З безпеки життєдіяльності

Стр 1 из 6Следующая ⇒

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник УКР ГУМВС

України в Одеській області

полковник міліції

А.Ю. Пінігін

__.10.2012

П Л А Н - К О Н С П Е К Т

З безпеки життєдіяльності

для проведення занять з особовим складом підрозділів карного розшуку ГУМВС України в Одеській області

Тема №5 з.1, з.2: Радіаційно небезпечні об’єкти. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю. Поняття та проведення дезактивації. Часткова та повна спеціальна обробка. Режими радіаційного захисту.

Дата проведення: 01.12.12

15.12.12

Одеса – 2012

МЕТА ЗАНЯТТЯ:	ознайомити слухачів з радіаційно небезпечними об'єктами, радіоактивними речовинами та їх вимірюванням.
Кількість годин:	- 2 години.
Місце проведення:	- учбовий клас.
Вид заняття:	- класно-групове, практичне.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Закон України “Про Цивільну оборону України”.
2. Закон України „Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”

УЧБОВІ ПИТАННЯ:

І частина заняття.

1. Вступ.

2. Основні чинники радіаційної небезпеки в Україні.

3. Характер радіоактивного забруднення місцевості у разі виникнення аварії на АЕС.

4. Методика оцінки радіаційної обстановки.

ІІ частина заняття.

1. Вступ.

2. Прилади радіаційної розвідки.

3. Прилади дозиметричного контролю.

4. Правила поведінки і дії в зоні радіоактивного забруднення (зараження).

І частина заняття.

Вступ.

Серед потенційно-небезпечних об'єктів особливе місце займають радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО). Вони становлять особливу небезпеку для людей і навколишнього середовища і вимагають дотримання специфічних заходів попередження і захисту. У зв'язку з тим, що небезпека прихована від органів чуття людини, потрібно при усіх видах робіт на радіаційно небезпечному об'єкті, звертати на це особливу увагу, щоб не допустити ураження (зараження) людей через їхню несвідомість і недостатню захищеність. До типових РНО відносяться атомні електростанції (АЕС), підприємства з виготовлення та переробці ядерного палива і поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами, ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та інше.

Методика оцінки радіаційної обстановки.

Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв'язування формалізованих задач, які дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань при всіх видах їх дій та оптимізувати режим роботи формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємств.

Укладаючи прогноз вірогідної обстановки, вирішують кілька завдань:

- визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об’єкту;

- визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту (схему);

- визначення доз опромінення, що може одержати людина на зараженій території;

- визначення санітарних втрат при радіаційній аварії;

- визначення тривалості перебування на забрудненій території.

Вихідними даними для проведення такого прогнозу є:

- тип і потужність ядерного реактору (РБМК-1000, ВВЕР-1000);

- кількість аварійних ядерних реакторів;

- частка викинутих радіоактивних речовин (РР) %;

- координати РНО;

- астрономічний час аварії – Т ав;

- метеоумови;

- відстань від об’єкту до аварійного реактору (км);

- час початку роботи робітників та службовців об’єкту – Т поч;

- тривалість дій (роботи) – Т роб;

- коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання – К посл.

ІІ частина заняття.

1. Вступ.

Основними завданнями в цивільної обороні є виявлення і оцінка ступеня небезпечності іонізуючих випромінювань для населення і невоєнізованих формувань ЦО з метою забезпечення їх дій у різних умовах радіаційної обстановки.

Для цього: виявляють і вимірюють потужність експозиційної дози випромінювання для забезпечення життєдіяльності населення і успішного проведення рятувальних та невідкладних робіт в осередках ураження, активності речовин, щільність потоку іонізуючих випромінювань, поверхневу активність різних об'єктів для визначення необхідності і повноти проведення дезактивації й санітарної обробки, а також визначення норм споживання забруднених продуктів харчування; експозиційну і поглинуту дози опромінення з метою визначення життєдіяльності і працездатності населення; ступінь радіоактивними речовинами продуктів харчування, врожаю, кормів і води.

Рис. 15.10. Радиометр-рентгенометр ДП 5А-

1- измерительный пульт, 2 - кнопка сброса показаний, 3- ручка РЕЖИМ регулятора режима работы, 4- микроамперметр, 5- защитная пластина, 6- тумблер подсвета шкалы, 7- переключатель поддиапазонов, 8- зонд, 9, 10- выступы, 11- поворотный экран, 12- ручка зонда; 13- футляр; 14- окно футляра; 15- пробка корректора

Чтобы подготовить прибор к работе, необходимо следующее: ручку 3 РЕЖИМ повернуть влево до упора и подключить источник питания; подставить переключатель 7 поддиапазонов в положение РЕЖ. и, вращая ручку 3 вправо, установить стрелку прибора на метку шкалы. Если стрелка прибора отклоняется недостаточно, следует проверить годность источников питания и надежность их подключения. Затем проверяется работоспособность прибора на II—VI поддиапазонах с помощью радиоактивного препарата, укрепленного на крышке футляра 13, для чего необходимо: открыть радиоактивный препарат, вращая защитную пластину 5 вокруг оси, повернуть экран 11 зонда в положение Б; установить зонд опорными выступами 9 и 10 на крышку футляра так, чтобы источник находился напротив окна 11; подключить телефон; последовательно переключая поддиапазоны, следить за щелчками в телефоне и за отклонением стрелки измерительного прибора.

При нормальной работе прибора щелчки в телефоне слышны на всех поддиапазонах, а стрелка измерительного прибора зашкаливает на поддиапазонах VI и V и отклоняется па поддиапазоне IV.

При измерении уровней радиации на местности экран 11 зонда устанавливается в положение Г, зонд убирается в нижний отсек футляра прибора. Пульт располагается на высоте 70—100 см от поверхности земли. На поддиапазоне 1 мощность дозы регистрируется в месте нахождения пульта, показания снимаются по нижней шкале измерительного прибора. На поддиапазонах II- VI прибор регистрирует мощность дозы у-излучения в месте расположения зонда, отсчет показаний снимается по верхней шкале и умножается на коэффициент, соответствующий переключателю поддиапазона.

При измерении степени заражения предметов экран 11 зонда устанавливается в положение Г, зонд удерживается на расстоянии 2-3 см от обследуемой поверхности; переключатель 7 поддиапазонов последовательно переводится в положения Х0, 1 Х1, Х10, Х 100 и Х1000 до получения отклонения стрелки измерительного прибора в пределах шкалы. Отсчет показаний снимается по верхней шкале и умножается на коэффициент, соответствующий переключателю поддиапазона.

На вооружении подразделений могут состоять также радиометры ранних образцов, в частности р-у-радиоме1ры ДП-12 и ДП-11Б.

Приборы химической разведки

Приборы химической разведки позволяют определить тип отравляющих веществ в воздухе, на местности, технике, снаряжении и других предметах.

Рис. 15.11. Войсковой прибор химической разведки ВПХР.

/- ручной насос; 2- насадка к насосу; 3- защитные колпачки; 4- противодымные фильтры; 5- патроны; 6- электрический фонарь; 7- грелка; 8- штырь; 9- лопатка; 10- кассеты с индикаторными трубками

Общие положения

Обеспечение безопасности и защиты личного состава при действиях в районах разрушений, затопления и зонах заражения достигается: непрерывным ведением радиационной, химической и бактериологической (биологической) разведки; своевременным и умелым использованием средств индивидуальной и коллективной защиты, защитных свойств боевой техники, транспорта и местности, противорадиационных препаратов, антидотов, средств экстренной медицинской помощи, инженерных сооружений, выбором наиболее целесообразных способов преодоления зон заражения, затопления и пожаров; строгим соблюдением установленных правил поведения личного состава на зараженной местности. Перечень и содержание указанных мероприятий в каждом конкретном случае определяются условиями обстановки.

При заблаговременной подготовке подразделения к действиям или преодолению разведанных районов заражения должны быть определены меры по обеспечению защиты личного состава, допустимые сроки действия в зонах заражения и режим поведения личного состава с учетом защитных свойств техники, инженерных сооружений и местности.

Когда зоны заражения создаются противником внезапно или подразделение заблаговременно недостаточно подготовлено к защите, обеспечение мер безопасности должно включать в первую очередь разведку зон заражения и вывод личного состава в кратчайшие сроки в незараженный район.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник УКР ГУМВС

України в Одеській області

полковник міліції

А.Ю. Пінігін

__.10.2012

П Л А Н - К О Н С П Е К Т

з безпеки життєдіяльності

для проведення занять з особовим складом підрозділів карного розшуку ГУМВС України в Одеській області

Дата проведення: 01.12.12

15.12.12

Одеса – 2012

МЕТА ЗАНЯТТЯ:	ознайомити слухачів з радіаційно небезпечними об'єктами, радіоактивними речовинами та їх вимірюванням.
Кількість годин:	- 2 години.
Місце проведення:	- учбовий клас.
Вид заняття:	- класно-групове, практичне.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Закон України “Про Цивільну оборону України”.
2. Закон України „Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”

УЧБОВІ ПИТАННЯ:

І частина заняття.

1. Вступ.

2. Основні чинники радіаційної небезпеки в Україні.

3. Характер радіоактивного забруднення місцевості у разі виникнення аварії на АЕС.

4. Методика оцінки радіаційної обстановки.

ІІ частина заняття.

1. Вступ.

2. Прилади радіаційної розвідки.

3. Прилади дозиметричного контролю.

4. Правила поведінки і дії в зоні радіоактивного забруднення (зараження).

І частина заняття.

Вступ.

12 3 4 5 6 Следующая ⇒