-1914 рр.

24. Особливості тероризму Міжвоєнного періоду 1918-1940 рр. у Європі та США.

25. Суть повоєнного європейського правого тероризму.

26. Суть повоєнного європейського лівого тероризму.

27. Суть повоєнного тероризму в США.

28. Європейський й американський тероризм після Другої світової війни.

29. Основні причини виникнення тероризму в країнах Латинської Америки.

30. Різновиди тероризму і діяльність терористичних груп і організацій у країнах Латинської Америки.

31. Вплив другої світової війни на розповсюдження ісламського екстремізму в Західній Європі.

32. Поняття ісламського фундаменталізму.

33. Вплив ісламського фундаменталізму на розвиток тероризму.

34. Сутність палестинського тероризму.

35. Суб’єкти боротьби з тероризмом в Україні.

36. Антитерористичний центр при СБУ України. Завдання, структура.

37. Міжнародна діяльність АТЦ.

38. Проведення антитерористичної операції.

39. Основні завдання ОВС в районі проведення антитерористичної операції.

40. Першочергові дії працівника міліції при отриманні інформації про вчинений терористичний акт.

41. Першочергові дії працівника міліції при отриманні інформації про можливе скоєння терористичного акту.

42. Тактика дій працівника міліції при отриманні анонімного телефонного повідомлення про скоєння терористичного акту.

43. Заходи безпеки при виявленні вибухових пристроїв та речовин невідомого походження.

44. Загальна профілактика органами внутрішніх справ вчиненню злочинів терористичного характеру.

45. Попередження злочинів терористичної спрямованості оперативно-розшуковими заходами.

46. Оперативно-розшукова профілактики в сфері боротьби з тероризмом

47. Оперативно-розшукова характеристика актів тероризму, вчинених за допомогою вибухових пристроїв.

48. Попередження терактів, вчинених за допомогою вибухових пристроїв.

49. Розкриття терактів, вчинених із застосуванням кримінальних вибухів.

50. Оперативне відпрацювання місця вибуху.

51. Сутність поняття «захоплення заручників».

52. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників.

53. Етапи злочинної підготовки до захоплення заручників.

54. Дії оперативного чергового ОВС при отриманні інформації про захоплення заручників.

55. Розкриття злочину «Захоплення заручників».

56. Компетенція Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України при розслідуванні й розкритті захоплення заручників.

57. Основні етапи проведення оперативно-розшукових заходів по справах про захоплення заручників.

58. Програма встановлення осіб, які захопили заручників.

59. Першочергові оперативно-розшукові заходи для викриття зниклих злочинців при розкритті захоплення заручників.

60. Суть проведення огляду місця події по кримінальних справах захоплення заручників.

61. Призначення та види експертиз, що найчастіше проводяться при розслідуванні захоплення заручників.

62. Правові основи проведення переговорів з терористами.

63. Умови та предмет переговорів зі злочинцями в ході проведення антитерористичної операції.

64. Основна та додаткова мета у переговорах з терористами.

65. Суб’єкти ведення переговорів з терористами.

66. Класифікація переговорів з терористами.

67. Правила ведення переговорів.

68. Поняття терміну «ескалація бажань» у переговорній діяльності.

69. Етапи здійснення переговорів з терористами.

70. Зміст та мета імітації переговорів зі злочинцями.

71. Технічне забезпечення організації переговорів з терористами.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

Нормативні джерела:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Митний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 38-39. - Ст. 288.

3. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, -1993, № 25, – Ст. 274.

4. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

Закони України:

1. Про аварійно-рятувальні служби: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 4. - Ст. 25.

2. Про боротьбу з тероризмом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

3. Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою: Указ Президента України від 16 вересня 1998 р. // Голос України. - 1998. - № 182.

4. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 12. — Ст. 81.

5. Про війська Цивільної оборони України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 19. - Ст. 172.

6. Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України: Закон України// Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 32. — Ст. 225.

7. Про внесення зміни до Закону України "Про загальну структуру і чисельність Управління державної охорони України": Закон України № 492-У від 19.12.2006 р.

8. Про внутрішні війська Міністерства внутрішні справ України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 29. — Ст. 397.

9. Про державну охорону органів державної влади України та по садових осіб: Закон України// Відомості Верховної Ради України. — 1998. - № 35. - Ст. 236.

10. Про Державну прикордонну службу України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 27. — Ст. 208.

11. Про державну таємницю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 16. - Ст. 93.

12. Про дипломатичну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 5. — Ст. 29.

13. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 1 — Ст. 1.

14. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 11. - Ст. 51.

15. Про загальну структуру і чисельність кримінально-виконавчої системи України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 2-3. - Ст. 50.

16. Про загальну структуру і чисельність управління Державної охорони України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 2-3. - Ст. 50.

17. Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 14. — Ст. 98.

18. Про залізничний транспорт: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 40. – Ст. 183.

19. Про затвердження Порядку проведення соціальної реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 р. № 982 // Офіційний Вісник України. - 2004. - № 31. - Ст. 2071.

20. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 31 — Ст. 286.

21. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 40. - Ст. 337.

22. Про захист прав споживачів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 17. - Ст. 120.

23. Про Збройні Сили України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 9. — Ст. 108.

24. Про здійснення державної охорони керівників міжнародних організацій, які прибувають в Україну чи перебувають на її території: Указ Президента № 563/2006 від 21.06.2006 р.

25. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 42. — Ст. 348.

26. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

27. Про Конституційний Суд України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. —1996. — № 49. — Ст. 272.

28. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 12. — Ст. 89.

29. Про Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України: Указ Президента України від 22 січня 2002 року.

30. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4. - Ст. 20.

31. Про науково-технічну інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 33 — Ст. 345.

32. Про національний банк України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 29. - Ст. 238.

33. Про Національну програму інформатизації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. — № 27-28. — Ст. 181.

34. Про об'єкти підвищеної небезпеки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 15. — Ст. 73.

35. Про оборону України: Закон України: // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 9. - Ст. 106.

36. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303.

37. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.

38. Про основи національної безпеки України: Закон України // Офіційний Вісник України. — 2003. — № 29. — Ст. 1433.

39. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 28. — Ст. 222.

40. Про Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань: Указ Президента від 31.07.98 № 827/98.

41. Про порядок забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона у місцях постійного та тимчасового перебування: Наказ Управління державної охорони України № 78 від 17.03.2006.

42. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України //Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 23. — Ст. 176.

43. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 35. — Ст. 237.

44. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної політики" від 31 жовтня 2001 року: Указ Президента України від 6 грудня 2001 року.

45. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин" від 17 червня 1997 року: Указ Президента України від 21 червня 1997 року.

46. Про розвідувальні органи України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 19. — Ст. 94.

47. Про Службу безпеки України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 27. — Ст. 382,

48. Про Службу зовнішньої розвідки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 8. — Ст. 94.

49. Про Цивільну оборону України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 14. - Ст. 124.

50. Протокол про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписаний 7 жовтня 2002 року в м. Кишиневі, ратифікований Законом України № 1669ЛУ від 07.04.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 29. - Ст. 373.

51. Наказ МВС України № 164 від 25 березня 1993 р. в редакції наказу МВС України № 372 від 10 червня 1995 р. "Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї та вибухових матеріалів".

Міжнародні документи:

1. Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (від 16 грудня 1970 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 27.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1972. -№1. - Ст. 1.

2. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (від 23 вересня 1971 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 16.01.1973 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1973. – № 5. – Ст. 28.

3. Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, утому числі дипломатичних агентів (від 14 грудня 1973 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 26.12.1975 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1976. - № 1. - Ст. 2.

4. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників (від 17 грудня 1979 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 3954-ХІ від 8.05.1987 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1987. - № 20. - Ст. 365.

5. Конвенція про злочини та деякі інші акти, що вчинюються на борту повітряних суден (від 14 вересня 1963 р.), ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 5049-ХІ від 21.12.1987 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1988. — № 1. — Ст. 1.

6. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу (від 3 березня 1980 р.), ратифікована Постановою Верховної Ради України № 3182-XII від 5 травня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 24. - Ст. 262.

7. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (від 10 березня 1988 р.), ратифікована Постановою Верховної Ради України № 3735-XII від 17.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 497.

8. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (від 1 липня 1968 р.), ратифікований Законом України № 248/94-ВР від 16 листопада 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №47. — Ст. 421.

9. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (від 8 листопада 1990 р.), ратифікована Законом України № 738/97-ВР від 17.12.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - Ст. 72.

10. Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення (від 13 січня 1993 р.), ратифікована Законом України № 187-ХІУ від 16 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 48. — Ст. 296.

11. Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права (від 9 грудня 1982 р.), ратифікована Законом України № 728-ХІУ від 3.06.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №31. -Ст. 254.

12. Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами (від 5 вересня 1997 р.), ратифікована Законом України № 1688-ПІ від 20.04.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — №31- Ст. 243.

Літературні джерела:

1. Абрамов А.В. Международно-правовое регулирование противодействия ядерному терроризму// Международное публичное и частое право.- 2007.- С.38-41.

3. Агапов П. Публичные призывы к осуществлению террористической деятельности или публичное оправдание терроризма: анализ законодательной новации // Уголовное право.- 2007.- С. 4-6.

4. Аксьонов Г.О., Возник М.В., Лов'як О.О., Никифорчук Д.Й., Чеботарьов Е.В. Попередження, розкриття та ліквідація наслідків терористичних актів на території підрозділу ОВС (управлінський та цивільно-правовий аспекти): Навчальний посібник. (Бібліотека оперативного працівника). – К.: КНТ, 2005. -88 с.

5. Аллах не любит Америку. – М.: Ультра Культура, 2003. – 432 с.

6. Андреев М.В. Международный терроризм и международная безопасность нового качества// Закон и право.- 2008.- С.7-9

7. Андрієнко В.Г. Розвиток світового тероризму в контексті зміни світової ситуації/ В.Г.Андрієнко, О.А. Чуваков// Південноукраїнський правничий часопис. - 2006.- С.26-29.

8. Антипенко В. Ф. Борьба с современным терроризмом. Международно-правовые подходы. — М.: ЮНОНА-М, 2002.

9. Антипенко В. Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения. — К., 1998.

10. Антипенко В. Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика. — К., 1999.

11. Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом: Международно-правовые подходы / НАН Украины. Институт государства и права им. В. Корецкого. – К.: ЮНОНА. – М., 2002. – 723 с.

12. Антипенко В.Ф. Дотримання прав людини у ході боротьби з тероризмом. Європейський підхід// Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008.- С.59-67.

13. Антипенко В.Ф. Соотношение международного и внутригосударственного права в сфере борьбы с терроризмом.- 2002. - Вип. 4// Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2002.- С.21-34

14. Антонов А.Н. Проблемы работы со свидетелями при расследовании преступлений террористической направленности в Косово и некоторые пути их разрешения// Вестник криминалистики.- 2007.- С.22-25

15. Антонов В.П. Особенности организации производства осмотра места происшествия по делам террористической направленности// Прокурорская и следственная практика.- 2006.- С.184-237

16. Антонян Ю. М. Терроризм: криминально-правовые и криминалистические проблемы. — М., 1998.

17. Антонян Ю. М. Терроризм: криминологическое и уголовно-правовое исследование. — М., 2001.

18. Артамонов И. И. Терроризм: способы предотвращения, методика расследования. / М. 2002.- С. 34.

19. Асильдаров А.Ч. Правовое государство: проблемы противодействия терроризму// Российский следователь.- 2008.- С. 17 - 19

20. Аюева Л.Г. Правовые основы борьбы с терроризмом в России // Современные проблемы совершенствования законодательного обеспечения глобальной и национальной безопасности, эффективного противодействия международному терроризму: Сборник материалов международной научно-практической конференции. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2003. – с. 229-230.

21. Багрий-Шахматов Л.В. Ответственность за терроризм в новом УК Украины// Новий Кримінальний кодекс України : питання застосування і вивчення. - К.; - 2002.- С.182-185.

22. Бекмурзин М.С. Некоторые вопросы борьбы с терроризмом// Інформаційний бюлетень Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.47-49.

23. Белорусов В. Б. Взаимодействие ОВД и негосударственных правоохранительных структур в борьбе с терроризмом.- М., 2001// Проблемы борьбы с криминальным рынком, экономической и организованной преступностью.- М., 2001.- С.111-114.

24. Беніцький А.С. Деякі питання протидії відмиванню злочинних доходів і фінансуванню терористичної діяльності за законодавством України// Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. - Луганськ, 2005.- С.122-128.

25. Березовський І.Б. Підходи Європейського Союзу до проблеми залучення спеціальних служб країн-членів до боротьби з тероризмом// Боротьба з організованою злочинністю і корупцією ( теорія і практика ).- К., 2004.- С.99-106.

26. Беспалов В. Пути совершенствования законодательной системы в борьбе с кибертерроризмом в России и за рубежом// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю ].- К., 2008.- С.150-157

27. Биглер А.О. Американские программы подготовки специалистов по борьбе с терроризмом: реальная польза многим странам// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України].- К., 2004.- С.57-65.

28. Биструхін Г. Протидія тероризму та криза сучасних правових норм розвинутих держав// Підприємництво, господарство і право. - 2006.- С.133-136.

29. Біленчук В. Ф., Романюк Б. В., Цимбалюк В. С. Комп’ютерна злочинність. — К., 2002.

30. Біленчук П. Д., Головач В. В., Салтевський М. В. Криміналістика. Підручник для вищих навчальних закладів. – К., 1997. – С.173.

31. Богданов О. П. Щодо визначення тероризму та проблем розробки законодавства про нього як самостійного складу злочину // Вісн. Академії правових наук. — 1998. — № 5(15). — С. 217–219.

32. Боев А. А., Григорьев В. Н. Организация и тактика первоначальных следственных действий следственных групп при проведении специальной операции по освобождению заложников из летательных аппаратов: Учеб.-практ. пособие. — М., 1995.

33. Борисенко Д.С. Терроризм с корыстным умыслом// Право и безопасность.- 2006.- С.136-137.

34. Боротьба з міжнародним тероризмом: Нормативна база / Упорядник В. А. Ліпкан. ‑ К.: КНТ, 2007. – 248 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

35. Боротьба з тероризмом : навч. посіб. / за заг. редакцією професора В.В. Коваленка / [Джужа О.М., Никифорчук Д.Й., Комарницький В.М. та ін.]. – К. : Видавничий дім «Скіф», 2013. – 584 с.

36. Боротьба з тероризмом та проблеми, що виникають при цьому: За матер. міжнар. конф. "Боротьба з фінансуванням тероризму", що відбулася 1-3 жовтня 2008 р. у Давосі (Швейцарія)// Вісник прокуратури. - 2008.- С.119-123.

37. Ботвінкін О. Проблеми забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері// Юридичний журнал. - 2007.- С.58-63.

38. Брюс Хофман. Терроризм – Взгляд изнутри. – М., 2003.- С. 107.

39. Буров В.В. Актуальные вопросы борьбы с международным терроризмом на современном этапе// Криминология: вчера, сегодня, завтра (2005).- СПб., 2005.- С.166-171.

40. Вакулич В. До проблеми попередження тероризму// Вісник Академії правових наук України. - 2006.- С. 182-189.

41. Васильев A.M. Исламский экстремизм как проявление кризиса мусульманской цивилизации //ЭКО. — 2003. — №7. -С.88-89.

42. Васильев Л. С. Ислам и террор// Общественные науки и современность.- 2006.- С. 83-90.

43. Вершинин В.И. Проблемы правового определения терроризма// Борьба с преступностью за рубежом.- 2008.- С.12-14.

44. Вишневецкий К.В. Терроризм как фактор массовой виктимизации населения// Вестник Московского университета МВД России.- 2006.- С.85-90.

45. Воронцов С.А. О концептуальном определении роли и места органов местного самоуправления в обеспечении безопасности, противодействии экстремизму и терроризму// Юристъ-правоведъ.- 2008.- С.77-85.

46. Гаврилов Б. Международные и российские организационные структуры по противодействию терроризму// Уголовное право.- 2005.- С.103-107.

47. Гаврилова Е.Б. Новый метод борьбы с наркотерроризмом в Колумбии// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2006.- С.56-61.

48. Галамба М. Інформаційно-психологічна складова терористичної діяльності// Юридичний журнал. - 2006.- с 53-57.

49. Галкин А.Ю. Проблемы квалификации объективной стороны состава террористического акта// Юрист-правовед.- 2007.- С.43-45.

50. Глотова С.В. Международный терроризм как международное преступление// Вестник Московского университета. Сер. 11. Право.- 2005.- С.49-59.

51. Глушков В.О. Проблеми створення системи антитерористичної безпеки у Чорноморському регіоні// Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика).- К., 2005.- С.155-169.

52. Голубев В.А. Электронный терроризм ‑ новое лицо терроризма// Криминология : вчера, сегодня, завтра (2005).- СПб., 2005.- С.51-59.

53. Голяндин Н.П., Хуртуева З.А. Тоталитарные секты и терроризм // Современные проблемы совершенствования законодательного обеспечения глобальной и национальной безопасности, эффективного противодействия международному терроризму: Сборник материалов международной научно-практической конференции. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2003. –с. 82-89.

54. Гончарова Н.І. Ідеологічні чинники боротьби з тероризмом// Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави : [у 2-х ч.].- Одеса, 2004.- С.167-169.

55. Горбунов Ю.С. Глобализация терроризма// История государства и права.- 2007.- С. 5-9.

56. Горбунов Ю.С. Зарождение терроризма// История государства и права.- 2007.- С. 11-15.

57. Горбунов Ю.С. Терроризм: виды и систематизация// Закон и право.- 2007.- С. 6-9.

58. Грачев С.И. Терроризм и его активная интеграция с организованной преступностью в условиях глобализма// Российский следователь.- 2007.- С. 11-14.

59. Гречин Є. Розвиток міжнародної практики у сфері боротьби з міжнародним тероризмом// Підприємництво, господарство і право.- 2006.- С.119-124.

60. Гринько С.Д. Совершенствование уголовного законодательства об ответственности за терроризм// Российская юстиция.- 2006.- С.51-52.

61. Грохольський В.Л. Організаційно-правові засади управління спеціальними підрозділами МВС України по боротьбі з організованою злочинністю/ МВС України; НУВС; За загал. ред. Бандурки О.М.- Х.: Вид-во НУВС, 2003.- 312 с.

62. Губань Р. Концепція діалогу між цивілізаціями в міжнародному праві та проблема тероризму// Юридичний журнал. - 2008. - С.35-38.

63. Гуревич П.С. Психология чрезвычайных ситуаций: учеб. пособие.- М.: ЮНИТИ, 2007.- 496 с.

64. Давыдов В.С. Легализация (отмывание) преступных доходов - особенности применительно к организованной преступности, терроризму и коррупции// Российская юстиция.- 2006.- С.43-49.

65. Даниленко Н.Н. Терроризм в России и некоторые вопросы борьбы с ним// Закономерности преступности, стратегия борьбы и закон.- М., 2001.- С.276-279.

66. Даньшин М.В. Способы сокрытия преступлений террористической направленности// Проблеми законності. - Х., 2007.- С.144-150.

67. Дворяк И.А. Тактические основы борьбы с терроризмом// Вестник Московского университета МВД России.- 2006.- С.95-96.

68. Дзюба Д.И. Некоторые аспекты исторического опыта борьбы с терроризмом в России.- М., 2002// Организованный терроризм и организованная преступность.- М., 2002.- С.79-86.

69. Дмитриев Ю.А. О противодействии терроризму// Государство и право.- 2006.- С.38-42.

70. Доклад по странам о терроризме// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2007.- С.46-60.

71. Долгова А. И. Организованная преступность, терроризм и коррупция: тенденции и совершенствование борьбы с ними// Прокурорская и следственная практика.- 2005.- С.162-187.

72. Долгова А.И. Терроризм и организованная преступность.- М., 2002// Организованный терроризм и организованная преступность.- М., 2002.- С.3-24.

73. Европа и США перед вызовом терроризма. – М., 2003. – 208 с.

74. Емельянов В. П. Терроризм — как явление и как состав преступления. — Харьков: Право, 1999.

75. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования. Уголовно-правовое исследование. — М.: NOTA BENE, 2000. — 320 с.

76. Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование. – СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", - 2002. – 291 с.

77. Емельянов В.П. Терроризм и преступления террористической направленности. – Х.: "Рубикон", 1997 – 176 с.

78. Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості. — Х.: Рубікон, 1997.

79. Ємельянов В.П. Проблеми кримінально-правової протидії тероризму згідно з КК України// Питання боротьби зі злочинністю. - Х., 2006.- С. 87-103.

80. Жаринов К. В. Терроризм и террористы: Справочник / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Минск: Харвест, 1999. — 606 с.

81. Журавель В. П. Терроризм и некоторые подходы к борьбе с ним. - М., 2002// Организованный терроризм и организованная преступность.- М., 2002.- С.48-53.

82. Зайцева Е.С. Деятельность международной организации уголовной полиции - Интерпола по борьбе с терроризмом (на рус. и англ. яз.)// Международное право.- 2008.- С.216-237.

83. Замковой В.И., Ильчиков М.З. Терроризм – глобальная проблема современности. – М: Институт международного права и экономики, 1996. – 80 с.

84. Заросило В.О. Підготовка кандидатів для Цивільної поліції ООН: Посібник/ МВС України, НАВСУ; За загал. ред. Кондратьєва Я. Ю.- К.: НАВСУ, 2002.- 580 с.

85. Зеленецький В.С. Концептуальні основи визначення категоріально-понятійного апарату у сфері боротьби з тероризмом: наук. - практ. посібник/ В. С. Зеленецький, В. П. Ємельянов; АПрН України, Ін-т вивч. пробл. злочинності.- Х.: ТОВ " Кроссроуд", 2006.- 80 с.

86. Зенкевич Н. А. Вожди на мушке. Теракты и инсценировки. — Минск, 1996. — 320 с.

87. Змеевский А.В. Особенности международно-правового регулирования сотрудничества по противодействию терроризма на современном этапе// Право и безопасность.- 2006.- С.94-97.

88. Илларионов С.И. Террор и антитеррор в современном мироустройстве. – М.: Проф-Эко, 2003. – 592 с.

89. Иорданов М. Дело № 666. Террор. – Махачкала: Юпитер, 2002. – С. 56.

90. Ирмияева Т.Ю. История мусульманского мира. – Пермь, 2000. – С. 70.

91. Исаева Т. Б. Основные дефиниции терроризма// Российский следователь.- 2008.- С. 7 – 10.

92. Іваніченко Ю., Львовський М. Павутиння лиха. Терор і наркотики. – Сімферополь: "Таврія", 2007 р., - 352 с.

93. Іващенко В. О. Історико-правовий аналіз норм міжнародного права про боротьбу зі злочинами, що вчиняються на борту повітряного судна// Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К., 2004.- С.270-274.

94. Іващенко В. Проблеми правового регулювання боротьби з тероризмом// Підприємництво, господарство і право. - 2003.- С.55-57.

95. Іващенко В.О. Міжнародні питання боротьби з тероризмом// Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006.- С.68-75.

96. Інформаційна протидія тероризму. – Луганськ: Копіцентр, 2002. – 76 с.

97. Історичні аспекти та міжнародний досвід боротьби з тероризмом// Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом: проблеми та шляхи їх вирішення. - К, 2005.- С.20-37.

98. Іщенко А.В. Засоби і методи виявлення вибухових речовин та пристроїв у боротьбі з тероризмом: навч. - практ. посібник/ А. В. Іщенко, М. В. Кобець; МВС України, НАВСУ.- К.: НАВСУ, 2005.- 145 с.- Сл. термінів: с. 135-139. - Додатки : Криміналістична характеристика вибухових речовин та ін.- Бібліогр. : с. 140-145.

99. Кабанов П. А. Виктимология терроризма как частная виктимологическая теория: понятие, содержание, предмет, структура// Следователь.- 2007.- С.31-34.

100. Кабанов П. Террор как универсальное противоправное средство решения политических и экономических проблем: политико-криминологический анализ явления// Следователь.- 2005.- С.49-52.

101. Казаков Р.Ю. Организованный терроризм, как средство достижения политических и экономических целей, в ретроспективе.- М., 2002// Организованный терроризм и организованная преступность.- М., 2002.- С.70-79.

102. Казакова М.А. Жертва терроризма: понятие и криминологический анализ содержания// Следователь.- 2008.- С.40-42.

103. Кашницький М. В. Тероризм - реальна загроза майбутньому України// Віче. - 2007.- С.11-13.

104. Кивалов С.В. Международно-правовые принципы борьбы с терроризмом // Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць "Соціальні та правові проблеми боротьби з тероризмом". Випуск 8. – Одеса. Юридична література. – 2000. – С.3-9.

105. Кириллов И. А. О признаках терроризма/ И.А.Кириллов, Е.С. Щебляков// Актуальные проблемы борьбы с преступностью в Сибирском регионе: [ в 2-х ч. ].- Красноярск, 2008.- С.103-106.

106. Ключников Б. Ф. Исламизм, США и Европа: Война объявлена! – М.: 2003. – С. 34.

107. Кобринський В. Державний контроль у сфері боротьби с тероризмом/ В.Кобринський, В.Майоров// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.17-19.

108. Кобринський В. Предметна компетенція контрольних органів у сфері боротьби з тероризмом// Підприємництво, господарство і право. - 2007.- С.83-86.

109. Коваленко В.В. Стратегія боротьби спецслужб Ізраїлю з тероризмом/ В.В.Коваленко, В.П. Журавльов. - 2002. -№5// Боротьба з організованою злочинністю і корупцією ( теорія і практика ). - К., 2002.- С.22-28.

110. Кожушко Е.П. Современный терроризм: Анализ основных направлений/ Под общ. ред. А. Е. Тараса Мн.: 2000. – С. 249.

111. Козаченко И.П. Понятие, сущность, содержание оперативно-розыскной профилактики как самостоятельной формы оперативно-розыскной деятельности милиции// Актуальные вопросы предупреждения (профилактики) преступлений аппаратами органов внутренних дел: Межвузовский сборник научных трудов // МВД СССР КВШ. – К.: НИ и РИО, 1990. – С. 47-51.

112. Колосков В.В. Наркобізнес як складова транснаціональної злочинності та терористичної діяльності// Міжнародне співробітництво у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів. - Дніпропетровськ, 2007.- С.21-27.

113. Константинов И. В. Правовая основа противодействия терроризму// Юрист-правовед.- 2006.- С. 48-49.

114. Коран. Перевод Э.Р. Кулиева. М., 2003.

115. Костыря Е.А. Определение понятия "личность террориста" в контексте проблем современной криминологической науки/ Е.А. Костыря, А.В.Никитин// Криминология : вчера, сегодня, завтра (2005). - СПб., 2005.- С.59-64.

116. Кошель П.А. история наказаний в России; История российского терроризма. – М.: Голос, 1995. – 371 с.

117. Красильников А.Г. Пути совершенствования борьбы с терроризмом// Прокурорская и следственная практика.- 2007.- С.31-39.

118. Кримінально-правова характеристика злочинів, що вчиняються з терористичними цілями// Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом : проблеми та шляхи їх вирішення. - К, 2005.- С.51-57.

119. Крутов В. В. Система протидії тероризму. — К., 1998.

120. Крутов В. В. Теоретико-правовые и тактико-специальные проблемы борьбы с терроризмом (опыт системного исследования): Монография. — К.: Изд-во НА СБУ, 1998.

121. Крутов В. Концептуальні аспекти проблеми протидії тероризмові в Україні // Розбудова держави. – 2000. - №1. – С. 17-27.

122. Кубальський В. Тероризм як багатоаспектне соціальне явище// Підприємництво, господарство і право. - 2006.- С.100-103.

123. Кубальський В.Н. Протидія терористичним злочинам за законодавством зарубіжних держав// Часопис Київського університету права.- 2006.- С.154-160.

124. Кудин В.А. Законодательство РФ о противодействии терроризму/ В.А.Кудин, А.Б. Свистильников// Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.- Луганськ, 2007.- С.90-97.

125. Кудрявцев А. Исламский терроризм: история болезни.//Независимая газета. 19.06.2002.

126. Кудрявцев В.Н. Предупреждение терроризма// Інформаційний бюлетень Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.45-55.

127. Кужиков В.Н. Исламский международный терроризм. Терроризм: проблемы межведомственного взаимодействия: Материалы Круглого стола (30 октября 2002 года). – М.: ВНИИ МВД России, 2003. – С.95-97.

128. Куликов А.С. Мировое сообщество против глобализации преступности и терроризма// Право и безопасность.- 2006.- С.66-69.

129. Кундеус В.Г. Суспільно-небезпечні наслідки як об’єктивна ознака терористичного акту// Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - Х., 2006.- С.24-29.

130. Курбет П. Информационная безопасность и компьютерный терроризм в критических системах// Бизнес и безопасность.- 2006.- С.81-84.

131. Куршев М. Морское пиратство-разновидность международного терроризма// Уголовное право.- 2006.- С.131-134.

132. Куршев М. Пиратство и терроризм на море// Уголовное право.- 2006.- С.124-128.

133. Кучугурный Д. Разграничение преступлений международный терроризм, государственный терроризм и агрессия// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. - Львів, 2006.- С.356-357.

134. Лабунец Е.М. Ядерное оружие: историческое развитие и политико-правовые последствия// Юристъ-правоведъ.- 2008.- С.74-77.

135. Левченко О. Терор як масова комунікація // Практична філософія. – 2001. - №1. – С. 250-256.

136. Лизогуб Я. Ознаки основного складу злочину "захоплення заручників": Проблеми та перспективи законодавчого визначення// Вісник прокуратури. - 2008.- С.80-83.

137. Лисичкин В., Шелепин Л. Третья мировая (информационно-психологическая) война. – М.: Ин-т социально-политических исследований АСН, 2000. – 304 с.

138. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан. – К.: Магістр ‑ ХІХ ст., 2009. ‑ 162 с.

139. Ліпкан В. А. та ін. Боротьба з тероризмом / Ліпкан В. А., Никифорчук Д. Й., Руденко М. М. – К.: Знання України, 2002. – 254 с.

140. Ліпкан В. А. Тероризм як фактор загрози національній безпеці України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1999. - №3. – С. 60-62.

141. Ліпкан В. Проблеми боротьби з міжнародним тероризмом// Підприємництво, господарство і право. - 2006.- С.88-90.

142. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України. – К.: Знання, 2000. – 182 с.

143. Ліпкан В.А. Боротьба з тероризмом на сучасному етапі // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2001. — № 3. — С. 233 – 236.

144. Ліпкан В.А. Відповідальність за тероризм як один з напрямків систематизації кримінального законодавства // Додаток до журналу "Міліція України" Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. — 2000. — № 2. — С. 38 - 47.

145. Ліпкан В.А. Залучення населення до роботи міліції — запорука взаємопорозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку у боротьбі з тероризмом // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності. — 2000. — № 2. — С. 76 – 79.

146. Ліпкан В.А. Компаративний аналіз тероризму і злочинів терористичного характеру // Актуальні проблеми держави та права: Зб. Наук. Праць. — 2000. — Вип. 8. — Одеса: Юридична література. — С. 224 - 230.

147. Ліпкан В.А. Концептуальні засади побудови антитерористичного законодавства України. - 2002. - Вип. 1// Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2002.- С.65-73.

148. Ліпкан В.А. Концептуальні засади побудови антитерористичного законодавства України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2002. — № 1. — С. 66 - 73.

149. Ліпкан В.А. Кримінальний тероризм і система безпеки підприємництва// Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України. - К., 2001.- С.8-17.

150. Ліпкан В.А. Кримінальний тероризм і система безпеки підприємництва // Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України. — К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2001. — С. 8 - 17.

151. Ліпкан В.А. Кримінологічна та кримінально-правова оцінка тероризму // Додаток до журналу "Міліція України" Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. — 2000. — № 4. — С. 23 - 28.

152. Ліпкан В.А. Окремі аспекти кримінологічної характеристики ювенотероризму (підліткового тероризму) // Право України. — 2002. — № 4. — С. 77 - 82.

153. Ліпкан В.А. Питання демонтажу фінансового підґрунтя терористичних організацій // Додаток до журналу "Міліція України" Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. — 2001. — № 7. — С. 10 - 15.

154. Ліпкан В.А. Тероризм і геополітика: гіпотетичний зв’язок // Правова держава. — 2000. — Вип. 11. — С. 525 - 534.
Ліпкан В.А. Українська національна ідея — фундамент національної безпеки // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — 2003. — № 22. — С. 299 - 305.

155. Ліпкан В.А. Управлінський підхід до вивчення системи забезпечення національної безпеки України // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією. — 2004. — № 9. — С. 230 – 233.

156. Ліпкан В.А. Щодо поняття тероризму // Право України. — 2000. — № 7. — С. 66 - 69.

157. Ліпкан В.А., Никифорчук Д.Й., Руденко М.М. Боротьба з тероризмом. — К.: Знання, 2002. — 254 с.

158. Літвак О.М. Психологічні витоки тероризму // Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць "Соціальні та правові проблеми боротьби з тероризмом". Випуск 8. – Одеса. Юридична література. – 2000. – С.9-15.

159. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования. — М., 1973.

160. Лукашов В. А. О некоторых морально-этических аспектах ОРД // Законность, ОРД и уголовный процесс. Ч. 1. СПб., 1998. С. 6-7.

161. Лунеев В.В. Тенденции терроризма и уголовно-правовая борьба с ним// Государство и право.- 2002.- С.35-39.

162. Лунеев В.В. Терроризм и организованная преступность: национальные и транснациональные аспекты // Организованная преступность, терроризм и коррупция: Криминологический ежеквартальный альманах. – М: Юристъ, 2003. – Вып.2. – С. 21-39.

163. Луценко В. В., Моторный И. Д. Антибомбинг — гражданские технологии противодействия бомбовому терроризму: Практ. руководство. — М., 2000.

164. Ляхов Е. Г. Терроризм и межгосударственные отношения. — М.: Междунар. отношения, 1999. — 212 с.

165. Магомедова А.А. Субъективные признаки заведомо ложного сообщения об акте терроризма// Российская юстиция.- 2007.- С.53-54.

166. Майоров В. Конвенціональний механізм протидії міжнародному тероризму// Підприємництво, господарство і право. - 2007.- С.150-153.

167. Майоров В. Розмежування терористичної та екстремістської діяльності// Юридична Україна. - 2006.- С.27-34.

168. Майоров В.В. Правові основи боротьби з тероризмом// Досудове слідство: шляхи вдосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства. - Івано-Франківськ, 2008.- С.211-218.

169. Макарова Т.В. Понятие терроризма как криминологической категории и его признаки// Следователь.- 2007.- С.40-42.

170. Макуев Р.Х. Терроризм в условиях глобализации// Государство и право.- 2007.- С.43-49.

171. Мальцева В.Ю. Концептуализация понятия "терроризм"// Российский следователь.- 2006.- С.56-58.

172. Международно-правовые основы борьбы с терроризмом: Сб.документов/ Сост. Овчинский В.С.- М.: Инфра-М, 2003.- 480 с.

173. Мелешко Н.П. Понятие терроризма и проблемы квалификации преступных деяний, предусмотренных ст.205 УК РФ // Современные проблемы совершенствования законодательного обеспечения глобальной и национальной безопасности, эффективного противодействия международному терроризму: Сборник материалов международной научно-практической конференции. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2003. – с. 298-302.

174. Мещерский А., Козловский В. Война XXI века. // Аргументы и факты. 15.09.1999.

175. Милинчук В.В. Сотрудничество государств СНГ в совершенствовании правовых основ борьбы с терроризмом// Прокурорская и следственная практика.- 2006.- С.70-80.

176. Миронов С.М. Угрозы миру и безопасности в ХХІ веке: правовые основы предупреждения и устранения // Современные проблемы совершенствования законодательного обеспечения глобальной и национальной безопасности, эффективного противодействия международному терроризму: Сборник материалов международной научно-практической конференции. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2003. – С. 5-9.

177. Мирский Г. И. "Политический ислам" и западное общество. // Полис № 1, 2001.

178. Михалева Д.А. Проблемные вопросы выдвижения версий по исходным типичным следственным ситуациям при расследовании преступлений, связанным с заведомо ложным сообщением об акте терроризма// Сборник материалов криминалистических чтений.- Барнаул, 2008.- С.47-50.

179. Міжнародний тероризм – сучасний стан, витоки та шляхи протидії // Матеріали міжнародного форуму МГО "Міжнародна антитерористична єдність. – Київ, 25-27.05.2004 р.

180. Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом: проблеми та шляхи їх вирішення: інформ.-аналіт. огляд/ МВС України, НАВСУ, НДІ пробл. боротьби зі злочинністю ; за загал. ред. Кондратьєва Я.Ю.; [наук. ред. : Сущенко В.Д., Черкасов Ю.В.].- К: НАВСУ, 2005.- 144 с.- - Словник : с. 136 -139.- Бібліогр. : с. 140-143.

181. Моджорян Л. А. Терроризм: правда и вымысел. — М.: Юрид. лит., 1986.

182. Молокоедов В. Организованная преступность и терроризм: взаимосвязь финансовых основ// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2005.- С.58-71.

183. Моторный И. Д. Теоретико-прикладные основы применения средств и методов криминалистической взрывотехники в борьбе с терроризмом: Монография. — М.: Изд-во И. И. Шумилова, 1999.

184. Моторный И.Д. Защита гражданских объектов от терроризма: науч. - практ. пособие.- М.: Изд. Шумиловой И.И., 2005.- 163 с.- (Сер. "Бизнес, безопасность и право").- Библиогр. : с. 157 -161.

185. Моторный И.Д. Об организации и содержании обучения населения мерам антитеррористической защиты и противодействия терроризму// Проблемы формирования уголовно - розыскного права.- М., 2000.- С.88-94

186. Мохова А.Е. Роль органов прокуратуры в борьбе с политическим и криминальным терроризмом// Следователь.- 2005.- С.57-61

187. Мукоїда Р.В. Взаємодія держав-учасниць СНД в протидії тероризму// Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: [ у 2-х ч. ].- Одеса, 2004.- С.188-190

188. Мукойда Р.В. Щодо питання створення системи протидії фінансуванню тероризму// Південноукраїнський правничий часопис. - 2007.- С.32-33.

189. Мусаев А.Н. Некоторые аспекты детерминации общеуголовной преступности террористического акта/ А.Н.Мусаев, С.М. Багаев// Юрист-правовед.- 2007.- С.46-47

190. Мусаев А.Н. Терроризм смертников как современный антисоциальный феномен/ А.Н.Мусаев, С.М. Багаев// Юрист-правовед.- 2007.- С.65-69.

191. Наден О. Оцінка тенденцій розвитку та взаємозв'язку тероризму та найманства. Запобіжні заходи протидії явищам в Україні// Підприємництво, господарство і право. - 2006.- С.91-95.

192. Назаренко С.П. К вопросу соотношения терроризма и организованной преступности // Современные проблемы совершенствования законодательного обеспечения глобальной и национальной безопасности, эффективного противодействия международному терроризму: Сборник материалов международной научно-практической конференции. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2003. – 310-313 с.

193. Назаретян А. Агрессивная толпа, массовая паника, слухи. – СПб.: Питер, 2003. – 192 с.

194. Назаров И.А. Американские ученые о социальной психологии современного международного терроризма// США. Канада. Экономика, политика, культура.- 2005.- С.68-80.

195. Найденко В.Н. безопасности городского общественного транспорта от террористических угроз// Право и безопасность.- 2006.- С.75-80.

196. Нардина О.В. Проблема формирования понятия "терроризм"// Закон и право.- 2008.- С.44-45.

197. Науково-практичний коментар до Закону України "Про боротьбу з тероризмом" / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. – К.: КНТ, 2009. ‑208 с. – (Національна і міжнародна безпека). Бібліогр.: с. 201-205. – Словник термінів с. 157-200.

198. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года/ под ред.Мельника Н.И., Хавронюка Н.И.- К.: Изд-во "А.С.К.", 2004.- 12-16 с.

199. Незалежний культурологічний часопис // Насильство. Влада. Терор. – Львів, 2002. – 304 с.

200. Нетаньяху Биньямин. Война с терроризмом. Как демократии могут нанести поражение сети международного терроризма. – М.: Альпина Паблишер, 2002. – 207 с.

201. Никифорчук Д., Ліпкан В., Лебеденко В. Особливості боротьби ОВС з тероризмом і бандитизмом // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ України. — 2000. — № 1. — С. 225 - 231.

202. Никифорчук Д.Й., Бірюков Г.М., Ліпкан В.А. Аналіз стану оперативної обстановки як спосіб виявлення терористських груп // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — К., 2002. — № 1. — Ч. 2.

203. Никифорчук Д.Й., Ліпкан В.А. Характерні особливості боротьби з тероризмом і бандитизмом в Україні // Додаток до "Вісника ЛІВС МВС України" Актуальні проблеми оперативно-розшукової діяльності. – 2000. – Вип.1. – Луганськ. – с. 52-62.

204. Никифорчук Д.Й., Ліпкан В.А., Крашениця В.Ф. Особливості запобігання злочинам, пов’язаним із захопленням заручників // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2002. — № 5. — С. 131 - 135.

205. Новиков Я.Ю. Терроризм в Северной Ирландии: история и современность// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.55-68.

206. Новікова Л.В. Об'єкт злочину при вчиненні фінансування тероризму// Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2005.- С.50-55.

207. Новікова Л.В. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності за фінансування тероризму// Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2004.- С.18-21.

208. Новікова Л.В. Фінансування тероризму: загальне поняття та підстави кримінальної відповідальності// Право і безпека. - 2005.- С.78-80.

209. Овчинникова Г. В., Павлик М. Ю., Коршунов О. Н. Захват заложника. — СПб.: Юрид. центр пресс, 2001.

210. Ожиганов Э.Н. Профиль терроризма: природа, цели и мотивация// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2006.- С.33-41.

211. Оксюк Т. Совершенствование уголовно-процессуальных мер борьбы с терроризмом// Законность.- 2005.- С.21-23.

212. Ольшанский В. Психология терроризма. – СПб.: Питер, 2002.- 288 с.

213. ООН. Генеральная Ассамблея. Сессия (56;2001). Декларация Варшавской конференции по борьбе с терроризмом: 6 ноября 2001 г. – Нью-Йорк: ООН, 2001. – 7 с.

214. ООН. Генеральная Ассамблея. Сессия (56;2001). Меры по ликвидации международного терроризма. Доклад Генерального секретаря. – Нью-Йорк: ООН, 2001. – 35 с.

215. Организованная преступность и финансирование терроризма в Северной Ирландии// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.65-77.

216. Организованный терроризм и организованная преступность: Сб. науч. исслед. пробл./ Под ред.Долговой А.И.].- М.: Рос. криминол. ассоц., 2002.- 304 с.

217. Осипов А.В. Ответственность кредитных организаций за неисполнение правил внутреннего финансового контроля по соблюдению законодательства о борьбе с легализацией преступных доходов и финансированием терроризма// Юрист.- 2008.- С.35-37.

218. Основные сведения об Организации Объединенных Наций (по сост.на 31 марта 1995 г.): Пер.с англ.: [ Справочник/ Пер.с англ.: Бициев И.С., Жданкин И.В.; Администрация Президента РФ].- М.: Юрид.лит., 1995.- 312 с.

219. Основи боротьби з тероризмом: навч. посіб. для вищих навчальних закладів МВС України / [Літвін В.В., Ханькевич А.М., Шинкаренко І.Р. та ін.]. – МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2010. – 403 с. – Словник термінів с. 337-387.

220. Павлов О.В. Некоторые аспекты предотвращения проявлений терроризма/ О.В.Павлов, В.П.Кукушкин// Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - Луганськ, 2001.- С.203-208.

221. Пам'ятка працівнику міліції по діях при терористичних проявах/ МВС України, Гол. упр. по роботі з особовим складом. - К., 2001.- (Із сер. "Професійна підготовка кадрів").

222. Панова Ю.А. Детерминанты терроризма // Современные проблемы совершенствования законодательного обеспечения глобальной и национальной безопасности, эффективного противодействия международному терроризму: Сборник материалов международной научно-практической конференции. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2003. – с. 314-316.

223. Петин И.А. Механизм преступного насилия/ Ассоц. юрид. ц.- СПб.: Юрид. ц. Пресс, 2004.- 343 с.

224. Петрищев В.Е. Терроризм в СНГ// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. - К., 2004.- С.50-68.

225. Петухов В.Б. Терроризм в информационно-семиотическоми мифологическом контексте// Общественные науки и современность.- 2008.- С.92-101.

226. Писарев В.Д. Международный терроризм и глобальные экологические угрозы// США. Канада. Экономика, политика, культура.- 2005.- С.5-23.

227. Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. праць. Вип. 2/ АПрН України, НДІ вивч. пробл. злочинності; [ред. кол. Борисов В.І.(голова).та ін.].- Х.: Право, 1998.- 128 с.

228. Платонов Ю.А. Заведомо ложное сообщение об акте терроризма: Формирование доказательственной базы при расследовании данного преступления начинается с дежурной части// Закон и право.- 2008.- С.83-84.

229. Поводова Е.В. Борьба с терроризмом: уголовно-правовые проблемы.- М., 2001// Закономерности преступности, стратегия борьбы и закон.- М., 2001.- С.437-441.

230. Политические технологии и PR против международного терроризма. – М.: Институт Европы РАН. – М., 2002. – 148 с.

231. Поняття та ознаки тероризму// Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом : проблеми та шляхи їх вирішення. - К, 2005.- С.7-20

232. Поняття тероризму, причини та умови, що його породжують// Проблеми інформаційного забезпечення правоохоронних структур. - Львів, 2007.- С.105-123.

233. Попов А.В. Зарубежный опыт законодательного обеспечения борьбы с терроризмом // Современные проблемы совершенствования законодательного обеспечения глобальной и национальной безопасности, эффективного противодействия международному терроризму: Сборник материалов международной научно-практической конференции. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2003. – С. 28-30.

234. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 7 липня 1995 року "Про судову практику в справах про бандитизм". - Постанови Пленуму Верховного Суду України. - К., 1998. - С. 179-181.

235. Поцелуев С.П. Диалог о терроризме: инверсия смыслов и дуальная структура// Юристъ-правоведъ.- 2008.- С.63-67.

236. Почепцов Г.Г. Психологические войны. – К.: Рефл-бук, 2000. – 573 с.

237. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. – М.: Центр, 1998. – 352 с.

238. Правова основа боротьби з тероризмом в Україні// Місце та роль органів внутрішніх справ України у боротьбі з тероризмом : проблеми та шляхи їх вирішення. - К, 2005.- С.37-51.

239. Правовое обеспечение противодействия терроризму.- М.: Изд. Шумилова И.И., 1998.- 48 с.- (Б-ка оперативника (открытый фонд)).- Библиогр.: – С.46-47.

240. Практические рекомендации по ведению переговоров с лицами, захватившими заложников / Под ред. А. У. Войнова. — СПб., 1995.

241. Пристайко В. Визначення термінів інформаційної війни та інформаційного тероризму на міжнародному рівні// Бизнес и безопасность. - 2008.- С.42-43.

242. Приходько О.В. Борьба с международным терроризмом: Россия, США и Европа// США - экономика, политика, идеология.- 2003.- С.3-24.

243. Психологічні особливості організованих злочинних об'єднань (використання психологічних знань у протидії організованій злочинності): Наук.-практ. посібник/ Координац. ком. по боротьбі з корупцією і орг. злочинністю при Президентові України; Міжвідом. НДЦ з пробл. боротьби з орг. злочинністю; За ред.: Кондратьєва Я.Ю., Максименка С.Д., Романюка Б.В.- К.: НАВСУ, 2002.- 436 с.- Стисл. тлумач. сл. визначень: – С.299-328. - Додатки норм.-прав. акти: – С.329-435.- Бібліогр.:с.293-298.

244. Пясецький А.І. Напрями боротьби оперативних підрозділів міліції з тероризмом// Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2004.- С.158-165.

245. Разумов Э. А., Молибога Н. П. Осмотр места происшествия. Методика и тактика. — К.: РИО МВД Украины, 1994. — 672 с.

246. Ревяко Т. И. Компьютерные террористы: Новейшие технологии на службе преступного мира. — Минск: Литература, 1997.

247. Решетова Н. Квалификация организованных форм террористической деятельности./ Н.Решетова, В. Бурковская// Законность.- 2007.- С. 16-20.

248. Рибачук М. Взаємодія ОВС і ЗМІ у запобіганні тероризму в Україні// Право України. - 2007.- С.88-92.

249. Рибачук М. Шляхи удосконалення взаємодії ОВС і ЗМІ у запобіганні тероризму в Україні// Право України. - 2008.- С.124-127.

250. Рижов І. Щодо проблеми позиціонування стратегій боротьби з тероризмом// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.144-147.

251. Рогов В.А. История уголовного права, террора и репрессий в Русском государстве XV-XVI1 вв. — М.: Юрист, 1995.

252. Рожнова В.В., Ліпкан В.А. Концептуальні засади побудови системи запобіжних заходів // Право України. — 2002. — № 5. — С. 21 - 26.

253. Рохан Г. Глобальная террористическая угроза в 2006 году// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) з проблем боротьби з організованою злочинністю ].- К., 2006.- С.55-58.

254. Савкин А.В. Деятельность органов военной прокуратуры по противодействию терроризму/ А.В.Савкин, Е.М.Лазарев// Прокурорская и следственная практика.- 2007.- С.40-50.

255. Савченко А. Злочини проти громадської безпеки у США// Міліція України. - 2007.- С.20-21.

256. Савченко А.В. Кримінально-правова боротьба з тероризмом: міжнародні, національні та порівняльні аспекти. - 2002. -№2// Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2002.- С.168-177.

257. Сарафанников А.В. Результаты расследования актов терроризма, совершенных на территории Российской Федерации в период с 1999 по 2004 год// Прокурорская и следственная практика.- 2004.- С.268-276.

258. Сафонов И.И. Организация раскрытия и расследования терроризма: монография. – М.: Изд. Шумилова И.И., 2004.- 155 с.

259. Сахань О.М. Тероризм як прояв деструктивної правосвідомості/ О.М.Сахань, Ю.Ю.Калиновський// Проблеми законності. - Х., 2007.- С.179-187.

260. Сахарова О. Напрями удосконалення вітчизняного законодавства з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму// Підприємництво, господарство і право. - 2007.- С.145-148.

261. Светлов С. В. Перспективы распространения биотерроризма и развитие возможностей биотехнологии. Терроризм: проблемы межведомственного взаимодействия: Материалы Круглого стола (30 октября 2002 года). – М.: ВНИИ МВД России, 2003. – С. 88-94.

262. Семенов В. Правовое регулирование противодействия терроризму// Законность.- 2006.- С.18-23.

263. Семенюк О. Аналіз сутності тероризму як соціально-політичного явища// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.147-151.

264. Семенюк О. Загальна характеристика сучасного тероризму// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.140-142.

265. Семенюк О. Мотиви терористичної діяльності// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.135-140.

266. Семенюк О. Характеристика особи терориста// Підприємництво, господарство і право. - 2008.- С.97-100.

267. Семикін М.В. Створення терористичної групи чи терористичної організації: кримінально-правове дослідження: монографія/ МВС України, МОН , НУВС, ДонНУ; [за загал. ред. Ємельянова В.П.].- Харків: Вид-во НУВС, 2003.- 146 с.

268. Семикін М.В. Суб'єктивна сторона створення терористичної групи чи терористичної організації// Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - Х., 2006.- С.37-42.

269. Сервецький І.В., Ліпкан В.А. Оперативний пошук ознак, що свідчать про формування, планування та підготовку терористичного акту // Збірник наукових праць Національної академії Служби безпеки України. – 2000. - № 1. – с. 35-41.

270. Сердюк Л.В. Насилие: криминологическое и уголовно-правовое исследование/ Под ред.Щербы С.П.].- М.: Юрлитинформ, 2002.- 384 с.

271. Сибиряков С.Л. О некоторых истоках современного терроризма и возможных путях его раннего предупреждения// Российский криминологический взгляд.- 2005.- С.79-82.

272. Сидов А. Правоверные фанатики. // Независимое военное обозрение. М., 17.11.2000.

273. Система борьбы с терроризмом в Саудовской Аравии// Інформаційний бюлетень [ Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю ].- К., 2008.- С.84-86.

274. Смазнова І.С. Тероризм як специфічна форма насильства в політиці// Південноукраїнський правничий часопис. - 2006.- С.42-43.

275. Современные проблемы совершенствования законодательного обеспечения глобальной и национальной безопасности, эффективного противодействия международному терроризму: сб.материалов междунар. науч.-практ. конф. (Ростов -н/Д, 2003 )/ Комис. пробл. прав. регулир. обществ. безопасности, борьбе с преступностью и коррупцией Эксперт. Совета по пробл. законодат. обеспеч. нац. безопасности при Председ. Гос. Думы Федерал. Собрания РФ, РЮИ МВД РФ; [ отв.ред. Баранов П.П., Верещагин В.Ю. ].- Ростов н/Д: РЮИ МВД РФ, 2003.- 398 с.

276. Современный терроризм: Анализ основных направлений. – Минск: Харвест, 2000. – 448 с.

277. Современный терроризм: состояние и перспективы: Сб.материалов к 1 Конгрессу Междунар. Ассоц. конфликтологов]/ РАН, Ин-т социологии, Центр конфликтологии; Отв.ред.Степанов Е.И.- М.: Эдиториал УРСС, 2000.- 240 с.

278. Сомов В. Интерпол против террора// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2008.- С.79-83.

279. Социальные и психологические проблемы борьбы с международным терроризмом. — М.: Наука, 2002. — 170 с.

280. Степанов Е. И. Современный терроризм: состояние и перспективы. — М., 2000.

281. Стракович А.В. Безопасность на море и на суше. Защита акваторий// Бизнес и безопасность.- 2008.- С.25.

282. Стрелковое оружие. — Минск, 1999. — 458 с.

283. Сулжинський В. Боротьба з міжнародним тероризмом і відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом: участь України в цьому процесі// Новий Кримінальний кодекс України : питання застосування і вивчення.- К.; Х., 2002.- С.140-145.

284. Сюкияйнен Л.Р. Мусульманское право и борьба с международным терроризмом// Право и безопасность.- М., 2005.- С.42-51.

285. Тактика действий незаконных вооруженных формирований в Северо-Кавказском регионе и методы противодействия им: учеб. пособие/ МВД РФ; Барнаул. юрид. ин-т; [авт.: Федулов Б.А., Башков А.В., Хорольский В.В. и др.]. - Барнаул: Барнаул. юрид. ин-т, 2003.- 93 с.

286. Тамаев Р.С. Противодействие криминальному экстремизму как психолого-правовая проблема/ Р.С. Тамаев, М.В. Кроз, Н.А. Ратинова// Прокурорская и следственная практика.- 2007.- С.55-70

287. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби / В.П. Журавльов, Б.В. Романюк, В.В. Коваленко та ін.; За ред. Я.Ю. Кондратьєва та Б.В. Романюка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 452 с.

288. Терроризм и контртерроризм в современном мире: аналитические материалы, документы, глоссарий, под ред. Колобова О.А. - М., - 2003.- 419 с.

289. Терроризм как крайнее проявление религиозного экстремизма// Следователь.- 2005.- С.53-55.

290. Терроризм. Угрозы человечеству в ХХI веке. – М.: Ин-т востоковедения РАН, Крафт+, 2003. – 272 с.

291. Тимошенко В. Взаємодія і механізм зрощування наркобізнесу й тероризму// Право України. - 2006.- С.75-80

292. Тихий В.П. Коментар до статей 258 (частина 1-4) Кримінального кодексу України// Кримінальне право України. - 2006.- С.3-15.

293. Тітов Є.Б. Міжнародна конвенція про боротьбу з захопленням заручників 1979 року в системі заходів по боротьбі з міжнародним тероризмом// Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2004.- С.49-53

294. Томчак Е. Современный терроризм: исламский аспект// Дипломатическая служба.- 2006.- С.46-48.

295. Тропина Т.Л. Киберпреступность и кибертерроризм // Организованная преступность, терроризм и коррупция: Криминологический ежеквартальный альманах. – М: Юристъ, 2003. – Вып. 2. – 166 с.

296. Трунов И. Правовые основы борьбы с терроризмом// Уголовное право.- 2004.- С.92-94.

297. Трунов И.Л. Терроризм и совершенствование правовых основ контртеррористических действий// Адвокат (рос.). - 2004.- С.28-34.

298. Устинов В. Организационно-правовые аспекты борьбы с терроризмом// Законность.- 2002. - С.2.

299. Устинов В. Правовое регулирование и механизмы противодействия терроризму и экстремизму в РФ: действующая нормативно-правовая база и перспективы ее совершенствования/ В.Устинов, В// Государство и право.- 2002.- С.30-45.

300. Устинов В.В. Государственная антитеррористическая стратегия: общая концепция и правовые аспекты// Государство и право.- 2003.- С.5-18.

301. Устинов В.В. Международный опыт борьбы с терроризмом: Стандарты и практика.- М.: Юрлитинформ, 2002.- 560 с.- Библиогр. в прим.: – С. 467-557.

302. Устинов В.В. Обвиняется терроризм. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002, - 416 с.

303. Устинова Т. Терроризм: некоторые вопросы совершенствования уголовного законодательства и практики его применения// Уголовное право.- 2005.- С.60-62.

304. Федоров В.А. Международный терроризм и страны Азии. // Терроризм – угроза человечеству в XXI веке. - М., 2003. С. 152.

305. Феофанов К.А. Цивилизационные истоки международного терроризма// Социально-гуманитарные знания.- 2004.- С.39-53.

306. Фердман Г. Про загрозу транспортного тероризму// Юридический вестник.- Одесса, 2005.- С.137-140

307. Фердман Г.П. Аналіз досвіду роботи із запобігання терористичним актам на метрополітені// Південноукраїнський правничий часопис. - 2007.- С.69-72.

308. Французская система борьбы с терроризмом// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2006.- С.41-46.

309. Фридинский С. Терроризм как крайняя форма проявления экстрима// Уголовное право.- 2008.- С. 120 – 123.

310. Фридинский С.Н. Экстремизм: понятие, формы проявления и основные направления борьбы с данным явлением// Юрист-правовед.- 2006.- С. 44-48.

311. Хлобустов О. О перспективах борьбы с терроризмом в государствах СНГ// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2008.- С.59-72.

312. Хлобустов О. Сотрудничество государств СНГ в противодействии современному терроризму// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України]. - К., 2004.- С.46-52.

313. Хлобустов О.М. О противодействии сыщиков терроризму в России ( ХIX - начало XX в.)// Оперативник (сыщик).- М., 2006.- С.5-8.

314. Хлобустов О.М. Об израильском опыте борьбы с терроризмом// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) Координаційного Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України].- К., 2004.- С.58-65.

315. Ходатенко Е.Н. Борьба с сепаратизмом и терроризмом в Республике Индия// Вестник Московского университета МВД России.- 2007.- С.134-137.

316. Холопов И.А. Исследование комплексного феномена международного терроризма// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2006.- С.40-54.

317. Хоффман Брюс. Терроризм – взгляд изнутри. – М.: Ультра, Культура, 2003. – 432 с.

318. Хышиктуев О.В. Терроризм и формирование национальной правовой системы противодействия в Российской Федерации/ О.В. Хышиктуев, Э.Л. Раднаева// Право и безопасность.- 2006.- С.70-74.

319. Цыганов В.В. Медиа-терроризм: терроризм и средства массовой информации.- К.: Ника-центр, 2004.- 124 с.: портр. на 4 с.обл.- Библиогр.: С. 117-119.

320. Черкасов Ю.Э. Боротьба з тероризмом і організованою злочинністю на прикордонних територіях// Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2005.- С.37-42.

321. Чернеева А.М. Заложничество как одна из форм внутригосударственных репрессий на территории Советского государства: понятие и сущность (политико-криминологический подход)// Криминология: вчера, сегодня, завтра (2005). - СПб., 2005.- С.64-70.

322. Чернов В.Г. Проблемы борьбы с терроризмом в Чеченской Республике. – М., 2002// Организованный терроризм и организованная преступность.- М., 2002.- С.62-70.

323. Шарая О.В. К вопросу о понятии терроризма// Криминология: вчера, сегодня, завтра (2003).- Бишкек, 2003.- С.139-144.

324. Шелли Л. Глобализация преступности и терроризма// Інформаційний бюлетень [Міжвідомчого науково-дослідного центру (МНДЦ) з проблем боротьби з організованою злочинністю].- К., 2006.- С.55-61.

325. Шестаков В. Террор – мировая война. – М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2003. - С.3.

326. Шеховцов В.В. Политико-правовое поле Украины в борьбе с терроризмом// Розвиток української правової системи за роки незалежності. - Х., 2005.- С.134-135.

327. Шиян В.Д. Науково-концептуальні основи проблеми боротьби з тероризмом у сучасних умовах/ В.Д.Шиян, Т.Є. Волошина. - 2002. - №2// Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К., 2002.- С.116-125.

328. Щерба С.П. Законодательство стран СНГ в области борьбы с терроризмом и проблемы его гармонизации: сравнительно-правовой анализ и предложения/ С.П.Щерба, А.В.Бриллиантов// Прокурорская и следственная практика.- 2004.- С.142-153.

329. Юдін С.О. Проблеми використання можливостей Інтерполу в організації процесуальної та інформаційної взаємодії правоохоронних органів держав-членів МОКП у сфері боротьби з тероризмом// Право і безпека. - 2005.- С.40-42.

330. Якубовский Э.Н. Совершенствование сотрудничества правоохранительных органов государств-участников СНГ в борьбе с преступностью и международным терроризмом // Прокурорская и следственная практика.- 2004.- С.161-168.

331. Яценко С.С. Кримінально-правові заходи протидії тероризму: порівняльний аналіз кодексів європейських держав// Законодавство України. Науково-практ. коментар. - 2005.- С.45-53.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

12 3 4 5 6 7 8 Следующая ⇒