Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК).

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК).

Безпосереднім об'єктом злочину виступає встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях.

Об'єктивну сторону зловживання владою або службовим становищем становить сукупність трьох ознак: 1) діяння (дія або бездіяльність) у формі використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди вказаним у законі правоохоронюваним правам або інтересам (ч. 1 ст. 364 КК) або тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК); 3) причинний зв'язок між злочинним діянням і наслідками, що настали.

Залежно від способу вчинення можна виділити дві форми службового зловживання: 1) вчинене способом використання службовою особою наданої їй влади; 2) вчинене способом використання службовою особою свого службового становища.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 364 КК, є вчинення його " всупереч інтересам служби". Ця ознака вказує на те, що при вчиненні аналізованого злочину завжди порушуються певні інтереси, яких службова особа має дотримуватись і охороняти. Однак ситуація ускладнюється через те, що поняття " всупереч інтересам служби", будучи по суті оціночним, суперечливо тлумачиться науковцями, які вкладають у нього неоднаковий зміст і по-різному вирішують питання про співвідношення інтересів служби й інтересів службової (виробничої) потреби.

Службове зловживання є злочином із матеріальним складом, об'єктивна

Суб'єктом зловживання владою або службовим становищем є службова особа, визначення якої міститься у п. 1 примітки до ст. 364 КК.

Суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується прямим умислом. Водночас щодо психічного ставлення до суспільно небезпечних наслідків у літературі існують розбіжності. На думку одних науковців, психічне ставлення до суспільно небезпечних наслідків у формі істотної шкоди чи тяжких наслідків може бути лише умисним, на думку інших, - як умисним, так і необережним.

Під корисливим мотивом слід розуміти прагнення особи отримати для себе або для інших осіб не будь-яку, а лише матеріальну вигоду (наприклад, отримати майно або право на майно, звільнитись від матеріальних витрат внаслідок своїх дій). Під іншими особистими інтересами розуміються будь-які інтереси службової особи, крім корисливих, зокрема, вчинення цього злочину з почуття помсти, кар'єризму, бажання приховати недоліки в роботі або отримати будь-яку вигоду нематеріального характеру, а під інтересами третіх осіб - інтереси будь-якої іншої особи, як корисливі, так і некорисливі, на користь якої вчинюються або не вчинюються певні дії службовою особою з використанням влади чи службового становища всупереч інтересам служби1033.

Особливо кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 3 ст. 364 КК) є вчинення дій, передбачених ч. 1 або 2 цієї статті, працівником правоохоронного органу.

 

101

102

103

107

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК).

Безпосереднім об'єктом злочину виступає встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях.

Об'єктивну сторону зловживання владою або службовим становищем становить сукупність трьох ознак: 1) діяння (дія або бездіяльність) у формі використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди вказаним у законі правоохоронюваним правам або інтересам (ч. 1 ст. 364 КК) або тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК); 3) причинний зв'язок між злочинним діянням і наслідками, що настали.

Залежно від способу вчинення можна виділити дві форми службового зловживання: 1) вчинене способом використання службовою особою наданої їй влади; 2) вчинене способом використання службовою особою свого службового становища.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 364 КК, є вчинення його " всупереч інтересам служби". Ця ознака вказує на те, що при вчиненні аналізованого злочину завжди порушуються певні інтереси, яких службова особа має дотримуватись і охороняти. Однак ситуація ускладнюється через те, що поняття " всупереч інтересам служби", будучи по суті оціночним, суперечливо тлумачиться науковцями, які вкладають у нього неоднаковий зміст і по-різному вирішують питання про співвідношення інтересів служби й інтересів службової (виробничої) потреби.

Службове зловживання є злочином із матеріальним складом, об'єктивна

Суб'єктом зловживання владою або службовим становищем є службова особа, визначення якої міститься у п. 1 примітки до ст. 364 КК.

Суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується прямим умислом. Водночас щодо психічного ставлення до суспільно небезпечних наслідків у літературі існують розбіжності. На думку одних науковців, психічне ставлення до суспільно небезпечних наслідків у формі істотної шкоди чи тяжких наслідків може бути лише умисним, на думку інших, - як умисним, так і необережним.

Під корисливим мотивом слід розуміти прагнення особи отримати для себе або для інших осіб не будь-яку, а лише матеріальну вигоду (наприклад, отримати майно або право на майно, звільнитись від матеріальних витрат внаслідок своїх дій). Під іншими особистими інтересами розуміються будь-які інтереси службової особи, крім корисливих, зокрема, вчинення цього злочину з почуття помсти, кар'єризму, бажання приховати недоліки в роботі або отримати будь-яку вигоду нематеріального характеру, а під інтересами третіх осіб - інтереси будь-якої іншої особи, як корисливі, так і некорисливі, на користь якої вчинюються або не вчинюються певні дії службовою особою з використанням влади чи службового становища всупереч інтересам служби1033.

Особливо кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 3 ст. 364 КК) є вчинення дій, передбачених ч. 1 або 2 цієї статті, працівником правоохоронного органу.

 

101

123Следующая ⇒

Поделиться: