Роль факту в публіцистиці.

В якості об'єкта журналістського відображення може бути як сама дійсність, так і соціальні явища і процеси, і людина. Словом, у полі зору журналістів знаходиться різноманітний світ у всіх його проявах. Включаючись в процес пізнання дійсності, журналіст фокусує увагу на суспільно значимі події. У самому акті вибору об'єкта пізнання, у специфіці його сприйняття, різних форм відображення, в оцінці та інтерпретації життєвої ситуації проявляється авторська позиція. Тому, говорячи про співвідношення об'єктивного і суб'єктивного у факті, багато авторів сходяться на тій думці, що зміст факту - це відображення об'єктивного події, що знаходиться поза людської свідомості, а форма, в якій здійснюється це відображення, суб'єктивна.

Для журналістів об'єктивне висвітлення подій означає суворе дотримання фактами. А як же бути з авторськими коментарями, міркуваннями, думками? Якщо в хронікально інформації необхідно обходитися без оціночних суджень, то в аналітичних та художньо-публіцистичних творах факти виступають або в якості ілюстративного матеріалу, або у вигляді опорних аргументів, що підтверджують той чи інший тезу. При цьому журналіст не тільки піддає факти всебічному аналізу, але і дає їм власне трактування та оцінку.

Чи можна в журналістському матеріалі досягти об'єктивного висвітлення події, враховуючи складну природу факту? Для журналістів об'єктивність не означає математичну або наукову точність, а, швидше, таке висвітлення новин, яке виключає емоції і відокремлює факти від думок. Для багатьох об'єктивність означає точне висвітлення фактів і подій у формі неупередженого опису. Останнім часом, однак, теорія об'єктивності стала допускати аналітичне висвітлення подій, яке далеко виходить за рамки неупередженого опису. Прагнучи до об'єктивного висвітлення подій, журналісту потрібно пам'ятати, що не можна підміняти факт власною думкою, оцінкою, трактуванням, інтерпретацією.

Що ж у такому випадку мають на увазі під фактом? Факт у журналістиці можна визначити як достовірне відображення фрагмента реальності, що володіє соціальної репрезентативністю. Саме за допомогою фактів журналісти створюють модель різноманітної дійсності. Для повного та адекватного відображення різних подій, явищ і процесів в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних матеріалах використовуються найрізноманітніші факти: соціальні, історичні, літературні, юридичні, культурологічні та ін Ставлення до фактів як до одиниць знання і викликає до них явне довіру у людей.

Але якою мірою можна вірити тим або іншим фактичним даним, якщо в них уже є присутнім оцінка, відображає не тільки понятійну систему людини, але й особливості його сприйняття? Щоб бути впевненими в репрезентативності фактів, журналістам треба знати, по-перше, з яких джерел вони отримані; по-друге, які цілі переслідували респонденти, які повідомили про ті чи інші факти, по-третє, чітко відрізняти факти науки від повсякденних фактів.

Наукові факти завжди засновані на численних емпіричних спостереженнях, експериментах, дослідах. Вони завжди є підсумком узагальнень, вивіреним абстрактним знанням. При цьому чим вище вимоги до точності та об'єктивності, тим більше число емпіричних спостережень і вимірів і тим необхідніше застосування статистичних методів їх обробки. В аналітичних та публіцистичних творах журналісти охоче звертаються до фактів науки. Особливо часто використовуються матеріали соціологічних досліджень, експертні висновки, статистичні викладки, результати експериментів і ін Подібного роду фактичні дані застосовуються у вигляді ілюстративного матеріалу або в якості основних або додаткових аргументів, надаючи авторським міркувань особливу переконливість.

Використання статистичних даних належить до традиційних методів пред'явлення фактів. Мовою цифр можна змалювати те чи інше явище, розкрити суть проблеми, показати динаміку розвитку події, нарешті, зробити на їх основі висновки.

Дуже часто наукові факти стають предметом публікації. Цікава замітка була опублікована в газеті «Известия»: «Французький археолог Крістіан Шюнесс демонструє цінну знахідку - череп жив сім тисячоліть тому чоловіки, який носить чіткі сліди двох перенесених ним операцій трепанації. Знахідка кам'яного століття вважається переконливим доказом того, що стародавні лікарі мали знанням та вмінням для подібного роду операцій. Фахівці припускають, що пацієнт благополучно переніс хірургічне втручання і помер у 50-річному віці. Череп виявлений при розкопках могильника в Ельзасі ».

Використання наукових фактів у журналістських матеріалах носить самий різнорідний характер: від простої констатації до розгорнутих положень. Точність і достовірність - основні ознаки всіх наукових фактів. Саме тому журналісти так охоче звертаються у своїх публікаціях до подібного роду відомостей.

Поряд з науковими фактами журналісти охоче використовують в своїх матеріалах так звані повсякденні факти, які, представляють собою результат сприйняття людиною навколишньої дійсності, сприйняття безпосереднього, конкретно-чуттєвого, запам'ятовується в єдності емоційної реакції і логічного усвідомлення того, що сталося. Якщо визнати буденна свідомість " колискою" суспільної свідомості, то можна говорити про повсякденній факт як про первинному змістовному елементі, що володіє достовірністю безпосереднього спостереження, що відбиває у свідомості людини " дискретний шматок дійсності". Подібного роду факти використовують тоді, коли необхідно розповісти про безпосередньому досвіді людей, про їх емоційних реакціях на ті чи інші події і т.п. Цінність повсякденних фактів полягає в тому, що за ними можна побачити реалії соціального життя людей.

В основі буденного факту лежать не тільки якісь моменти дійсності, а й реальні вчинки людей, які можуть стати предметом журналістського відображення. Головна особливість повсякденних фактів - в їх життєподібності. На відміну від фактів науки вони носять синкретично характер і в силу цього не здатні розкрити суть того чи іншого явища. Звернення журналістів до подібного роду фактами може бути обумовлено наступними причинами: по-перше, з їх допомогою можна відтворити звичний і впізнаваний читачами фон того чи іншого фрагмента дійсності, по-друге, виявити мотиви поведінки людей, по-третє, підкреслити ті чи інші сторони події.

Призначення фактів у журналістському творі багатофункціональне: вони можуть стати основою інформаційного повідомлення; можуть виступати в якості аргументів і науково обгрунтованих доказів.

Розгортання факту в жанрову структуру твору завжди обумовлено завданнями, що стоять перед журналістами. В одному випадку необхідно повідомити про факт, в іншому - дати подробиці про подію, в третьому - розібратися в причинах виникнення тієї чи іншої проблеми, у четвертому - створити документальний образ сучасника і ін У залежності від цілей повідомлення журналісти використовують різні способи подачі, розкриття, зображення і тлумачення фактів. Крім того, позиціонування фактів у різних жанрах журналістики (інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних) має свої особливості.

⇐ Предыдущая9101112131415161718Следующая ⇒

Поделиться: