Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Конституційні основи виборів Президента України
Конституція України визначає Президента України главою держави (ст. 102 Конституції України). Президент України проголошується гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України, гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина. Тому дуже важливим є сам процес обрання (виборів) глави держави. Нагадаємо, що на рівні Конституції України визначено основні положення щодо порядку обрання Президента України. Зрозуміло, що одних конституційних положень в цьому випадку є замало і тому в Україні парламентом прийнято спеціальний окремий Закон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 року. Спершу пригадаємо найбільш суттєві моменти порядку обрання Президента України, які визначені чинним законодавством: - строк повноважень Президента України (строк, на який обирають Президента України) - п’ять років: - одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки поспіль. Президентом України може бути особа, яка: - є громадянином України; - яка досягла 35 (тридцяти п’яти) років; - має право голосу; - проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років; - володіє державною мовою. Право обирати Президента України мають громадяни України, які досягнули 18 років. Не мають права голосу (не можуть обирати Президента) особи визнані судом недієздатними. В основі виборів Президента України чинним законодавством є низка загальновідомих принципів і положень. А саме: - принцип рівного виборчого права (всі виборці мають один голос); - принцип прямого виборчого права (Президент обирається безпосередньо виборцями); - принцип таємного виборчого права (контроль за волевиявленнями виборців не допускається). Територіальна організація та фінансування виборів Президента України Вибори депутатів проводяться в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, який містить у собі всю територію України та закордонний виборчий округ. Для проведення виборів депутатів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіони) встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою. Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборчих дільниць, виходячи з кількості виборчих дільниць, які були утворені під час попередніх чергових виборів Президента України або народних депутатів України. Територіальний виборчий округ містить у собі один або кілька районів, міст. На території великих міст може бути утворено більше ніж один територіальний виборчий округ. Не допускається внесення до одного територіального виборчого округу частин території двох чи більше регіонів. Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за сто десять днів до дня виборів. Виборчі дільниці Для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців утворюються виборчі дільниці. Виборча дільниця може бути звичайною, спеціальною або закордонною. Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від двадцяти осіб до двох тисяч п'ятисот осіб. Виборчі дільниці поділяються на: 1) малі - з кількістю виборців до 500 осіб; 2) середні - з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб; 3) великі - з кількістю виборців понад 1500 осіб. Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за п'ятдесят днів до дня виборів. Система виборчих комісій Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, становлять: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) дільничні виборчі комісії. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 232; Нарушение авторского права страницы