Рідина кавітує на частині діапазону ходу

В цьому випадку методика вибору витратної характеристики передбачає:

1. Визначають відносний максимальний і мінімальний хід та діапазони ходу для різних пропускних характеристик за формулами (3.43) - (3.46).

2. Відбирають для подальшого аналізу пропускні характеристики, для яких ви­конуються умови (3.39). Якщо не виконується умови для крайніх значеннях відносного ходу, збільшують (якщо можливо) діаметр трубопроводу D_T. При цьому змінюються втрати в трубопроводі, і всі величини, зв'язані з тиском, необхідно перерахувати. Так як при збільшенні діаметру втрати в трубопроводі зменшуються, тиск перед РО, від якого залежить кавітаційний перепад, збільшується і появиться можливість уникнути кавітаційного режиму.

3. Розраховують гідравлічний модуль системи n і максимальну відносну витрату q_тах (формули 3.47-3.48).

4. Визначають відносну пропускну здатність, при якій починається спотворення витратної характеристики під впливом кавітації. При відомих гідравлічному модулі системи n, тисках на початку і в кінці траси Р _n і Р _K та приведених до діаметру трубо­проводу коефіцієнтах опору x _п і x_к до і після РО умова переходу від безкавітаційного режиму до кавітаційного виражається

рівнянням.

де .

   В цьому рівнянні невідомими є дві величини  і К_т. Коефіцієнт К_т можна визначити за таблицями 3.11-3.13 в залежності від коефіцієнта гідравлічного опору ξ , який ви­значається за формулою

                          (3.56)

Таким чином, використовуючи (3.56) і табличну залежність К_т = f(x), необхідно роз­в'язати чисельно трансцендентне рівняння (3.55) і знайти s_т. Інтервал пошуку знаходиться за формулах

і                 (3.57)

де К_Т - коефіцієнт впливу звуження трубопроводу, визначається за формулами (3.36)- (3.37), при К_Vmin і K_Vmax.

5. Визначають за формулами (3.43) - (3.46) значення ходу l _т , при якому починається спотворення витратної характеристики, при цьому         діапазон безкавітаційної роботи Δ l _{б κ} рівний

      6. Знаходять відносне значення діапазону за формулою

Вибирають пропускні характеристики з найбільшою величиною відносного діапазону безкавітаційної роботи.

       3) Рідина кавітує у всьому діапазоні ходу Δ р _m < Δ р _min )

Дійсні значення витрати визначають із залежності

                                       (3.58)

де  q_i, - відносна витрата при ході l_i, визначається за формулою (3.48), а параметр n -формула (3.47), δ - формули (3.44) - (3.46) задавши відносний хід l_i РО;

К_т - коефіцієнт кавітації при l =1, тобто при повному відкриванні затвора РО (таблиця 3.6);

К_ті - коефіцієнт кавітації при ході l_i, визначається з таблиць 3.14 - 3.16 з викори­станням формули (3.56).

Для одержаних значиш q _gi будують графік витратної характеристики q_i=f(l _i ) при різ­них пропускних характеристиках РО. Далі визначають мінімальну та максимальну відносну витрату:

і

де - умовна витрата.

За одержаними значеннями q_min і q_max із графіка дійсної витратної характеристи­ки РО визначають значення відносного ходу l_min і l _тах при різних пропускних характе­ристиках РО. Вибирають ту характеристику, у якої діапазон ходу більший і виконується умова (3.39).

Стискуване середовище (газ або пара)

Алгоритм вибору витратної характеристики наступний:

1. Визначають діапазон ходу для різних типів пропускних характеристик за формулами (3.43) - (3.46) і перевіряють умови (3.39).

2. Визначають розрахункові значення коефіцієнта підсилення та коефіцієнта рівнопроцентності (в залежності від заданої витратної характеристики) за формулами

 або  ,       (3.59)

або   .            (3.60)

3. Будують витратні характеристики відповідно до рівняння

,

де ; .

До моменту побудови витратної характеристики приведені коефіцієнти опорів ділянок до і після РО відомі або можуть бути визначені зворотнім шляхом за форму­лами (3.9а), (3.10 а), (3.12) і (3.13) відповідно для газу та пари, якщо відомі Ρ ₁ і Р₂. В рі­внянні (3.61) не визначені три величини: витрата Q_H, відносна пропускна спромож­ність σ і коефіцієнт критичної витрати С _f, який змінюється по ходу затвора. Співвід­ношення між σ і С _f для різних конструкцій РО задані таблично (таблиця 3.15). Задав­шись значеннями σ ; в діапазоні відносних пропускних спроможностей σ _min і σ _mах (фор­мула 3.57) і відшукавши для них відповідні С _fi далі розв'язуємо трансцендентне рів­няння (3.61) знаходимо Q _{н i}. За цим же значенням σ _і знаходимо у відповідності до типу витратної характеристики хід l_i, (формули 3.43-3.46).

Витратні характеристики будуємо в площині:

- для лінійної та засліночної характеристики – Q _н = f ( l )

- для рівнопроцентної характеристики - lg Q _н = f ( l )·

Побудовану характеристику в діапазоні витрат Q _{н max}, Q _{н тіп} розбивають на т рів­них ділянок; точки розбиття з'єднують ломаною лінією. Для кожної ділянки ломаної визначають дійсні значення характерного параметра за формулою           .

Таблиця 3.15 - Значення коефіцієнта критичної витрати Q

σ	Сf
	Двосідельні	Одиосідельиі			Засліночні	Кульові
		Подача під затвор	Подача на затвор	З розшир. виходом
0, 05	0, 60	-	0, 535	-	- -	-
0, 1	0, 61	0, 965	0, 54	0, 52	0, 84	0, 89
0, 15	0, 64	-	0, 545	-	-	-
0, 2	0, 70	0, 95	0, 557	0, 515	0, 81	0, 85
0, 25	0, 79	-	0, 60	-	-	-
0, 3	0, 87	0, 94	0, 70	0, 51	0, 79	0, 805
0, 35	0, 895	-	0, 83	-	-	-
0, 4	0, 91	0, 93	0, 855	0, 505	0, 75	0, 76
0, 45	0, 92	-	0, 88	-	-	-
0, 5	0, 915	0, 915	0, 87	0, 50	0, 725	0, 71
0, 6	0, 91	0, 91	0, 865	0, 495	0, 705	0, 665
0, 7	0, 905	0, 905	0, 86	0, 49	0, 69	0, 63
0, 8	0, 903	0, 903	0, 855	0, 485	0, 655	0, 62
0, 85	0, 901	0, 901	-	-	0, 65	0, 61
0, 9	0, 90	0, 90	0, 85	0, 48	0, 65	0, 60
0, 7	0, 90	0, 90	0, 8	0, 475	0, 65	0, 60

4. Для кожної із розглянутих пропускних характеристик визначають найбільше і найменше значення характерного параметра і порівнюють його з розрахунковими зна­ченнями (залежності 3.59 -3.60).

Вибирають пропускні характеристики з найменшими значеннями відносних відхилень, які знаходяться в допустимих межах (див. залежності 3.51 - 3.54)

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: