Галузеві норми редагування навчальної літератури.

Незважаючи на специфіку різних видів навч. видань, практика видавничої справи виробила загальну методику роботи редактора над підготовкою їх до друку. Вона полягає в такому: 1. структурування змістової частини; 2. забезпечення належного навчально-методичного рівня тексту; 3. забезпечення взаємозв’язку текстового та ілюстративного матеріалу.=1. Структурування змістової частиниРоботу редактора над структурою підручника можна розділити на два етапи: 1. загальне ознайомлення з оригіналом та зіставлення його із затвердженою навч. програмою з цього предмета.Зміст і побудова підручника мають відповідати змісту програми.Якщо не всі розділи чи теми програми належно представлені в поданому оригіналі, його варто повернути на доопрацювання.2. відпрацювання такої структури видання, яка відповідала б типовій схемі для підручника: зміст, вступ (або передмова), основний текст, інформаційно-пошуковий текст.

Зміст. На відміну від радянської практики видававничої справи, зміст у навчальному виданні доцільно розміщувати на його початку, відразу після звороту титул сторінки. Заголовки змісту мають точно відтворювати ті ж замальовки, що подані в тексті. Не вносять до змісту лише заголовки, набрані в підбір тексту. Заголовки змісту не можна редагувати, скорочувати чи подавати в абревіатурі, якщо це не зроблено в основному тексті.Вступ або передмова є обов’язковим елементом видання. Тут зазначаються його актуальність, місце курсу серед інших дисциплін; формулюються завдання, які ставляться перед тими, хто вивчатиме предмет.Основний текст. Робота редактора з цим текстом полягає у чіткому і рівномірному розподілі його структурних елементів згідно з обраною автором системою рубрикації.Наприклад, така рубрикація: розділ, параграф, «ліхтарик».Якщо головний структурний елемент підручника – розділ, то він має охоплювати завершений об’єкт вивчення.Відпрацювавши перший розділ, редактор має витримати таке підпорядкування тексту (і приблизно однакове за обсягом) і в наступних розділах.Існують класичний і сучасний варіанти оформлення тексту. Класичний: Інформаційно пошуковий текст.Йдеться про добре продуману систему покажчиків і додатків. Бажаними є іменний, предметний, географічний покажчики, глосарій, список умовних скорочень.Ці структурні компоненти створюються після останньої верстки, бо вони «прив’язуються» до конкретних сторінок. Будь-які зміни в тексті підручника після завершення формування покажчиків (скорочення, додавання, уривки, що призводить до міни нумерації сторінок) становлять загрозу їх правдивості. =2.Забезпечення належного навчального-методичного рівня тексту. Визначенням переліку контрольних запитань і завдань має завершуватися кожна тема (розділ) навчального видання. Пошук відповідей на поставлені запитання чи виконання завдань спонукає учня (студента) до виділення головного в темі, вироблення звички самоконтролю. Треба: чому як, назвіть характерні тенденції, дайте порівняльну характеристику.=3. Забезпечення взаємозв’язку текстового й ілюстративного матеріалу. В навчальних виданнях найбільш поширеними є такі види ілюстрацій: репродукції, малюнки, фотографії, карти, діаграми, схеми, таблиці, рисунки, графіки. Функції ілюстрацій: 1. наочна, 2. доповнювальна,

3. поглиблювальна, 4. пояснювальна, 5. виховна, 6. естетична. Критерії відбору ілюстративного матеріалу: 1) залежно від адресного призначення: - в підручниках для початкових і частково середніх класів: образні малюнки, кольорові зображення предметів.- у підручниках з літератури й історії: портрети авторів і героїв, репродукції відомих художників.- у вузівських підручниках: схеми, таблиці, графіки.Важливо, щоб ілюстрації були максимально «прив’язані» до тексту. Ця вимога є абсолютною для шкільних підручників. Для вузівських підручників вимога є бажаною. Іноді різноформатні ілюстрації вміщують у кінці підручника.

4. Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. знаків).

⇐ Предыдущая18192021222324252627Следующая ⇒

Поделиться: