На рукопис підручника «Українська мова»

Олена Оперчук

ЗРАЗОК 1

РЕЦЕНЗІЯ

На рукопис підручника «Українська мова»

ЗРАЗОК 2

РЕЦЕНЗИЯ

На рукопись учебника “ Русский язык» для 10 класса

общеобразовательных учебных заведений

С русским языком обучения

Рукопись учебника «Русский язык» для 10 класса общеобразовательных учебных заведений с русским языком обучения соответствует программе 2001 г. (курс 1-11) и состоит из следующих разделов:

1. Углубление и систематизация важнейших сведений по фонетике, лексикологии, словообразованию, грамматике, правописанию и стилистике (параграфы 1-14).

2. Уроки развития связной речи и общения (уроки 1-14).

Таким образом, учителю дается право самостоятельно выстраивать курс языка, чередуя изучение грамматического материала с уроками развития связной речи. Авторы стремились показать системный характер языка, специфику каждой изучаемой единицы, что является необходимым условием приобретения глубоких и прочных знаний.

Однако обеспечить этого не удалось. Учебник напоминает сборник статей об изучаемых в 5-9 классах разделах науки о русском языке. При этом тексты предлагаемых заданий даются в научном стиле без учета возрастных особенностей и уровня знаний учащихся. Например, п.п. 1, задание 9; п.п.2, задание 29; п.п. 4, задание 40: “Академик Виноградов выделяет конкретные вопросы стилистики: из области лексикологии и фразеологии – учение о лексических синонимах, експрессивных оттенках фразеологических единиц, а также определение речевых сфер и литератрно-жанровых пределов...”, задание 41: “Языковеды (Н.С.Трубецкой и др.) выделяют “Звуковую стилистику” на том основании, что фонемы (звуки) наряду со своей главной, смыслоразличительной функцией имеют еще две стилистические функции - експрессивную и апелятивную...”. И так подается весь материал. Программа нацеливает на практическое освоение языка, а вовсе не на постижение и запоминание теоретических сведений, необходимых для овладения филологической профессией. И если мы говорим о фонетике (п.п.2), то необходимо показать, какая особенность русского ударения помогает справиться с офрографическими трудностями при написании безударных гласных в корне слова.

Когда идет речь о стилистических средствах фонетики, необходимо показать, что в фонетической системе русского языка доминирующее положение занимают согласные звуки, так как их значительно больше (6 гласных фонем – 37 согласных) и они выполняют в языке смыслоразличительную функцию, несут основную информацию. Русская звуковая система представляет безграничные возможности для использования приема аллитерации и ассонанса. Авторам учебника следовало бы показать это на примерах из художественной литературы, а только затем предлагать задания типа № 43, 44, 46. К выполнению задания № 45 учащиеся не готовы. Сомнительно, чтобы ученик 10 класса был способен рассматривать взаимодействие “звуковой стилистики” наряду с другими стилистическими средствами – словообразовательными, лексическими, синтаксическими.

В учебнике нет опоры для повторения, систематизации и закрепления знаний и умений учащихся, полученных в средних классах. Предполагается, что учащиеся 10-х классов хорошо помнят и знают основные правила, изученные, а лучше сказать - изучаемые в 5-9 классах. Например, п.п. 12 в задании 117 предлагается кроме определения стиля, темы текста произвести морфологический разбор выделенных слов (глагола, причастия, деепричастия). Затем выполнить ряд заданий с целью повторить отдельные случаи правописания глагола, глагольных форм и наречия.

Во многих заданиях нет логики, системы. В задании 119 логичнее было бы не печатать гласные в окончаниях глаголов, ведь требуется определить спряжение глаголов.

В задании 52 предлагается по тексту научного стиля, насыщенному собственными именами и наименованиями, составить свободный диктант, определить производные или непроизводные основы в выделенных словах, аргументировать свое решение. Такие задания невозможно выполнить за 20 минут урока. На этом же уроке предлагается выполнить ряд заданий и написать зрительно-слуховой диктант, организовать взаимопроверку, выделить орфограммы в корнях, приставках и суффиксах слов.

В учебнике предлагается ряд заданий, нацеленных на работу с различными словарями. Однако словари, за исключением орфографического и толкового, как правило, в школьных бибилиотеках отсутствуют.

Название ІІ раздела учебника «Уроки развития связной речи и общения» не соответствуют содержанию. В этой части представлено много хороших материалов о культуре устного и письменного общения, о работе с книгой. Однако отсутствует работа по формированию навыков связной речи во всех стилях и типах речи. Мало представлены тексты художественного стиля. Не достаточно внимания уделяется развитию текстовой деятельности школьников. Даже на основании представленных текстов можно отрабатывать умение находить тезис, доказательство, вывод, учить делить текст на абзацы, в каждом абзаце выделять ключевые слова, предложения, развивающие и углубляющие основную мысль; прогнозировать содержание последующих абзацев.

Ценность рукописи снижают заимствования. Так, заимствована структура учебника: Н.А.Пашковская, В.А.Корсаков. Русский язык. 10-11 класс: для школы с русским языком обучения. – К.: Освіта, 1998, а также отдельные задания (№№ 182 199, 202).

С учетом вышеизложенного рукопись учебника не может быть рекомендована к печати.

 

Рецензент: методист кафедры методики гуманитарного образования КГПУ им Б.Д.Гринченко

Т.Т.Подолинная

ЗРАЗОК

РЕЦЕНЗІЯ

На рукопис посібника

«Рідна мова: тематичне оцінювання (6 клас). Робочий зошит»

(автор – Л.Т. Бондар енко, обсяг – 100 с)

 

З огляду на необхідність якісної й оперативної підготовки випускників загальноосвітніх шкіл до незалежного зовнішнього оцінювання рецензована праця є надзвичайно актуальною. За своїм змістовим наповненням подані в посібнику десять тематичних атестацій повністю відповідають вимогам чинної навчальної програми. За формою тестові завдання різноманітні, цікаві, відповідають віковим особливостям шестикласників. Добре, що завданням кожного типу передує чітка, стисла й вичерпна інструкція щодо їхнього виконання.

Важливим є те, що до кожної з лінгвістичних тем посібник містить по кілька варіантів тестових завдань. Завдання різних варіантів є рівноцінними щодо складності, що важливо для максимально об’єктивного визначення рівня сформованості знань і вмінь кожного шестикласника.

Позитивом роботи є те, що автором запропоновано чітку й справедливу шкалу оцінювання мовних знань і вмінь школярів, а тестові завдання розташовані від найлегшого до найбільш складного.

Дібраний до тестових завдань дидактичний матеріал (тексти, речення) є сучасним за змістом, цікавим і доступним для шестикласників, має пізнавальну цінність і виховний потенціал. Автором залучено інформацію культурологічного змісту, що є важливим для виховання патріотизму, поваги до вітчизняної історії, мистецтва України. Завдання дібрано й побудовано так, щоб школяр привчився «бачити» мовний матеріал, не нехтуючи при цьому  його змістом.

Завдяки посібнику школярі закріплять і систематизують здобуті знання і теоретичного, і практичного плану.

У плані побажань можна зауважити таке:

1. Варто б відредагувати формулювання деяких завдань. Замість «у завданнях 11-14 запишіть відповідь у відведеному місці зошита»  можна записати так: «завдання 11-14 виконайте й запишіть у відведених рядках». У завданнях на встановлення відповідності замість «відповідь упишіть у таблицю», мабуть, краще записати: «цифру, що відповідає правильній відповіді, впишіть до таблиці». Замість «правильно запишіть складне слово високо/врожайний…(№15, с.28) – «складне слово високо/врожайний запишіть, знявши риску, обґрунтуйте його написання).

2. У завданнях з лексикології (№ 13, с 20, 23) варто пояснити, чи мають шестикласники витлумачувати переносне значення виділених слів.

3. У завданні 9 (с.27, 29, 32, 34) краще вилучити –пів-, напів-, полу-, сформулювавши його простіше: позначте рядок, у якому всі слова пишуться разом.

Посібник надасть значну допомогу словесникові в його повсякденній роботі з учнями, слугуючи за взірець доцільного компонування й чіткого формулювання мовних завдань. Студентам педагогічних навчальних закладів книжка значно допоможе у навчанні.

Посібником зможуть скористатися старшокласники й абітурієнти для повторення й узагальнення вивченого.

Книжка Л.Т.Бондаренко заслуговує на те, щоб якнайшвидше прийти до школи. Посібник варто надрукувати щонайбільшим накладом.

 

 

Кандидат філологічних наук, завкафедри методики навчання української мови N-ського педагогічного університету

О.С.Полянська

Власноручний підпис О.С.Полянської засвідчую:

 

Ректор N-ського педагогічного університету

В.Д.Палієнко.

24.05.08.

ЗРАЗОК 4

РЕЦЕНЗІЯ

ЗРАЗОК 5

РЕЦЕНЗІЯ

ЗРАЗОК 6

РЕЦЕНЗІЯ

ЗРАЗОК

РЕЦЕНЗИЯ

ЗРАЗОК  7                                              

РЕЦЕНЗІЯ

ЗРАЗОК  8                                              

РЕЦЕНЗІЯ

ЗРАЗОК?

РЕЦЕНЗІЯ

на рукопис представленої на Всеукраїнський конкурс навчальних програм з профільного навчання для учнів 10-12 класів

загальноосвітніх навчальних закладів

програми «Українська мова» № 4

для класів природничо-математичного профілю

 

Подана до розгляду програма розрахована на навчання української мови учнів 10-12 класів природничо-математичного профілю з розрахунку 68 год (2 год на тиждень) у 10-11 класах та 58 год (1-2 год на тиждень) у 12 класі.

Програму укладено з урахуванням вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Концепції загальної середньої освіти 12-річної школи, Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах та у відповідності до Типових навчальних планів для основної та старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної школи.

У пояснювальній записці сформульовано мету й завдання навчання української мови в школах природничо-математичного профілю. Засвоєння відомостей з практичної стилістики, культури мовлення, основ риторики та елементів практичної стилістики умотивоване підготовкою до професійної діяльності та необхідністю удосконалення мовотворчих якостей школярів.

Зміст програми диференційовано на чотири взаємопов’язані змістові лінії: мовленнєву, мовну, соціокультурну та діяльнісну. Програму структуровано: визначено зміст навчання та основні вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів. Навчальні години між мовленнєвою та мовною змістовими лініями розподілено 38: 30. Проте програма не вміщує таку необхідної частини, як критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 10-12 класів з чотирьох видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, читання, говоріння, письма, – з мовних знань і вмінь, а також орієнтовного календарного планування уроків. Немає в тексті програми й посилань щодо застосування критеріїв, поданих в інших документах.

Програма не включає таких важливих, на нашу думку, рубрик, як «Міжпредметні зв’язки» та «Внутрішньопредметні зв’язки», які, на нашу думку значно полегшили б роботу вчителя.

Як зазначено в Державному стандарті базової і повної середньої освіти, мовленнєва змістова лінія «забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності». Зміст мовленнєвої змістової лінії має викладатися за принципом структурної систематичності, який передбачає поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих понять та формування вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності. Зміст мовленнєвої лінії має ґрунтуватися на принципі наступності між основною та старшою школою, враховувати рівень підготовки школярів.

На нашу думку, мовленнєва змістова лінія програми для кожного класу мала б розпочинатися з повторення відомостей про мовлення, а саме: про види мовленнєвої діяльності, різновиди аудіювання й читання, текст, стилі й типи мовлення. Лише після повторення й закріплення відомостей про особливості усного й писемного спілкування, діалог, монолог і полілог, варто, як нам здається, повторювати відомості про культуру мовлення та вимоги до культури мовлення (с.4, 8). 

На с.с.5, 9, 13, очевидно, через технічний недогляд, замість «Види робіт» видруковано «Види мовленнєвої діяльності». Певно, з тієї ж причини речення «удосконалення навичок слухання» (краще: аудіювання), «удосконалення навичок читання» видруковано не в другій, а в першій колонці.

На жаль, щодо названих у програмі видів робіт не завжди зазначено стиль, у якому учнів мають продукувати висловлювання певного жанру (див. переказ прослуханого монологічного висловлювання (с.5), переказ із творчим завданням (с.с.6, 9, 14), повідомлення за попередньо складеними тезами (с.9), стаття, твір на морально-етичну тему, відгук про телепередачу (с.с.10, 14). Такі види робіт, як доручення, офіційний лист, вітальний адрес (с.6), звіт про виконану роботу, протокол, витяг із протоколу (с.10), а також автобіографія, заява, особова справа, характеристика, резюме (с.14) варто, на нашу думку, згрупувати після визначення «Ділові папери», а бесіда на професійну тему, переговори (с.9) – після визначення «Усне ділове спілкування», вид роботи «Вітальна промова» (с.6) можна було б подати в рубриці «Елементи риторики». Якщо публіцистичний стиль представлено такими видами робіт, як «виступ публіцистичного характеру» та ін., то робота над складанням висловлювань у художньому стилі програмою не передбачена.

Щодо включеного, очевидно, помилково до мовленнєвої лінії «орфографічно-пунктуаційного практикуму» (с.с. 6, 10, 14), то варто було б винести його окремою рубрикою мовної змістової лінії.

Зміст мовної змістової лінії подається в програмі за лінійним принципом і, як говорилося вище, не доповнюється реалізацією системи внутрішньопредметних зв’язків.

Безумовним позитивом програми є введення повторення й узагальнення відомостей з лексикографії щодо словників та довідників, а також ролі Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті (с.7).

Незаперечну вартiсть програми складає введення до соціокультурної змістової лінії таких сучасних тем, як Україна та світове співтовариство; Розвиток науки й техніки в Україні та в світі; Професія і сім’я; Мова і професійне зростання.

  Висловимо деякі зауваження та побажання:

o Навряд чи зміст мовленнєвої лінії у 12 класі природничо-математичного профілю слід повністю підпорядковувати вивченню основ риторики (с.12), а зміст мовної лінії обмежувати лише вивченням дискурсу (с.15). Крім того, що такий зміст навчання не відповідає вказаному профілю, він ще й значно ускладнить підготовку випускників до незалежного зовнішнього оцінювання з української мови.

o Зміст і вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів мовленнєвої та мовної змістових ліній програми подано у формі таблиць, що складаються з двох колонок, в одній з яких зазначено зміст навчального матеріалу, а в другій – державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Бажано додати третю колонку з вказаною орієнтовною кількістю годин, що виділяється на вивчення певної теми. На нашу думку, це значно полегшить роботу вчителя.

o Перелік знань, умінь та навичок учнів слід, на нашу думку, значно конкретизувати.

o Необхідно більш чітко розмежувати види робіт (с.с.5, 9, 13 ) та вміння й навички, що їх слід формувати й удосконалювати у процесі їхнього виконання (виділення ключових фраз і слів, визначення пізнавальної цінності прочитаного і под. (с.5) – перенести до другої колонки і под.);

o Щодо такого виду роботи, як переклад текстів різних стилів, типів і жанрів (с.с.6, 10, 14) варто дати роз’яснення в пояснювальній записці. Методичних коментарів потребують і такі види робіт, як переказ висловлювань, що містять протилежні за змістом думки (дискусійного характеру? ) і трансформація тексту відповідно до змінених обставин спілкування (с.13);

o Потрібно розтлумачити суть таких видів робіт, як полеміка, нарада, конференція, прес-конференція (с. 13).

o Не зайвим, на нашу думку, було б увести рубрику «Етика професійного спілкування» (про що лише згадано на с. 4, 8 ).

o Слід розширити перелік умінь, зазначених у діяльнісній змістовій лінії програми (крім загальнонавчальних, назвати організаційно-контрольні та творчі вміння, що їх мають виробляти учні).

o Потрібно відредагувати деякі вислови (читання текстів…. з використанням різних способів читання (с.9), використання в писемному мовленні… відомих орфограм і пунктограм (с.6) і под.

  Зазначенi мiркування з приводу рецензованої програми нiяк не можуть бути пiдставою для її негативної оцiнки. Вважаємо, що після внесення певних змін, уточнень та редагування представлену на конкурс навчальну програму №4 для природничо-математичного профілю можна рекомендувати до використання.

 

 

Ст.викладач кафедри методики навчання української мови та літератури КМПУ ім. Б.Д.Грінченка

О.Авраменко

ЗРАЗОК 9

РЕЦЕНЗІЯ

 на авторську програму для дошкільних навчальних закладів освіти

“Рідна мова” (з поурочним плануванням та вправами з артикуляційної моторики). Керівники авторського колективу: О.М.Панченко, І.Г.Солдатова.

Програма розрахована на навчання дітей переддошкільного і дошкільного віку розвитку мовлення і читанню.

Структура Програми передбачає подачу матеріалу блоками: робота з дітьми третього року життя; четвертого року життя; 4-5 років; 5-6 років; 6-7 років (для поглибленого вивчення).

Кожен блок включає характеристику розвитку дітей вікової групи, завдання і зміст розвитку мовлення, розвиток зв’язного мовлення і теми рекомендовані для вивчення (обсяг знань). Кожен блок закінчується Основними вимогами до знань і умінь учнів на кінець навчального року. В додатках вміщено практичний матеріал: вправи на розвиток артикуляційного апарату, поурочне планування предмету, художня література, рекомендована для слухання і вивчення напам’ять.

Обсяг пропонованих знань достатній. Виклад передбачає послідовність подання знань з урахуванням психологічних і вікових особливостей дітей, принципів дидактики: від простого до складного, від близького до далекого, від знайомого до незнайомого.

Значна увага приділяється навчанню читання дітей, починаючи з 3-го року життя. Автори використовують методику Зайцева. Використовуються методики й інших авторів.

Літературний матеріал цікавий, високохудожній. Подані твори українських, російських поетів, поетів з діаспори, твори народної творчості.

Поряд з цим є ряд зауважень:

1.  В основному рецензований матеріал розкриває навчання дітей читанню, а не весь зміст розвитку мовлення, а тому не відповідає назві “Рідна мова”.

2. В програмі відсутня загальна концепція закладу, не розкрите навчально-методичне забезпечення, що не дає змоги визначити програму як авторську. Авторською її не можна назвати ще й тому, що вона складена на основі різних програм навчання дітей читанню, інколи без посилання на цих авторів (крім Зайцева).

3. Зовсім не зрозуміла наявність в авторській програмі ксерокопія конспектів занять з методичних журналів.

4. Подаючи літературний матеріал, автори допускають неточність в написанні прізвищ авторів. Так, прізвище М.Підгірянки подане в кількох інтерпретаціях і ін.

5. В роботі допущено багато русизмів, неправильного перекладу з російської мови, помилок-описок.

 

Після урахування вказаних зауважень програма може бути використана в

роботі окремого закладу освіти.

 

Ст. викладач кафедри                                           В.Д. Сапожко

дошкільної педагогіки і

психології 

КМІУВ ім. Б.Грінченка

 

ЗРАЗОК 10

    РЕЦЕНЗІЯ

ЗРАЗОК 11

РЕЦЕНЗІЯ

ЗРАЗОК 15

ВІДЗИВ

ЗРАЗОК 16

РЕЦЕНЗІЯ

на дипломну роботу студентки V І курсу філологічного факультету

Карпенко Алли Андріївни

ОРІЄНТОВНА СХЕМА РЕЦЕНЗІЇ

ЗРАЗОК 17

                                          Р ЕЦЕНЗІЯ

ЗРАЗОК 18

                                          РЕЦЕНЗІЯ

ЗРАЗОК 19

                                          Р ЕЦЕНЗІЯ

на  наукову роботу учениці 11-А класу Ольги Приказюк

за темою “Життєвий та творчий шлях Івана Гончара”

    Так драматично складалася українська історія, що впродовж багатьох століть колоніальні режими відмовляли українцям у праві берегти духовний та інтелектуальний набуток рідного народу, цей найцінніший свій скарб; усі найяскравіші вияви творчого генія українців нещадно нищилися, розкрадалися, приховувалися. Але, на наше щастя, траплялися сміливці, що всупереч усім заборонам та гонінням, репресіям та переслідуванням мужньо, одержимо й натхненно збирали, зберігали, вивчали й популяризували нетлінні клейноди українського духу. Серед цих подвижників чільне місце займає Іван Гончар – митець, етнограф, духовний провідник українського народу в 60-80-і роки, палкий і гідний продовжувач давніх традицій українознавства, невтомний збирач і дослідник народної спадщини, послідовний служитель Добра і Світла.

    Дослідження Ольги Приказюк присвячено драматичній і щасливій долі цього великого Українця. Робота розгортається в трьох планах: біографічному, який передбачає детальний виклад найголовніших подій непростого, насиченого злетами і зрадами життя Івана Гончара; мистецтвознавчому, у якому головна увага зосереджується на дослідженні скульптурного й малярського доробку митця, визначенні естетичної вартості всього, що зроблено ним у мистецтві, з’ясуванні його місця в українській культурі; українознавчому, який передбачає встановлення головних напрямів дослідницької та збирацької діяльності Івана Гончара в царині національної етнографії. Окрему частину роботи присвячено становленню й функціонуванню провідного осередку духовного життя України – Музею Івана Гончара.

    Ольга Приказюк докладно з’ясовує найголовніші складники особистості І.Гончара як людини, митця, науковця, громадського діяча (колосальна працездатність, велика жертовність і одержимість ідеєю збереження й примноження духовної спадщини нашого народу, підпорядкованість життя великій ідеї служіння рідному краєві, принциповість і незламність, відданість у праці для блага народу й Вітчизни, у служінні національним ідеалам). Спираючись на документальні джерела, учениця чітко визначає ті події, що стали етапними в біографії Івана Гончара, виявляє зв’язок його життєвої долі з долею Батьківщини, найголовнішими подіями в українській історії. Численним набуткам майстра на мистецькому й етнографічному полі, на ниві громадської роботи дається розлога, об’єктивна, науково виважена й умотивована характеристика. Маючи комплексний характер, робота О.Приказюк відзначається глибиною осягнення теми, усебічністю її висвітлення, змістовною грунтовністю. Великим здобутком роботи є те, що учениця не обмежується суто інформаційним аспектом фактичного матеріалу, а й намагається дати йому аналітичну оцінку.

    Чітка, продумана структура роботи дає змогу повно й вичерпно висвітлити тему. Мова та стиль дослідження рафіновано наукові.

    Виконана робота свідчить про високий рівень гуманітарної освіти учениці, сформованість у неї стійкої системи гуманістичних поглядів та національних ідеалів.

                                                   Науковий керівник: /підпис/

                                                   Педагогічний керівник:              /підпис/

                                                   Керівник секції:        /підпис/

                                     

ЗРАЗОК 20

Р ЕЦЕНЗІЯ

на наукову роботу учениці 11-А класу Катерини Загорської

за темою “Олена Теліга: шляхи життєвої та творчої долі”

   

    Ще донедавна історія української літератури являла собою книгу з величезною кількістю вирваних сторінок – було чимало яскравих, самобутніх, надзвичайно талановитих письменників, сама лишень згадка про яких – їхнє життя, творчість, внесок у літературу – була під забороною. Це і представники старшого покоління української творчої інтелігенції, які рішуче рвали пута духовної та інтелектуальної неволі, це і митці Розстріляного Відродження, які піднесли рівень рідного письменства до європейських верховіть і цим заслужили немилість радянської тиранії,     але передусім така доля – замовчування, викреслення з історії літератури, оганьблення – спіткала літераторів української діаспори, котрі з тих чи інших причин залишили рідний край, але не поривали з ним духовного зв’язку. 

    Наукову роботу Катерини Загорської присвячено дослідженню життєвого та творчого шляху однієї з таких постатей, без яких нині годі й уявити літературний процес в Україні, її духовний космос і суспільне буття – національної героїні, непересічної жінки, високоталановитої поетеси Олени Теліги.

    Дослідження є чітко структурованим – воно поділяється на дві приблизно однакові розміром частини, кожна з яких підпорядкована одній меті – щонайповнішому висвітленню життєдіяльності О.Теліги. У біографічному розділі дослідження на багатому фактичному матеріалі (епістолярій, мемуаристика, автобіографічна поезія) з’ясовуються найголовніші етапи життєвої долі О.Теліги, виокремлюються чинники, що мали визначальний вплив на становлення світогляду, ідеалів поетеси, її особистості вцілому, провідні риси її характеру та їх реалізація в конкретних учинках, психологічно тонко простежується складна еволюція цієї видатної жінки від аморфної, невизначеної у своїх пріоритетах свідомості до зрілої, національно визначеної, нонконформістської позиції. Життєвий шлях О.Теліги досліджується в широкому культурно-історичному контексті доби, у зв’язках із життєвими долями її однодумців (Д.Донцова, Є.Маланюка, У.Самчука, О.Ольжича, Н.Лівицької-Холодної та ін.) з визначенням спільного та відмінного в їхніх біографіях, що дає можливість рельєфніше показати долю поетеси, її складність, драматизм. Особливо цікавим та результативним є намагання учениці подати багатогранний психологічний портрет О.Теліги, пов’язати її душевну конституцію із глибинними пластами національної психіки.

    У другому розділі дослідження – “Творчість Олени Теліги” – дається вичерпна характеристика О.Теліги як майстра художнього слова, визначаються складові її неповторного, унікального поетичного світу: провідні мотиви, теми й образи її поезій, світогляд авторки, стильові особливості, формальні параметри (передусім ритміка) та ін. Аналіз творчості поетеси здійснюється в тісному зв’язку з її життєвою долею, тонко і точно визначаються автобіографічні мотиви лірики О.Теліги, грунтовно характеризуються психологічні аспекти її творчості, закоріненість поетичного світу авторки у визначальній ідеології її покоління – ідеології націоналізму.

    Робота свідчить про значну методологічну підготовленість учениці, про досконале оволодіння нею основами проведення сучасного аналізу художнього твору в усьому його методичному розмаїтті, уміння розглядати твір у єдності змісту та форми, з урахуванням його родової, видової, жанрової специфіки. Стиль викладу наукового матеріалу, застосований у роботі, – яскраво образний, напівбелетризований.

                                                   Науковий керівник:           /підпис/

                                                   Педагогічний керівник:              /підпис/

                                                   Керівник секції:                 /підпис/

 

ДОДАТКИ

ЗАМИСЛІМОСЬ!

 

Критика – це правильний кровообіг, без неї застій крові й хворобливі явища - невідворотні (М.Островський).

 

 

Критикувати – значить показувати автору, що він не зробив це так, як зробив би я, якби вмів. (К.Чапек).

 

 

Рецензент подібний до автомобіля: чим він гірший, тим більше від нього шуму (Ю.Тувім).

 

 

Поганого рецензента видно з того, що він обговорює поета, а не поему (Е.Паунд).

 

 

Хочеш уникнути критики – нічого не роби, нічого не кажи і будь ніким (Е.Хаббард).

 

[1] Авторський аркуш – 24, 5 сторінки комп’ютерного набору.

Олена Оперчук

ЗРАЗОК 1

РЕЦЕНЗІЯ

на рукопис підручника «Українська мова»

12345678910Следующая ⇒

Поделиться: