Приклади гнучкого підходу до використання методів 1—5 в рамках методу 6.

1. За ціною угоди з ввезеними товарами (метод 1). У разі відсутності документального підтвердження заявлених декларантом елементів митної вартості в рамках методу 6 може бути зроблена їх оцінка на підставі наявної у розпорядженні покупця (декларанта) і/або митного органу інформації, якщо це не суперечить чинному законодавству. Наприклад, у разі відсутності документального підтвердження, за яким зроблені додаткові нарахування, що підлягають урахуванню в митній вартості, їх розмір у рамках методу 6 може бути визначено розрахунковим шляхом на основі експертної оцінки, шляхом порівняння зі звичайним рівнем витрат на аналогічні компоненти тощо.

2. За ціною угоди з ідентичними або подібними товарами (методи 2 і 3). Стосовно цих товарів гнучкість припускається щодо термінів ввезення ідентичних або подібних товарів. За основу для митної оцінки може розглядатися митна вартість ідентичних або подібних товарів, виготовлених іншим виробником як у країні експорту, так і в іншій країні, а також митна вартість ідентичних або подібних товарів, раніше визначена за методами 4 і 5.

3. Віднімання вартості (метод 4). Може бути допущене гнучке трактування вимоги про терміни продажу товарів на внутрішньому ринку, а також про те, в якому вигляді вони були завезені (тобто припускається визначена переробка).

При виборі товарів, проданих на внутрішньому ринку, у разі відсутності ідентичних або подібних товарів припускається розширення рамок порівнюваних товарів: можуть розглядатися товари того самого класу або виду, завезені як із тієї ж країни, що й оцінювані товари, так і з інших країн.

Припускається використання продажів товарів між продавцем і покупцем, що залежать один від одного із відповідними поправками до ціни продажу.

При використанні методу 6 припускається більша порівняно з іншими методами гнучкість:

а) використання нейтральних загальнодоступних джерел інформації: цінових довідників, що містять докладний опис товарів на асортиментному рівні; каталогів і подібних видань, даних про біржові котирування цін;

б) використання статистичних даних про звичайні рівні комісійних, знижок, прибутку, тарифів на транспорт тощо. При цьому обов'язкове відповідне коригування даних з урахуванням умов постачання оцінюваних товарів та інших чинників, що впливають на рівень цін.

Якщо товар ввозиться на умовах договорів оренди, то митна вартість може бути визначена, виходячи з сум орендної плати, перерахованої на весь період експлуатації даного устаткування. Наприклад, якщо устаткування вводиться за договором оренди на 2 роки, а його нормативний термін служби становить 10 років, то для одержання вартості устаткування орендна плата за 2 роки повинна бути перерахована на 10 років. При цьому необхідно враховувати, що якщо в суму поточних орендних платежів включені витрати, які не підлягають включенню в митну вартість (наприклад, витрати на ремонт і підтримку устаткування), то в тому випадку, якщо вони виділені окремим рядком і у разі необхідності можуть бути перевірені і підтверджені документально, ці витрати можуть не включатися до митної вартості.

Загальною вимогою по усіх вихідних цінових даних, що використовуються для визначення митної вартості за резервним методом, є їх строга адресність, тобто ціна повинна відноситись до конкретного товару, який описаний таким чином, що може бути однозначно ідентифікований (комерційне найменування товару, його опис на асортиментному рівні, дані про фірму-виробника, матеріал, із якого виготовлений товар, технічні параметри та інші характеристики залежно від виду товару).

За основу для визначення митної вартості товару за резервним методом не можуть бути використані:

а) ціна товару на внутрішньому ринку країни;

б) ціна на внутрішньому ринку країни на товари вітчизняного походження;

в) ціна товару, що поставляється з країни його вивезення в треті країни;

г) ціна товару більша з двох існуючих вартостей;

д) довільно встановлена або достовірно не підтверджена ціна. При застосуванні резервного методу покупець (декларант) може запросити в митного органу наявну в його розпорядженні цінову інформацію по відповідних товарах і використовувати її в розрахунках при визначенні митної вартості.

3.2.2.7. Визначення митної вартості у разі встановлення цінових обмежень на товари

Мінімальна митна вартість — це зафіксований нижній рівень митної вартості товарів, який затверджує КМУ.

Індикативні ціни — ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експортера чи імпортера на момент здійснення експортної чи імпортної операції. Індикативні ціни розраховуються і затверджуються Міністерством економіки. Індикативні ціни формуються та встановлюються на такі товари:

· товари походженням з України, щодо імпорту яких в інших країнах вжиті чи є загроза застосування антидемпінгових заходів;

· товари походженням з України, щодо імпорту яких в інших країнах вжиті чи є загроза застосування компенсаційних чи спеціальних заходів;

· товари, імпорт яких в інші країни обмежено згідно з міжнародними угодами України;

· товари, експорт яких з України здійснюється в межах спеціальних режимів.

Фактори впливу на відхилення митної вартості від індикативної ціни:

1) вид умови поставки;

2) вид умови оплати;

3) відхилення якості товару від стандарту.

Отже, при визначенні митної вартості необхідно враховувати базисні умови поставки. При розрахунку витрат на транспортування до кордону України, якщо вони відповідно до умов поставки не були включені до вартості товару при поставці на безкоштовній основі чи за допомогою транспортних засобів покупця, для розрахунку транспортних витрат повинні використовуватися дані бухгалтерського обліку про калькуляцію транспортних витрат з включенням усіх необхідних статей чи елементів витрат. Якщо декларація заповнюється на товари кількох видів, то затрати на транспортування розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно їх вазі. У тому разі, якщо бухгалтерські дані про витрати на перевезення даним виду транспорту відсутні, в митну вартість включається сума, розрахована, виходячи з діючих на момент транспортування вантажу тарифів на перевезення відповідним видом транспорту.

Якщо за умовами поставки у вартість товару декларантом включені затрати на транспортування після перетину митного кордону України, при визначенні митної вартості вони можуть бути виключені.

У разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів або в разі неможливості перевірки її нарахування митні органи України визначають митну вартість послідовно, на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, яка діє у провідних країнах-експортерах указаних товарів та інших предметів.

При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку України на день подання митної декларації.

При здійсненні експортно-імпортної операції потрібне документальне засвідчення ціни товару. Митна вартість визначається на базі документів, які надаються декларантом: (комерційний рахунок, рахунок проформа, консульська фактура).

Комерційний рахунок — це основний розрахунковий документ, що містить вимоги продавця до покупця. В ньому зазначають суму за поставлений товар. Види комерційних рахунків:

а) рахунок-фактура,

б) рахунок-специфікація. Виписується у разі, коли товар складається з кількох деталей і вартість кожної деталі вказується окремо.

Рахунок проформа — це документ, що містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом, оскільки не містить вимоги щодо сплати зазначеної в ньому суми.

Консульська фактура — документ, який експортер надає в дипломатичне представництво країни-імпортера для засвідчення вартості товару. При ввезенні товару необхідно надати контракт між імпортером та експортером. Якщо в цьому контракті не фіксується ціна, то використовуються цінові застереження:

1) hausse — збільшення ринкової ціни призводить до збільшення контрактної ціни;

2) baisse — зменшення ринкової ціни призводить до зменшення контрактної ціни;

3) hausse-baisse — зміни контрактної ціни відбуваються залежно від змін ринкової ціни.

У разі, коли у контракті передбачено надання знижок, митна вартість зменшується на суму знижок.

Документи, які надаються для проведення вартісної оцінки до відділу тарифів і вартості:

· копія вантажної митної декларації;

· документи, що надаються для митного оформлення;

· технічна документація;

· висновок товарної експертизи;

· прайс-листи виробника чи продавця товару.

               Існують такі випадки виникнення спірних питань щодо визначення митної вартості:

·  відсутність документів, на підставі яких визначається митна вартість;

·  неможливість прийняття рішення начальником оперативного підрозділу митниці щодо визначення митної вартості на підставі наданих документів;

·  виникнення в інспектора, що здійснює митне оформлення, сумнівів щодо правильності заявленої ціни товару.

Випадки, в яких звертаються до експертної організації при визначенні митної вартості:

1) недостатня кількість або сумнівна якість цінової інформації, наданої суб'єктом ЗЕД;

2) відсутність у базі цінової інформації митниці або відділу тарифів і вартості подібних чи ідентичних товарів.

Таким чином, при виникненні спірних питань щодо визначення митної вартості, їх опрацьовують митні органи. Процедура опрацювання спірних питань у митних органах така:

1. Митну вартість товару перевіряє митний інспектор, що здійснює митне оформлення. Якщо він погоджується з нею, то перевірка закінчується. Якщо ні, то відбуваються другий і третій етапи перевірки.

2. Митну вартість товару визначає відділ тарифів і вартості митниці.

3. Митну вартість товару визначає відділ тарифів і вартості регіональної митниці.

У разі, коли митна вартість визначається без експертних організацій, то відділ тарифів та вартості зобов'язаний надати відповідь протягом 7 календарних днів, а у випадку, коли необхідна цінова експертиза інших організацій — протягом 15 календарних днів.

 

 

3.3. Класифікації товарів для митного оформлення

 

Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності, що є основою системи державних заходів регулювання зовнішньоторговельної політики, розроблено на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КНЄЕС).

Товари, що обертаються у світовій торгівлі та класифіковані у Товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), поділено на шість рівнів класифікації, де найвищими є 21 розділ, що далі поділяються на 97 груп, 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій та 5019 субпозицій.

Основою побудови ТН ЗЕД виступає сукупність різних ознак товарів.

Формування розділів відбувається на підставі походження товару, матеріалу, призначення та хімічного складу.

За походженням розділи І, ІІ, V.

За матеріалом розділи VІІІ, ХІ, ХІV, ХV.

За призначенням розділи ІV, ХІ, ХІІ, ХVІ, ХХІ.

За хімічним складом розділи ІІІ VІ, VІІ.

У побудову груп закладено принцип послідовності обробки товарів, починаючи від сировини та напівфабрикатів і аж до готових виробів, що створює умови для застосування товарної номенклатури при укладенні митного тарифу держави.

Побудова товарних позицій та субпозицій базується на застосуванні певних послідовних ознак. Можна виділити чотири основні — ступінь обробки, призначення, матеріал (сировина), з якого виготовлено товар, та його призначення у світовій торгівлі.

Шість основних правил класифікації товарів та примітки до розділів, груп та подекуди субпозицій, що вважаються невід'ємною частиною ТН ЗЕД, дозволяють однозначно згрупувати товари та визначити обсяги кожної з груп.

Систему кодування товарів у ТН ЗЕД утворено для зручності інформації, її передавання та подальшої обробки на обчислювальних машинах.

Товари кодуються девятизначним кодом ТН ЗЕД, у якому перші дві цифри означають товарну групу, перші чотири — товарну позицію товару, перші шість — код товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (ГС), усі девять цифр — товарну субпозицію товару.

Згідно з Конвенцією про ГС країни, що застосовують систему опису товарів, не мають права міняти класифікацію товарів та їх код у межах перших шести знаків. У разі дотримання країнами цього положення, застосування ГС дозволяє проводити детальніший опис товару з застосуванням характеристик, які легко враховуються та фіксуються під час митного оформлення, і зменшують імовірність помилок у класифікації та кодуванні товарів, оскільки документи експортерів та імпортерів мають більш уніфікований характер. Крім того, зовнішньоторговельна статистика, яку укладено згідно з ГС, дозволяє визначити напрямки товарних потоків різних країн та удосконалювати систему статистики зовнішньої торгівлі окремих країн. Загальні основи торговельної статистики (шість знаків згідно з ГС) дозволяють при проведенні тактичного планування та прогнозування, визначити кон'юнктуру можливого ринку, позитивні та негативні аспекти законодавства можливої країни-партнера.

Таким чином, в ТН ЗЕД підсубпозиція складається з 9 знаків (цифр), з яких перші шість цифр збігаються з назвою субпозиції з НГС. Три останні цифри ТН ЗЕД означають глибшу деталізацію субпозиції.

ТН ЗЕД має додаток — Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Ці Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) складаються з 5-ти томів і дозволяють конкретизувати місцезнаходження товару в ТН ЗЕД за його характеристиками, коли класифікація з певних причин ускладнена і товар за допомогою Основних правил інтерпретації ТН ЗЕД може бути віднесеним до двох або більше товарних угруповань номенклатури одного рівня.

Ці пояснення надаються до всіх товарних угруповань номенклатури товарів:

розділів (з І до XXI);

товарних груп (з 1 до 97);

позицій (чотиризначні коди, всього 1241 позиція);

субпозицій (шестизначні коди, всього 5019 субпозицій);

підсубпозицій, що позначаються дев'ятизначним цифровим кодом ТН ЗЕД.

Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) дають тлумачення до всіх вищенаведених товарних угруповань ТН ЗЕД, починаючи з пояснень загального характеру, які далі конкретизуються.

У Поясненнях до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) наведені визначення, розкриті поняття і терміни, зроблено короткий опис машин, механізмів, приладів, обладнання, сировини, матеріалів та напівфабрикатів і т. п. і зазначається їх призначення, сфера застосування. Уся ця інформація необхідна для однозначного віднесення конкретного товару, що розглядається, до класифікаційних угруповань ТН ЗЕД.

Однакове розуміння класифікаційних угруповань ТН ЗЕД є необхідною умовою для визначення ставок митних тарифів та інших платежів, визначення режимів імпорту і експорту товарів, а також для співвідношення митних тарифів, фактичних даних по зовнішній торгівлі різних країн та для проведення економіко-статистичного аналізу.

Перший толі (розділи І—V ТН ЗЕД) містить тлумачення номенклатури сільськогосподарської продукції, харчової промисловості і мінеральної сировини, в тому числі всі види мінерального палива.

Другий том (розділ VI ТН ЗЕД) — пояснення, що стосуються хімічної промисловості.

Третій том (розділи VII—XI ТН ЗЕД) включає пояснення до номенклатури шкіряної сировини, шкіри, хутра, деревини та виробів з неї, паперу, друкованої продукції, текстилю, одягу та ін.

Четвертий том (розділ XII—XV ТН ЗЕД) — це взуття, вироби з каменю, скла, дорогоцінних металів і каменів, ювелірні вироби, некоштовні метали і вироби з них.

П'ятий том (розділ XVI ТН ЗЕД) — пояснення виробів машино-та електротехнічної галузі виробництва та іншої продукції.

Шостий том (розділ XVII—XXI ТН ЗЕД) — подаються роз'яснення до різних транспортних засобів, продукції приладобудування, меблів, зброї та набоїв до неї, музичних інструментів, іграшок, спортінвентарю, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату.

Для поточного визначення коду товару необхідно використати три складові — власне номенклатурну частину (дев'ятизначний код). Примітки до розділів і груп товарів та Основні правила інтерпретації ТН ЗЕД СНД. Крім цього, для визначення коду товару може бути корисним застосування додаткових публікацій (Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), Алфавітний покажчик).

Комплексним керівництвом для визначення коду є Основні з правила інтерпретації. Їх шість. Перші п'ять правил допомагають -визначити товарну позицію (перші 4 знаки коду). За допомогою шостого правила можна відшукати субпозицію (V і VI розряди коду) і підсубпозицію (VII, VIII і IX розряди дев'ятизначного коду товару).

Однією з невід'ємних складових частин, як Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) так і ТН ЗЕД, є Основні правила інтерпретації.

Згідно з вимогами ГС (відповідно і ТН ЗЕД) класифікація товарів здійснюється в залежності від:

- матеріалу, з якого вони виготовлені;

- функцій, які ці товари виконують;

- ступеню переробки;

- належності до галузі промисловості;

- інших критеріїв, якщо вони спеціально обумовлені.

Оскільки ГС (відповідно і ТН ЗЕД) є класифікатором товарів, в якому кожен товар класифікується у відповідній одній (а не в кількох) товарній позиції, для регулювання випадків "перекриття" двох і більше товарних позицій (наприклад, по матеріалу та функції товару - пластмасовий стілець, дерев'яний стіл, стальне ліжко тощо) служать Основні правила інтерпретації, які розроблені для того, щоб гарантувати класифікацію товару в одній конкретній товарній позиції. Таким чином, Основні правила інтерпретації установлюють принципи класифікації товарів (регламентують послідовність дій при визначенні коду товару).

Основних правил інтерпретації шість. Перші п'ять призначенні для визначення товарної позиції (чотиризначного коду) товару. Правило б застосовується після того, як визначена товарна позиція, і служить для визначення процедури подальшого віднесення товару до відповідної субпозиції та підсубпозиції.

Застосовувати Основні правила слід лише послідовно, переходячи від Правила 1 до Правила 2(а), від Правила 2(а) до Правила 2(6). Категорично не можна застосовувати Правило 3(6), не застосувавши послідовно Правила 1, 2(а), 2(6), 3(а). Перехід до наступного правила можливий лише в тому випадку, якщо попереднє не дає змоги визначити товарну позицію в якій класифікується товар. На жаль на практиці не враховують цю вимогу ТН ЗЕД, застосовуючи те правило, яке дає швидку можливість класифікації, не зважаючи на не виконання вимог ТН ЗЕД. Правило 6 застосовується лише у випадку визначення товарної позиції. Наприклад, у випадку визначеної товарної позиції за допомогою правила 2(6), для визначення відповідних субпозиції та підсубпозиції застосовується Правило 6.

Правило 1

Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з текстів класифікаційних угруповань і відповідно до розділів чи груп і, якщо такі тексти не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Текст Правила 1 у виданні ГС англійською мовою викладено наступним чином:

The titles of sections/ chapters and sub-chapters are provided/or ease of reference only; for legal purposes, classification shall be determined according to the terms of the headings and any relative section or chapter notes and, provided such headings or notes do not otherwise require, according to the following provisions.

Пояснення до Правила 1 наведені в "Explanatory notes" - поясненнях до ГС, офіційному виданні Комітету по ГС Всесвітньої митної організації (слід зазначити що " Explanatory notes " не мають юридичної сили для класифікації товарів, а носять допоміжний характер, разом тим корисно при класифікації користуватися Поясненнями ТНЗЩ, основою яких є "Explanatory notes"):

ТН ЗЕД є систематизованим переліком товарів міжнародної торгівлі. Ці товари в ній згруповано у розділи, групи й підгрупи, з найменуваннями, які вказують в стислій формі категорії або типи товарів, що охоплені цими розділами, групами та підгрупами. Однак, в багатьох випадках у розділі або у групі класифікується таке різноманіття та кількість товарів, що їх всі неможливо охопити або перерахувати конкретно в найменуваннях.

І. Тому Правило 1 починається з обговорення, що ці найменування наводяться "тільки для зручності використання у роботі". Відповідно, вони не придають класифікації законної сили.

П. Друга частина цього Правила говорить про те, що класифікацію слід проводити:

а) у відповідності з найменуваннями позицій та відповідними примітками до розділів або груп, та

б) якщо в цих найменуваннях або примітках не обговорене інше, то згідно з положеннями Правил 2, 3, 4, 5, де неможливо.

III. Положення ІІІа) є очевидним, і багато товарів класифікується у Номенклатурі без подальшого звертання до Правил інтерпретації (наприклад живі коні (товарна позиція 0101), фармацевтичні товари, про які йдеться у примітці 4 до групи 30 (товарна позиція 30006).

IV. У положенні III б) умова "якщо ці найменування та примітки не потребують іншого тлумачення" достатньо не двозначна означає, що найменування товарних позицій та примітки до розділів або груп є пріоритетними, тим самим враховуються в першу чергу при класифікації товару. Наприклад, в примітках до групи 31 ставиться умова, що до визначених товарних позицій відносяться тільки визначені товари. Відповідно, ці товарні позиції не можуть бути розширені для того, щоб включити у них товари, які могли б в іншому випадку потрапити до них згідно з Правилом 2 б.

Таким чином, перша частина Правила 1 говорить про те, що найменування Розділів, Груп та Підгруп ТН ЗЕД призначені лише для зручності користування, тобто не мають юридичної сили для класифікації товару. Зазначені найменування використовуються лише для зручності пошуку товарної позиції, але не при класифікації товару.

Приклади:

Логічно починати пошук пічних колосників, виготовлених з чавуну, у Розділі Х V ТНЗЕД "Недорогоцінні метали та вироби з них", але класифікуватися вони будуть у товарній позиції 8416 Розділу XVI "Машини, обладнання та механізми;...".

Група 62 має текстове найменування "Одяг та приналежності одягу текстильні (крім трикотажних)", однак при цьому в зазначеній групі міститься товарна позиція 6212, в якій класифікуються певні вироби одягу, виготовлені з трикотажу.

Виходячи з вищевикладеного два вищих рівня деталізації ТН ЗЕД (Розділи і Групи) не визначають класифікацію товарів, при цьому, до певної міри, найменування зазначених рівнів вказують на ті товарні позиції, які в них містяться, та які, в свою чергу, мають юридичну силу для класифікації товарів. Разом з цим зазначені рівні класифікації (Розділи та Групи) містять Примітки (Примітки самі по собі мають юридичну силу при класифікації товарів), які виключають конкретні товари з визначених розділів та груп та визначають особливості класифікації певних товарів.

Друга частина Правила 1 говорить про те, що класифікацію товарів слід проводити наступним чином:

- в першу чергу, згідно з текстовим найменуванням товарних позицій або Приміток до Розділів та Груп (найменування товарних позицій і примітки мають однаковий статус, в зв'язку з цим перевагу має текст з найбільш відповідним описом товару);

- в випадку, якщо в найменуваннях товарних позицій або в Примітках не міститься відповідних вказівок, то згідно з Правилами 2, 3,4, 5 (послідовно).

Приклади.

Автомобільні сідельні тягачі класифікуються в товарній субпозиції 8701 20, у відповідністю з приміткою 2 до Групи 87.

Пластмасові гудзики не можуть бути класифіковані у товарній позиції 3926 "Вироби інші з пластмас...". Така класифікація суперечить Примітці 2 (х) до групи 39, згідно з якою вироби Групи 96 в Групі 39 не класифікуються. Група 96 містить товарну позицію 9606 "Ґудзики,...".

Текстове найменування товарних позицій та тексти Приміток до Розділів та Груп мають однакову юридичну силу для класифікації. Перевага надається тексту, які містить найбільш точний опис товару.

Згідно з Правилом 1 класифікацію товару необхідно починати з пошуку коду товарної позиції, в текстовому описі якої фігурує найменування цього товару.

При класифікації товару недостатньо прочитати лише примітки до Групи. Обов'язково необхідно прочитати Примітки до Розділу, які мають відношення до всіх груп цього розділу. Не завжди достатньо ознайомитись з Примітками до одного Розділу, тому що в інших розділах та групах, що мають відношення до подібних видів товарів, матеріалів, з яких вони виготовлені, або їх функцій, можуть бути Примітки з інформацією стосовно класифікації цього товару.

Правило 2

а) Будь-яке посилання у назві класифікаційного угруповання на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених виробів, за умови що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених виробів, а також розглядається як посилання на комплектний чи завершений товар, поданий незібраним чи розібраним.

б) Будь-яке посилання у назві класифікаційного угруповання на будь-який матеріал чи сировину стосується також сумішей або з'єднань цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами або речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу або сировини розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу або речовини. Класифікація товарів, які складаються більш ніж з одного матеріалу або речовини, здійснюється відповідно до положень Правила 3.

Текст Правила 2 у виданні ГС англійською мовою викладено наступним чином:

a) Any reference in a beading to an article shall be taken to include a reference to that article incomplete or unfinished, provided that, as presented, the incomplete or unfinished article has the essential character of the com-, plete or finished article. It shall also he taken to include a reference to that article complete or finished (or falling to he classified as complete or finished by virtue of this rule), presented unassembled or disassembled.

b) Any reference in a heading to a material or substance shall he taken to include a reference to mixtures or combinations of that material or substance ufith other materials or substances. Any reference to goods of a given material or substance shall be taken to include a reference to goods consisting wholly or partly of such material or substance. The classification ofgoods consisting of more than one material or substance shall be according to the principles of rule 3.

Пояснення до Правила 2 наведені в "Explanatory notes" - поясненнях до ГС:

Правило 2а

(Товари, представлені в некомплектному або незавершеному вигляді)

І. Перша частина Провина 2а розширює вміст будь-якої товарної позиції, до якої відноситься конкретний товар, для включення в неї не тільки комплектного виробу, але і цього виробу в некомплектному або незавершеному вигляді, при умові, що в представленому вигляді цей виріб має основні характеристики комплектного або готового виробу.

II. Положення цього правила також поширюється на заготовки, якщо вони не виділені в конкретну товарну позицію. Під терміном "заготовка" розуміється виріб, не готовий для безпосереднього використання, який має приблизну форму або обриси готового виробу або частини, та який може бути використаний, крім виключних випадків, тільки для доробки в готовий виріб або частину.

Напівфабрикати, які не мають характерної форми готових виробів (такі як прутки, диски, труби і т.і.), не розглядаються як "заготовки".

Ш. Беручи до уваги зміст товарних позицій розділів І - IV, зазначена частина Правила не застосовується до товарів цих розділів.

IV. Деякі випадки, які підпадають під дане Правило, згадуються в загальних положеннях до розділів або груп (наприклад, розділ XVI та групи 61,62, 86, 87 та 90).

Правило 2а

(Товар», представлені незібраними або розібраними)

V. Друга частина Правила 2 а передбачає, що комплектні або завершені (готові) вироби, представлені в незібраному або розібраному вигляді, класифікуються у тих же товарних позиціях, що і зібрані вироби. Товари бувають представлені подібним чином в зв'язку з потребами упаковки, навантажувально-розвантажувальних робіт (операцій) при транспортуванні.

VI. Дане Правило також відноситься до некомплектних або незавершених виробів, представлених у розібраному або незібраному вигляді, при умові, що вони розглядаються як комплектні або завершені виробництвом вироби в силу дії першої частини даного Правила.

VII. Згідно з даним Правилом, під термін "товари, представлені незібраними або розібраними" розуміються вироби, компоненти яких повинні збиратися з допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) або ж, наприклад, клепкою або зварюванням, при умові, що для цього потрібні лише прості складальні операції.

Незібрані компоненти виробу понад кількість, необхідну для складання цього виробу, повинні класифікуватися окремо.

VIII. Випадки, які підпадають під дію даного Правила, згадуються в загальних положеннях до розділів або груп (наприклад, розділ XVI та групи 44,86,87 та 89).

IX. Беручи до уваги зміст товарних позицій розділів І - VI, зазначена частина цього Правила звичайно не застосовується до товарів цих розділів.

 

Правило 2б

(суміші ти сполучення матеріалів або речовин)

X. Правило 26 стосується сумішей та сполучень матеріалів або речовин та товарів, виготовлених з двох або більше матеріалів або речовин. Воно має відношення до товарних позицій, в яких зазначається матеріал або речовина (наприклад, товарна позиція 0503 - кінський волос), та до товарних позицій, в яких вказано товар з конкретного матеріалу або речовини (наприклад, товарна позиція 4503 - вироби з натуральної пробки). Слід зазначити, що дане правило застосовується тільки в таму випадку, якщо в цих товарних позиціях або примітках до розділів або груп не обумовлено інше (наприклад, товарна позиція 1503 - лярдстеарин, не змішаний...).

Готові суміші, описані як такі в примітках до розділів або груп або в товарній позиції, слід класифікувати згідно з Правилом 1.

XI. Суть цього Правила полягає в тому, щоб розширити будь-яку товарну позицію, яка відноситься до матеріалу або речовини, включивши до неї суміші або сполучення даного матеріалу або речовини з іншими матеріалами або речовинами. Дія цього Правила також полягає в тому, щоб розширити будь-яку товарну позицію, яка відноситься до товарів, виготовлених з даного матеріалу або речовини, включивши до неї товари, виготовлені частково з цього матеріалу або речовини.

XII. Це, однак, розширює товарну позицію не настільки, щоб включати до неї товари, які згідно з Правилом 1, не можна розглядати як такі, що відповідають опису в цій товарній позиції; це відбувається у тому випадку, коли добавка іншого матеріалу або речовини лишає ці товари відмітної ознаки тих видів товарів, які зазначені у цій товарній позиції.

XIII. Як наслідок із цього Правила, суміші та сполучення матеріалів або речовин та товари, виготовленні з більш ніж одного матеріалу або речовини, якщо вони, на перший погляд, можуть бути віднесені до двох або більше товарних позицій, повинні класифікуватися згідно з принципами правила 3.

Виходячи з вищевикладеного, Правило 2а застосовується в тому випадку, коли необхідно визначити товарний код товару:

1) в якому відсутні певні частини, відсутність яких не лишає товар характеристик готового виробу;

2) який потребує технологічної обробки, для того щоб цей товар був готовим для використання (експлуатації);

3) який знаходиться в розібраному або незібраному стані.

Згідно з першою частиною Правила 2а виріб у некомплектному або незавершеному стані класифікується у товарній позиції, де класифікується відповідний готовий виріб. Тобто перша частина Правила 2а регулює класифікацію некомплектних чи незавершених виробів, зобов'язуючи класифікувати їх як відповідні готові вироби, маючи на увазі, що вони мають основні характеристики готового виробу.

Приклади.

Трактор, у якого відсутня кабіна, класифікується у товарній позиції відповідного готового трактора.

Акумулятор, у якого відсутня кришка, при класифікації вважається готовим акумуляторам.

Легковий автомобіль, на якому не встановлено двигун, вважається готовим автомобілем.

Шафа, на якій не встановлені дверцята, при класифікації вважається готовою шафою.

Диван без ніжок при класифікації вважається готовим виробом (диваном).

Обезводнені фруктові соки класифікуються в товарній позиції 2009 як фруктові соки.

Лазерний принтер або копіювальний апарат, у яких відсутній лоток для подачі паперу, класифікуються у відповідних товарних позиціях для готових виробів.

Поковка колінчатого валу, готова для чистової обробки, класифікується як готовий колінчатий валу товарній позиції 8483-

Спробуємо розглянути застосування Правила 2а на прикладі комп'ютера. Комп'ютер без корпуса має основні характеристики готового виробу і відповідно класифікується в товарній позиції 8471 як пристрій для автоматичної обробки даних. У випадку відсутності центрального процесора (який є важливою частиною комп'ютера) то згідно з Правилом 2а його не можна назвати пристроєм для обробки даних. Якщо ми віднесемо цей комп'ютер (з відсутнім процесором) до товарної позиції 8473 "Частини та приладдя ..." це буде помилкою. В позиції 8473 є субпозиція 847191 "Цифрові блоки для обробки даних, які поставляються окремо або у комплекті з іншими пристроями, які можуть вміщати в одному корпусі один або кілька з наступних пристроїв: запам'ятовуючий пристрій, пристрій вводу та пристрій виводу", де і буде класифікуватися зазначений комп'ютер, оскільки він містить запам'ятовуючий пристрій. У цьому випадку наш товар залишився в тій же товарній позиції. Багато товарних позицій ТН ЗЕД містять широкий спектр товарів, і не слід переходити до іншої позиції, як слід не прочитавши зміст всієї товарної позиції.

В ТН ЗЕД сировина та деякі некомплектні або незавершені в виробництві товари вказані в текстових описах відповідних товарних позицій. У таких випадках Правило 2а не застосовується, так як класифікація здійснюється згідно з Правилом 1.

Приклади:

Вироби товарної позиції 8538.

Заготовки для ґудзиків класифікуються у товарній позиції 9606, в текстовому описі якої зазначено "... заготовки для ґудзиків...".

Заготовки для корків класифікуються у товарній позиції 4502, в текстовому описі якої зазначено "... заготовки для корків...".

Згідно з другою частиною Правила 2а комплектний або готовий виріб, поданий у незібраному або розібраному стані, для цілей класифікації розглядається як готовий виріб. Товари надаються у незібраному або розібраному стані для зручності пакування, транспортування тощо. Згідно з цим Правилом під товарами "у незібраному або розібраному стані" розуміються вироби, компоненти яких повинні збиратись за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) або, наприклад, клепкою, зварюванням. При цьому розуміється, що для зборки цих виробів необхідні лише прості збірні операції (частини та деталі не потребують спеціальної обробки та підгонки).

Приклади:

Дерев'яний збірний будиночок ("підсобка" для робочих) у розібраному стані класифікується в товарній позиції 9406. Але при цьому набір дерев'яних дощок, брусків, планок тощо, необхідний для будівництва подібного будиночка, не може розглядатися як готовий виріб.

Комплект деталей, з якого складається пилосос, класифікується як готовий виріб товарної позиції 8509.

Комплект оброблених дерев'яних деталей, з якого складається кухонний стіл, класифікується як готовий виріб товарної позиції 9403.

Незавершені або некомплектні вироби у розібраному або незібраному стані класифікуються як готові вироби, при умові, що вони мають основні характеристики готового виробу.

Приклади:

Комплект деталей електричного акумулятора, з яких можна зібрати акумулятор без верхньої кришки або без вивідних клем, класифікується як готовий виріб. Оскільки відсутність верхньої кришки або вихідних клем не позбавляє цей виріб (у незібраному стані) основної характеристики готового виробу - акумулятора товарної позиції 8507.

Комплект деталей, з якого складається пилосос але без шнура електроживлення, класифікується як готовий виріб товарної позиції 8509. Оскільки відсутність шнура електроживлення не позбавляє цей виріб (у незібраному стані) основної характеристики готового виробу - пилососа товарної позиції 8509.

Правило 2а стосується виробів, в яких не вистачає якихось деталей чи частин, Правило 2в регулює протилежні випадки: в виробі мається матеріалів більше ніж вказано в тексті відповідної групи. Шкіряна куртка відноситься до товарної позиції 4203. Разом з тим, в шкіряній куртці можуть бути елементи, виготовлені не з шкіри: пластмасові ґудзики, металеві блискавки, шерстяна підшивка, хутряна підстьожка. Правило 2в дозволяє класифікувати такий піджак, так наче він складається лише із шкіри. Правило 2в необхідно лише тоді, коли товарна група призначена для виробів, виготовлених із певного матеріалу. Тому воно не потрібно в тому випадку, коли матеріал, з якого виготовлено виріб, не обговорюється, або коли дозволено використання інших матеріалів. Наприклад, парасолька товарної позиції 6601 може бути виготовлена з будь-яких матеріалів або фетровий капелюх товарної позиції 6503 може мати оздоблення з будь-яких матеріалів (пташине пір'я, пластмаса, мідь тощо).

Правило 2а застосовується лише в тому випадку, коли в текстовому найменуванні товарної позиції присутнє посилання на матеріал або речовину, з якої виготовлено виріб. Згідно з цим правилом, в випадку якщо не існує товарної позиції з текстовим описом, де зазначено найменування виробу, що потребує класифікації, слід виділити основний матеріал, з якого виготовлено виріб, та шукати відповідну товарну позицію, яка включає вироби з такого матеріалу. Вказане Правило розширює будь-яку товарну позицію, яка має відношення до матеріалу або речовини, включаючи до неї суміші або сполучення основного матеріалу або речовини з іншими. Якщо основний матеріал (речовину), з якого виготовлено виріб, неможливо виділити, то Правило 2в при класифікації такого виробу не застосовується.

Разом з тим, в певних випадках, текстовий опис групи або примітка до розділу чи групи виключає присутність будь-яких інших матеріалів. Наприклад, хімічно чистий цукор товарної позиції 2940 та натуральний мед товарної позиції 0409. Суміш зазначених цукру та меду не може бути класифіковано ні в товарній позиції 2940, ні в 0409. В такому випадку застосування Правила 2в неможливо.

В окремих випадках дозволено додавання визначених речовин, в той час як присутність будь-яких інших речовин не допускається. Подібним чином в деяких товарних позиціях дозволено присутність будь-яких матеріалів, за винятком одного визначеного. Наприклад, сталеві гвіздки з мідними головками класифікуються у товарній позиції 7415, а не в 7317.

Готові суміші, які описані в Примітках до розділів або груп або в текстових найменуваннях товарних позицій, класифікуються згідно з вимогами Правила 1.

Якщо добавка іншого матеріалу (речовини) змінює характер виробу настільки, що він перестає відповідати текстовому найменуванню товарної позиції (Правило 1), застосування Правила 2в не можливо і класифікація виробу здійснюється згідно з Правилом 3.

Приклади:

Апельсиновий чай, який складається з чорного чаю (99 %) та апельсинової кожухи (1 %), класифікується у товарній позиції 0902.

Чавунна сковорода з дерев'яною ручкою класифікується у товарній позиції 7323.

Дерев'яна вішалка з металевими гачками для одягу класифікується у товарній позиції 9403-

Правило 3

У разі, кали згідно з Правилом 26 або з будь-яких інших причин е можливість відмести товари до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів здійснюється наступним чином:

а) Перевага віддається тій товарній позиції, яка містить найбільш конкретний опис товару порівняно з товарними позиціями з більш загальними описами. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів або речовин, які входять до складу сумішей або багатокомпонентних виробів, або тільки до окремих елементів товарів, представлених у наборі для роздрібного продажу, то ці товарні позиції повинні розглядатися як рівні по відношенню до цих виробів, навіть якщо одна з них і містить більш детальний або повний чи точний опис виробу.

б) Суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або виготовлені з різних компонентів, та товари, представлені у наборах для роздрібного продажу, які не можуть класифікуватися згідно з Правилам За, класифікуються по тим матеріалам або складовим частинам, які визначають їх основні ознаки, якщо такий принцип можна застосувати.

в) Товари, які не можуть бути класифіковані згідно з положеннями Правил За та 36, класифікуються в останній (яка має найбільший порядковий номер) з тих, що розглядаються товарних позицій.

Текст Правила 3 у виданні ГС англійською мовою викладено наступним чином:

When by application of rule 2 (Ь) or for any other reason, goods areprima facie ctassifiabte under two or more headings, classification shall he fected as follows:

(a) the heading which provides the most specific description shall he preferred to headings providing a more general description. However, when two or more headings each refer to part only of the materials or substances contained in mixed or composite goods or to part only of the items in a set put up for retail sale, those headings are to he regarded as equally specific in relation to those goods, even if one of them gives a more complete or precise description of the goods;

(b) mixtures, composite goods consisting of different materials or made up of different components, and goods put up in sets for retail sale, which cannot he classified by reference to 3 (a), shall he classified as if they consisted of the material or component which gives them their essential character in so far as this criterion is applicable;

(c) when goods cannot he classified by reference to 3 (a) or (b), they shall be classified under the heading which occurs last in numerical order among those which equally merit consideration.

Пояснення до Правила 2 наведені в " Explanatory notes " - поясненнях до ГС:

Це Правило передбачає три методи класифікації товарів, які на перший погляд (prima facie), можуть бути віднесені до двох або більше товарних позицій, або згідно з умовами Правила 2б, або згідно з іншою умовою. Ці методи застосовуються у тій послідовності, в якій вони приведені у цьому Правилі. Таким чином, Правило 3 б застосовується тільки в тому випадку, коли Правило За не підходить для класифікації. Коли Правила За та 3б не підходять, то застосовується Правило 3в. Відповідно, послідовність застосування методів класифікації (використовуючи ключові слова) наступна: а) точний опис товару; б) відмітна ознака; в) товарна позиція, яка займає останнє місце у порядку зростання кодів.

II. Це Правило може бути застосоване лише при умові, що в текстовому описі товарних позицій або в примітках до розділів чи груп не обумовлено інше. Наприклад, згідно з приміткою 46 до Групи 97 товари, які підходять згідно з описом, як до товарних позицій 9701 - 9705, так і до позиції 97 Об, класифікуються в одній з попередніх позицій. Ці товари повинні класифікуватися згідно з приміткою 46 до Групи 97, а не згідно з зазначеним правилом.

Правило За

III. Перший метод класифікації наводиться у Правилі 3 а, згідно з яким перевагу має товарна позиція, в якій наведено більш точний опис товару, а не товарна позиція, в якій наведено більш загальний опис.

IV. Недоцільно встановлювати жорсткі правила, згідно з якими можна визначити, чи дає одна товарна позиція більш точний опис товару, але в цілому слід відмітити, що:

а) товар більш точно характеризується його найменуванням, ніж найменуванням групи товарів (наприклад, електробритви та машинки для підстригання волосся з автономним електродвигуном включені до товарної позиції 8510, а не до товарної позиції 8508 як ручні електромеханічні інструменти або в товарну позицію 8509 як електромеханічні побутові прилади з автономним електродвигуном).

б) якщо товари відповідають опису, який більш чітко ідентифікує їх, то цей опис є більш точним, ніж той, при якому ідентифікація менш повна. Прикладами останньої категорії товарів є:

1) текстильні килимки для салону слід класифікувати не як приладдя автомобілю товарної позиції 8708, ay товарній позиції5703, де вони більш точно описані як килими;

2) не обрамлене в раму безосколкове скло, зміцнене або багатошарове, певної форми для використання у літаках повинно класифікуватись не у товарній позиції 8803, як частина виробів товарної позиції 8801 або 8802, a y товарній позиції 7007, де воно більш точно описане як безосколкове скло.

V. Але якщо у двох або більше товарних позиціях зазначається тільки частина матеріалів або речовин, які входять до складу сумішей або багатокомпонентних виробів, або тільки частина виробів у наборі для роздрібного продажу, то ці товарні позиції слід розглядати як однаково точні описи цих товарів, навіть якщо одна з них дає більш повний та точний опис, ніж інші. В таких випадках класифікація товарів повинна здійснюватись згідно з Правилом 36або 3в.

Правило 5б

VI. Другий метод стосується:

і) сумішей;

іі) багатокомпонентних товарів, які складаються з різних матеріалів;

ііі) багатокомпонентних товарів, які складаються зрізних компонентів;

iv) товарів, які входять до наборів для роздрібного продажу. Він використовується тільки в тому випадку, якщо правило За не застосовується.

VII. В усіх цих випадках товари повинні класифікуватись так, якби вони складались лише з компоненту, який надає їм основну відмінкову ознаку в тій мірі, в якій може застосовуватися цей критерій.

VIII. Основна відмінкова ознака (критерій) може визначатись різноманітними факторами в залежності від виду товару. Він може, наприклад, визначатися природою матеріалу або компоненту, його об'ємом, кількістю, масою, вартістю або роллю, яку грає цей матеріал або компонент при використанні товару.

ІХ. При застосуванні цього Правила до багатокомпонентних товарів, виготовлених з різноманітних компонентів, слід враховувати не тільки ті товари, в яких ці компоненти поєднані один з одним, утворюючи єдине ціле, але і товари з роздільними компонентами, при умові, що ці компоненти прилаштовані один до одного, доповнюють один одного та взяті разом утворюють єдине ціле, що звичайно не дозволяє виставляти їх на продажу вигляді окремих частин.

Прикладами останньої категорії товарів є:

1) попільниці, які складаються з підставки, яка включає змінну чашу для попелу;

2) стелажі для домашнього зберігання спецій, які складаються із спеціальної рами (звичайно дерев'яної) та відповідної кількості пустих ємностей для спецій відповідної форми та розміру.

Компоненти таких багатокомпонентних товарів, як правило, упаковані у загальну упаковку.

X. При застосуванні цього Правила термін "товари, які входять до набору роздрібної торгівлі" стосується товарів, які:

а) складаються не менше ніж з двох різних виробів, які на перший погляд  (prima facie) класифікуються у різних товарних позиціях. З цієї причини, наприклад, шість виделок для фандью не можуть розглядатися як набір з точки зору застосування цього Правила;

б) складаються з компонентів, зібраних разом з метою задовольнити конкретну потребу або виконати певну роботу; та

в) укладені таким чином, що не потребують перепакування при продажу споживачу (наприклад, в коробках чи ящиках).

Під цим терміном, відповідно, розуміються набори, які складаються, наприклад, із різноманітних харчових продуктів, призначених для використання разом при приготуванні готової для вживання страви.

Приклади наборів, які можуть класифікуватися згідно з Правилом 36:

1 а. Набори, які складаються із сандвіча з м'ясом, з сиром або без нього у здобній булочці (товарна позиція 1602), спаковані з картопляними чіпсами (смаженими у фритюрі) (товарна позиція 2004): класифікуються у товарній позиції 1602.

1 б. Набори, компоненти яких призначені для сумісного використання при приготуванні cnafemi, які містять пакет сирих спагеті (товарна позиція 1902), тертого сиру (товарна позиція 0406) та маленьку консервну баночку томатного соусу (товарна позиція 2103), спаковані у картонну коробку: класифікуються у товарній позиції 1902.

Однак, Правило не поширюється на набори продуктів, які спаковані разом та складаються, наприклад, з:

- банки креветок (товарна позиція 1605), банки гусячої печінки (товарна позиція 1602), банки сиру (товарна позиція 0406), банки бекону в скибках (товарна позиція 1602) та банки ковбасок (товарна позиція 1601); або

- пляшки алкогольного напою товарної позиції 2208 та пляшки вина товарної позиції 2204.

В випадку цих двох прикладів, а також у подібних їм продовольчих наборів кожний продукт слід класифікувати окремо у відповідній йому товарній позиції.

2. Набори для перукаря, які складаються з електричної машинки для стрижки (товарна позиція 8510), гребінця (товарна позиція 9615), пари ножиць (товарна позиція 8213), щітки (товарна позиція 9603) та рушника з тканини (товарна позиція 6302), укладені у шкіряний чохол (товарна позиція 4202): класифікуються у товарній позиції 8510.

3. Креслярські набори, які складаються з лінійки (товарна позиція 9017), дискового калькулятора (товарна позиція 9017), транспортира (товарна позиція 9017), олівця (товарна позиція 9609) та пристрою для заточування олівців (товарна позиція 8214), укладених в пластиковий пенал (товарна позиція 4202): класифікуються у товарній позиції 9017-

У випадку зазначених вище наборів класифікація проводиться по одному або кільком разом взятим компонентам, які можуть розглядатися як такі, що надають набору в цілому відмінкову ознаку.

XI. Дане Правило не застосовується до товарів, які складаються з окремо упакованих складових частин, поданих разом, необов'язково в одній загальній упаковці, в певному кількісному співвідношенні для промислового виробництва, наприклад, напоїв.

Правило 3б

XII. Коли товари неможливо класифікувати згідно з Правилом За або 3б, їх необхідно класифікувати у товарній позиції, яка є останньому порядку зростання кодів серед тих, які в рівній мірі придатні для розгляду при класифікації цих товарів.

У вступній частині Правила 3 йдеться про ціль його застосування: регулювання випадків, коли апріорі товари можна помістити у дві або більше товарні позиції. Типовим у цьому випадку буде застосування Правила 2б. Слід, однак, пам'ятати, що згідно з Правилом 1 текстове найменування товарної позиції, а також примітки до розділів та груп первинні по відношенню до Правил 2-6. Таким чином, якщо примітка 10 до групи 44 говорить що шафа виготовлена з дерева, не охоплюється групою 44 (у цій групі класифікація виробів здійснюється по матеріалу), то у нас залишається лише одна товарна позиція у групі 94 (де класифікація товарів здійснюється по функціональному призначенню). У цьому випадку не має необхідності у Правилі 3, так як класифікація здійснюється з застосуванням Правила 1.

Правило 3 приходить нам на допомогу, коли, після вивчення текстового опису товарної позиції та відповідних приміток до розділів та груп, необхідно зробити вибір між двома чи більше товарними позиціями, які, як нам здається, підходять для включення у них продукту чи виробу. Правило 3 не може допомогти у тому випадку, коли декларант неясно уявляє собі склад або призначення виробу. Наприклад необхідно класифікувати магнітну стрічку, і невідомо, чиста вона чи містить запис музики або інформації. У випадку чистої стрічки відповідає товарна позиція 8523, а у випадку записаної - 8524. Оскільки текстове найменування цих товарних позицій взаємно виключають одна одну, то Правило 3 у цьому випадку неможливо застосувати. Декларанту необхідно з'ясувати певні характеристики виробу і лише після цього класифікувати його. Якщо з'ясовується, що стрічка чиста (не записана), але після митного оформлення буде використана для запису інформації, вона повинна бути класифікована як чиста. Визначальним моментом для класифікації виробу (продукту) є той стан, в якому він подається до митного оформлення. Таким же чином, у випадку експорту свіжого свинячого м'яса (товарна позиція 0203), але з'ясовується, що це м'ясо не придатне для вживання людиною на момент митного оформлення, його вже не можна класифікувати як свіже м'ясо, і воно потрапляє до товарної позиції 0511, у якій класифікуються інші продукти тваринного походження, непридатні для вживання людиною. У цьому випадку також необхідна інформація стосовно придатності цього м'яса для вживання людиною, а застосування Правила 3 не вирішує проблеми класифікації цього м'яса.

Класифікація визначається згідно з об'єктивними характеристиками продукту (виробу), і тільки у випадку, коли такі характеристики не дозволяють зробити однозначний вибір товарної позиції, застосовується Правило 3. Знаходячись у сфері діяльності правила 3, необхідно дотримуватись визначеного порядку, тобто, спочатку застосовується Правило За; якщо воно не застосовується, застосовується Правило 36, і тільки якщо після цього проблема не вирішується, застосовується Правило Зс.

Правило За

Перше, що необхідно зробити у випадку конфлікту між двома або більше товарними позиціями, це спробувати знайти саму характерну для цього продукту (виробу) групу, наприклад, опис продукту, який робить більшим акцент на матеріал, ступінь обробки, функцію, зовнішній вигляд тощо, а не товарну позицію, яка дає більш загальний опис цього продукту. Звичайно, це не застосовується до "кошикових" товарних позицій (з тестовим описом "інші"), які застосовуються тільки тоді, коли виріб не охоплено попередньою товарною позицією. У таких випадках умови товарної групи визначають класифікацію, і немає необхідності у застосуванні Правила За.

Виходячи з структури ТН ЗЕД, у якій існують угруповання (розділи, групи, товарні позиції), орієнтовані на матеріали, з яких виготовлено товар, та угруповання орієнтовані на функції, які товар виконує, ускладнення може виникати при визначенні між:

- позиціями, до яких товари включені, виходячи з якого матеріалу ці товари виготовлено;

- позиціями, до яких товари включені, виходячи з функцій, для яких призначено ці товари;

- позицією, орієнтованою на матеріал, та позицією, орієнтованою на функцію товару.

У випадку товарних позицій, орієнтованих на матеріал, протиріччя обгрунтоване тим, що у текстовому описі однієї позиції присутній опис лише частини матеріалів, з яких виготовлено продукт (виріб). Правило 26 допомагає розглядати продукт, як такий що виготовлений з матеріалів, зазначених у текстовому описі позиції. При застосуванні Правила За у цьому випадку, тобто класифікації виробу у найбільш специфічній позиції, виникне небажаний результат, як у наступному прикладі. Транспортерна стрічка виготовлена з пластмаси (бо % від загального об'єму та вартості виробу) та гуми (40 % від загального об'єму та вартості виробу). Підходящі позиції (на перший погляд) для цієї стрічки наступні:

3926 - вироби з пластмас інші;

4010 - стрічки транспортерні,... з гуми.

Позиція 4010 безумовно більш специфічна, так як її текстовий опис вказує призначення стрічки та частину матеріалу, з якого її виготовлено. Але такий класифікаційний підхід не приймає до уваги той факт, що вміст та вартість пластмаси більші ніж у резини. Тому згідно з вимогами, викладеними у другому реченні Правила За, не можна надавати перевагу тій товарній позиції, яка містить у текстовому описі більш детальний опис товару, у випадку коли ця позиція описує лише частину матеріалу, з якого виготовлено товар. Тому у випадку з зазначеною стрічкою слід застосовувати Правило 36, згідно з яким ця стрічка класифікується по матеріалу (пластмасі, виходячи з її об'єму та вартості), який надає цьому виробу його основний характер. У випадку неможливості застосування Правила 36 застосовується Правило Зв.

У випадку коли постає необхідність вибору між двома товарними позиціями, орієнтованими на функції товарів, вимоги, викладені у другому реченні Правила За, не застосовуються. Наприклад, при класифікації тканого килимка, призначеного для використання тільки у легкових автомобілях, потрібно визначитись між двох позицій: 5703, де класифікуються килимки, та 8708, де класифікується приладдя для легкових автомобілів. У цьому випадку перевагу має товарна позиція 5703. Таким же чином, при класифікації нових автомобільних пневматичних гумових шин більшу вагу має позиція 4011 "Шини пневматичні гумові нові", а не позиція 8708 "Частини та обладнання автомобілів...". А при класифікації пасажирських сидінь для літаків перевагу має позиція 9401 "Меблі для сидіння ...", а не позиція 8803 "Частини літальних апаратів ...".

Якщо виріб має дві функції і кожна з них описана в певній позиції, необхідно визначити, яка функція є визначальною. Наприклад декоративний керамічний вазон для хатніх рослин може, на перший погляд, відноситись і до позиції 6912, як побутове приладдя з кераміки, і до позиції 6913, як прикраса з кераміки. Дивлячись по тому, що розглядається як головна функція, ми відносимо цей виріб до відповідної позиції. Якщо обидві функції рівноцінні, то Правило За не спрацьовує, і постає необхідність у застосуванні Правила 36 та Зв. Оскільки Правило 36 не стосується випадків з рівнозначними функціями, то згідно з Правилом Зв зазначений вазон класифікується в товарній позиції з більшим порядковим номером - 6913.

Можлива також необхідність вибору між позицією, в якій описано матеріал, з якого виготовлено виріб, та позицією, в якій описано функцію цього виробу. Як правило, позиції з описом функції мають більшу перевагу при класифікації товарів ніж групи, в яких описано матеріал (з якого виготовлено товар). Так міліцейський гумовий кийок по своїй визначальній функції відноситься до позиції 9304 "Зброя інша (наприклад,... кийки) ...", а по матеріалу до позиції 4017 "... вироби з твердої гуми".

Однак, якщо в текстовому описі крім матеріалу зазначено також і функцію виробу, як у випадку самоклеючих пластмасових стрічок позиції 3919, то окремий опис функції (тут "самоклеючі") має менше значення ніж матеріал, з якого виготовлено виріб.

Другим випадком, в якому більш вагомою є позиція, яка стосується матеріалу а не функції товару, є класифікація деталей та аксесуарів. Наприклад, опис "безосколкове скло" позиції 7007 є більш вагомим за опис "деталі літаків" позиції 8803.

В цьому плані слід пам'ятати, що згідно з Правилом 1 Основні правила інтерпретації можуть застосовуватись лише тоді, коли ні текстовий опис позиції, ні примітки до розділів та груп, не дозволяють визначитись з вибором товарної позиції. У багатьох випадках рішення можна знайти у примітках до розділів або груп. Примітки 4 та 5 до групи 71 визначають поняття термінів "дорогоцінний метал" та "сплави, які містять дорогоцінні метали", а примітки 1 та 3 до цієї групи визначають співвідношення між групою 71 та іншими групами. Згідно з вимогами цих приміток, ложки, виготовлені з сплаву благородного металу (не менше 2 % ваги виробу) та неблагородного металу, класифікуються у групі 71. Якщо з зазначеного сплаву виготовлено зброю, то вона класифікується у групі 93 (по функції). Примітка 7 до розділу 84 регулює класифікацію пристроїв багатоцільового призначення по їх головній функції або відносить такі пристрої до "кошикової" позиції 8479, при умові, що головна функція такого пристрою не описана в явному вигляді в текстових описах попередніх позицій. Примітка 4а до групи 97 обумовлює, що вироби, які можуть бути віднесені до даної групи, залишаються у цьому розділі у відповідності до їх функції. Картина, виготовлена на дерев'яній дошці, класифікується у позиції 9701, а не у групі 44 (орієнтованій на матеріал), так як вона не є виробом з дерева.

Правило За застосовується лише в тих випадках, коли не існує інших вказівок. Більш того, це правило не може допомогти при класифікації товарів, виготовлених з матеріалів, які відносяться до двох різних позицій, або при класифікації товарів, які виконують дві різні рівноцінні функції, які належать двом різним позиціям.

Правило 3б

Правило 3а не може регулювати ситуацію, коли виріб можна віднести до двох рівнозначних (на перший погляд) позицій. У випадку коли виріб складається з двох матеріалів різних позицій, необхідно керуватися Правилом 3б (друге речення Правила За).

Правило 3б починається з сумішей (перша частина правила), якими є тверді, рідкі чи газові речовини, поєднані таким чином, що складають єдиний продукт. Для того щоб вважатися сумішшю, ці різні речовини повинні відноситись до різних позицій. Тому суміш гороху та квасолі не може бути сумішшю в розумінні правила 3б, оскільки горох і квасоля класифіковані у одній позиції 0708. Однак на рівні субпозиції різниця між ними існує, і тому при визначенні товарної підсубпозиції правило 36 може знадобитись (згідно з вимогами Правила 6). Якщо ми маємо суміш для пивоварного виробництва, яка складається з пшениці (70 %) позиції 1001 та ячменю (30 %) позиції 1003, то її класифікація здійснюється згідно з вимогами Правила 36. Класифікація проводиться по тому продукту, який надає суміші основну визначальну ознаку. В цьому випадку товарна позиція пшениці є визначальною завдяки тому, що пшениця в даній суміші має більшу вагу, пропорцію та вартість.

Приклад:

М'ясний фарш без кісток, призначений для подальшої обробки, який складається з свіжої яловичини (70 %) та свіжої свинини (30 %) (товарна позиція 0201).

Друга частина правила 3б визначає класифікацію складних (багатокомпонентних) виробів, виготовлених з різних матеріалів. Під такими виробами розуміються такі, при виготовлені яких було використано не менше двох твердих матеріалів, що об'єднані з допомогою процесу, який виходить за рамки простого змішування, наприклад склеювання, згвинчування або плетіння.

Приклади:

Робочі рукавиці: пальці та долоні шкіряні, верх з бавовни (товарна позиція 4203);

Лінійка (з розподіленою шкалою) з вмонтованим кварцовим годинникам (на рідких кристалах) (товарна позиція 9017 а не 9105);

Попільниця, верхня частина якої з скла, а нижня з дерева (товарна позиція 7013).

Дерев'яні плечі (вішалка) для одягу зі сталевим гачком не можуть розглядатися як складений або складний виріб, оскільки згідно з вимогами Правила 3 необхідно щоб виріб мав відношення не менш ніж двох позицій. Цей виріб класифікується згідно з Правилом 2б у товарній позиції 4421.

Якщо класифікується виріб, який складається з двох матеріалів, і якщо його можна (на перший погляд) віднести до двох товарних позицій, перевага надається тому матеріалу який надає виробу його основний характер, і виріб класифікується у позиції, відповідній цьому матеріалу.

Третя частина правила 36 визначає класифікацію складних виробів, які складаються з різноманітних компонентів. Це стосується не лише таких виробів, в яких компоненти з'єднані таким чином, що складають єдине ціле, а і товарів з роздільними компонентами, при умові що ці компоненти приладнані один під другий, що вони взаємодоповнюючі і утворюють єдине ціле у такому ступені, що окремо їх продавати неможливо.

Приклад:

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: