Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
З дисципліни «Креслення і основи нарисної геометрії»Стр 1 из 5Следующая ⇒
РОБОЧИЙ ЗОШИТ З дисципліни «Креслення і основи нарисної геометрії» спеціальність 5.06010201 Архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр
І – ІІІ семестр Варіант _____________
Студент ________________________
Група ________________________
Викладач _________________________
201____
Методичний посібник. Робочий зошит з дисципліни « Креслення і основи нарисної геометрії ». ДКБА. Стор. Укладачі: Ставрієцька І.Г., викладач Донецького коледжу будівництва та архітектури Шитікова І.Г. викладач Донецького коледжу будівництва та архітектури
Робочий зошит складено згідно робочої навчальної програми для студентів спеціальності 5.06010201 Архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр
В посібнику подані основи теоретичного матеріалу з дисципліни, вправи до тем, зразки виконання графічних робіт і завдання до них, модульні контрольні роботи.
Розглянуто і схвалено цикловою комісією будівельних дисциплін (протокол № __ від «____» ______201_ р.)
Голова ЦК Соловйова Н.В.
ВСТУП Сучасні креслення виконуються з дотриманням вимог державних стандартів - Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД), що встановлюють правила і положення про оформлення конструкторської документації. Лінії креслення
1.Сплошная товста основна - застосовується для виконання ліній видимого контуру, ліній контуру перетинів. Цією лінією ви будете обводити внутрішню рамку креслення, графи основного напису. Товщина суцільний основної лінії (S) вибирається в межах від 0, 5 до 1, 4 мм. 2. Суцільна тонка лінія призначається для нанесення розмірних і виносних ліній, нанесення штрихування, проведення полиць ліній-виносок, для зображення уявних ліній переходу однієї поверхні в іншу. Товщина лінії вибирається від S / 3 до S / 2. 3. Суцільна хвиляста лінія застосовується для зображення лінії обриву, розмежування виду і розрізу. Товщина лінії від S / 3 до S / 2. Цей тип лінії виконується від руки. 6. Разомкнутая лінія призначається для зображення місця січної площині при побудові перерізів і розрізів. Товщина лінії від S до 1, 5 S. 7. Штріхпунктірная тонка лінія застосовується для зображення осьових і центрових ліній. Довжина штриха вибирається від 5 до 30 мм, відстань між штрихами від 3 до 5 мм. Штрихи чергуються з точками. Товщина лінії від S / 3 до S / 2. При зображенні окружності штрихи штріхпунктірні лінії повинні перетинатися в центрі кола, і тому лінію називають штрихпунктирна центрова, підкреслюючи тим самим її призначення (рис. 31). 8. Штріхпунктірная потовщена лінія застосовується для зображення поверхні, що підлягає термообробці або покриттю (в шкільному курсі не використовується). 9. Штріхпунктірная тонка лінія з двома точками застосовується для зображення ліній згину на розгортках, для зображення частин виробів у крайніх чи проміжних положеннях. Довжина штриха від 5 до 30 мм, відстань між штрихами від 4 до 6 мм. Товщина лінії від S / 3 до S / 2.
Завдання для виконання графічної роботи № 1а ШРИФТИ ГОСТ 2.304-81 Шрифти креслярські встановлює креслярські шрифти, що наносяться на креслення та інші технічні документи. Розмір шрифту (h) - величина, яка визначається висотою прописних літер і цифр в міліметрах. Товщина ліній шрифту d залежить від типу і висоти шрифту. Ширина літер і цифр установлюється залежно від розміру шрифту h (табл. 4).
Таблица 4 Шрифти креслярські Тип А | № шрифта | ||||||||||||||||||||||
2, 5 | 3, 5 | 5 | 7 | 10 | 14 | 20 | |||||||||||||||||
Висота великих літер і цифр | 2, 5 | 3, 5 | 5 | 7 | 10 | 14 | 20 | ||||||||||||||||
Ширина прописних літер: Ж, М, Ш, Щ, Ъ | 1, 6 | 2, 3 | 3, 2 | 4, 5 | 6, 4 | 9 | 12, 8 | ||||||||||||||||
А, Д, Х, И, Ю | 1, 4 | 2 | 2, 8 | 4 | 5, 6 | 7, 9 | 11, 2 | ||||||||||||||||
Г, Е, З, З | 1, 1 | 1, 5 | 2, 1 | 3 | 4, 2 | 5, 9 | 8, 4 | ||||||||||||||||
Ф | 2 | 2, 8 | 4 | 5, 5 | 7, 8 | 10, 9 | 15, 6 | ||||||||||||||||
інших букв | 1, 3 | 1, 8 | 2, 5 | 3, 5 | 5 | 7 | 10 | ||||||||||||||||
Висота малих літер | 1, 8 | 2, 5 | 3, 5 | 5 | 7 | 10 | 14 | ||||||||||||||||
Ширина малих літер: т, ф, ш, щ | 1, 6 | 2, 3 | 3, 2 | 4, 5 | 6, 3 | 8, 8 | 12, 6 | ||||||||||||||||
м, ъ, и, ю | 1, 3 | 1, 8 | 2, 5 | 3, 5 | 5 | 7 | 10 | ||||||||||||||||
ж | 1, 4 | 2 | 2, 8 | 4 | 5, 6 | 7, 8 | 11, 2 | ||||||||||||||||
с | 1 | 1, 3 | 1, 8 | 2, 5 | 3, 5 | 4, 9 | 7 | ||||||||||||||||
інших букв | 1, 1 | 1, 5 | 2, 1 | 3 | 4, 2 | 5, 9 | 8, 4 | ||||||||||||||||
Ширина чисел: цифри 1 | 0, 7 | 1 | 1, 4 | 2 | 2, 8 | 4 | 5, 6 | ||||||||||||||||
цифр 3, 5 | 1, 1 | 1, 5 | 2, 2 | 3 | 4, 3 | 6 | 8, 6 | ||||||||||||||||
інших цифр | 1, 3 | 1, 8 | 2, 6 | 3, 6 | 5, 2 | 7, 2 | 10, 4 | ||||||||||||||||
Відстань між літерами | 0, 35 | 0, 5 | 0, 7 | 1 | 1, 4 | 2 | 2, 8 | ||||||||||||||||
Мінімальна відстань між словами | 1, 1 | 1, 5 | 2, 2 | 3 | 4, 4 | 6 | 8, 8 | ||||||||||||||||
Товщина ліній шрифту | 0, 18 | 0, 25 | 0, 36 | 0, 5 | 0, 72 | 1 | 1, 44 |
Завдання
Завдання. Шрифт типа А i шрифт цифр
Розмітка для титульного аркуша
Нанесення розмірів
ГОСТ 2.307-68 Нанесення розмірів i граничних відхилень встановлює правила нанесення розмірів і їх граничних відхилень. Ці правила регламентують відповідні записи й умовності при нанесенні розмірів, визначають способи нанесення виносних і розмірних ліній, простановку розмірних чисел.
Загальне число розмірів має бути мінімальним, але достатнім для виготовлення і контролю виробів. Лінійні розміри вказуються на кресленні в міліметрах, одиницю вимірювання не проставляють.
Стрілки, що обмежують розмірні лінії, повинні упиратися вістрям в лінії контуру або в виносні лінії. Виносні лінії повинні виходити за кінці стрілок на 1... 5 мм. Величина стрілки вибирається залежно від товщини лінії S.
Рис.6 |
Мінімальна відстань між паралельними розмір-ними лініями - 7мм, а між розмірною лінією і лінією
контуру деталі - 10 мм (рис. 6). При простановцi великого числа розмірів необхідно уникати перетину виносних і розмірних ліній.
Для цього слід дотримуватися порядку проставляння розмірів: спочатку проставляються розміри дрібних елементів на кресленні, потім великих. Завершують простановку розмірів габаритні розміри
Завдання
Завдання для виконання графічної роботи «Технічна деталь»
Поділ кола на рівні частини за допомогою циркуля
Спряження.
Побудова сполучень
Завдання для виконання графічної роботи «лекальні криві»
Рис 5. Циклоїда
Вар i ант | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
Крива | 1 2 | 3 4 | 1 4 | 3 2 | 1 3 | 2 4 | 1 5 | 2 5 | 3 5 | 4 5 | 2 1 | 3 1 | 5 1 | 4 3 | 5 1 | 5 2 |
Завдання для виконання графічної роботи «Спряження»
1 2
3 4
5 6
7 8
9 10
11 12
13 14
15 16
ПРОЕКЦІЙНЕ КРЕСЛЕННЯ
Вправа №1.Побудувати наочне зображення і комплексне креслення точок А і В за заданими координатами.
№ |
Варіанта
А
В
Вправа №2. Побудувати наочне зображення і комплексне креслення відрізка АВ за заданими координатами. Визначити положення відрізка АВ у просторі відносно площин проекцій.
№ Варіанта | А | В | ||||
X | Y | Z | X | Y | Z | |
1 | 35 | 40 | 15 | 15 | 20 | 30 |
2 | 15 | 20 | 35 | 30 | 30 | 15 |
3 | 40 | 20 | 45 | 20 | 40 | 20 |
4 | 50 | 10 | 15 | 20 | 30 | 35 |
5 | 45 | 20 | 5 | 15 | 40 | 25 |
6 | 30 | 40 | 45 | 10 | 40 | 15 |
7 | 0 | 40 | 15 | 35 | 20 | 40 |
8 | 25 | 0 | 35 | 40 | 30 | 20 |
9 | 40 | 30 | 0 | 20 | 40 | 35 |
10 | 0 | 40 | 25 | 40 | 30 | 5 |
11 | 45 | 0 | 10 | 10 | 50 | 40 |
12 | 50 | 40 | 0 | 10 | 10 | 30 |
13 | 50 | 50 | 25 | 50 | 0 | 25 |
14 | 45 | 40 | 35 | 45 | 40 | 0 |
15 | 35 | 20 | 25 | 0 | 20 | 25 |
16 | 15 | 50 | 20 | 15 | 0 | 20 |
17 | 10 | 50 | 40 | 10 | 50 | 0 |
18 | 30 | 10 | 35 | 0 | 10 | 35 |
Вправа №3. За заданими координатами вершин чотирикутника побудувати його комплексне креслення. Знайти його дійсну величину способом обертання.
№ Варіан та | Координати | |||||||||||
А | В | С | D | |||||||||
X | Y | Z | X | Y | Z | X | Y | Z | X | Y | Z | |
1 | 58 | 15 | 10 | 58 | 15 | 55 | 25 | 48 | 40 | 25 | 48 | 10 |
2 | 45 | 60 | 12 | 45 | 60 | 30 | 15 | 15 | 60 | 15 | 15 | 20 |
3 | 55 | 65 | 25 | 65 | 70 | 20 | 20 | 20 | 40 | 20 | 20 | 0 |
4 | 70 | 20 | 0 | 70 | 20 | 20 | 30 | 65 | 70 | 30 | 65 | 15 |
5 | 58 | 15 | 10 | 58 | 15 | 55 | 25 | 48 | 40 | 25 | 48 | 10 |
6 | 45 | 60 | 12 | 45 | 60 | 30 | 15 | 15 | 60 | 15 | 15 | 20 |
7 | 65 | 70 | 15 | 65 | 70 | 70 | 20 | 20 | 40 | 20 | 20 | 15 |
8 | 70 | 20 | 0 | 70 | 20 | 20 | 30 | 65 | 70 | 30 | 65 | 15 |
9 | 58 | 15 | 10 | 58 | 15 | 55 | 25 | 48 | 40 | 25 | 48 | 10 |
10 | 66 | 15 | 10 | 66 | 15 | 55 | 25 | 28 | 40 | 25 | 28 | 10 |
11 | 45 | 62 | 12 | 45 | 60 | 30 | 15 | 15 | 60 | 15 | 15 | 20 |
12 | 55 | 65 | 25 | 55 | 65 | 70 | 20 | 20 | 40 | 20 | 20 | 0 |
13 | 70 | 20 | 0 | 70 | 20 | 20 | 30 | 65 | 70 | 30 | 65 | 15 |
14 | 65 | 70 | 15 | 65 | 70 | 70 | 18 | 12 | 40 | 18 | 12 | 15 |
15 | 58 | 15 | 10 | 58 | 15 | 55 | 25 | 48 | 40 | 25 | 48 | 10 |
16 | 45 | 60 | 12 | 45 | 60 | 30 | 15 | 15 | 60 | 15 | 15 | 20 |
17 | 55 | 65 | 25 | 55 | 65 | 70 | 20 | 20 | 40 | 20 | 20 | 0 |
18 | 70 | 20 | 0 | 70 | 20 | 20 | 30 | 65 | 70 | 30 | 65 | 15 |
Вправа №4.За заданими координатами вершин чотирикутника побудувати його комплексне креслення. Знайти його дійсну величину способом заміни площин проекцій.
№ Варіан та |
Координати | |||||||||||
А | В | С | D | |||||||||
X | Y | Z | X | Y | Z | X | Y | Z | X | Y | Z | |
1 | 58 | 50 | 5 | 58 | 8 | 5 | 12 | 18 | 60 | 12 | 60 | 60 |
2 | 60 | 60 | 10 | 60 | 25 | 10 | 30 | 5 | 65 | 30 | 55 | 65 |
3 | 65 | 68 | 6 | 65 | 38 | 6 | 20 | 5 | 72 | 20 | 45 | 72 |
4 | 70 | 40 | 45 | 70 | 10 | 45 | 15 | 20 | 65 | 15 | 60 | 65 |
5 | 58 | 50 | 5 | 58 | 8 | 6 | 12 | 18 | 60 | 12 | 60 | 60 |
6 | 60 | 60 | 10 | 60 | 25 | 10 | 30 | 5 | 65 | 30 | 55 | 65 |
7 | 65 | 68 | 6 | 65 | 38 | 6 | 20 | 5 | 72 | 20 | 45 | 72 |
8 | 80 | 48 | 70 | 80 | 5 | 70 | 35 | 15 | 10 | 35 | 30 | 10 |
9 | 70 | 40 | 45 | 70 | 10 | 45 | 15 | 60 | 65 | 15 | 70 | 65 |
10 | 58 | 50 | 5 | 58 | 8 | 5 | 12 | 18 | 60 | 12 | 60 | 60 |
11 | 60 | 60 | 10 | 60 | 25 | 10 | 30 | 5 | 65 | 30 | 55 | 65 |
12 | 65 | 68 | 6 | 65 | 38 | 6 | 20 | 5 | 72 | 20 | 45 | 72 |
13 | 80 | 48 | 70 | 80 | 5 | 70 | 35 | 15 | 10 | 35 | 30 | 10 |
14 | 70 | 40 | 45 | 70 | 10 | 45 | 15 | 30 | 65 | 15 | 70 | 65 |
15 | 58 | 50 | 5 | 58 | 8 | 5 | 12 | 18 | 60 | 12 | 60 | 60 |
16 | 60 | 50 | 10 | 60 | 25 | 10 | 30 | 6 | 65 | 30 | 65 | 65 |
17 | 65 | 68 | 6 | 65 | 38 | 6 | 20 | 5 | 72 | 20 | 45 | 72 |
18 | 80 | 50 | 70 | 80 | 5 | 70 | 35 | 15 | 10 | 35 | 30 | 10 |
Приклад виконання графічної роботи «Лінія перетину площ загального положення».
Завдання для виконання графічної роботи «Лінія перетину площ загального положення».
Варiант № | А | В | С | ||||||
Х | Y | Z | Х | Y | Z | Х | Y | Z | |
1 | 188 | 33 | 5 | 140 | 120 | 120 | 35 | 8 | 45 |
2 | 170 | 48 | 112 | 112 | 13 | 13 | 26 | 103 | 65 |
3 | 160 | 80 | 90 | 78 | 10 | 0 | 39 | 135 | 120 |
4 | 180 | 71 | 32 | 85 | 117 | 115 | 20 | 8 | 10 |
5 | 177 | 40 | 55 | 125 | 117 | 112 | 27 | 8 | 0 |
6 | 174 | 0 | 85 | 40 | 124 | 100 | 28 | 38 | 0 |
7 | 165 | 120 | 120 | 100 | 0 | 16 | 25 | 83 | 90 |
8 | 164 | 12 | 0 | 116 | 113 | 113 | 12 | 70 | 45 |
9 | 158 | 40 | 0 | 115 | 130 | 120 | 5 | 0 | 45 |
10 | 155 | 17 | 30 | 120 | 125 | 95 | 13 | 50 | 0 |
11 | 150 | 10 | 115 | 55 | 110 | 93 | 98 | 130 | 0 |
12 | 165 | 15 | 0 | 100 | 144 | 96 | 8 | 70 | 20 |
13 | 175 | 75 | 10 | 16 | 96 | 100 | 43 | 13 | 10 |
14 | 150 | 70 | 0 | 124 | 25 | 110 | 15 | 96 | 55 |
15 | 170 | 115 | 92 | 10 | 70 | 85 | 112 | 18 | 2 |
16 | 175 | 14 | 10 | 142 | 110 | 110 | 15 | 60 | 60 |
Варiант № | D | F | E | ||||||
Х | Y | Z | Х | Y | Z | Х | Y | Z | |
1 | 120 | 120 | 75 | 95 | 12 | 8 | 50 | 45 | 110 |
2 | 160 | 72 | 40 | 16 | 123 | 20 | 95 | 43 | 100 |
3 | 180 | 60 | 36 | 17 | 10 | 17 | 45 | 100 | 120 |
4 | 150 | 80 | 68 | 8 | 86 | 32 | 130 | 57 | 112 |
5 | 162 | 82 | 0 | 30 | 35 | 70 | 73 | 4 | 102 |
6 | 126 | 102 | 0 | 25 | 78 | 48 | 90 | 3 | 100 |
7 | 10 | 115 | 53 | 150 | 87 | 135 | 114 | 52 | 0 |
8 | 150 | 50 | 65 | 20 | 54 | 9 | 55 | 124 | 97 |
9 | 180 | 10 | 77 | 46 | 60 | 45 | 80 | 100 | 0 |
10 | 173 | 56 | 3 | 50 | 7 | 110 | 31 | 60 | 35 |
11 | 170 | 90 | 47 | 45 | 25 | 80 | 8 | 132 | 25 |
12 | 152 | 92 | 36 | 15 | 105 | 85 | 29 | 18 | 0 |
13 | 175 | 0 | 35 | 30 | 20 | 110 | 52 | 100 | 40 |
14 | 178 | 82 | 55 | 150 | 38 | 125 | 15 | 60 | 0 |
15 | 153 | 125 | 30 | 96 | 43 | 125 | 29 | 95 | 30 |
16 | 155 | 55 | 20 | 80 | 97 | 126 | 30 | 12 | 82 |
Приклад виконання графічної роботи «Натуральна величина від точки до площі».
Завдання для виконання графічної роботи «Визначення відстані від точки до пощини».
Варiант | A | B | C | D | ||||||||
x | y | z | x | y | z | x | y | z | x | y | z | |
1 | 185 | 110 | 45 | 10 | 10 | 10 | 50 | 110 | 125 | 145 | 15 | 110 |
2 | 185 | 110 | 45 | 10 | 10 | 10 | 50 | 110 | 125 | 140 | 20 | 100 |
3 | 185 | 110 | 45 | 10 | 10 | 10 | 50 | 110 | 125 | 145 | 30 | 90 |
4 | 185 | 110 | 45 | 10 | 10 | 10 | 50 | 110 | 125 | 130 | 20 | 120 |
5 | 180 | 0 | 45 | 60 | 130 | 110 | 15 | 30 | 0 | 50 | 0 | 120 |
6 | 180 | 0 | 45 | 60 | 130 | 110 | 15 | 30 | 0 | 50 | 0 | 120 |
7 | 180 | 0 | 45 | 60 | 130 | 110 | 15 | 30 | 0 | 130 | 90 | 10 |
8 | 180 | 0 | 45 | 60 | 130 | 110 | 15 | 30 | 0 | 120 | 80 | 5 |
9 | 180 | 0 | 45 | 125 | 140 | 115 | 20 | 25 | 15 | 95 | 5 | 100 |
10 | 180 | 0 | 45 | 125 | 140 | 115 | 20 | 25 | 15 | 80 | 0 | 95 |
11 | 180 | 0 | 45 | 125 | 140 | 115 | 20 | 25 | 15 | 100 | 80 | 0 |
12 | 180 | 0 | 45 | 125 | 140 | 115 | 20 | 25 | 15 | 140 | 75 | 15 |
13 | 180 | 80 | 10 | 70 | 5 | 130 | 55 | 95 | 65 | 115 | 100 | 100 |
14 | 180 | 80 | 10 | 70 | 5 | 130 | 55 | 95 | 65 | 135 | 90 | 100 |
15 | 180 | 80 | 10 | 70 | 5 | 13 | 55 | 95 | 65 | 100 | 10 | 25 |
16 | 180 | 80 | 10 | 70 | 5 | 130 | 55 | 95 | 65 | 65 | 25 | 35 |
Завдання
Визначити кут нахилу площини Ф до горизонтальної площини проекцій
Задамо площину Ф трикутником АВС (рис. 2-21).
Алгоритм розв'язання задачі:
1. Проводимо в площині Ф (АВС) горизонталь h(h1, h2).
2. Проводимо g1 (B1K1) ^ h1. Знаходимо g2 (B2K2) за належністю площині.
3. Знаходимо натуральну величину g методом прямокутного трикутника (рис. 2-21).
4. Кут між g1 ug - є кут нахилу площини Ф(АВС) к П1.
Аксонометричні проекції
Осi Осi Осi ізометричної діметрічної фронтальної проекції диметрической проекції проекції
|
Кола в аксонометрії зображуються у вигляді еліпсів, великі осі яких розташовуються під кутом 90 ° для еліпсів, що лежать :
• в плоскості XOZ - оси Y;
• в плоскості YOZ - оси X;
• в плоскості XOY-оси Z.
Контрольна робота № 1 Накреслити в прямокутній ізометрії плоскі фігури в площах П1, П2, Пз.
Завдання для виконання графічної роботи «Геометричні тіла». Група тіл. Формат А3.
За двома проекціями геометричних тіл побудувати третю проекцію та ізометрію цих геометричних фігур.
Переріз тіла
Завдання для виконання графічної роботи «Переріз тіл». Формат А3.
Виконати креслення зрізаної призми. Знайти дійсну величину перерізу. Побудувати аксонометричну проекцію та повну розгортку призми
ПЕРЕТИН ДВОХ ТІЛ
Приклад рішення задачі «Побудова лінії перетину двох тіл» (Мал. 7).
Мал. 7
1. Проводимо площину А-А, паралельну П2, і на перетині дуги радіуса R з ребром призми відзначаємо крапку 12 і 13. Аналогічно за допомогою площині Б-Б знаходимо точки 2, 3, К (Мал. 8).
Мал. 8
2.За допомогою площин В-В, Г-Г и Д-Д знаходимо точки 4, 5, 6, 7, 8, 9 (Мал.9).
Мал. 9
3. з’єднуемо найдені точки 1 6 4 8 2 К 3 9 7 5 1 (їх однойменні проекції) і отримуємо проекції шуканої лини перетину (Мал. 10)
Мал.10.
4. Побудуємо аксонометричні (ізометричні) проекції всіх точок лінії перетину, одержуємо
аксонометричну (ізометричну) проекціюперетину півсфери з призмою (рис.11).
Мал. 11
Завдання для виконання графічної роботи «Перетин двох тіл»
Прикад виконання графічної роботи «Тіло з отвором»
Завдання для виконання графічної роботи «Тіло з отвором»
Завдання для контрольної роботи «Побудова лінії зрізу і натуральної величини перерізу моделі площиною»
По двох проекціям моделі побудувати третю проекцію і ізометрію. Побудувати лінії зрізу на проекціях моделі. Знайти натуральну величину зрізу. На горизонтальній проекції лінія зрізу не відображено..
Приклад виконання
ВИДИ
Вид-зображення зверненої до спостерігача видимої частини поверхні предмета. Для зменшення кількості зображень допускається на видах показувати необхідні невидимі частини поверхні предмета за допомогою штрихових ліній..
Основні види
Відображаються на полі креслення види предмета, одержувані на основних площинах проекцій, мають свої назви:
· вид праворуч
· вид знизу
Найменування видів на креслярських графічних документах не наносяться, за винятком випадків, якщо види не перебувають у прямій проекційної зв'язку з головним зображенням об'єкта..
Якщо на деталі є частини, які потрібно показати для передачі інформації про її індивідуальні особливості, вид з заде допускається компонувати лівіше від виду праворуч.
Для полегшення читання креслення основні види зазвичай розташовуються відносно один одного в проекційної зв'язку. У цьому випадку не потрібно нанесення на видах яких написів, роз'яснюють їх назва.
З метою більш раціонального використання простору креслення, допускається компонувати види поза проекційної зв'язку, на будь-якому розташування площині креслення. Так, наприклад, на зображенні зліва, вид розташований поза проекційної зв'язку з головним видом. У таких випадках наноситься стрілка, що вказує напрямок погляду на предмет.
Даний знак у вигляді стрілки супроводжується літерним позначенням, яке ідентифікує одержуваний вигляд, якщо розглядати предмет у напрямку покажчика.
Над обраним видом виконується напис, яка підкреслюється суцільною тонкою лінією, і наноситься буква ідентична графічного знаку над стрілкою.
Розташувати деталь на полі креслення слід так, щоб головний вид (вид спереду) відображав найбільш повну інформацію про геометричні формах предмета при найменшому числі видів.
Графічне зображення, позиціонував нижче, представляє два варіанти комбінації видів з неправильним розташуванням і раціональним розташуванням умовної деталі.
Додаткові види
Додатковий вид утворюється в результаті проектування предмета або його частини на площину, яка не паралельна іншим наявним на кресленні проекціям.
На кресленні додатковий вид відзначається великою літерою, а у зображення, яке логічно пов'язано з додатковим видом, встановлюється стрілка з тим же графічним знаком. Вказівна стрілка позиціонована за напрямом погляду, зазначеного на зображенні, що можна побачити на прикладі: «стрілка Б».
Стрілку не завдають в тих випадках, коли додатковий вид скомпонований в прямій проекційної зв'язку з кореспондуючих зображенням.
Кут положення додаткового виду допускається змінювати. У цьому випадку над зображенням, яке зазнало поворот, близько букви праворуч наносять знак, який говорить про те, що дана фігура повернута.
У разі, коли потрібно показати декілька однорідних додаткових видів, що відносяться до єдиного вихідного предмета, позначають одним графічним знаком, який ставиться над одним загальному видом.
Виносні елементи
Виносної елемент, це допоміжне окреме графічне зображення, як правило, збільшене в масштабі, що дозволяє детально описати необхідні частини предмета.
Виносної елемент може відрізнятися від обраного сегмента креслення (наприклад, дійсне зображення може бути видом, а виносний елемент - розрізом).
При використанні виносних елементів, місце яке треба виділити, відзначають безперервний тонкою лінією що утворює коло, овал тощо Відзначаються ділянки зображення можуть бути видами, розрізами або перетинами. Позначаються виносні елементи прописними літерами на полиці лінії-виноски.
Виносні елементи розташовуються по можливості ближче до обраного місця на зображенні предмета.
Завдання для виконання графічної роботи «Види»
РОЗРІЗИ
Розріз– це зображення, отримане при уявному розтині предмета плоскостью. На розрізі показують все, що розташоване за січною площині і видно за нею (рис. 1.30).
Фігура перерізу, що входить в розріз, виділяється штрихуванням, умовно характеризує матеріал деталі. Правила виконання штрихування регламентує ГОСТ 3.306-68. Розрізи поділяють на прості, коли січна площина одна, і складні, коли січних площин дві і більше.
ПРОСТІ РОЗРIЗИ
Прості розрізи поділяються на:
горизонтальні (рис. 1.31 – «Б-Б»);
вертикальні: фронтальні (см. рис 1.31 – «А-А»), профільні (см. рис. 1.31);
похилі (рис. 1.35);
місцеві (рис. 1.36).
Рис. 1.31
Горизонтальні і вертикальні розрізи
Такі розрізи отримують при розтині предмета площиною, паралельної небудь з площин проекцій і розташовують, як правило, на місці відповідного основного виду (див. рис. 1.31): фронтальний - на місці виду попереду; профільний - на місці виду зліва; горизонтальний - на місці виду зверху. Якщо деталь симетрична щодо січної площини і зображення знаходиться на місці основного виду, прості розрізи з позначають (наприклад, профільний розріз на рис. 1.31 і фронтальний розріз на рис. 1.32). В інших випадках розрізи позначаються (наприклад, фронтальний і горизонтальний розрізи на рис. 1.31, фронтальний розріз на рис. 1.33).
Позначення розрізів
При позначенні розрізів положення січної площини на кресленні відзначається розімкнутої лінією, товщина якої встановлюється залежно від товщини основної лінії s (рис. 1.34, а).
Напрям погляду показується стрілками. Розміри стрілок і їх положення на кресленні видно з рис. 1.34, б.
Літерне позначення розрізів включає прописні літери російського алфавіту по порядку, заввишки 7... 10 мм. Букви розташовуються поруч зі стрілками (у протилежній стороні від контуру зображення), а також над розрізом (рис. 1.34, в)
Похилі розрізи
При отриманні похилих розрізів січна площина складає з горизонтальною площиною кут, відмінний від прямого кута (см. рис. 1.35).
Похилі розрізи позначають завжди.
Рис. 1.35
Місцеві розрізи
Місцевим називається розріз, службовець для з'ясування пристрою деталі в окремому обмеженому місці.
Місцевий розріз обмежують у вигляді хвилястою лінією (см. рис. 1.36, а) або лінією із зламом (см. рис. 1.36, б). Ці лінії не повинні збігатися з якими-небудь іншими лініями зображення.
При виконанні місцевих розрізів на відео їх не позначають.
ПЕРСПЕКТИВА
Поняття перспектива (франц. - perspecktive - наскрізь бачити, внимательно розглядати) відображає методичний прийом розглядання предметів через прозору площину картини, на якій будуються всі перспективні зображення. Перспективне зображення може бути побудують на поверхні будь-якої форми. У зв'язку з цим перспектива подразіделяется на кілька видів. Перспективне зображення, побудоване на площині, називається лінійною перспективою.
ПЕРСПЕКТИВА ТОЧКИ ( рис. 9)
Точка В знаходиться в предметному просторі. Її ортогональна проекція Ь' ( основа) лежить в предметній площині. Через промені СВ' і cb', які йдуть з точки зору, проведено горизонтально проектуючу площину. Вона перетне картину по лінії 02Т, яка перпендикулярна до основи картини OO1. Шукані перспективи точок В та b розташовані на прямій О2Т. ;
Перспектива точки та її ортогональної проекції (основи) находяться на-одному перпендикулярі до основи картини.
ПЕРСПЕКТИВА ЛІНІЙ.
Перспектива прямої на картині є пряма лінія.
Для отримання перспективи прямої лінії достатньо побудувати перспективу двох точок.
Відрізки прямий які розташовані в предметному просторі, завжди будуть щ картині менше за натуральну величину відрізка.
Перспектива горизонтальної прямої, яка паралельна до картини - паралельна основі картини ООі. Рис. 10
Рис. 10 |
Вертикальні прямі на картині завжди вертикальні (перпендикулярні до онови картини ОО1). Рис.11
Перспектива прямої загального положення розташована під кутом як до основи картини так і до предметної площини. Рис. 12 |
Приклад наведено для прямої,, яка розташована в предметному просторі. Рис.13. |
Якщо взяти на предметній площині дві довільно розташовані прямі і побудувати на картині їх точки віддалення F та F1 ми побачимо, що вони розташовані на однаковій відстані від основи картини ОО1. Це висота точки зору. На предметній площині можна взяти безліч прямих довільного напряму, які йдуть в нескінченність.їх точки віддалення розташовані на прямій hh1 яка паралельна основі картини ОО1. Рис. 14 hh1 називається лінією горизонту або горизонтом.
Рис14
Паралельні прямі мають загальну точку віддалення F, яка називається
точкою сходу (точка сходу, точка віддалення або точка збігу є синоніми, які використовуються у різних підручниках). Рис. 15.
Точкою сходу завжди буде головна точка картини Р.Рис16.
Рис. 16 |
Якщо горизонтальна пряма розташована до картини пі кутом 45°, то її точка сходу розташована на зоровій відстані і позначається точкою D.Пряма може мати два напрями під кутом 45°. Тому на лінії горизонту буде дві точки D та D 1. Ці точки називаються дистанційними. Рис. 20.
РОБОЧИЙ ЗОШИТ
з дисципліни «Креслення і основи нарисної геометрії»
спеціальність 5.06010201 Архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр
І – ІІІ семестр
Варіант _____________
Студент ________________________
Група ________________________
Викладач _________________________
201____
Методичний посібник. Робочий зошит з дисципліни « Креслення і основи нарисної геометрії ». ДКБА. Стор.
Укладачі:
Ставрієцька І.Г., викладач Донецького коледжу будівництва та архітектури
Шитікова І.Г. викладач Донецького коледжу будівництва та архітектури
Робочий зошит складено згідно робочої навчальної програми для студентів спеціальності 5.06010201 Архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр
В посібнику подані основи теоретичного матеріалу з дисципліни, вправи до тем, зразки виконання графічних робіт і завдання до них, модульні контрольні роботи.
Розглянуто і схвалено цикловою комісією будівельних дисциплін (протокол № __ від «____» ______201_ р.)
Голова ЦК Соловйова Н.В.
ВСТУП
Сучасні креслення виконуються з дотриманням вимог державних стандартів - Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД), що встановлюють правила і положення про оформлення конструкторської документації.
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 890; Нарушение авторского права страницы