Правове становище акціонерних товариств.

ь АТ - господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій. Характерні риси:

Ü регулювання: ГК (ст. 80, ст. 81), ЦК (ст. 152-162), ЗУ " Про господарські товариства", Закон " Про цінні папери та фондовий ринок", " Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", " Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", " Про холдингові компанії"

Ü універсальність форми АТ: форма АТ придатна для підприємств, інших господарських організацій низової лапки економіки (комерційних банків, страхових організацій, інвестиційних фондів), господарських об'єднань типу холдингових груп, а також для некомерційних організацій;

Ü можливість вибору засновниками виду АТ - відкрите чи закрите, якщо закон не вимагає певного виду АТ (у процесі корпоратизації та приватизації державних підприємств - ВАТ);

Ü можливість створення АТ як класичного типу (2 і більше засновниками), так і 1;

Ü обов'язковість 2 фондів статутного та резервного; законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду/капіталу (не менше 1250м.з.п., виходячи із ставки м.з.п., діючої на момент створення AT); резервний фонд формується за рахунок прибутку АТ у розмірі не менше ніж 25% статутного капіталу;

Ü поділ статутного капіталу та частки рівної номінальної вартості - акції;

Ü наявність статусу інституційного емітента цінних паперів (акцій), що зумовлює спеціальне регулювання діяльності АТ з боку ДКЦПФР

Ü можливість залучення бажаних інвесторів як власників привілейованих акцій;

Ü відповідальність АТ за своїми зобов'язаннями лише своїм майном. Відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;

Ü можливість здійснення АТ корпоративних операцій: емісії акцій; консолідації акцій (збільшення номінальної вартості акцій на певний коефіцієнт без зміни розміру їх сукупної номінальної вартості); дроблення акцій (зменшення номінальної вартості акцій на певний коефіцієнт без зміни розміру їх сукупної номінальної вартості; конвертації цінних паперів АТ (переведення цінних паперів одного виду чи класу в інший вид чи клас);

Ü управління товариством здійснюється за допомогою системи органів:

- загальні збори акціонерів (обов'язковий орган; у разі наявності в товаристві лише 1 акціонера він виконує роль загальних зборів);

- виконавчий орган (обов'язковий) - колегіальний (правління чи дирекція) чи одноособовий (директор);

- спостережна (наглядова) рада - необов'язковий орган (як загальне правило); в обов'язковому порядку створюється, якщо кількість акціонерів перевищує 50 осіб; в акціонерному банку та корпоративному інвестиційному фонді; у разі створення АТ у процесі корпоратизації, приватизації чи заснування державою в особі компетентного органу державного АТ);

Загальні збори акціонерів: чергові - скликаються не рідше одного разу на рік; позачергові - скликаються у передбачених законом випадках (загроза неплатоспроможності товариства; на вимогу спостережної ради, контрольного органу, кваліфікованої меншості акціонерів) та у передбачених статутом AT випадках. Про скликання зборів акціонери повідомляються персонально передбаченим статутом АТ способом, а загальне повідомлення публікується у органах преси не пізніше ніж за 45 днів до проведення зборів. Пропозиції до порядку денного загальних зборів можуть подавати будь-які акціонери (не пізніше ніж за 30 днів до їх проведення), проте лише кваліфікована меншість (акціонери, які в сукупності володіють не менше ніж 10% голосів) має право на обов'язкове врахування її пропозицій до порядку денного. Загальні збори вважаються повноважними за умови присутності на них акціонерів, які володіють понад 60% голосів. Рішення приймають простою більшістю голосів, а в передбачених законом випадках (внесення змін до статуту; припинення діяльності АТ; створення та припинення діяльності його дочірніх підприємств, філій і представництв) - кваліфікованою (понад голосів присутніх на зборах акціонерів.

Компетенція загальних зборів:

§ питання виключної компетенції (не можуть делегуватися іншим органам AT): внесення змін до статуту товариства; обрання органів управління та контролю AT; затвердження річної фінансової звітності, порядку покриття збитків і розподілу прибутку AT; створення та припинення дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень; прийнята рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

§ питання, що можуть делегуватися іншим органам АТ (якщо статут AT не передбачає іншого): винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства.

- спостережна/наглядова рада: переважно необов'язковий орган; формується загальними зборами з числа акціонерів товариства; виконує складні функції: організаційну (організація діяльності виконавчого органу), контрольну (за діяльністю виконавчого органу), захисту (захист інтересів акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів), а також у разі відповідного делегування приймає на себе вирішення деяких питань, віднесених до компетенції загальних зборів товариства;

- контрольний орган (необов'язковий, якщо закон не передбачає іншого) - ревізійна комісія, ревізор: формується з акціонерів; функції: контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу. Повноваження: перевірка річної фінансової звітності товариства; періодичні перевірки на вимогу загальних зборів, спостережної ради або за власною ініціативою; скликання запільних зборів, у разі виникнення загрози неплатоспроможності товариства і за умови, якщо виконавчий орган не виконав вимогу про скликання позачергових загальних зборів АТ. У разі відсутності органів контролю в товаристві їх функції за рішенням загальних зборів або відповідно до статуту AT може на договірних засадах покладатися та аудитора.

Правовий статус акціонера подвійний (учасник акціонерного товариства і рівночасно - власник акції): набуття статусу акціонера забезпечується набуттям права власності на акцію (акції), а вихід акціонера з АТ здійснюється шляхом відчуження акцій.

Права акціонерів (обсяг яких залежить від типу акцій - прості чи привілейовані, що належать акціонеру, і певною мірою - від виду АТ: закрите чи відкрите):

Відмінність між ВАТ і ЗАТ (ст. 81 ГК):

q порядком розміщення акцій: у ВАТ - шляхом проведення відкритої (крім етапу заснування) підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку, у ЗАТ - розміщенням серед заздалегідь визначеного кола осіб, а також купівлі-продажу з виключенням системи торгів;

q порядком відчуження акцій: акції ВАТ продаються і купуються вільно (з дотриманням вимог ЗУ); акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовій біржі, а їх відчуження акціонером товариства має здійснюватися з урахуванням переважного права інших акціонерів цього товариства на придбання таких акцій);

q видами підписки на акції, що застосовується при їх емісії: ВАТ - зазвичай відкрита підписка (крім етапу заснування), ЗАТ - закрита (серед заздалегідь визначених осіб);

q обсягом публічності діяльності (у ВАТ вона більш значна, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб, і передбачає інформування усіх зацікавлених осіб через органи масової інформації про підписку на акції, про результати фінансово-господарської діяльності).

Характерні риси державного акціонерного товариства/ДАТ (корпоратизованих підприємств):

Ø спеціальне правове регулювання: ст. 22 ГК і глава 18 ГК " Корпоративні права", ЗУ " Про холдингові компанії", укази Президента " Про корпоратизацію підприємств" і " Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації"; Положення про порядок корпоратизації підприємств, Положення про спостережну раду; Типовий статут ВАТ, створеного шляхом корпоратизації (ФДМ);

Ø формально має статус ВАТ, хоча фактично зазвичай є товариством держави;

Ø створюються шляхом: (1) заснування (проте законодавець на рівні ЗУ регулює лише відносини щодо державних холдингових компаній) або (2) реорганізації у формі перетворення, як правило, державних підприємств, ЗАТ, більше ніж 75% статутного капіталу яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань;

Ø мета перетворення зазначених господарських організацій у ВАТ - їх підготовка до майбутньої приватизації (однак строк останньої заздалегідь не визначається; крім того, законодавство про приватизацію державного майна передбачає можливість перетворення навіть підприємств військово-промислового комплексу на ВАТ з метою їх інвестування, однак обумовлює необхідність залишення контролю держави над таким підприємством, що здійснює діяльність, яка належить до державної монополії);

Ø належать до державних суб'єктів господарювання, що забезпечується через володіння державою усім або контрольним пакетом акцій такого товариства і, відповідно, здійснення державою в особі уповноважених нею органів та осіб управління (контролю) діяльністю цих товариств;

Ø засновником зазвичай виступає одна юридична особа - господарське міністерство (відомство), у віданні якого перебуває державне підприємство, що корпоратизується;

Ø статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим статутом ВАТ, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства;

Ø виконавчий орган товариства - правління - формується:

- на стадії заснування шляхом перетворення у ВАТ із держ. унітарного підприємства - засновником із керівних працівників державного підприємства, головою правління призначається керівник державного підприємства, що корпоратизується;

- у подальшому (в процесі функціонування, якщо виникає потреба змінити склад правління) - спостережною радою товариства;

Ø в обов'язковому порядку створюється спостережна рада товариства, яка формується і діє відповідно до Положення про спостережну раду; метою діяльності якої є захист інтересів держави та інших акціонерів; до складу спостережної ради в обов'язковому порядку включаються представники: засновника; банківської установи, що обслуговує АТ; трудового колективу товариства; органу приватизації; а якщо корпоратизоване підприємство визнано монополістом, - представник АК; персональний склад спостережної ради затверджується спільною комісією Міністерства економіки, ДКЦПФР, ФДМ за поданням засновника;

Ø порядок реєстрації та випуску акцій корпоратизованого підприємства регулюється Положенням про порядок реєстрації випуску акцій ВАТ, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації;

Ø нараховані дивіденди по акціях такого товариства, що належать державі, зараховуються до державного бюджету;

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: