Екологічне мислення в дизайні

Екологічне мислення людей різних професій повинно реалізовувати на практиці концепцію сталого розвитку людства, яка має на меті гармонізацію економічних потреб суспільства з екологічними можливостями природи. У цьому контексті дизайн як проектна діяльність, що спрямована на творення змін у предметному оточенні людини, не повинна дотворитися до того, щоб завдати людству лиха.

А не завдати лиха зараз досить складно, адже будь-які дії щодо продукування нових штучних предметів для населення, кількість якого на Землі невпинно збільшується, потребують використання природних ресурсів, кількість яких невпинно зменшується. До того ж творення нових штучних предметів містить у собі проблему знищення цих предметів потім, коли вони відслужать своє. Знищення ж заподіюватиме більше чи мен­ше, але все одно забруднення навколишнього середовища.

Окрім цього, художня сутність, естетичний зміст дизайнерських творів має йти на користь нації, для якої вони творяться. А тут теж постають проблеми знаходження такої художньої сутності, котра є корисною і поживною саме цій нації, а не якійсь іншій. Мистецький рівень образотворення дизайн-продукту має бути високий настільки, наскільки це є достатнім для надійної охорони від проникнення у суспільство зразків шкідливої культури, котрі зовні виглядають яскравими і привабливими в очах середньо-статистичного, не дуже освіченого художньо громадянина, Насправді ж, у глибині своїй вони несуть цьому ж самому громадянинові дискомфорт, причину якого він не усвідом­лює. А причина пов'язана із перекручуванням його менталітету — тобто ті художні форми несуть більше шкоди, ніж користі, незважаючи на їх яскравість. Так відбувається нині з проникненням до Європи не кращих зразків американської культури, які мають бути призначені для вжитку європейськими людьми. А для чого?

З цього приводу одним з інтегрованих прикладів є примітивні в більшості випадків зразки американського кінематографу, котрі люди України мусять наразі вживати. Цей приклад вбирає в себе багато чого, у тому числі й пов'язаного з дизайнерськими проблемами. Він показує дуже крикливі, без усякої на те причини, зразки графічного дизайну, які дивляться на нас з екрану. Це, наприклад, строкаті, якимось піднесенням і пафосом оповиті пакування — а насправді то просто обгортка буденного рулону туалет­ного паперу. Це в цілому весь стиль життя, який репрезентується на екрані, де мало не щохвилини герої фільмів прохають одне одного дати шанс заробити гроші. Причому, як виявляється невдовзі, це шанс заробити не в українському розумінні, а там мається на увазі щось інше. Так-от, якщо нам намагатися наслідувати цю своєрідність чужого менталітету, то ми, наслідуючи, ніколи не досягнемо рівня майстерності авторів того явища — численних поколінь емігрантів, які й подалися за океан заради реалізації тих схильностей свого характеру. То краще замість цього знаходити свою гру в сучасних умовах, яка уможливлювала б екологічний захист власної культури. Своя гра, добре знайдена, завжди дає користь.

Отже, екологічне мислення в дизайні — це дуже широке інтелектуальне поле, котре вбирає в себе разом із проблемами суто технічними та технологічними ще й етнокультурні з огляду на екологічний захист власної культури від її перекручування аж до перспективи вимирання.

Так-от, щоб вимирання не сталося ані з технологічних причин, ані в етнокультур­ному відношенні, творитимемо власну екологічно осмислену дизайнерську культуру, використовуючи для цього всі здорові наробки, які продукуються світовою спільнотою в цьому напрямі.

Однією з основних здорових наробок останніх десятиліть є народжений європейсь­кою проектною думкою обережний підхід до проектних дій, котрий наприкінці XX сто­ліття склався у так звану настанову «слабкої» проектності. На відміну від азартного запалу так званої «сильної» проектності, він якраз і передбачає екологічно виважений зразок підходу до творення матеріальних об'єктів.

206

⇐ Предыдущая26272829303132333435Следующая ⇒

Поделиться: