Визначення і порядок сплати мита, податків, зборів і інших платежів

 

Україна, як і кожна країна світу, має певні державні функції і завдання, у виконанні яких і є сенс її існування як політичного утворення. Ці функції визначені Конституцією України і не повинні бути ігнорованими. Для виконання державою своїх функцій потрібні величезні фінансові ресурси, які держава отримує шляхом збору коштів у свій бюджет — податків, обов'язкових зборів і платежів. Серед податків одне з важливіших місць посідають митні платежі. Вони відіграють значну роль у житті країни не тільки через свою фіскальну функцію, а, скоріше, через економічну: регулювання експортно-імпортних операцій.

Митні платежі — найефективніший інструмент регулювання зовнішніх економічних зв'язків. Стан торгових відносин в Україні значною мірою визначається її митною політикою, яка повинна бути спрямована на забезпечення та підтримку ефективності зростання обсягу експорту України, стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються експортом, врівноваження імпорту товарів з експортом. Усі ці завдання можуть вдало вирішуватися за допомогою маніпулювання ставками мита, митних зборів, ПДВ та акцизним збором на імпортні товари, обсягами пільг, пільгових ставок та преференцій тощо.

У деяких країнах застосовуються транзитні митні платежі. Однак їх роль у сучасних умовах знижується. Встановлюються вони, як правило, лише для покриття витрат, пов'язаних з контролем транзиту іноземних вантажів.

Ставки митних зборів за надані митні послуги встановлюються у розмірі, що не перевищує їх приблизну вартість. Митні збори сплачуються як у національній, так і іноземній валюті. Вони використовуються для розвитку системи митних органів України, про що Державна митна служба України щорічно звітує у своєму річному звіті (про витрачені кошти, отримані за рахунок митних зборів).

Митні збори стягуються по кожній вантажній митній декларації за митне оформлення товарів і предметів, транспортних засобів (у тому числі індивідуального користування, спадщини), що переміщуються через митний кордон України, за їх знаходження під митним контролем і надання послуг у сфері митної справи.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи, тобто суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють переміщення через митний кордон Україні товарів та інших предметів, що підлягають митному обкладенню згідно з чинним законодавством.

Об'єктом митного оподаткування є митна вартість чи фізична одиниця імпортованих товарів або інших предметів, які переміщуються через митний кордон України.

Механізм нарахування та сплати мита включає кілька етапів:

1. Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, проводиться на базі митної вартості, заявленої декларантом або визначеної митними органами вартості товарів, що перетинають через митний кордон України, яка розраховується на момент перетину товарами митного кордону.

2. Потім визначається країна походження товарів. Такою вважається країна, де товари були повністю вироблені або піддані достатній переробці чи обробці.

3. Наступним кроком є визначення товарної групи товарів, що переміщуються через митний кордон.

Ставки мита для конкретного імпортованого товару визначаються за Єдиним митним тарифом України. Оподатковані митом товари зведені в товарну класифікаційну схему, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодуванню товарів.

4. Порядок застосування пільг, якщо такі передбачені для даного товару.

Після визначення тарифної позиції імпортного товару застосовуються конкретні ставки мита. Як уже раніше зазначалося, ставки встановлюються в визначеному відсотку до вартості товару (адвалорне мито) або в твердих сумах до одиниці товару (специфічне мито). Єдиний митний тариф України визначає кілька ставок на одну товарну групу: преференційну, пільгову і повну, застосування яких залежить від країни походження імпортованих товарів.

У законодавстві України передбачено ряд пільг при нарахуванні та сплаті мита. Їх можна класифікувати згідно з Державним класифікатором.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону України «Про Єдиний митний тариф» і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується у валюті України.

Дещо інший порядок застосування мита для фізичних осіб. Для визначення суми мита до цих платників застосовуються тільки повні ставки Єдиного митного тарифу (преференційні і пільгові не використовуються). У цей же час для цих платників існує розширений обсяг пільг.

Мито повністю вноситься до Державного бюджету України. Воно сплачується митним органам України, а стосовно товарів та інших предметів, які пересилаються в міжнародних поштових відділеннях — підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державним митним комітетом України. Сума надмірно стягненого мита підлягає поверненню власнику товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення. За бажанням особи, котра здійснює декларування товару, суми надмірно стягнутого ввізного мита можуть бути зараховані на майбутні платежі.

Особливістю стягнення мита є те, що контроль за правильністю і своєчасністю сплати цього податку в бюджет здійснюється митними органами України, а не податковими адміністраціями.

Мито, не сплачене в строки, на які була надана розстрочка сплати, а також несплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України в безспірному порядку. Своєчасно несплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 % суми недоїмки за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

Митний збір — це вид митних платежів, що підлягають сплаті за вантажною митною декларацією громадянами і суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності за роботу, виконану для них митними органами. Митні збори нараховуються і стягуються по кожній вантажній митній декларації за митне оформлення товарів, речей і предметів, транспортних засобів (у тому числі індивідуального користування), спадщини, що переміщуються через митний кордон України, за їх перебування під митним контролем і надання послуг у сфері митної справи.

Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють митне оформлення.

Згідно з Митним кодексом розміри митних зборів, а також звільнення від їх сплати має право встановлювати Кабінет Міністрів України.

Митні збори нараховуються у відсотках до митної вартості або у вигляді фіксованої ставки збору та сплачуються в національній валюті України. Якщо при нарахуванні митних зборів фіксована ставка вказується в доларах США, то вона перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України на день реєстрації вантажної митної декларації.

Існує ще один митний збір, що виокремлюється від інших митних зборів через свою роль — збір за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення екологічного контролю вантажів і транспортних засобів у пунктах перетину митного кордону України. Цей збір стягується згідно з постановою КМУ від 28 червня 1997 p. за № 704 у визначених розмірах відповідно до переліку товарної продукції, яка підлягає екологічному контролю. Тобто цей збір стягується не з усіх товарів, а тільки з визначених КМУ. До даного переліку входять: різноманітна промислова сировина, хімічні сполуки, токсичні та хімічно загрозливі речовини, відходи. При провезенні особливо великих партій вантажу (понад 100 тонн) необхідно сплатити збори за 30 днів до перетину кордону до Державного комітету охорони навколишнього середовища та природних ресурсів. Збори за екологічний контроль при малих партіях сплачуються безпосередньо на кордоні.

Розмір цих зборів залежить від обсягу вантажу і може варіюватися від 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (за 1 легковий автомобіль) до 30 (промислова сировина), 40—60 (хімічні сполуки), 50—95 неоподатковуваних доходів \ (засоби захисту рослин, добрива). Для обліку цих зборів місцеві природоохоронні органи відкривають спецрахунки, з яких до 20 числа наступного за звітним місяцем після сплати ПДВ перераховують 80 % коштів до Державного бюджету, а 20 % — на розвиток матеріальної бази пунктів екологічного контролю. До 15 числа місяця, наступного за звітним, місцеві природоохоронні органи надають відповідну звітність місцевим податковим інспекціям. Контроль за правильністю і своєчасністю сплати зборів за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення екологічного контролю, покладається на Мінекоресурсів.

Митне оформлення та пропуск товарів може здійснюватися лише після сплати відповідних митних зборів або за умови надання митним органом в установленому порядку відстрочки чи розстрочки їх сплати. Митниця має право надати таку відстрочку чи розстрочку на термін не більше одного місяця у разі наявності гарантії банку та заяви платника. Якщо має місце затримка сплати, нараховується пеня в розмірі 0,5 %суми несплачених митних зборів за кожен день прострочення, включаючи день оплати. При цьому митниця інформує Державний митний комітет про факт порушення банківською установою гарантійного зобов'язання по сплаті митних зборів.

Збори за митне оформлення не стягуються у випадках, коли:

• в Україну ввозяться предмети для офіційного використання дипломатичними, консульськими представництвами іноземних держав в Україні, різноманітними міжнародними організаціями, які користуються на території України митними пільгами згідно з міжурядовими угодами;

• надається загальна вантажна митна декларація при поставці комплексного об'єкта;

• вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення вантажної митної декларації.

Термін перебування під митним контролем з метою нарахування митного збору при вивезенні (експорті), окрім випадків, коли вантажі знаходяться в спеціальних митних зонах, визначається з дня пред'явлення товарів і необхідних для митного оформлення документів у митницю і до завершення митного оформлення.

Митні збори за перебування під митним контролем не стягуються за весь період у випадках:

• зберігання товарів на митних ліцензійних складах і надходження їх у магазини безмитної торгівлі;

• тимчасового ввезення на митну територію України і тимчасового вивезення за межі митної території України;

• транзиту товарів через митну територію України;

• перебування товарів у спеціальних митних зонах.

При імпортуванні на територію України підакцизних товарів на їх митну вартість нараховується акцизний збір. Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, визначається та обмежується переліком підакцизних товарів, який встановлено законами України.

Акцизний збір — це непрямий податок споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності — українські виробники підакцизних товарів (продукції), замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах, суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) на митну територію України предмети (товари), на які законодавством України встановлено акцизний збір.

Об'єктами оподаткування акцизним збором є:

— митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, в тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою, збільшена на суму ввізного мита;

— вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовлених українськими виробниками на давальницьких умовах;

— митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на митну територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, реімпорто-вані, а також митна вартість продукції, збільшена на суму ввізного мита, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю (магазинів безмитної торгівлі), перерахована у валюту України за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату митного оформлення товарів (продукції).

Акцизний збір обчислюється:

— за ставками у відсотках до оподатковуваного обороту, який визначається виходячи з митної вартості імпортних товарів;

— у вигляді фіксованої ставки в євро за одиницю виміру вантажу (товару).

Ставки акцизного збору однакові на всій території України. Суми акцизного збору із ввезених на територію України товарів сплачуються на депозитні рахунки митних органів (крім випадків митного оформлення товарів, що підлягають маркуванню марками акцизного збору).

Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, та в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до митної вартості, обчислюється за формулою

Са=(В+См)хА,

де Са — сума акцизного збору, В — митна вартість, А — ставка акцизного збору, См — сума мита.

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою

Са = Н х А,

де Са — сума акцизного збору, Н — кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом, А — ставка акцизного збору.

Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Платниками податку на додану вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі фізичні особи — підприємці без утворення юридичної особи, підприємства з іноземними інвестиціями та інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання (споживання).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 p. № 168/97-ВР).

Порядок нарахування. Сума податку на додану вартість розраховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

Спдв = (В + См + Са) х П/100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

 

 

Товари, які ввозяться на територію України, обкладаються податком на додану вартість за ставками, встановленими Законом України. ПДВ дорівнює 20 % від бази оподаткування, яка розраховується для товарів, що ввозяться на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням/пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

ПДВ сплачується платниками податку — отримувачами (покупцями й замовниками) товарів одночасово зі сплатою мита і митних зборів на момент оформлення вантажної митної декларації.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції по ввезенню (пересиланню) товарів на митну територію України і отриманню робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, в тому числі операції по ввезенню (пересилці) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки. Від оподаткування ПДВ звільняються товари, які не підлягають оподаткуванню ПДВ (табл. 11).

Сума податку на додану вартість розраховується за формулою, де СПДВ— сума ПДВ; Са — сума акцизного збору; В — митна вартість; М— мито; П — ставка податку на додану вартість (20 %):

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

СПДВ = (В + 3 + М+ Са) х П : 100;

 

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

 

СПДВ=(В+М)хП :100;

 

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

СПДВ = (В + Са) х П : 100;

 

г) на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:

 

СПДВ=ВхП : 100.

 

У випадках, коли митна вартість менше за договірну (контрактну) (наприклад, за умов поставки DDU (поставлено, мито сплачено), для нарахування ПДВ застосовується договірна (контрактна) вартість.

 

 

3.5. Контрольні запитання

 

1. Дайте визначення митного тарифу.

2. В яких випадках митний кордон може не співпадати з державним кордоном?

3. З чого складається митний тариф?

4. Функції мита.

5. Класифікація мит.

6. Дайте визначення митної вартості.

7. Функції митної вартості.

8. Процедура декларування митної вартості.

9. Які методи визначення митної вартості Ви знаете?

10. Перелічте компоненти які можуть враховуватись у митну вартість.

11. У чому полягає відмінність між ідентичними іподібними товарами?

12. У чому сутність резервного методу визначення митної вартості?

13. Які особи є взаємозалежними?

14. Які існують фактори впливу на відхилення митної вартості від індикативної ціни?

15. В чому відмінність фактурної вартості від митної вартості?

16. Яким чином полбудована товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності?

17. Який принцип закладений у побудову ТНЗЕД?

18. Назвіть основні правила класифікації товарів згідно ТНЗЕД.

19. Дайте означення митних платежів.

20. Перелічте основні митні збори і платежі.

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: