Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


ІІІ. Опорні конспекти лекцій.



ІІІ. Опорні конспекти лекцій.

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ

Поняття конституційного ладу та його засади.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ОСОБИ В УКРАЇНІ

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

 

Конституційний статус органів місцевого самоврядування в Україні

Ключова термінологія теми : територіальна громада,  місцевий референдум,  загальні збори, представницький орган місцевого самоврядування, районні та обласні ради, загальний склад ради, правомочний склад ради, виконавчі органи ради, органи самоорганізації населення,  посадова особа місцевого самоврядування.

 

Сучасну демократичну, соціальну, правову державу неможливо уявити без повноцінної системи місцевого самоврядування. Адже якою б досконалою не була державна влада в центрі, вона ніколи не буде ефективною, якщо не буде оптимально організованою на місцях.

Розв’язанню саме цього завдання присвячений розділ XI Конституції, в якому конкретизуються положення загальних засад конституційного ладу в Україні з питань місцевого самоврядування.

Визначивши конституційно-правові основи функціонування місцевого самоврядування, Конституція фактично завершила пошук варіантів місцевого самоврядування в Україні.

ЗМІСТ

І. ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 4

ІІ. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 6

ІІІ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОБОТИ НАД КУРСОВОЮ РОБОТОЮ... 8

IV. РОЛЬ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА.. 10

V. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 11

VI. РОБОТА З РЕЦЕНЗІЄЮ ТА ПІДГОТОВКА ДО.. 15

ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 15

VII. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ОЦІНКА.. 17

Додаток 1. 20

Додаток 2. 21

Додаток 3. 22

Додаток 4. 23

 



І. ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Навчальними планами Кримського юридичного інституту передбачається написання студентами/курсантами курсових робіт з теорії держави та права, конституційного права, міжнародного права, які є важливою ланкою у виробленні студентами навичок самостійного вивчення юридичних наук, у глибокому засвоєнні теоретичного та практичного матеріалу, висновків, законів, придбанні досвіду самостійного одержання й накопичення знань, що необхідно майбутньому дипломованому фахівцеві в його трудовій діяльності.

У пропонованих методичних рекомендаціях автором використаний багаторічний досвід роботи кафедри теорії та історії держави та права, власний науково-педагогічний досвід.

Сутність курсової роботи – самостійна науково-дослідницька праця, що виконує кваліфікаційну функцію. Підготовка та написання курсової роботи є необхідним елементом навчального процесу підготовки студентів/курсантів зі спеціальності „правознавство”

Курсова робота – це розгорнутий, систематизований, цілісний виклад результатів вивчення студентами/курсантами теми навчальної дисципліни. Це вимагає від студента/курсанта глибоких знань наукових і правових джерел, творчого мислення, аргументації та логіки викладення, формулювання особистої позиції.

Виконуючи курсову роботу, студент/курсант повинен насамперед навчитися аналізувати першоджерела, використовувати в наукових цілях наявну з питання літературу й на підставі вивченого матеріалу робити самостійні, науково обґрунтовані висновки. Особливо важливу роль у написанні курсової роботи відіграють саме першоджерела, тому що тільки в цьому разі можна говорити про самостійну дослідницьку роботу.

Курсова робота є також і підсумком самостійного вивчення студентом однієї з найважливіших проблем теорії держави та права, конституційного права або міжнародного права. Вона є обов'язковою формою звіту студентів перед кафедрою теорії держави та права. Ознайомившись із поданими методичними рекомендаціями, студент/курсант зможе більш конкретно з’ясувати представити вимоги до курсової роботи, як з погляду змісту, так і її оформлення, оцінки й порядку захисту. Використання передбачуваних методичних порад допоможе студентам/курсантам не тільки успішно виконати курсову роботу на обрану тему, але й підготуватися до іспиту, осмислити глибокі й життєво важливі проблеми теорії держави та права, конституційного права та міжнародного права.

Студенти/курсанти виконують курсову роботу під керівництвом викладача, закріпленого за темою. Виконана робота подається кафедру теорії та історії держави та права для перевірки. Після позитивної оцінки її викладачем, вона повинна бути захищена. Якщо робота відповідає пропонованим вимогам, викладач оцінює її позитивно й у письмовій формі у вигляді рецензії сповіщає про це студентові/курсантові. Незадовільно виконана робота підлягає переробці, відповідно до зауважень викладача, та з безумовним дотриманням вимог, що містяться в рецензії. Повторно виконана робота подається на кафедру з першим варіантом курсової роботи й рецензією на неї. Курсова робота студентові/курсантові не повертається й зберігається на кафедрі теорії та історії держави та права.

 

Структурні елементи, розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко й стисло відбивати зміст розділів, підрозділів. Заголовки структурних елементів роботи й розділів основної частини варто друкувати з абзацного відступу прописними буквами, не підкреслюючи, без крапки наприкінці (шрифт розміром 16, 14 відповідно). Заголовки підрозділів і пунктів варто починати з абзацного відступу й друкувати з прописної букви, без крапки наприкінці, не підкреслюючи (шрифт 14). Заголовки розділів і параграфів розташовуються по центру рядків. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках не допускаються.

Посилання на першоджерело в основному тексті здійснюється у виносці – унизу сторінки під рисою. Після порядкового номера виноски вказується прізвище й ініціали автора добутку, назва роботи, місце розташування (місто) і назва видавництва, у якому була опублікована робота, рік видання й порядковий номер тієї сторінки добутку, на яку посилається автор курсової роботи (у підсумковому списку використаної літератури вказується загальна кількість сторінок у першоджерелі).

Усі цитати, перекази, цифрові дані, а також будь-які фактичні відомості, що не є загальновідомими, обов'язково повинні супроводжуватися посиланням на джерело (документ, дослідження й тощо), оформлюваного у вигляді виноски. У тексті роботи виноска на літературу береться у квадратні лапки, у яких указується номер цитованого видання, й через кому – сторінка із цитатою, наприклад: [5, 35]. Цитовані у виносках видання формують список використаної літератури.

Список літератури, використаний при написанні курсової роботи, наводиться після висновку на окремій сторінці (сторінках).

Першоджерела повинні бути розташовані за абеткою (за авторами), у хронології. Їхня групова послідовність має такий вигляд: перший блок містить у собі законодавчі й інші нормативно-правові акти; другий – підручники, коментарі, монографії, навчальні й довідкові посібники; третій – статті, опубліковані в журналах і збірниках наукових праць; четвертий – матеріали опублікованої й місцевої слідчо-судової практики.

Правильне оформлення виносок і списку літератури (у сукупності іменованих науковим апаратом дослідження) – це найсуворіша вимога, що діє в усіх без винятку наукових і видавничих установах. Рецензент повинен ясно бачити, яку літературу і як використовує автор, звідки запозичені ним ті або інші відомості, чию точку зору (свою або іншого дослідника) він у цей момент викладає.

Ілюстрації та таблиці, розташовані на окремих аркушах, вміщують у загальну нумерацію сторінок роботи. Ілюстрації й таблиці на аркуші формату А3 ураховують як одну сторінку.

Неприпустимим і неприйнятним є довільне скорочення слів. Зрозуміло, робота повинна бути написана грамотно, значна кількість помилок уже сама по собі робить роботу незадовільною. Умовні скорочення й абревіатури можуть бути використані лише в тому разі, слово або група слів ускладнює сприйняття викладеного матеріалу, у зв'язку із частим його повторенням або скорочення має розповсюджене застосування в літературі. Розшифровка використаних у роботі (не загальноприйнятих) умовних скорочень і абревіатур дається автором на початку роботи – після плану, перед вступом. Прізвища, назви установ, організацій, фірм, назва і інші власні імена в тексті роботи наводять мовою оригіналу.

Після написання й належного оформлення курсової роботи студент/курсант повинен підписати її та передати на кафедру теорії та історії держави та права на рецензування.

Для курсових робіт характерні наступні недоліки: відсутні переконливі докази, обґрунтування, висновки та рекомендації; порушена послідовність викладу, багато повторень, нечіткі формулювання, обмовки, граматичні помилки; відсутня чіткість у визначенні основного змісту курсової роботи; наведені приклади не підкріплюються змістом, роздумами автора; курсова робота пишеться як набір цитат, фраз, виписок з книжок, брошур, та інших джерел або як переказ однієї-двох журнальних статей.

Тому дуже важливо при виконанні курсової роботи уважно вивчити методичні рекомендації для того, щоб запобігти зазначеним недолікам.

ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Підготовка до захисту курсової роботи містить усунення помилок і недоліків, вивчення додаткових джерел, зазначених у рецензії, осмислення написаного в роботі, готовність пояснити будь-які наведені в роботі положення.

Написана студентом/курсантом курсова робота здається на кафедру теорії та історії держави та права для резензування. Це необхідна умова для того, щоб відповідно до рецензії організувати переробку теми й підготуватися до захисту курсової роботи. Студент/курсант захищає курсову роботу перед комісією, у складу якої входить і викладач - рецензент.

Головне призначення рецензії – надати допомогу студентові в самостійній роботі над курсовою роботою, дати конкретні методичні поради щодо усунення певних недоліків. Студентові/курсантові варто уважно прочитати рецензію, щоб подивитися на свою роботу критичним поглядом фахівця, обміркувати всі зауваження щодо змісту й оформленню роботи, стилю, грамотності викладу, ознайомитися із записами на полях роботи.

Для того, щоб студент міг мати повну характеристику своєї курсової роботи, і рецензії, крім загальної оцінки (відмінно, незадовільно й тощо), повинні бути: загальна характеристика роботи та її позитивні сторони; вказівка на ступінь самостійності роботи; аналіз недоліків і пробілів з погляду структури, змісту, висвітлення тих або інших положень, використання статистичних й фактичних даних, оформлення; конкретні рекомендації із вказівкою джерел з усунення зауважень і підготовці до захисту курсової роботи студентом/курсантом.

Таким чином, аргументом у підготовці до захисту курсової роботи є рецензія наукового керівника, а також посторінкові зауваження (якщо вони до тексту роботи). У рецензії на курсову роботу міститься попередня оцінка у формі висновку: „Робота допускається до захисту“ або „Робота не допускається до захисту“. Остаточна ж оцінка дається після захисту. Якщо робота не допущена до захисту, то вона повинна бути студентом перероблена відповідно до рецензії й знову представлена на кафедру.

Якщо в рецензії є зауваження, які неясні студентові або, на його погляд, неправомірні, необхідно за допомогою рецензента усвідомити суть зауважень, а в ході захисту курсової роботи навести додаткові докази для обґрунтування своєї позиції. При наявності помилок у роботі, студентові варто усвідомити суть своїх помилок, а потім виправити їх. Дуже важливо звернути увагу на побажання й рекомендації рецензента, вивчити додаткові джерела, зазначені рецензентом.

Робота не допускається до захисту, якщо вона не носить самостійного характеру, списана з літературних джерел або в інших авторів, якщо основні питання не розкрито, викладено схематично, фрагментарно, у тексті трапляються помилки, науковий апарат оформлено неправильно, текст написано недбало.

У ході захисту курсової роботи завдання студента - показати поглиблене розуміння питань конкретної теми, вільне володіння матеріалом з теми.

 

Додаток 1.

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ

ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

Сімферополь

 2010

 



Додаток 2.

З М І С Т

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. .......................................................3

ВСТУП. ...............................................................................................................4

РОЗДІЛ  І. Ґенеза ідеї гарантій прав і свобод людини та громадянина в українській теоретико-правовій думці. ................5 - 12

1.1. Становлення та розвиток ідеї гарантій прав і свобод людини та громадянина в теоретико-правовій спадщині України..........................5 - 8

1.2. Поняття та розуміння гарантій прав і свобод людини та громадянина.................................................................................................8 - 10

1.3. Висновки до розділу........................................................................11 - 12

РОЗДІЛ ІІ. Гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні. ...................................................................................

2.1. Політичні гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні.......................................................................................

2.2. Економічні гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні.......................................................................................

2.3. Соціальні гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні.......................................................................................

2.4. Юридичні гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні.......................................................................................

2.5. Висновки до розділу...................................................................................

 

ВИСНОВКИ. .......................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. .....................................................

 

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………

 

Додаток 3.

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГПК Господарський процесуальний кодекс України
Держкоммолодь–спорттуризм Державний комітет молодіжної політики спорту і туризму
Держкомстат Державний комітет статистики України
ДПА Державна податкова адміністрація
ЖК Житловий кодекс України
ЗДПЛ Загальна декларація прав людини
КЗПЛ Конвенція про захист прав і основних свобод людини
КЗпП Кодекс законів про працю України
КК Кримінальний кодекс України
КМОП Конвенція Міжнародної Організації Праці
КПК Кримінально-процесуальний кодекс України
КпШС Кодекс про шлюб та сім’ю України
МВС Міністерство внутрішніх справ України
МЗС Міністерство закордонних справ України
Мінекономіки Міністерство економіки України
Мінпаливененрго Міністерство палива та енергетики України
Мінфін Міністерство фінансів України
МНС Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
МОЗ Міністерство охорони здоров’я України
МОН Міністерство освіти і науки України
НЕП Нова економічна політика
СБУ Служба безпеки України


Додаток 4.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В.Б., Денисов В.Н., Бобровник С.В. Законодавство: проблеми ефективності / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К.: Наукова думка, 1995. – 232 с.

 

2. Азаров А. Я. Права человека. Новое знание. – М.: НОРМА, 1995. – 225 с.

 

3. Актуальні проблеми формування правової держави в Україні: (До 50–ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези наук. доп. та повідомлень учасників Всеукр. наук.–практ. конф. молодих учених / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого/ М. І. Панов (відп.ред.). – Х., 2000. – 224 с.

 

4. Андрусяк Т. Г. Права людини в поглядах Михайла Драгоманова: Автореф. дис... канд. юрид. наук (12.00.01) / Київський університет ім. Тараса Шевченка. – К., 1994. – 17 с.

 

5. Антология мировой правовой мысли: В 5 т. / Национальный общественно-научный фонд / Н. А. Крашенинникова (отв. ред.), Г. Ю. Семигин. – М.: Мысль, 1999. Т. 2: Европа, V-XVII вв. – 829 с.

 

6. Декларация прав человека и гражданина (1789 г.) //Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: НОРМА, 1999. – 784 с.

 

7. Закон України від 23 квітня 1991 року “Про свободу совісті та релігійні організації” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – С. 283.

 

8. Юридична енциклопедія / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького/ Ю.С. Шемшученко (ред.). – К.: Вид-во Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1998. Т. 2: Д-Й. – 741 с.

 

9. Юридичний словник-довідник / АН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького / Ю. С. Шемшученко (ред.). – К.: Femina, 1996. – 696 с.

 

ІІІ. Опорні конспекти лекцій.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 243; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.033 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь