Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Завдання (викласти письмово)



  1. Поняття та правові підстави дисциплінарної відповідальності публічних службовців.
  2. Дисциплінарний проступок: поняття, ознаки та склад.
  3. Види дисциплінарного примусу які застосовуються до публічних службовців.
  4. Види адміністративних стягнень.
  5. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні проступки посадових осіб

Задача 1. Голова районної ради попередив голову райдержадміністрації про неповну службову відповідність і оголосив йому догану за невиконання рішення ради. При цьому йому було відомо, що голова адміністрації перебував у відпустці.

       Чи допущені в даній ситуації порушення? Перед ким несе дисциплінарну відповідальність голова райдержадміністрації?

Задача 2. За значні недоліки в роботі з погашення заборгованості із заробітної плати, а також за недоліки в роботі із забезпечення комплексного економічного та соціального розвитку і послаблення виконавської дисципліни головам Олександрійської, Голованівської та Онуфріївської райдержадміністрацій Кіровоградської області оголошено догану. Хто і в якому нормативно-правовому акті може її оголосити? До якого виду дисциплінарної відповідальності можна віднести цю відповідальність?

 

Семінарське заняття №9

Тема 9. Припинення публічної служби

Правові підстави припинення публічної служби. Позбавлення (втрата) статусу публічного службовця. Звільнення зі служби за власним бажанням. Відставка як форма припинення публічної служби. Звільнення за рішенням органу(адміністрації).

Завдання (викласти письмово)

1. Юридичне оформлення припинення публічної служби.

2. Поняття корупції та корупційного діяння.

3. Види та характеристика складів корупційних діянь.

 

4. Суб’єкти корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцію.

5. Повноважень органів, які ведуть боротьбу з корупцією.

Задача 1. На міліціонера-інспектора авто служби забезпечення Жовтневого РУМВС України в м. Києві було складено протокол. У протоколі про вчинення ним корупційного діяння, передбаченого п “а” ч. 2 ст. 1 цього Закону, зазначалося, що П. у вечірній час незаконно здійснював охорону сауни ТзОВ “ТМО”, за що неодноразово протягом 2001 р, разом з сім’єю безплатно користувався послугами сауни.

З матеріалів справи видно, що 26.12.2000 р. між профкомом Жовтневого РУ та ТзОВ “ТМО” був укладений договір, згідно з яким профком прийняв на себе обов’язки безкоштовно забезпечити охорону громадського порядку у певний час працівниками міліції, а ТзОВ “ТМО” – безкоштовно надати в користування сауну для оздоровлення працівниками міліції та їх сім’ями за узгодженим графіком відвідин. Цей договір почав діяти з січня 2001 р. За розробленим графіком П. був один з тих міліціонерів, які здійснювали охорону громадського порядку в сауні.

Дайте оцінку обставинам справи. Чи є в діях П. склад корупційного діяння.?

Задача 2. Постановою Понаснянського районного суду Луганської області К. визнано винного в тому, що вона, перебуваючи на посаді секретаря сільської ради і одночасно виконуючи обов'язки сільського голови склала і видала Н. довідку про нібито наявність в останнього 0, 6 га земельної ділянки. тим самим надала йому право на реалізацію сільгосппродукції без реєстрації в якості підприємця і одержала за це спиртні напої. Ці дії розцінені судом як сприяння з використанням свого службового становища в здійсненні Н. підприємницької діяльності з метою незаконного одержання матеріальних благ і кваліфіковані за п. " а" ч. 1. ст. 5 Закону " Про боротьбу з корупцією".

Дайте правову оцінку такої кваліфікації даного правопорушення.

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, самостійна робота студента (СРС) є одним з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом.

Мета самостійної роботи студента є формування самостійності як риси і засвоєння знань, умінь, навичок.

Студенту слід пам’ятати, що навчальний тиждень складає 54 години (9 годин щоденно). Це до шести годин аудиторні заняття та не більше трьох годин на самопідготовку.

До основних форм СРС даної дисципліни відносяться:

а) опрацювання лекційного матеріалу;

б)опрацювання навчальної, навчально-методичної та монографічної літератури, періодичних видань;

в) підготовка до семінарських занять;

г) написання реферату;

д) підготовка до контрольних робіт;

е) підготовка до заліку;

ж) пошук новітньої інформації в мережі Інтернет.

Систематичне опрацювання лекційного матеріалу має важливе значення для його засвоєння. Рекомендується студенту продивитися свій запис в той день, коли читалася лекція. При цьому слід перевірити повноту і правильність запису, доповнити пропущене, дописати незакінчені фрази, докреслити схеми тощо. На даному етапі варто розібратися в сутності кожного поняття, визначення і положення, домогтися розуміння логічного змісту формулювань. Після такої проробки слід співставити матеріал лекції з програмою дисципліни і за допомогою рекомендованої літератури доповнити конспект матеріалом, що не розглядався на лекції. На заключному етапі рекомендується сформулювати та записати резюме (висновок) до матеріалу лекції. При нерозумінні окремих питань студенту належить звернутися за консультацією до викладача.

Звичайно, що матеріал попередньої лекції до наступної може стати забутим. Тому студенту напередодні лекції слід переглянути конспект попередньої лекції. Інакше студент ризикує не зрозуміти лектора та загубити зв’язок між викладеним раніше матеріалом і новим.

Таким чином, робота студента над конспектом лекцій повинна проводитись в напрямку вдосконалення самого конспекту, в напрямку засвоєння матеріалу; в напрямку подальшого розширення та поглиблення питань, що викладені на лекції.

При підготовці до семінарських занять студенту необхідно напередодні ознайомитися з планом відповідного заняття та теоретичними положеннями по рекомендованій літературі і конспекту лекцій.

До індивідуальних завдань з самостійної роботи студентів з даної дисципліни належить реферат.

Підготовка до контрольних робіт і заліку здійснюються протягом усього семестру шляхом проробки програмного матеріалу, виконання практичних завдань на заняттях, написання реферату.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ

1) Порівняйте правовий статус наступних суб'єктів суспільно-корисної діяльності.

 

Ознаки Службовець Студент Робітник Викладач
1.Соціальне призначення. 2.Галузь права, яка регулює діяльність. 3. Оплата праці. 4. Відзнаки і зовнішні атрибути. 5.Заходи заохочення. 6. Відповідальність.                

 

 

2) Заповніть порівняльну таблицю видів служби.

 

Ознаки

                        Види служби

 
Цивільна служба міліцейська патронатна військова
1.Зміст служби 2.Галузь право, як регулює службові права. 3. Спосіб заміщення посад. 4.Наявність спец. звань.        

 

 

3) Заповніть таблицю співвідношення понять “державний службовець” і “державний політичний діяч”.

 

   Види        службовців Критерії          Держ. службовець Держ. політичний. діяч
Вступ на посаду    
Проходження служби    
Термін перебування на службі    
Припинення службових відносин    
Відповідальність    

 

 

4) Дайте характеристику складів дисциплінарних проступків:

 

Види дисциплінарних проступків. Об’єкт Суб’єкт Об’єктивна сторона Суб’єктивна сторона
Участь у страйку        
Порушення присяги        
Нешанобливе ставлення до громадян        
Невчасне виконання розпорядження керівника        
Прогул        
Невідвернення шкідливих наслідків через бездіяльність        

 

5) Дайте характеристику складів корупційних діянь та ін. правопорушень, пов'язаних з корупцією

 

Види правопорушень Об’єкт Об’єктивна сторона Суб’єкт Суб’єктивна сторона
Порушення заборони щодо роботи за сумісництвом        
Нечасне подання декларації        
Одержання подарунка у зв’язку з виконанням службових обов’язків        
Сприяння в прискоренні реєстрації суб. підприємницької.дяльності        
Членство в правлінні ТзОВ.        

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Кожному студенту видається індивідуальне завдання на написання реферату. Залежно від інтересів студента йому надається можливість запропонувати свою тему завдання, яку необхідно погодити з викладачем. В процесі підготовки реферату студент накопичує знання, уміння і навички роботи з інформаційними джерелами.

Тема реферату видається на першому семінарському занятті. Якщо тема дисципліни, за якою видана тема реферату, вивчається пізніше, то термін завершення написання реферату – два тижні після розгляду теми на лекції.

Кожний реферат незалежно від обраної теми повинен мати у зазначеній послідовності таке: титульний аркуш, вступ, основну частину, висновки та рекомендації, перелік посилань, додатки.

Загальний обсяг реферату має складати до 15 сторінок формату А4 рукописного тексту.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Публічна служба, як публічно-правовий інститут

2. Сучасні тенденції розвитку публічної служби

  1. Проблеми організації управління публічною службою
  2. Значення обмежень та заборони на публічній службі
  3. Співвідношення понять " посадова особа" і " службова особа".
  4. Набуття статусу публічного службовця
  5. Роль обмежень та заборон при проходженні публічної служби
  6. Теоретичні питання адміністративних послуг.
  7. Співвідношення понять «публічні послуги», «муніципальні (комунальні) послуги» і «адміністративні послуги».
  8. Основні підходи щодо класифікації адміністративних послуг.
  9. Принципи надання адміністративних послуг громадянам.
  10. Критерії оцінки надання адміністративних послуг.
  11. Сучасний стан правового регулювання адміністративних послуг як провідного засобу реалізації прав громадян у відносинах з органами публічної адміністрації.
  12. Європейський досвід правового регулювання та організації надання адміністративних послуг.
  13. Перспективи удосконалення організації надання адміністративних послуг громадянам в Україні з урахуванням європейських стандартів.
  14. Роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у захисті прав громадян у сфері виконавчої влади.
  15. Питання соціально-побутового забезпечення публічних службовців у чинному законодавстві України
  16. Пільги та привілеї публічних службовців: сильні та слабкі сторони.
  17. Підстави дисциплінарної відповідальності державних службовців
  18. Співвідношення заходів дисциплінарного стягнення і заходів дисциплінарного впливу
  19. Основні прояви корупції на публічній службі
  20. Розмежування корупції, корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією
  21. Система адміністративного контролю
  22. Підстави для припинення державної служби
  23. Сутність понять «імідж», «позитивний та негативний імідж публічного службовця».
  24. Особливості вивчення професійної етики державними службовцями
  25. Принцип професіоналізму в державній службі
  26. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування
  27. Професійно-кваліфікаційні характеристики публічних службовців
  28. Механізми та технології для прозорості державної служби та діяльності державних службовців

 

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИТЕМА КОНТРОЛЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ЇХ ЗНАНЬ

 

З метою вдосконалення навчального процесу самостійна робота студентів з дисципліни оцінюється за кредитно-модульною системою. Як правило, це стосується студентів денної форми навчання.

Сутність модульної форми контролю полягає в тому, що контрольні заходи проводяться після закінчення логічно завершеної частини (модуля) лекційних та семінарських занять і їх результати враховуються при виставлені підсумкової оцінки.

 

7.1. Форми і методи контролю самостійної роботи студентів та їх знань

Контрольні заходи включають поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку засвоєння студентами опрацьованого матеріалу та зарахування залікових кредитів. Поточний контроль також передбачає перевірку результатів самостійної роботи студентів.

Форми і методи поточного контролю з даної дисципліни такі:

- опитування студентів на семінарських заняттях;

- проведення індивідуальних співбесід з окремими студентами у разі необхідності;

- перевірка результатів опрацювання лекційного програмного матеріалу студентами під час самостійної роботи;

- тестування;

- перевірка рефератів, виконаних студентами під час індивідуальної роботи.

Ефективною є перевірка знань у вигляді тестів.

Тестування від інших видів перевірки відрізняється тим, що:

- проводиться за короткий проміжок часу;

- охоплює великий об'єм матеріалу;

- всі студенти перебувають у рівних умовах;

- за максимально короткий строк можна отримати необхідні дані про знання студента і розуміння ним окремих питань навчальної дисципліни.

Тестова перевірка знань проводиться в комплексі з іншими формами контролю.

Модульний контроль передбачає проведення контрольних робіт в аудиторії, оцінювання результатів самостійної роботи студентів за відповідним модулем, виставлення атестаційної оцінки. Кожний заліковий модуль має бути оцінений. Студент інформується про результати оцінювання залікового модуля як складової підсумкового оцінювання засвоєння навчальної дисципліни (модуля). Оцінка кожного змістовного модуля базується на бально-рейтинговій оцінці.

Кожен модуль складається із таких складових:

1) написання реферату та виступ із ним на семінарі – 17 балів;

2) контрольна робота – 1 модуль (10 балів); 2 модуль (4 бали);

3) опрацювання лекційного матеріалу – по 2 бали + 1 бал за своєчасність;

4) робота на семінарських заняттях – максимум по 3 бали + 1 бал за своєчасність;

5) підсумкова контрольна робота по курсу – 6 балів.

       Додаткові бали студенти можуть отримати, виконуючи передбачену програмою самостійну роботу. Самостійна робота студента заохочується наступним чином:

1) оцінка конспекту самостійно опрацьованого матеріалу – 2 бали за кожне питання;

2) своєчасне представлення конспекту заохочується 1 балом;

3) усне опитування за матеріалом, винесеним на самостійне опрацювання – 3 бали за кожне питання;

Також студенти можуть отримати додаткові бали, виконуючи навчально-дослідну роботу. Навчально дослідна робота заохочується наступним чином:

1) Виступ з доповіддю за темою дисципліни на конференції – 10 балів;

2) Підготовка за темою дисципліни статті, роботи на конкурс – 10 балів;

3) Активна робота під час лекції, практичного чи індивідуального заняття, консультації – 0, 5 балів за кожне заняття.

Модульний контроль проводять 2 рази за результатами вивчення 1та 2 змістовних модулів дисципліни «Правові засади публічної служби в Україні».

По закінченні вивчення дисципліни “Правові засади публічної служби в Україні” проводиться підсумковий (семестровий) контроль у формі іспиту.

Переведення підсумкових семестрових рейтингових оцінок (підсумкових рейтингових оцінок з дисципліни) виражених у балах за 100-бальною шкалою, у оцінки за національною шкалою та шкалою ЕСТS здійснюється відповідно до таблиці.

У разі виконання студентом усіх видів поточного і модульних контролів семестровий контроль може не проводитися. Студенту виставляється оцінка за результатами його роботи в семестрі. Якщо студента не влаштовує оцінка, яку йому виставив викладач на основі поточних модульних контролів, він може покращити її під час складання іспиту за допомогою контрольних завдань дисципліни після здачі реферату. Перелік контрольних питань додається.

7.2. Критерії оцінювання знань студентів

Для оцінки знань студента використовується принцип нарахування балів за виконані завдання з подальшим їх переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

Підсумкова сума балів залежить від двох чинників – якості виконання завдань і своєчасності їх представлення на перевірку викладачеві. У таблиці наведені зміст модулів та оцінка самостійної роботи і знань студентів за рейтинговою системою.

 

Завдання Бали за зміст завдання

Бали за своєчасність

Максимальний сумарний бал

Змістовий модуль № 1

1. Опрацювання лекційного матеріалу  (лекції 1-4)

2; 1; 0

1; 0

12
2. Виконання завдань семінарського заняття (заняття 1-4)

3; 2; 1; 0

1; 0

16
3. Контрольна робота

1; 0

-

10

Індивідуальне навчальне завдання

Написання та захист реферату

 

 

17

Змістовий модуль № 2

1. Опрацювання лекційного матеріалу  (лекції 5-9)

2; 1; 0

1; 0

15

2. Виконання завдань семінарського заняття (заняття 5-9)

3; 2; 1; 0

1; 0

20

3. Контрольна робота

2; 1; 0

-

4

Підсумковий контроль

Підсумкова контрольна робота

2; 1; 0

-

6

Навчально-дослідна робота та заохочувальні заходи

1. Виступ з доповіддю за темою дисципліни на конференції

10

-

10

2. Підготовка за темою дисципліни статті, роботи на конкурс

10

-

10

3. Активна робота під час практичного чи індивідуального заняття, консультації

0, 5

-

5

               

Шкала оцінювання

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за обидва змістових модуля, та результатів підсумкового контролю знань.

За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою навчального закладу (рейтингова)
A 5 (відмінно) 90-100
B 4 (добре) 82-89
C 4 (добре) 75-81
D 3 (задовільно) 67-74
E 3 (задовільно) 60-66
FX 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання 35-59
F 2 (незадовільно) з обов'язковим повторним курсом 1-34

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ СТУДЕНТАМ-ЗАОЧНИКАМ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ

Згідно з навчальним планом студенту-заочнику майже 80% усього часу, що відведено на вивчення дисципліни, планується у формі самостійної роботи. Тому вірна організація самостійних занять має вирішальне значення.

 

8.1. Самостійна робота студентів з навчальною літературою

 

Практика заочного навчання показує, що далеко не всі студенти володіють навичками самостійної роботи з підручниками, посібниками та іншою навчально-методичною літературою. Щоб запобігти деякім помилкам, пропонується керуватися наступними порадами.

Підручник слід не просто читати, а вивчати. Приступаючи вперше до роботи над підручником, необхідно спочатку ознайомитися з ним. Зміст книги допоможе пізнати її вміст, передмова і вступ додають уявлення про призначення книги, а поверховий огляд дасть можливість побачити ілюстрації, таблиці тощо.

На кожен день задля вивчення слід намітити певні розділи підручника. Рекомендується спочатку прочитати увесь розділ, щоб отримати загальне уявлення про зміст, а потім перечитати його за окремими абзацами, обмислюючи кожну фразу. Повторне читання сприяє міцному засвоєнню матеріалу.

Студенту слід навчитися виділяти в тексті книги головне, розбиратися в закономірностях, висновках. Читаючи книгу, необхідно уважно розглядати ілюстративний матеріал, а також аналізувати таблиці.

Щоб краще засвоїти та запам’ятати матеріал, рекомендується складати конспект з кожного розділу, що прочитали. При самостійному, письмовому викладі матеріалу відбувається перевірка ступеню засвоєння того, що прочитано, формулюються та уточнюються думки. В конспект треба вносити тільки основний матеріал: визначення і пояснення термінів, закономірностей. Якщо матеріал піддається систематизації, то слід скласти графіки, схеми, діаграми.

Важливу роль відіграє й оформлення конспекту. Складаючи конспект, треба виділяти заголовки, абзаци, підкреслювати важливі місця тощо.

Складання конспекту зобов'язує більш точно формулювати те чи інше положення. Ні в якому випадку не слід переписувати текст дослівно. Це мало що дає для засвоєння матеріалу. Формулювання законів, термінів слід записувати дослівно. Рекомендується в конспекті позначити посилання на джерело інформації.

Конспектування значно полегшує засвоєння важливих положень дисципліни. Те, що зрозуміле частково, погано утримується в нашій пам’яті. Якщо студент відчуває, що не може вірно сформулювати відповідь на питання для самоперевірки, пояснити те чи інше явище, навести приклад з практики чи оточуючого середовища, то слід ще раз повторити матеріал за конспектом або книгою, осмислити зміст прочитаного, підібрати приклади задля ілюстрації вивчаємих положень.

Треба завжди пам’ятати – те, що не повторено, дуже легко забувається. Повторення матеріалу поглиблює та закріплює його розуміння. При повторенні часто з’ясовують пропущенні раніше деталі, додатково засвоєні положення додаються до вивченого раніше. Дуже важливо повторити матеріал після вивчення всієї дисципліни. Це допоможе охопити дисципліну в цілому та підготуватися до заліку.

Головною умовою правильної організації самостійної роботи студента-заочника можна вважати таке:

- обов’язкове планування самостійних занять;

- серйозна робота над навчальним матеріалом;

- систематичність самих занять;

- самоконтроль.

Поки той чи інший розділ не засвоєно і знання не закріплені переходити до вивчення нових розділів не доцільно. Матеріал підручника треба обмислювати до тих пір, поки він не стане досконально ясним. Осмислювання сприяє кращому запам'ятовуванню окремих теоретичних положень.

Задля кращого засвоєння матеріалу важливо резюмувати основний зміст кожного прочитаного розділу та знаходити власні приклади за темою з життя, прочитаних книжок або практики.

Наполеглива праця над книгою виробляє особливу звичку до самостійної роботи і обмірковування прочитаного, а після доповнення практикою, утворює міцну базу задля подальшого вдосконалення знань та упевненого застосування їх у трудовій діяльності. Головне що необхідно – це наполегливе бажання оволодіння знаннями.

8.2. Виконання контрольної роботи

Для кращого засвоєння вивченої теоретичної частини курсу і застосування отриманих знань на практиці студентами-заочниками виконується одна контрольна робота, яка є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної роботи студента.

У зміст роботи входять відповіді на 3 теоретичних питання з переліку питань. Питання слід вибирати з тих, у яких остання цифра номеру співпадає з останньою цифрою номеру залікової книжки. Варіант завдання приймається студентом самостійно і погоджується з викладачем.

Обсяг роботи 10-12 аркушів формату А4. Допускається оформляти роботу в учнівському зошиті. Наприкінці роботи слід навести перелік посилань. Робота має бути написана чітким, розбірливим почерком, грамотно і охайно.

Закінчена робота подається студентом у навчальний відділ університету у термін, визначений відповідним графіком. Контрольна робота рецензується викладачем кафедри. Якщо рецензія схвальна, то робота допускається до захисту. Робота зараховується тільки за підсумками співбесіди її автора з викладачем. Консультації викладач проводить протягом семестру відповідно до розкладу кафедри.

Критерії оцінки контрольної роботи такі:

- оцінка “Зараховано” ставиться за умов, що зміст роботи відповідає заданому варіанту, відповіді на питання грамотні, чіткі, повні, добре і грамотно обґрунтовані, робота акуратно оформлена і студент при співбесіді за матеріалом роботи дав обґрунтовані відповіді;

- оцінка “Незараховано” ставиться за умов, що робота слово в слово переписана з підручника, відповіді не розкривають теми питання, допущені принципові помилки, робота не вичитана, неохайно оформлена або студент при співбесіді по матеріалу роботи не зміг дати обґрунтованої відповіді.

Якщо контрольна робота зарахована, то студент вважається допущеним до іспиту.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 293; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.096 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь