Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Правові засади приватизації державного та комунального майна.



Поняття приватизації вживається в економічному і формально-юридичному розумінні.

В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію) державних засобів виробництва та іншого майна у недержавні, тобто у приватну чи колективну власність. Отже, в економічному значенні сутність приватизації полягає у зміні економічних відносин державної власності на відносини приватної чи колективної власності на засоби виробництва.

Визначення приватизації у формально-юридичному значенні цього поняття дає ЗУ " Про приватизацію державного майна". Приватизація - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить АРК, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

ЗУ " Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію )" встановлювався правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу, а також Закон " Про приватизаційні папери ", який визначав поняття і види приватизаційних паперів, умови та порядок їх випуску, розміщення серед громадян, обліку, використання та погашення. Важливою ознакою і особливістю приватизаційного законодавства є поєднання в ньому 2 видів норм: публічно-правових та приватноправових із значною перевагою перших. Держава, визначаючи правила поведінки суб'єктів приватизаційного процесу і забезпечуючи реалізацію проголошених нею принципів приватизації" діє при цьому не лише як носій політичної влади, але і як власник основних засобів виробництва, що виступають об'єктами приватизації.

ЗУ " Про приватизацію державного майна" не поширюється на:

þ приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в т.ч. об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються;

þ зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.

Положення Закону поширюються на відчуження майна, що є у комунальній власності. Це стало підставою для звернення Президента з конституційним поданням щодо відповідності Конституції згаданих положень. КС визнав, що за умови відсутності окремого законодавчого акта про приватизацію об'єктів комунальної власності включення цих питань до закону, що регулює приватизацію державного майна, не є підставою для визнання його відповідних положень неконституційними, оскільки право суб'єктів комунальної власності не порушено.

До законодавства про приватизацію також належать:

þ ЗУ " Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що діє як допоміжний, встановлює правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств;

þ ЗУ «Про приватизаційні папери", який визначає поняття і види приватизаційних паперів, умови та порядок їх випуску, обігу, розміщення серед громадян, використання та погашення;

þ ЗУ " Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі";

þ ЗУ " Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міноборони";

þ ЗУ " Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва";

þ Державна програма приватизації.

þ постанови КМ, а також відомчі нормативні акти про приватизацію, прийняті ФДМ самостійно чи разом з іншими органами.

Об'єкти приватизації

Об'єкт приватизації - це майно підприємств, що перебуває в державній власності, та майно, що належить АРК. Класифікація об'єктів здійснюється відповідно до Державної програми приватизації на конкретні роки.

До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, згідно з ЗУ " Про приватизацію державного майна" належать:

³ майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, зі структури якого вони виділяються;

³ об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;

³ акції, що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Закон встановлює, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, належать майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення:

Ë об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України;

Ë об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей;

Ë об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв;

Ë об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому.

З метою технічного переозброєння та відновлення виробництва, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств Збройних Сил майно таких підприємств, яке є єдиним майновим комплексом, може корпоратизуватись. Приватизація таких підприємств здійснюється із збереженням у державній власності 51% акцій.

За погодженням з КМ приватизуються майнові комплекси:

Ø підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України;

Ø підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії;

Ø підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України;

Ø інших об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г (приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій - затверджується ВР за поданням КМ).

Суб'єкти приватизації: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники. Державну політику у сфері приватизації здійснюють ФДМ, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в АРК, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. ФДМ   підпорядкований, підзвітний і підконтрольний ВР. Основні повноваження:

³ змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

³ продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації;

³ затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

³ здійснюють ліцензування комісійної, представницької та комерційної діяльності з приватизаційними паперами;

³ беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними. Регіональні відділення та представництва ФДМ діють на підставі положень.

Покупцями можуть бути:

û громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;

û юридичні особи, зареєстровані на території України;

û юридичні особи інших держав.

Не можуть бути покупцями.

© Стосовно фізичних осіб йдеться про працівників державних органів приватизації.

© Стосовно юридичних осіб діють такі обмеження:

è не можуть бути покупцями юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25%;

è не можуть бути покупцями органи державної влади.

Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу.

Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50 % працівників підприємства або їх уповноважених представників.

Основними інфраструктурними організаціями приватизації є:

û довірчі товариства;

û інвестиційні фонди та інвестиційні компанії;

û інші фінансові посередники.

Однією з організаційно-правових форм суб'єкта посередницької діяльності у сфері приватизації є довірче товариство (" Про довірчі товариства" ) - це господарське ТДВ, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном - об'єктом договору між довірчим товариством і довірителем - є кошти, цінні папери, документи, які засвідчують право власності довірителя.

В установчому договорі довірчого товариства передбачається домовленість про відповідальність товариства і його учасників за зобов'язаннями товариства перед банком і довірителями, а також про право довірених осіб на підпис чеків, отримання документів довірителів, що зберігаються у банку, та на інші операції. Учасники товариства відповідають за його зобов'язаннями перед довірителями і банком у розмірі своїх внесків до статутного фонду. При недостатності цього майна учасники відповідають додатково належним їм майном у 5-кратному розмірі до внеску кожного учасника. Довірчі товариства є комерційними організаціями.

Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (" Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" ).

Приватизаційний процес

è опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;

è прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації;

è опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;

è проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої приватизації);

è затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

Покупці цілісних майнових комплексів та інвестори, які бажають придбати контрольний пакет акцій, зобов'язані разом із заявою подати бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування післяприватизаційного розвитку об'єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства, пропозицію інвестора із зазначенням максимального розміру інвестиції, строків та порядку її внесення, а також декларацію про доходи для покупців - ф.о..

Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в 5-денний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також відповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном. У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації повідомляє заявників про причину відмови:

Ü особа, яка подала заяву на приватизацію, не може бути визнана покупцем;

Ü законодавством встановлено обмеження щодо приватизації підприємства;

Ü майно у встановленому порядку включене до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Державний орган приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта затверджує склад комісії з приватизації об'єкта і встановлює строк подання проекту плану приватизації. Не повинен перевищувати 2 місяців з дня затвердження складу комісії.

До складу комісії входять за принципом однакового представництва представники господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, що приватизується, в тому числі й від представницького органу трудового колективу - профспілкового комітету або іншого уповноваженого ним органу, інші особи (або їх представники), які подали заяву на приватизацію, представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації, АК або його територіальних відділень, органу, уповноваженого до прийняття рішення про приватизацію управляти державним майном.

Відповідні органи та особи зобов'язані в 5-денний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії делегувати до її складу своїх представників. Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити склад комісії без представників цих органів. За рішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти, консультанти та інші спеціалісти, які користуються на її засіданнях правом дорадчого голосу. Для забезпечення гласності та прозорості приватизації у роботі комісії з приватизації об'єкта можуть брати участь народні депутати.

Слід мати на увазі, що при приватизації законсервованих об'єктів, об'єктів незавершеного будівництва, майна ліквідованих підприємств або об'єктів, які підлягають приватизації за ЗУ про малу приватизацію, окремого індивідуально визначеного майна, акцій, що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності, комісія з приватизації не створюється і план приватизації не складається.

Основними завданнями комісії є:

þ контроль за проведенням інвентаризації майна об'єкта приватизації;

þ розробка проекту плану приватизації об'єкта та подання його на затвердження органу приватизації;

þ визначення розміру статутного фонду господарського товариства та розробка акта оцінки;

þ розробка, при необхідності, рекомендацій щодо реорганізації об'єктів.

Діяльність комісії припиняється після видання наказу про затвердження плану приватизації.

Проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову ціну об'єкта приватизації, рекомендовані форми платежу, розміри пакетів акцій за напрямами їх реалізації, а також забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів, циклів, технологій, порядок використання майна, що не підлягає приватизації. Проект плану приватизації державного майна складається на основі Типового плану приватизації державного майна.

Способи приватизації

Під способом приватизації розуміють встановлені законом для кожної кваліфікаційної групи об'єктів приватизації юридичну підставу і договірну угоду щодо відчуження майна державного підприємства суб'єктом приватизації - продавцем (державним органом приватизації) суб'єктові приватизації - покупцеві (недержавній ю.о. або ф.о.).

Приватизація майна державних підприємств може здійснюватися шляхом:

1) продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом. Продаж об'єктів на аукціоні - це спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну, а продаж об'єктів за конкурсом - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта (некомерційний конкурс), або при рівних фіксованих умовах - найвищу ціну (комерційний конкурс);

2) продажу акцій, що належать державі у ГТ, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію;

3) продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій ВАТ при поданні покупцем документів;

4) викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

На відміну від названих способів приватизації, підприємства агропромислового комплексу можуть приватизуватися тільки шляхом перетворення їх або у колективні с/г підприємства, або у ВАТ. Тобто підприємства агропромислового комплексу, як правило, не можуть бути продані на аукціоні або за конкурсом, а також приватизовані шляхом викупу зданого в оренду майна чи продажу державної частки у майні підприємства, що приватизується, на фондовій біржі або іншим способом, який передбачає конкуренцію покупців..

Приватизація майна підприємств здійснюється шляхом перетворення їх виключно у ВАТ. Виняток з цього правила становлять підприємства та підприємства зі змішаною власністю, сума вартості майна яких недостатня для формування статутного фонду ВАТ. Такі підприємства можуть приватизуватися шляхом викупу майна їх працівниками і прирівняними до них особами.

Приватизація підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Відповідно до ЗУ " Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" приватизація об'єктів незавершеного будівництва здійснюється органами приватизації, у т.ч. за участю уповноважених ними ю.о. шляхом:

© продажу на аукціоні, за конкурсом;

© продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта;

© внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об'єкта;

© продажу під розбирання.

У разі приватизації недобудованих спеціалізованих господарських об'єктів, зокрема електростанцій, великих промислових підприємств, спосіб приватизації може визначати орган приватизації за погодженням з органом, який здійснює управління об'єктом незавершеного будівництва, або підприємством, установою, організацією, на балансі яких перебуває зазначений об'єкт.

Елементи:

Ü власне способи приватизації (викуп, конкурс, аукціон);

Ü об'єкти приватизації (цілісні майнові комплекси; акції, частки, паї; незавершене будівництво; орендоване майно);

Ü підстави приватизації (план, розроблений комісією з приватизації чи альтернативний план);

Ü місце проведення аукціону (фондова біржа).

Виходячи з цього, можна виділити 2 групи способів приватизації:

£ конкурентні (конкурс, аукціон)

£ неконкурентні (викуп).

Всі інші так звані способи, про які йдеться в законодавстві, є нічим іншим, як порядком застосування відповідних способів залежно від тих або інших додаткових умов.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 324; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.034 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь