Поняття та соціально-економічне призначення банкрутства. Ознаки банкрутства.

За ГК банкрутство - нездатність боржника відновити платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.

Закон " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розуміє під неплатоспроможністю - нездатність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і правовий характер.

З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб'єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. Суб'єкт підприємництва має стільки боргів перед кредиторами і зобов'язань перед бюджетом, що коли їхні вимоги будуть пред'явлені у визначені для цього строки, то майна суб'єкта - активів у ліквідній формі - не вистачить для їх задоволення.

Юридичний аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що у суб'єкта є кредитори, тобто особи, що мають підтверджені документами майнові вимоги до нього як до боржника.

Закон " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" регулює 2 великі групи суспільних відносин:

v матеріальні (організаційно-правові та частково процедурні), що пов'язані з відновленням платоспроможності боржника. Матеріальні відносини складаються, як правило, при здійсненні заходів щодо запобігання банкрутству боржника (надання фінансової допомоги, досудова санація). Окремі матеріальні відносини виникають і функціонують також при застосуванні судових процедур (розпорядження майном боржника, вжиття заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачених планом санації).

v процесуальні - пов'язані з визнанням боржника банкрутом: порушення провадження у справі, забезпечення грошових вимог кредиторів, попереднього засідання господарського суду, судової санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, мирової угоди, припинення провадження про банкрутство.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше 300 м.з.п., які не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.

Виділяють такі види неплатоспроможності:

© Відносна неплатоспроможність полягає у неспроможності боржника погасити борги перед кредиторами внаслідок фінансових складнощів, які мають тимчасовий характер, але за наявності майнових активів, які перевищують кредиторську заборгованість.
Абсолютна неплатоспроможність полягає у неспроможності боржника, внаслідок повного розвалу фінансового стану, сплатити борги кредиторам без застосування процедури банкрутства. Критерії:

{ значний розмір - не менше 300 м.з.п., до якого не включаються неустойка (штраф, пеня), зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання по виплаті авторської винагороди, а також зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникають з такої участі.

{ безспірність вимог - визнані боржником, а також інші вимоги кредиторів, які підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

{ термін несплати - 3 місяці

⇐ Предыдущая18192021222324252627Следующая ⇒

Поделиться: