Загальні засади створення суб’єктів господарювання.

Виходячи з того, що в економіці України створюються і функціонують суб'єкти господарювання різних організаційно-правових форм, господарське законодавство визначає загальний і спеціальний порядок їх створення. Так, суб'єкт господарювання може бути утворений:

v за рішенням власника майна або уповноваженого ним (ними) органу - загальний порядок. Уповноважені органи, які можуть бути засновниками підприємств, визначає власник. Щодо державних унітарних підприємств - це підвідомчі КМ органи державної виконавчої влади: міністерства, державні комітети, інші ЦОВВ. Вони приймають рішення про створення державних підприємств, затверджують статути і контролюють їх дотримання, укладають та розривають контракти з керівниками підприємств, контролюють ефективність використання закріпленого за ними майна, його збереження (ЗУ " Про управління об'єктами державної власності" ). Щодо підприємств комунальної власності уповноваженими органами із засновницькими правами є сільські, селищні та міські ради, а також місцеві державні адміністрації. Засновники реалізують засновницькі права шляхом:

o обрання організаційної форми суб'єкта господарювання; визначення цілей і предмета його діяльності;

o прийняття рішення про його створення; затвердження статуту;

o передачі безоплатно на баланс суб'єкта основних фондів та обігових коштів;

o формування органів управління, визначення у статуті меж їхніх повноважень.

Утворення суб'єкта господарювання - це затвердження та одержання передбачених законом документів: рішення власника (власників) або уповноваженого органу про створення суб'єкта господарювання, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію. При необхідності виділення для новостворюваного суб'єкта господарювання земельної ділянки сюди входять також документи на землекористування (землеволодіння), визначені земельним законодавством. Дозвіл на користування земельною ділянкою, а також іншими природними ресурсами видається за рішенням місцевої ради за місцезнаходженням суб'єкта;

v у випадках, спеціально передбачених законодавством, - за рішенням інших органів, організацій і громадян - спеціальний порядок. Так, в окремих випадках (щодо підприємств будівельного комплексу) функції і повноваження щодо утворення державних унітарних підприємств КМ делегує господарським об'єднанням: корпораціям, концернам.

ГК визначає також способи утворення суб'єкта господарювання:

þ шляхом заснування нового суб'єкта господарювання;

þ шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого суб'єкта господарювання;

þ шляхом примусового поділу діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства. Так, примусовий поділ суб'єкта господарювання здійснюється згідно з рішенням Антимонопольного комітету, його територіальних управлінь. Рішення про поділ підприємства-монополіста є обов'язковим для власника або уповноваженого органу. Рішенням про примусовий поділ визначається строк утворення нових підприємств, який не може бути менше 6 місяців;

Суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого КМ, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Модельний статут - це типовий установчий документ, затверджений КМ, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб відповідних організаційно-правових форм, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов'язки та відносини, які пов'язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб. Якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: