Поняття та ознаки підприємництва.

На відміну від ЦК ГК визначає підприємство самостійним суб'єктом господарювання. Підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Ознаки:

þ належність до основної ланки економіки;

þ безпосереднє здійснення виробничої, науково-дослідницької, торговельної та іншої господарської діяльності - як комерційної, так і некомерційної;

þ можливість функціонування на будь-якій формі власності: державній, комунальній, колективній, приватній;

þ установчий документ - зазвичай статут, якщо інше не встановлено законом (так, для підприємств, що діють у формі повного чи командитного товариства, установчим документом буде засновницький договір; для командитного товариства з 1 повним учасником - меморандум - ч. З ст. 134 ЦК);

þ функціонування на базі відокремленого майна, що знаходить вираз у наявності самостійного балансу та рахунку в банку; це майно може бути закріплено за підприємством на праві власності, праві господарського відання (держанні підприємства, комунальні підприємства, приватні підприємства з найманим керівником, а також підприємства громадських, релігійних, кооперативних організацій, якщо засновник застосував цей правовий титул при закріпленні за підприємством виділеного йому майна), праві оперативного управління (казенні підприємства, а також інші унітарні підприємства, якщо власник для закріплення за останніми майна обирає цей правовий титул), праві користування;

þ наявність господарської правосуб'єктності, и тому числі статусу юридичної особи з одночасною забороною мати у своєму складі інших юридичних осіб; підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів, функціональних структурних підрозділів апарату управління, а також мати філії, представництва, інші підрозділи;

þ індивідуалізація підприємства як самостійного суб'єкта господарювання забезпечується наявністю у нього власного найменування, що відображається в його вихідних документах, печатці; як платник податку підприємство повинно мати ідентифікаційний код;

þ порядок управління підприємством залежить від типу підприємства - унітарного (управління здійснюється одноособовим керівником, що призначається власником майна підприємства) чи корпоративного типу (управління здійснюється (а) за допомогою органів, створених учасниками: збори учасників, виконавчий і контрольний органи, або (б) уповноваженими учасниками - в повному та командитному товариствах);

þ ступінь самостійності підприємства (обсяг його прав та обов'язків) залежить від правового титулу майна підприємства:

· підприємства - власники майна мають максимальний обсяг прав (затверджують свій статут, вирішують усі питання стратегічного плану - щодо реорганізації та ліквідації підприємства, зміни напрямів діяльності, використання майна, в тому числі розподілу прибутку) та мінімум обов'язків (сплата податків та інших обов'язкових платежів, ведення бухгалтерського обліку та подання статистичної звітності, внесення змін до відомостей державної реєстрації у разі наявності підстав для цього; дотримання вимог екологічного, трудового законодавства; виконання умов договорів та дотримання прав і законних інтересів інших осіб);

· щодо підприємств - невласників (правовий титул майна такого підприємства - або право господарського відання, або право оперативного управління) стратегічні питання створення та діяльності таких підприємств вирішуються власниками їх майна, які затверджують статут підприємства, призначають його керівника, визначають правовий титул майна та межі майнової самостійності підприємства, в тому числі порядок використання його прибутку, вирішують питання реорганізації та ліквідації підприємства. Частина питань погоджується з власником майна (створення філій, представництв підприємства). Лише деякі питання вирішуються підприємством самостійно (формування виробничої програми, прийняття державного замовлення, наймання та звільнення працівників). Таке підприємство має додаткові обов'язки: виконувати вказівки власника або погоджувати з ним питання діяльності підприємства у передбачених законом та статутом підприємства випадках, відраховувати власнику визначену ним частину чистого прибутку підприємства; використовувати закріплене за підприємством майно лише в межах, визначених законом і статутом підприємства.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: