Визначення ціни та обсягу виробництва за монополії.

Умови виникнення та існування монополії.

Монополії отримують високі прибутки, які приваблюють і інші фірми. Яким же чином монополісти стримують натиск інших фірм? Є три основні причини існування монополій: природна монополія, володіння важливими ресурсами, державна політика.

Якщо виробництво довільного обсягу продукції одній фірмі обходиться дешевше, ніж його виробництво двома або більше фірмами, то говорять, що галузь є природною монополією.

Малюнок 1 Економія від масштабу і природня монополія

Монопольній ціні (малюнок 1) і обсягу випуску відповідає точка А, при цьому обсягу MR=MC. В точці А монополія отримує прибуток у розмірі (P_m-AL_m)*Q_m. Якщо би дана галузь була конкурентною, точкою рівноваги була би точка С (оскільки в умовах конкуренції справедливою була би рівність Р=МС). Але у даній ситуації ціна продажу є нижчою за середні витрати (АС), тобто фірма несла би збитки у розмірі GC за кожну одиницю товару. Монополія в даному випадку є природною, бо вона являє собою ринкову структуру, що зводить витрати до мінімального рівня.

Другою причиною існування монополій є те, що одна єдина фірма може володіти контролем над деякими рідкісними і надзвичайно важливими ресурсами або у вигляді сировини, або знань, захищених патентом. Наприклад протягом багатьох років фірма “Ксерокс” контролювала процес виготовлення копій, бо вона володіла більш досконалими знаннями в області технологій, які в основному були захищені патентами.

Третя причина існування монополій є в державному обмеженні притоку нових фірм в галузь. Монополіям надається виключне право на виробництво деякого блага. Так за законом тільки фірма “Поляроїд”, дякуючи наданим їй патентом може продавати певні типи фотоплівки і фотокамер. В деяких уряд залишає за собою право на монополію (наприклад тютюнові вироби). Основною причиною надання такого права є політичні мотиви і сприяння новим винаходам.

Ці три причини дуже пов’язані між собою. Наприклад уряд може надати права у тому випадку, коли є економія від масштабу тощо.

Монополія її види та ознаки

Існують різні види монополій, які можна класифікувати на три основних: природна, адміністративна і економічна.

Природна монополія виникає унаслідок об'єктивних причин. Вона відображає ситуацію, коли попит на даний товар в кращому ступені задовольняється однією або декількома фірмами.

Адміністративна монополія виникає унаслідок дій державних органів. З одного боку, це надання окремим фірмам виняткового права на виконання певного роду діяльності. З іншого боку, це організаційні структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються і підкоряються різним главкам, міністерствам, асоціаціям.

Економічна монополія є найбільш поширеною. Її поява обумовлена економічними причинами, вона розвивається на основі закономірностей господарського розвитку. Мова йде про підприємцях, які зуміли завоювати монопольне положення на ринку. До нього ведуть два шляхи. Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному збільшенні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другою (швидший) грунтується на процесах централізації капіталів.

Сучасна теорія виділяє три типи монополій:

1) монополія окремого підприємства;

2) монополія як угода;

3) монополія, що грунтується на диференціації продукту.

Також можна виділити два різновиди ринкових монополій, кожний з

яких має свої особливості.

До першого виду (власне монополія) відносяться фірми, які є єдиним виробником товару, що надходить на ринок, і в нього немає близького замінника. Ціна такого товару визначається фірмою й не залежить від кон’юнктури ринку. Монополія - продавець, а точніше виробник (картелі, синдикати, трести), може бути одно продуктовою, тобто такою, яка монополізує виробництво і збут одного виду продукції, багато продуктовою, коли монополізується виробництво і збут багатьох видів продукції однієї або ряду галузей.

Другим різновидом є монополія – покупець. В якості таких монополій виступає держава, а також окремі фірми. Досконала монополія є досить рідкісне явище. Вона передбачає виконання таких умов:

 1) монополіст є єдиним виробником даного товару;

 2) продукція носить унікальний характер в тому сенсі, що не має близьких замінників;

 3) проникнення в галузь інших фірм закрито цілим рядом обставин, в результаті чого монополіст утримує ринок у своїй повній владі та повністю контролює обсяг випуску виробництва;

 4) ступінь впливу монополіста на ринкову ціну дуже висока, але не безмежна, бо він не може призначити будь-яку як завгодно високу ціну (будь-яка компанія, у тому числі і монополістична, стикається з проблемою обмеженості ринкового попиту та скорочення обсягу продажів прямо пропорційно зростанню цін).

Щоб отримати максимальний прибуток, монополіст використовує нецінові фактори впливу на ринковий попит, такі, як реклама, поліпшення якості товару і його зовнішнього вигляду, розширення діапазону послуг, що пропонуються і диференціацію.

 

158 Монопольна влада джерела її виникнення та наслідки прояву.

Фірма володіє монопольною владою (monopoly power) тоді, коли вона має можливість впливати на ціну свого товару, змінюючи кількість, що вона готова продати. Ступінь, до якої монополіст може використовувати свою монопольну владу, залежить від наявності близьких замінників на його товар і його частки на даному ринку. Природно, щоб володіти монопольною владою фірмі не потрібно бути чистою монополією. Причому необхідно, щоб крива попиту на продукцію фірми була нахилена вниз, а не була горизонтальної, як для конкурентної фірми, тому що інакше у монополіста не буде можливості змінювати ціну шляхом зміни кількості пропонованого товару. У крайньому, граничному випадку крива попиту на продукт, реалізований чистою монополією, є спрямованою вниз кривої ринкового попиту на даний продукт. Істотна відмінність між монополістичним ринком і ринком конкурентним полягає в тому, що монополіст здатний впливати на ціну, виручає за товар, а конкурентний продавець такої можливості не має. Фірма з монопольною влада є фірмою, яка на свій розсуд встановлює ціну на свій товар, а не приймає її як дане, тобто на відміну знову - таки від конкурентного продавця вона не є ціноотримувачем.

Оскільки монополіст є єдиним постачальником товару або виду послуг, ціна, яку він отримує за свою продукцію визначається ринковою кривою попиту на цю продукцію. Так як ринкова крива попиту на алмази є спадною, компанія " Де Бірс" знає, що чим більше алмазів вона виробить, тим нижчою буде ціна, яку вона отримує за кожен екземпляр. Таким чином, вона може підвищувати ринкову ціну; " Де Бірс" володіє монопольною владою.

Наслідки монопольної влади

Цінова дискримінація. Фірма, що володіє монопольною владою проводить політику цінової дискримінації, якщо вона назначає різні ціни для різний категорій споживачів на основі різниці в еластичності їх попиту.

 

 

Визначення ціни та обсягу виробництва за монополії.

Ціна на ринку монополії завжди перевищує граничний дохід Р> MR. Ціна на ринку монополії завжди перевищує граничний дохід Р> MR.

граничний дохід MR завжди буде менший від ціни Р. Як відомо, величина приросту загального доходу при збільшенні ціни і зменшенні обсягу продажу визначається еластичністю попиту. Збільшення ціни при еластичному попиті зменшуватиме загальний дохід, а при нееластичному попиті на товар – збільшуватиме загальний дохід фірми-монополіста.

Для досягнення додаткових прибутків монополіст може приймати рішення і щодо зміни обсягу випуску. Вибраний обсяг з урахуванням характеру попиту визначатиме рівень ринкової ціни. Виведена залежність пояснює наслідки зміни ціни продукції і, відповідно, зміни обсягів випуску щодо величини сукупного доходу:

- якщо попит на товар еластичний, то для збільшення доходу монополісту слід ціну знизити (тобто випуск продукції збільшити);

- якщо попит на товар нееластичний, то для збільшення доходу монополісту потрібно ціну збільшити (випуск продукції скоротити);

- при одиничній еластичності попиту величина загального доходу від зміни ціни не залежить (ріст ціни компенсується таким же падінням обсягів продажу).

Природно, що монополіст ніколи не обере таку комбінацію «ціна – обсяг», за якої загальний дохід зменшуватиметься (MR< 0). З іншого боку, враховуючи те, що сукупні витрати виробництва при збільшенні випуску зростають, можна стверджувати, що при обсягах виробництва, яким відповідає нееластичний попит на товар, прибуток фірм, як різниця між сукупним доходом (виручкою) і витратами буде меншим, ніж при обсягах, що відповідають еластичному попиту. Тому монополіст формуватиме обсяги виробництва і визначатиме ціну

лише на еластичній частині кривої попиту.

151. Оптимум фірми в умовах досконалої конкуренції у короткостроковому періоді досягається за умови рівності граничних витрат та граничного доходу, який одночасно дорівнює середньому доходу та ціні.

Рис.3.1. Ціна та обсяги виробництва, що максимізують прибуток конкурентної фірми

При збільшенні пропозиції та зниженні цін прибуток чи збитки залежать від того, де порівняно з кривими змінних та сукупних витрат встановлюється ціна. При встановленні ціни на рівні Р₁ фірма продовжуватиме працювати для покриття всіх змінних витрат та частини постійних витрат, що дозволяє мінімізувати збитки, а за ціни Р₂, яка нижча від мінімальних середніх змінних витрат фірми, фірма повинна закритися, оскільки при продовженні роботи вона втратить всі постійні витрати та частину змінних.

На рисунку 3.1 б точка А - це точка беззбитковості, а точка М -точка закриття.

Крива короткострокової пропозиції фірми збігається з її кривою граничних витрат від точки закриття фірми (точки М у нашому випадку) і вище.

Довгострокова рівновага. Для того, щоб зрозуміти процес досягнення довгострокової рівноваги, варто згадати, що модель досконалої конкуренції припускає відсутність бар'єрів, які перешкоджають входженню на ринок нових фірм чи виходу з ринку фірм, що бажають його залишити. Ті фірми, що хочуть тривалий час працювати на даному ринку, повинні так відрегулювати процес виробництва, щоб досягти максимальної довгострокової ефективності. При зниженні витрат до мінімуму ці більш ефективні фірми зможуть вижити за будь-яких умов, якщо збережеться сам ринок.

У галузі з досконалою конкуренцією фірми можуть отримувати прибуток лише певний час. У довгостроковому періоді жодна з фірм не може отримати більше, ніж нормальний прибуток. Економічний прибуток зменшиться до нуля зі входом до галузі нових фірм. Це парадокс прибутку - економічний прибуток приводить у дію механізм перерозподілу прибутків, який врешті-решт зведе його до нуля. Проте це також означає, що збитки також є тимчасовими.

 

152. Чиста конкуренція – це абстракція, певна модель, яка відображає найефективніший стан діяльності ринку. В реальному житті досконала конкуренція є доволі рідкісним явищем і лише деякі ринки наближаються до неї: ринок зерна, цінних паперів, іноземних валют. Сфера практичного використання знань про цю модель доволі звужена, але той факт, що досконала конкуренція є найпростішою ситуацією в економічних відносинах може слугувати вихідним, еталонним зразком для порівняння та оцінки ефективності реальних економічних процесів. Про ефективність тієї чи іншої моделі ринку можна судити, виходячи з того, як вона виконує покладені на неї головні функції. Оскільки ресурси суспільства завжди обмежені, то ефективнішою вважається та система, яка, з одного боку, виробляє необхідний продукт за найменших витрат, а з іншого – забезпечує оптимальний розподіл обмежених ресурсів між галузями та окремими виробництвами. Аналізуючи ефективність конкурентного ринку, виділяють:

1) ефективність виробництва (виробництво продукту при найменших витратах);

2) ефективність розподілу ресурсів (між галузями та окремими виробниками для максимізації задоволення потреб).

Ефективність виробництва конкурентного ринку реалізується в тому, що при короткостроковій і довгостроковій рівновазі ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат. Це означає, що споживачі одержують потрібні їм товари за найнижчими з усіх можливих цін за існуючої технології виробництва. За умов досконалої конкуренції у довгостроковому періоді виконується рівність MR = LMC = LATC = P. Звичайно, в короткостроковому періоді конкурентна фірма може отримувати надприбуток або мати збитки. Однак для довгострокового періоду така передумова нереальна, оскільки в умовах вільного входу і виходу з галузі високі прибутки приваблюють на цей ринок інші фірми, а збиткові фірми виходять з галузі, тим самим підтримуючи рівність ринкової ціни і середніх витрат. Досконала конкуренція допомагає так розподілити обмежені ресурси, щоб досягнути максимального задоволення потреб. Це забезпечується за умови, якщо Р = МС. Така рівність означає, що фірми будуть виробляти максимально можливу кількість продукції доти, поки граничні затрати ресурсу не дорівнюватимуть ціні, за яку його куплено. При цьому досягається не тільки висока ефективність розподілу ресурсів, але й максимальна виробнича ефективність.

153. Конкуренція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас — механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин. Конкуренція — об'єктивний економічний закон розвинутого товарного виробництва, дія якого для товаровиробників є зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, розширення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва і систем заробітної плати тощо. Конкуренція - це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства. Конкуренція є необхідною і визначальною умовою нормального функціонування ринкової економіки. Конкуренція – визначальна умова підтримання динамізму в економіці, за умов конкуренції створюється більше національне багатство при меншій вартості кожного виду продукції порівняно з монополією й плановою економікою. Досконала конкуренція існує за умов:

- Існує дуже велика кількість ринкових агентів.

- Стандартизована продукція.

- Жодного контролю над ціною.

- Вільне входження в галузь і вихід з неї.

- Наявність і доступність ринкової інформації.

- Висока мобільність ресурсів.

- Раціональна поведінка ринкових об’єктів.

Отже, до позитивних рис досконалої конкуренції можна віднести:

1) сприяє розвитку НТП

2) примушує економити ресурси

3) веде до покращення якості продукції

4) вирівнює норму прибутковості і рівень зарплат в усіх сферах економіки

а також деякі з тих що є об’єктивною умовою існування ринку досконалої конкуренції ми можемо виділити стандартизованість продукції, жодного контролю над ціною, наявність і доступність ринкової інформації, тощо.

Негативними проявами є:

1) створює умови для безробіття, інфляції та банкрутства окремих підприємств

2) не передбачає жодного контролю з боку держави

3) веде до збільшення диференціації доходів і створення умови для їх розподілу

4) сприяє виникненню економічних криз.

154. Аналізуючи економічну ефективність ринку доскона­лої конкуренції, ми з'ясували, що вона досягається при потрійній рівності — цін, граничних витрат і середніх витрат:

P = MC = min AC.

Коли ціна дорівнює граничним витратам, досягається ефекти­вний розподіл ресурсів; коли ж ціна дорівнює мінімальним сере­днім витратам, то досягається ефективне використання ресурсів. Таким чином, ефективність гарантує споживачам отримання найбільшого обсягу продукції за найнижчими цінами, які можуть бути при існуючій технології та витратах виробництва. За такими критеріями будемо оцінювати і ефективність монополістичної конкуренції.

На малюнку видно, що на ринку монополістичної конкуренції не досягається ні ефективного розподілу ресурсів (P > МС), ні їх ефективного використання (P > min АС).

Перевищення ціни над граничними витратами свідчить про наявність певної ринкової влади фірми на ринку монополістичної конкуренції. Тому неефективність цього типу ринкової структури пояснюється тими самими причинами, що й на ринку чистої мо­нополії.

На аналізованому ринку фірма в умовах довгострокової рівнова­ги виробляє продукції менше (Q_cM), ніж це було б у конкурентної фірми (Q_c). Крім того, ціна монополістичної конкуренції (P_cM) пере­вищує ціну досконалої конкуренції (P_c). Якби обсяги виробництва збільшилися до точки (F), де крива попиту перетинає криву гранич­них витрат, то сумарний надлишок (споживачів і виробників) можна було б збільшити на величину, що дорівнює тонованій площі FBA.

Встановлення вищої ціни, ніж на конкурентному ринку, свід­чить про те, що частину споживчого надлишку (площа прямоку­тника AEP_cP_cM) привласнює фірма — монополістичний конку­рент. Інакше кажучи, структура ринку монополістичної конку­ренції змушує споживача платити за товар «зайві» гроші, тобто переплачувати порівняно з конкурентним ринком.

12345Следующая ⇒

Поделиться: