Відшкодування збитків у сфері господарювання.

Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника господарських правовідносин за рахунок іншого суб'єкта - правопорушника. Переваги: є універсальною (застосовується і в горизонтальних, і у вертикальних відносинах, договірних та позадоговірних); передбачається законом, а, отже не потребує спеціальної згадки в договорі. Недоліки: важко довести факт наявності збитків, їх обсяг (збитки можуть виникнути через значний проміжок часу; до того ж існуючі методики визначення складу і розміру збитків є недосконалими); необхідно довести наявність усіх 4 елементів: складу правопорушення - протиправну поведінку особи, що заподіяла збитки; наявність збитків, їх склад і розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками; вину порушника.

Склад збитків визначається ГК:

v вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна;

v додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, матеріалів)

v понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання 2 стороною;

v втрачена вигода, на який сторона, що зазнала збитків, має право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

v матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Слід мати на увазі, що в господарському праві застосовується як принцип повного відшкодування збитків, так і обмеження застосування цього принципу шляхом:

[ заборони стягувати певну складову збитків (за порушення зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво з відповідальної сторони можуть бути стягнуті збитки, що виявилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна (ч. 2 ст. 322 ГК);

[ заборони стягувати збитки взагалі (у разі застосування виключної неустойки);

[ обмеження іншим шляхом.

При визначенні розміру збитків застосовуються такі правила визначення їх розміру:

¶ у разі задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, зазвичай (якщо інше не передбачено законом або договором) враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення вимоги;

¶ у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, враховуються ціни, що існували на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Проте суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, виходячи з конкретних обставин, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом. КМ може затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

У разі заподіяння збитків одночасно кількома учасниками господарських відносин кожний з них зобов'язаний відшкодувати збитки суб'єктові, якому завдано збитків, відповідно до вимог ст. 196 ГК та ст. 543 - 544 ЦК (якщо завдання збитків покупцеві за договором поставки було завдано в результаті невиконання контрагентами постачальника договірних зобов'язань).

Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу збитки з третіх осіб. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства.

ГК встановлює особливості відшкодування збитків при порушенні грошових зобов'язань:

ü учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до встановлених законом вимог;

ü обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або мають бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом;

ü у разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом НБУ на день висунення вимог.

Неустойка (штрафні санкції ) - це визначена законом або договором грошова сума, яку боржник сплачує кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання договору. Перевагами штрафних санкцій (неустойки) є: швидкість (скорочений строк позовної давності - шість місяців) та зручність застосування (незалежно від наявності збитків). Серед недоліків можна вказати обмежену сферу застосування - лише договірні відносини.

Види неустойки (штрафних санкцій ):

è за юридичними підставами:

û законна (передбачається в законі)

û договірна (передбачається в договорі)

û законно-договірна (передбачається в законі, і розмір її коригується договором у межах, не заборонених законом);

è за співвідношенням стягнення неустойки та відшкодування збитків:

û залікова (стягується неустойка, а збитки - у частині, не покритій неустойкою);

û альтернативна (на вибір кредитора стягується неустойка або збитки);

û виключна (стягується лише неустойка, збитки не підлягають відшкодуванню);

û штрафна (стягується неустойка і повністю відшкодовуються збитки).

Цивільним законодавством передбачається штрафна неустойка, якщо інше не визначено законом та договором (ч. 2 ст. 552). Водночас ГК закріплює традиційне правило, відповідно до якого загальним правилом є застосування залікової неустойки, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 232 ГК).

Форми неустойки (штрафних санкцій):

Ë у процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання незалежно від строку прострочення (20 % вартості поставленої продукції, що не відповідає вимогам якості);

Ë у процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання залежно від строку прострочення (наприклад, 0, 1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення);

Ë у твердій сумі (застосовується рідко через інфляційні процеси в економіці);

Ë у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

ГК передбачає можливість зменшення розміру штрафних санкцій судом у разі, якщо:

належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора (має враховуватися ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу);

якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам госп. відносин.

⇐ Предыдущая25262728293031323334Следующая ⇒

Поделиться: