Порядок голосування виборців за місцем перебування
Відповідати своєму соціальному призначенню вибори можуть лише тоді, коли вони базуються на певних принципах. Можна виділити дві групи таких принципів: по-перше, принципи виборчого права, що визначають статус, положення кожного громадянина на виборах, по-друге, загальні принципи організації виборів.
Основні демократичні принципи виборчого права:
Загальність — всі громадяни, незалежно від статі, расової, національної. Класової або професійної приналежності, освіти, мови, рівня доходу, багатства, конфесії або політичних переконань мають активне (як виборець) і пасивне (як кандидат) право на участь у виборах. Загальність Обмежується певним набором цензів.
Виборчі цензи — вимоги, яким має відповідати громадянин для одержання права брати участь у виборах. Віковий ценз дозволяє участь у виборах лише з певного віку, як правило, при досягненні повноліття. Вік кандидатів має бути трохи вищим.
Ценз недієздатності обмежує виборчі права психічно хворих, що повинно бути підтверджено судовим рішенням.
Моральний ценз обмежує або позбавляє виборчих прав осіб, що перебувають за вироком суду в місцях позбавлення волі.
У багатьох виборчих системах існує ценз осілості, що висувається як умова допуску до виборів громадян, які проживають уданій місцевості певний термін. Наприклад, для парламентських виборів потрібне постійне проживання у відповідному виборчому окрузі: у США — 1 міс., в Ірландії — мати «місце для сну», у Норвегії — проживати в країні не менше 5 років.
Рівність — кожен виборець має тільки один голос, що оцінюється незалежно від його приналежності тій або іншій людині. При цьому ні майновий стан, ні посада, ні які-небудь інші статусні або особисті риси не повинні впливати на положення громадянина як виборця.
Таємниця виборів — рішення конкретного виборця не має бути кому-небудь відоме. Цей принцип забезпечує свободу вибору, охороняє громадян від можливих переслідувань. Практично таємниця виборів забезпечується закритою процедурою голосування, наявністю спеціальних кабін для голосування, стандартною формою бюлетенів для голосування або ж використанням замість паперових бюлетенів спеціальної техніки, що забезпечує таємницю виборчого рішення й полегшує процес голосування та підрахунок його результатів. Таємниця виборів забезпечується також опечатуванням виборчих урн, строгим покаранням за порушення виборчої таємниці і т. д.
Пряме (безпосереднє) голосування — виборець приймає рішення безпосередньо про конкретного кандидата на виборну посаду. Між виборцями й кандидатами немає ніяких посередницьких інстанцій.
Принципи організації виборів.
Свобода виборів. Має ряд аспектів. Це, насамперед, відсутність політичного, адміністративного, соціально-економічного, психологічного й інформаційного тиску на виборців, активістів, кандидатів й організаторів виборів. Приклади політичного тиску — розправи із супротивниками, з активістами або прихильниками партій-конкурентів; адміністративного — погроза зняття з керівної посади керівників та інших посадових осіб, що не зуміли «організувати» перемогу правлячої партії; соціально-економічного — підкуп цілих категорій населення за допомогою підвищення оплати праці, виплати затриманих зарплат, пенсій, допомог і т. ін., обіцянки пільг і привілеїв для окремих регіонів і т. ін.; психологічного — залякування виборців погрозою громадянської війни, масовими репресіями й т. ін. у випадку перемоги на виборах і приходу до влади партії-опонента; інформаційного — систематична однобока й/або перекручена подача інформації.
Наявність вибору альтернативних кандидатів. За самим своїм значенням термін «вибори» припускає відбір з різних пропозицій. У тому випадку, якщо є лише один кандидат (або партія), мова може йти про його (її) схвалення або несхвалення виборцями, а не про вибори в повному сенсі Цього слова.
Періодичність і регулярність виборів. Вибори здатні виконувати конструктивні функції, служити інструментом демократії за умови, що носії мандатів обираються на певний, не занадто великий строк. Це необхідно для того, щоб виборці могли контролювати своїх представників, запобігати зловживанню владою й коректувати політичний курс уряду.
Рівність можливостей політичних партій і кандидатів. Вона припускає насамперед рівність їх матеріальних й інформаційних ресурсів, На це спрямовані такі заходи, як установлення для будь- якої партії межі витрат на проведення виборів, обмеження розміру внесків організацій та окремих осіб у виборчі фонди партій і кандидатів, надання їм на принцип рівності безкоштовного часу на державному телебаченні і радіо та ін.
