|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ. Національна академія оборони УкраїниСтр 1 из 51Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ Національна академія оборони України Кафедра морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил)
ВИХОВНА РОБОТА В ПІДРОЗДІЛАХ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ Навчальний посібник
Допущено Міністерством оборони України як навчальний посібник для студентів, які навчаються за програмами підготовки офіцерів запасу
Видання академії 2005
УДК 355(477): 37 ББК 68.49 (2 Ук) 3
Допущено Міністерством оборони України (лист № 2/111 від 12. 01. 2005 р.)
Виховна робота в підрозділах Збройних Сил України /Безбах В.Г., Баранівський В.Ф., Бабенко М.С. та ін.: Навчальний посібник // За загальною редакцією В.В. Ягупова. – К.: НАОУ, 2004. – __ с.
За загальною редакцією доктора педагогічних наук, доцента, полковника В.В. Ягупова
У навчальному посібнику у стислій формі викладені основні положення тем з навчальної дисципліни “Організація й методика виховної роботи в Збройних Силах України”. Посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за програмами військової підготовки офіцерів запасу. Авторський колектив: кандидат історичних наук, полковник Безбах В.Г.; доктор філософських наук, професор Баранівський В.Ф.; кандидат філософських наук, доцент Бабенко М.С.; підполковник Богайчук В.Ж.; кандидат філософських наук, доцент Дзюба М.Т., підполковник Дикун В.Г., кандидат політичних наук, полковник Клименко В.С.; кандидат історичних наук, доцент Котелевський П.М.; Карпов М.О.; кандидат педагогічних наук, підполковник Литвиновський Є.Ю.; кандидат педагогічних наук Литвиновська І.А., кандидат історичних наук, підполковник Мацагор О.А.; кандидат філософських наук, доцент Мулява В.Д.; кандидат історичних наук, доцент Носов О.О.; кандидат філософських наук, доцент Ротань М.П.; кандидат історичних наук, доцент Рожнатовський Б.М.
Рецензенти: І.Т. Муковський, доктор історичних наук, професор; В.С. Маслов, доктор педагогічних наук, професор. З М І С Т
ВСТУП
Особливості сучасного етапу розвитку нашої держави та її Збройних Сил ( ЗС ) вимагають подальшого розвитку системи виховної роботи та морально-психологічного забезпечення (МПЗ) діяльності особового складу. Аксіомою є те, що боєздатність ЗС вирішальною мірою залежить від людського фактору, морального духу військовослужбовців. Саме тому, одним із головних завдань першого етапу будівництва та розвитку ЗС України було опрацювання та надбання ефективних форм виховної роботи. Підсумком цього стало затвердження в 1998 р. Указом Президента України Концепції виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Таким чином була створена правова основа для організації виховної роботи з військовослужбовцями. Подальшого розвитку основи організації виховної роботи в підрозділах отримали в Концепції соціального та гуманітарного розвитку у Збройних Силах України та Стратегічному оборонному бюлетені України на період до 2015 року. У стратегічному оборонному бюлетені України на період до 2015 року визначено завдання подальшого широкомасштабного реформування ЗС України, результатом якого повинно стати створення сучасних, багатофункціональних, мобільних, професійно підготовлених і забезпечених досконалими видами зброї та техніки ЗС України. Однією із умов успішного проведення цієї роботи є посилення гуманітарної складової військової служби, організація належної виховної роботи з особовим складом. Це передбачає, насамперед, виконання завдань поширення і закріплення гуманістичних і соціальних цінностей у військових частинах і підрозділах, задоволення потреб та інтересів військовослужбовців і працівників ЗС України, формування їх творчих особистостей. Напрямом реалізації зазначених завдань є організація ефективного виховного процесу в частинах та підрозділах ЗС України. Його метою є одночасне забезпечення високого рівня морально-психологічного стану особового складу, що достатній для виконання ним завдань за призначенням, та створення умов для саморозвитку та самовдосконалення кожного військовослужбовця у військово-професійній діяльності. Реалізація даної мети сприяє формуванню всебічно розвиненої, високоосвіченої, толерантної особистості громадянина України, яка спроможна свідомо виконувати свій професійний обов’язок. У сучасних умовах органи військового управління і, перш за все органи з гуманітарних питань, наполегливо втілюють у діяльність військ (сил) систему МПЗ, враховуючи досвід сучасних локальних війн і збройних конфліктів, миротворчих операцій, і спрямовують її на підвищення рівня оперативної та бойової підготовки, формування морально-бойових і професійних якостей військовослужбовців, розвитку їх психологічної та вольової стійкості. Найбільш численною категорією офіцерів органів з гуманітарних питань, від якої залежить ефективність виховного процесу у військовій частині, є заступники командирів рот, батарей та їм рівних підрозділів з гуманітарних питань (офіцери-психологи). Вони виступають організаторами виховної роботи (морально-психологічного забезпечення) як механізмів реалізації завдань гуманітарного та соціального розвитку в підрозділах. Автори цього посібника мали на меті, поряд з обґрунтуванням теоретичних і методичних основ організації роботи з особовим складом підрозділів, висвітлити досвід організації виховного процесу на тактичному рівні управління, що накопичений офіцерами структур з гуманітарних питань. Також у посібнику викладено низку практичних рекомендацій і порад щодо проведення виховного процесу (морально-психологічного забезпечення життєдіяльності) в ЗС України.
Розділ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ГУМАНІТАРНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В ЗС УКРАЇНИ
Одним із головних завдань ЗС України є забезпечення високого рівня їх боєготовності та боєздатності на рівні армій провідних країн світу. Умовою його виконання має стати широкомасштабне реформування ЗС України, пріоритети якого визначені керівними документами. В них акцентується увага на необхідність врахування гуманітарної та соціальної складової військової служби при проведенні заходів реформування військових формувань України.
Іншою особливістю принципу єдиноначальності, що підвищує ефективність управління підрозділом є поєднання його дії з дією принципу колегіальності на етапі прийняття рішення. Це дає можливість командиру підрозділа заслухати думки підлеглих на нарадах і загальних зборах, враховути їх при вирішенні питань повсякденного життя, підготовки і ведення бойових дій. Отже принцип єдиноначальності належить до загально визначених, необхідних норм військового будівництва і покликаний забезпечити гнучку керованість підрозділів. Кодекс честі офіцера ЗС України – це сукупність морально-етичних норм, які базуються на ціннісних орієнтаціях, ідеалах, світогляді офіцера і принципово регламентують його стосунки із суспільним оточенням, службову та громадську діяльність. Кодекс честі офіцера визначає: основні моральні цінності офіцера; професійні якості офіцера; військові традиції; взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями. Серед професійно-важливих якостей офіцера визначені такі якості, як: висока громадянськість, патріотизм, принциповість, відповідальність, військово-професійна та психолого-педагогічна компетентності, вимогливість до себе і підлеглих, особиста організованість, вміння організувати контроль та перевірку виконання наказів та розпоряджень, критичність при оцінюванні своєї роботи, рішучість, близькість до людей та турбота про них. Одним з найважливіших шляхів зміцнення єдиноначальності є навчання офіцерів практиці роботи з особовим складом. З цією метою офіцери підрозділів беруть участь у зборах, нарадах та семінарах, які проводиться у військовій частині. Для них читаються лекції, доповіді, проводиться обмін досвідом з питань організації морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділів. Зміцнення єдиноначальності в підрозділах ЗС України є одним із завдань діяльності офіцерів структури з гуманітарних питань. Ця робота спрямована на побудову відносин з громадськими організаціями, що передбачає обмін думками, взаємоінформацією, товариськими поради з важливіших та складних питань. Але головною функцією, що виконує офіцер-психолог (заступник командира підрозділу з гуманітарних питань), в тому числі і в напрямі зміцнення єдиноначальності в ЗС України, є виховна. У зазначеному напрямі це означає, що заступник командира підрозділу з гуманітарних питань повинен організовувати і проводити виховання особового складу в дусі свідомого беззаперечного виконання наказів командирів. Правильна орієнтація воїнів, забезпечення глибокого розуміння ними сутності військової служби та ролі єдиноначальності як оптимальної форми керівництва військами підвищує ефективність управління підрозділом. Цілеспрямована виховна робота, зміст якої включає роз’яснення воїнам призначення ЗС України, принципів військового будівництва, сутності основ єдиноначальності, його значення і необхідність в армії, сприяє формуванню у воїнів беззаперечного виконання вимог командирів, високої дисциплінованості, поваги до командирів і начальників, готовності захищати їх в бою, сприяти їм у виконанні складних питань. У процесі зміцнення єдиноначальності приймають участь всі організаційні складові виховної роботи, що визначені її Концепцією. Й інформування особового складу, і заняття з гуманітарної підготовки, і заходи культурно-виховної та просвітницької роботи, й індивідуальна робота з воїнами повинні бути спрямовані на аргументоване роз’яснення вимог законів, військової присяги, статутів, ствердження авторитету командира підрозділу, як керівника-єдиноначальника. Важливе місце у вирішенні останнього завдання належить пропаганді бойових подвигів офіцерів, їх досягнень в сучасних умовах. З цією метою організуються зустрічі з офіцерами, в тому числі запасу і відставки, які мають заслуги перед Батьківщиною, учасниками війни та бойових дій. Таким чином, принцип єдиноначальності належить до загальновизнаних, необхідних норм військового будівництва, без якого не може обійтися жодна армія. У ЗС України цей принцип поєднується з дією принципу демократизації, що є ознакою сучасного громадянського українського суспільства. Напрямами зміцнення єдиноначальності в підрозділах ЗС України є ствердження авторитету командного складу підрозділу, насамперед офіцерів; удосконалення форм і методів їх роботи з особовим складом; організація виховання особового складу підрозділу в дусі поваги до командирів, беззаперечного свідомого виконання їх наказів.
ПЛАН МПЗ на період підготовки та проведення тактичного навчання з 1 ротою на тему: “Наступ механізованого підрозділу з ходу на противника, який обороняється. Розвиток наступу та бій в глибині оборони противника”
І. Підготовчий період | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||
| 1. | Загальні збори особового складу підрозділу з порядком денним: “На тактичному навчанні – діємо як в бою”. Доповідає командир роти. | 05.03 | Ком. роти, заст. ком. з ГП |
| ||||
| 2 | Співбесіда з офіцерами підрозділу з проблем: - заходи МПЗ в підрозділі під час навчання; - позитивні та негативні чинники організації та проведення попередніх навчань; - особливості морально-психологічної та бойової підготовки військових підрозділів суміжних держав |
07.03
04.03
09.03 | Заст. ком. з ГП |
| ||||
| 3 | Співбесіди з сержантами з проблем: - вимоги до польового вишколу військовослуж-бовців та завдання сержантів; - практика організації змагань у відділенні |
03.03 08.03 | Ком. роти, заст. ком. з ГП |
| ||||
| 4 | Нарада з активом підрозділу з питань: - форми і методи роботи активу під час навчань щодо роз’яснення покладених завдань та мобілізації воїнів на їх виконання; - особливості роботи активу підрозділу під час підготовки до навчань |
02.03 | Ком. роти, заст. ком. з ГП |
| ||||
| 5 | Випуск стінгазет, фотогазет, бойових листів під гаслами: “В полі кується бойова майстерність”, “Якість навчання закладається під час підготовки до нього” | до 25.03 | Редколегія стінгазети, редактори бойових аркушів |
| ||||
| 6 | Випуск інформаційних бюлетенів з питань: - техніка та озброєння мотопіхотних підрозділів суміжних країн, її можливості; - особливості експлуатації БМП-2 в умовах весняного бездоріжжя; - особиста гігієна військовослужбовців в бойових умовах |
до 10.03
до 15.03
до 20.03 | Ком. роти, заст. коман. підрозділу з озброєння. Фельдшер |
| ||||
| 7 | У відділеннях (бойових розрахунках та екіпажах) вивчити обов’язки військовослужбовців під час бою | до 20.03 | Командир відділення (бойового розрахунку, екіпажу) |
| ||||
| 8 | Бесіди з особовим складом: - підтримання бойових традицій військової частини – наш внесок у підготовку до відзначення її 60-річчя; - сурове дотримання заходів безпеки – запорука попередження подій під час навчання; - збереження зброї та військового майна під час навчання; | 20.03 17.03 21.03 | Офіцер по інф.-пропаг. роботі Ком. роти. Старшина підрозділу |
| ||||
| 9 | Підготовка комплекту похідної наочної агітації для роботи під час навчання | до 25.03 | Заст. командира з ГП, актив підрозділу |
| ||||
| 10 | Надання допомоги активу підрозділу щодо підготовки матеріалів для бесід під час навчань |
до 25.03 | Заст. командира з ГП |
| ||||
| 11 | Відвідування музею об’єднання (з’єднання, військової частини), організація зустрічі особового складу з ветеранами Великої Вітчизняної війни, воїнами-афганцями, ліквідаторами аварії на ЧАЕС, ветеранами військової частини | 9.03 | Офіцер по інф.-проп. роботі |
| ||||
| 12 | Вечір зустрічі бойового співтовариства з військовослужбовцями танкістами та артилеристами, які будуть брати участь у запланованому навчанні | 12.03 | Заст. ком. ГП |
| ||||
| 13 | Забезпечення участі механіків-водіїв у технічній конференції, яка проводиться у військовій частині на тему: “Суворе дотримання прав водіння машин в польових умовах – запорука попередження аварій і катастроф” | 14.03 | Ком. роти |
| ||||
| 14 | Аналіз ступеня засвоєння офіцерами, які закінчили ВВНЗ у минулому році, своїх посад, їх підготовленості до навчання, проведення індивідуальних бесід з цих питань | 12-20.03 | Ком. роти, заст. командира з ГП |
| ||||
| 15 | Підбір та призначення на кожну машину (бойовий розрахунок, екіпаж) на період навчання, найбільш підготовлених військовослужбовців (актив підрозділу) | 1-20.03 | Ком. роти, заст. ком. з ГП |
| ||||
| 16 | Інструктаж фельдшера, санінструкторів, старшин підрозділів стосовно ретельної підготовки всього необхідного для забезпечення харчування, організації відпочинку, обігріву, надання першої медичної допомоги воїнам, збереження та належного використання боєприпасів | до 18.03 | Ком. роти, заст. ГП |
| ||||
| 17 | Забезпечення редакторів бланками бойових аркушів, листів-блискавок, приладдями для письма та малювання, їх інструктаж стосовно роботи в польових умовах | до 21.03 | Заст. ком. з ГП |
| ||||
| 18 | Виготовлення та забезпечення підрозділів пам’ятками щодо дій військових спеціалістів під час навчань, збереження життя та здоров’я | до 20.03 | Заст. ком з ГП |
| ||||
| 19 | Вивчення з особовим складом пам’яток щодо дій на навчаннях | до 20.03 | Командири взводів |
| ||||
| 20 | Підготовка “листів-подяк”, карток поздоровлення з Днем народження, вимпелів, карток подяк кращим військовим спеціалістам для вручення їх під час навчань. | до 25.03 | Заст. ком. з ГП |
| ||||
| 21 | Перегляд відеофільмів (навчальних кінофільмів) з проблематики запланованих навчань, досвіду попередніх навчань, хронікально-документальних фільмів щодо війн (збройних конфліктів) останніх десятиліть | 1, 7, 14, 21.03 | За планом штабу частини |
| ||||
| 22 | Інструктаж командирів підрозділів щодо організації постійного бойового інформування під час навчань, організації психологічної підготовки, попередження психічного травмування підпорядкованого особового складу, організації змагань серед особового складу. | 21-23.03 | Заст. ком. з ГП |
| ||||
| 23 | Вечір зустрічі воїнів підрозділів з військовослужбовцями, які відзначилися на минулих навчаннях | 21.03 | Заст. ком. з ГП |
| ||||
|
ІІІ. Підведення підсумків | ||||||||
| 1 | Під час розбору навчання надати кожному воїну персональну оцінку, визначити кращих військових фахівців, підрозділи, взводи, відділення (екіпажі, бойові розрахунки), заохотити тих, які відзначилися | 2-3 доба після навчань | Ком. роти, заст. ком. з ГП | |||||
| 2 | Узагальнити досвід роботи під час навчання кращих: - командира підрозділу; - редактора бойового листка | 2-5 добу після навчання | Ком. роти, заст. ком. з ГП | |||||
| 3 | За підсумками навчання випустити спеціальний номер стінгазети (фотогазети), доповнити стенд “Бойова підготовка підрозділу” у світлиці підрозділу матеріалом, що стосується минулого навчання | 2-4 добу після навчання | Редколегія стінгазети, актив підрозділу | |||||
| 4 | Узагальнений матеріал за підсумками навчання підготувати для висвітлення у електронних та друкованих військових засобах масової інформації | 5-6 добу після навчання | Офіцер по інф.-проп. роботі | |||||
| 5 | Підготовка та випуск циклу радіогазет, які присвяченні підсумкам навчання | 1-6 добу після навчання | Заст. командира з ГП | |||||
Заступник командира підрозділу з гуманітарних питань
Військове звання ____________ (підпис)__________ініціали, прізвище
Отже, згідно запланованих заходів, в процесі навчань МПЗ спрямовується на оперативне доведення і роз'яснення особовому складу навчально-бойової обстановки й нових завдань, його мобілізацію на активні та рішучі дії, подальший розвиток у воїнів психічної стійкості, недопущення під час навчань послаблень і спрощень, а також на збереження і правильну експлуатацію бойової техніки та зброї, забезпечення організованості, дисципліни, пильності, дотримання заходів безпеки, своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних потреб, підтримання духу колективізму та взаємної допомоги.
Для заступника командира підрозділу з гуманітарних питань на навчаннях дуже важливим завданням є підтримання в особового складу бадьорості, використання будь-якої можливості для організації відпочинку, забезпечення зігрівання воїнів у холодний період року, просушування їх одягу та взуття в дощ, турбота про доставку на бойові позиції гарячої їжі. Для подолання фізичної втоми, зняття морально-психічної напруги, поновлення бойового духу й працездатності важливо вміло використовувати всі наявні можливості – від індивідуальних і групових бесід до прослуховування по радіо розважальних програм, показу кінофільмів, організації тренінгів психічного розвантаження.
Робота з особовим складом не повинна припинятися на завершальному етапі та після закінчення навчання. У цей час виховна робота спрямовується на приведення в належний стан зброї та бойової техніки. Як показує досвід, цей період завжди пов'язаний із зниженням емоційної напруги особового складу, зниженням уваги, накопиченням фізичної втоми, що в умовах відсутності необхідного контролю і психологічного впливу на воїнів може привести до порушення військової дисципліни, вимог безпеки, послаблення пильності, спричинення аварії бойової та іншої техніки, травмування військовослужбовців. Тому, головне завдання офіцерів структур виховної роботи полягає в тому, щоб у результаті вмілого використання всіх методів, форм і засобів впливу на свідомість, підсвідомість, емоційно-почуттєву, мотиваційну й вольову сфери та поведінку воїнів не допустити зниження їх МПС і на цій основі забезпечити підтримання високої активності у вирішенні поставлених завдань.
Під час підведення підсумків навчань, як правило, аналізується ефективність проведених заходів МПЗ відповідно до основних етапів навчань, визначається його конкретність, цілеспрямованість, дійовість і ступінь впливу на воїнів, оцінюється діяльність організаторів цієї роботи, узагальнюється позитивний досвід і опрацьовуються рекомендації щодо його впровадження в практику військового навчання і виховання. Особлива увага має приділятися виявленню недоліків у змісті та організації МПЗ, а також визначенню шляхів їх усунення.
Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню психіки військовослуж бовців, особливо в умовах здійснення тривалих і напружених маршів у скла дних умовах місцевості, погоди, видимості, подолання на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань, під час плавання та під водою.
В організаційний період та при проведенні занять з технічної підготовки особлива увага заступниками командирів з гуманітарних питань має приділятися дотриманню особовим складом заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей через необережне поводження зі зброєю та бойовою технікою, халатність й недисциплінованість окремих воїнів, слабку методичну та професійну підготовленість керівників занять.
Такі форми бойової підготовки як фізична та стройова самі за своєю суттю мають морально-психологічний вплив на особовий склад. Отже їх самих можна рахувати формами морально-психологічного забезпечення.
Стройова підготовка – це формування в особового складу стройової виправки, спритності й витривалості, уміння швидко й правильно виконувати команди та стройові прийоми зі зброєю і без такої, а також злагоджених дій підрозділів (частин) у строю. Вона включає: одиночну підготовку; стройову злагодженість підрозділів (частин) при дії в пішому порядку та на машинах; стройові огляди. Стройова підготовка, окрім виправки військовослужбовця, формує його емоційно-вольову сферу, координацію рухів, злагодженість підрозділу тощо.
У процесі стройової підготовки у воїнів виробляються такі важливі якості, як уміння розуміти та чітко виконувати команди командира, навички узгоджених дій у складі військових підрозділів, формуються та удосконалюються витривалість, поліпшується дисциплінованість і зібраність, намагання в будь-якій обстановці бути підтягнутим та охайним, а також розвиваються вольові та емоційні якості особистості військовослужбовця.
Фізична підготовка – це комплекс заходів, спрямованих на фізичне вдосконалення військовослужбовців з метою забезпечення їх фізичної готовності до виконання бойових завдань. Вона організується і проводиться з урахуванням призначення виду Збройних сил і роду військ. Основні форми фізичної підготовки: ранкова фізична зарядка, навчальні заняття, спортивно-масова робота, фізичні тренування в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Найголовніше те, що під час фізичної підготовки військовослужбовці зміцнюють не тільки фізичне здоров'я, але й нервову систему, яка визначає емоційно-вольову поведінку воїна. Коли вона правильно організована, то фізична підготовка розвиває силу, швидкість, спритність, витривалість, сприяє прояву таких якостей, як сміливість і рішучість. Роз'яснення необхідності фізичного самовдосконалення кожного воїна – головне завдання заступників командирів з виховної роботи у сфері фізичного виховання.
Отже, морально-психологічне забезпечення бойової підготовки спрямоване на створення умов особовому складу для формування у нього свідомого ставлення до виконання посадових обов’язків, необхідних для цього професійно важливих якостей, досвіду навчально-бойової діяльності.
Результатом морально-психологічного забезпечення повинно бути досягнення достатніх для виконання завдань за призначенням морально-психологічного стану особового складу; рівня згуртованості військового колективу підрозділу; авторитетності офіцерів.
Керівництво морально-психологічним забезпеченням бойової підготовки здійснює командир підрозділу, а за його організацію відповідає заступник командира підрозділу з гуманітарних питань.
Розділ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВАРТОВОЇ СЛУЖБИ В ПІДРОЗДІЛІ
Вартова служба є складовою служби військ. ЇЇ завданням є надійна охорона та оборона важливих військових об'єктів, бойових прапорів і осіб, яких тримаються на гауптвахті або в дисциплінарній частині. Її несення є виконанням бойового завдання. Для цього споряджають варти.
Вартою називають озброєний підрозділ, споряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, що тримають на гауптвахті або в дисциплінарній частині. Вони бувають гарнізонними, внутрішніми і тимчасовими.
Служба у варті викликає різноманітні реакції в особового складу. Одні сприймають її з надмірними переживаннями, перед заступанням на варту відчувають підвищену напруженість, а інколи – необґрунтовану нервовість. Це, у першу чергу, пояснюється тим, що кожній людині притаманні індивідуальні-психічні й особистісні особливості (певні риси характеру, конкретний рівень нервово-психічної стійкості, тип темпераменту, розвиненість мотиваційної сфери, наявність конкретних потреб, прагнень, розвиненість ціннісних орієнтацій, почуттів, конкретний психічний стан тощо). Тобто кожен воїн має свій неповторний внутрішній світ, без урахування якого та без впливу на який є неможливим досягнення позитивного результату у сфері військово-професійної діяльності, зокрема у вартовій службі.
У зв'язку з цим набуває особливого значення діяльність командирів (начальників), заступників командирів підрозділів з гуманітарних питань, офіцерів-психологів щодо морально-психологічного забезпечення вартової служби.
Морально-психологічне забезпечення вартової служби є системою діяльності командирів, заступника командира підрозділу з гуманітарних питань, вищих органів військової управління щодо створення умов для формування психічної стійкості та готовності особового складу до несення служби у варті, підтримання його пильності, організованості, дисциплінованості та сприяння оптимальному виконанню ним завдань вартової служби.
Головні завдання МПЗ вартової служби:
підбір особового складу до несення вартової служби на основі рекомендацій психологічної науки та застосування сучасних психодіагностичних методик;
всебічна морально-психологічна підготовка особового складу до пильного несення вартової служби в різноманітних технічних і природних умовах;
формування у воїнів почуття особистої моральної відповідальності за сумлінне дотримання вимог Статуту гарнізонної та вартової служби;
виховання в особового складу високих морально-психічних і бойових якостей, необхідних для несення вартової служби;
підтримання пильності, спостережливості, організованості, позитивного психічного стану в особового складу варти;
сприяння зняттю надмірної напруженості у чатових і вартових, оперативне відновлення їх духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних сил;
аналіз та врахування умов несення вартової служби, їх максимальне наближення до оптимальних;
запобігання злочинам та подіям при несенні вартової служби.
Загальні положення щодо організації морально-психологічного забезпечення вартової служби викладено в керівних документах, зокрема, у „Концепції виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України” й „Інструкції про організацію вартової служби”, яка введена в дію наказом Міністра оборони України №105 від 28 квітня 2000 р.
Ці документи визначають основні етапи МПЗ вартової служби, а саме :
1. МПЗ підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби.
2. Відбір військовослужбовців, які за своїми якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.
3. Підбір військовослужбовців для несення вартової служби.
4. Морально-психологічне супроводження вартової служби.
Організаційні заходи:
- методичне забезпечення (навчання командирів, методична допомога командирам в роботі з підлеглими, впровадження передового досвіду роботи тощо);
- аналіз стану військової дисципліни (збір інформації про стан дисципліни, систематизація інформації, висновки з аналізу, розробка рекомендацій і пропозицій і втілення їх у повсякденну діяльність);
- робота з особовим складом (забезпечення соціально-психологічної адаптації, професійний відбір та комплектування підрозділів).
Виховні заходи:
- виховання патріотизму особового складу, свідомого його ставлення до виконання військового обов’язку;
- виховання особистої відповідальності за виконання службових обов’язків;
- роз’яснення сутності і значення дотримання військовослужбовцями військової дисципліни;
- виховання почуття гордості за належність до ЗС України, певного підрозділу;
- виховання поважного ставлення до командирів;
- виховання високо-моральних норм поведінки.
Соціально-правові заходи:
- роз’яснення вимог законів Україні, військових статутів;
- проведення правової підготовки;
- створення належного соціально-психологічного клімату в колективі;
- справедливе ставлення командирів до підлеглих;
- співпраця з органами воєнної юстиції.
Значна роль в проведенні зазначених заходів покладається на заступника командира підрозділу з гуманітарних питань.
Напрямами його роботи можуть бути такі:
1. Роз’яснювальна робота.
Для вирішення її завдань використовуються різноманітні форми, а саме:
- збори особового складу та службові наради (в т.ч. за категоріями);
- лекції, доповіді, бесіди (групові чи індивідуальні);
- інформування особового складу, і в першу чергу правове, яке проводиться щосуботи;
- планові заняття з бойової підготовки, в першу чергу з гуманітарної підготовки та вивчення військових статутів;
- наочна агітація, яка оформляється в казармі і на території, що межує з підрозділом;
- виступи фахівців військових прокуратур, судів, юристів, цільові заняття з особовим складом по доведенню та роз’ясненню основних положень законодавчих актів та керівних документів;
- оформлення в підрозділі спеціальних куточків правових знань.
2. Формування у особового складу якостей, що сприяють дисциплінованій поведінці.
Ця робота може проводитися як фронтально, так і індивідуально. Індивідуальний підхід передбачає конкретність у роботі з підлеглими, цілеспрямоване формування тих чи інших якостей у військовослужбовця, які у підсумку і забезпечують його дисципліновану поведінку.
Значний потенціал у вихованні таких якостей несуть у собі і колективні заходи інформаційно-пропагандистського характеру, культурно-виховної і просвітницької роботи, в тому числі ті, що організуються під час дозвілля та відпочинку особового складу. Тематичні вечори і ранки, зустрічі з ветеранами Збройних Сил, учасниками бойових дій, іншими цікавими людьми, використання літератури і мистецтва, де розкривається роль високих моральних якостей у виконанні військовослужбовцем свого військового обов’язку – ось далеко не повний перелік форм такої роботи.
3. Встановлення суворого статутного порядку у підрозділі.
Заступник командира підрозділу з гуманітарних питань для вирішення цієї проблеми свої зусилля зосереджує на:
- формуванні і дотриманні між військовослужбовцями статутних взаємовідносин;
- чіткому дотриманню в підрозділі розпорядку дня;
- недопущенні відхилень в несенні вартової і внутрішньої служб, бойових та інших чергувань;
- обов’язковому дотриманні всіх ритуальних та інших заходів, передбачених статутами та керівними документами (шикування, військові вітання, стройові огляди, здача та прийом чергувань тощо).
4. Профілактична робота.
Форми профілактичної роботи можуть бути різноманітними – як колективними, так і індивідуальними.
До колективних форм можна віднести: збори особового складу, окремі виступи військових керівників і військових юристів, групові бесіди – з питань аналізу стану військової дисципліни в підрозділі, роз’яснення відповідальності за скоєння правопорушення; проведення в розташуванні частини відкритих військових судів; організація в підрозділі тематичних заходів (вечорів, ранків, диспутів тощо), спрямованих на попередження антисуспільної поведінки військовослужбовців.
Серед індивідуальних форм слід назвати індивідуальні профілактичні бесіди з воїнами, індивідуальний контроль за підлеглими, обговорення поведінки порушників на зборах особового складу, критика порушників у стінному друці (стінгазети, сатиричні газети, бойові аркуші).
5. Постійна турбота про підлеглих.
В коло обов’язків заступника командира підрозділу з гуманітарних питань входить:
- сприяння всебічному (інтелектуальному, фізичному, загальноосвітньому, культурному) розвитку військовослужбовців;
- забезпечення дотримання всіх визначених законодавством прав, свобод і пільг, захист від несправедливості, своєчасне розв’язання скарг і пропозицій підлеглих;
- створення у підрозділі необхідних побутових умов, повне задоволення військовослужбовців всіма видами постачання;
- турбота про здоров’я підлеглих;
- організація їх активного відпочинку та змістовного дозвілля.
6. Детальне вивчення та аналіз стану військової дисципліни у підрозділі.
Діяльність заступника командира підрозділу з гуманітарних питань в цьому напрямі зводиться до:
- аналізу стану та оцінки військової дисципліни в підрозділі;
- аналізу дисциплінарних провин військовослужбовців;
- аналізу роботи посадових осіб підрозділу щодо зміцнення військової дисципліни своїх підлеглих;
- аналізу використання посадовими особами дисциплінарної влади (дисциплінарних прав в межах Статуту).
Отже, морально-психологічне забезпечення військової дисципліни – це повсякденна робота командира, заступників, активу підрозділу щодо створення умов для попередження правопорушень серед військовослужбовців, зміцнення правопорядку та свідомого виконання військовослужбовцями свого конституційного обов’язку. Значна роль в організації морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку відводиться заступнику командира підрозділу з гуманітарних питань. На деяких аспектах його діяльності зупинимось докладніше.
В мирний час
| Так | Думаю, що так (переважно так). | Не можу визначитись | Ні | Характеристики |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Служба у ЗС України – мій священний обов’язок | ||||
| 2. Я впевнений, що Україні потрібна боєздатні збройні сили. | ||||
| 3. Я вірю в керівництво держави | ||||
| 4. Дисципліна – основа боєздатності армії | ||||
| 5. Особовий склад нашого підрозділу усвідомлює значущість військової служби для захисту свободи і незалежності України | ||||
| 6. У цьому підрозділі я почуваю себе невпевнено й тривожно | ||||
| 7. У нашому підрозділі не підтримується дисципліна і статутний порядок | ||||
| 8. Політична ситуація в Україні негативно впливає на морально-бойовий дух військовослужбовців | ||||
| 9. Я не знаю, для чого мене призвали в армію | ||||
| 10. Те, що відбувається в нашому підрозділу, викликає у мене жах | ||||
| 11. Військовослужбовці нашого підрозділу завжди проявляють високу ретельність | ||||
| 12. Особовий склад вашого підрозділу є згуртованим | ||||
| 13. Ми діємо за принципом: “Один – за всіх, всі – за одного! ” | ||||
| 14. Особовий склад нашого підрозділу завжди готовий стати на захист своєї Вітчизни | ||||
| 15. Рівень бойової підготовленості нашого підрозділу є високим | ||||
| 16. У мене таке враження, що армія не потрібна нашій державі | ||||
| 17. Український народ не любить свої Збройні Сили | ||||
| 18. Розмови про патріотизм військовослужбовців – це пусті слова | ||||
| 19. Військовослужбовці нашого підрозділу часто порушують накази командира | ||||
| 20. Між офіцерами нашого підрозділу часто виникають конфлікти | ||||
| 21. Я готовий виконати будь-який наказ командира | ||||
| 22. Україна для мене не просто держава, а священна земля | ||||
| 23. Я готовий захищати Україну зі зброєю в руках від будь-якого агресора | ||||
| 24. Я відчуваю особисту відповідальність за надійний захист України | ||||
| 25. У нашому підрозділі немає конфліктів з національного питання | ||||
| 26. Взаємовідносини в нашому підрозділі побудовані на жорстокості та свавіллі | ||||
| 27. У нашому підрозділі процвітає “дідівщина” | ||||
| 28. У нашому підрозділі часто мають місце самовільні залишення військовослужбовцями своєї частини | ||||
| 29. У нашому підрозділі така моральна атмосфера, яка руйнує віру в людей, справедливість і добро | ||||
| 30. Наш військовий підрозділ нагадує мені не військову організацію, а якесь неорганізоване зборище | ||||
| 31.Ти відчуваєш, що військова присяга – це не тільки норми, вимоги, а почуття високого обов’язку, честі і гідності | ||||
| 32. Я люблю свою Батьківщину – Україну і готовий захищати її попри всі внутрішні труднощі, кризи, нестабільність | ||||
| 33. У нашому підрозділі неухильно дотримуються вимог Конституції і законів України | ||||
| 34. У нашому підрозділі завжди проявляються взаємодопомога, взаємовиручка і взаємопідтримка | ||||
| 35. Я задоволений службою в армії | ||||
| 36. У нашому підрозділі негативно ставляться до офіцерів | ||||
| 37. Між офіцерами і особовим складом строкової служби має місце неприязнь і відчуження | ||||
| 38. Військовослужбовці нашого підрозділу почувають себе соціально незахищеними | ||||
| 39. Соціально-економічна обстановка в Україні викликає у мене почуття обурення | ||||
| 40. Офіцери нашого підрозділу не є прикладом честі і гідності | ||||
| 41. Офіцери нашого підрозділу віддані народові України | ||||
| 42. Я готовий зі своїми товаришами, як кажуть, йти в розвідку, бо знаю, що вони ніколи не підведуть | ||||
| 43. Ми повністю довіряємо своїм командирам | ||||
| 44. Я цілком задоволений стилем спілкування і взаємовідносин у нашому підрозділі | ||||
| 45. У нашому підрозділі інтереси бойової підготовки і бойової готовності ставляться вище, ніж особисті | ||||
| 46. Я відчуваю себе потрібним цьому колективу | ||||
| 47. Між офіцерами і солдатами та сержантами нашого підрозділу відсутня моральна єдність | ||||
| 48. Я не вірю в силу зброї і бойової техніки, яка є в нашому підрозділі | ||||
| 49. У мене часто виникає думка, що служба в армії – це марна трата часу | ||||
| 50. Ти байдужий до долі України? |
Таблиця 8.4
Таблиця 8.5
В особливий період
| Так | Думаю, що так (переважно так) | Не можу визначитись | Ні | Характеристики |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Ви підготовлені до ведення бойових дій? | ||||
| 2. Ви воюєте за свою Вітчизну, свій народ? | ||||
| 3. Ви настроєні на рішучу боротьбу з ворогом? | ||||
| 4. Ви маєте ненавість до противника? | ||||
| 5. Ви вірите у керівництво держави? | ||||
| 6. Ви вірите у командування Збройними Силами, корпусом, військової частини? | ||||
| 7. Ви вірите у своїх безпосередніх командирів? | ||||
| 8. Вас задовольняє бойова техніка і зброя, яка є в нашій армії? | ||||
| 9. Вас задовольняє забезпечення Вашого підрозділу зброєю, боєприпасами, техні-кою та іншим, що необхідно для боротьби з ворогом? | ||||
| 10. У цьому підрозділі Ви почуваєте себе добре і впевнено? | ||||
| 11. У Вашому підрозділі немає дисципліни і статутного порядку? | ||||
| 12. У Вашому підрозділі багато дезертирів? | ||||
| 13. У Вашому підрозділі не вірять у перемогу над ворогом? | ||||
| 14. Ви не хочете воювати? | ||||
| 15. Ви не знаєте, навіщо Вам треба вбивати солдатів противника? | ||||
| 16. У Вас часто виникають думки, що війну нав’язали ті, хто править державою? | ||||
| 17. Вас постійно мучить страх, що Ви будете вбиті? | ||||
| 18. Ви проклинаєте тих, хто послав Вас на війну? | ||||
| 19. У своєму підрозділі Ви постійно чуєте розмови поміж воїнів, що ворога перемогти неможливо? | ||||
| 20. Ви не вірите, що воюєте за свою сім’ю, своїх рідних, свою землю, свій народ? | ||||
| 21. Воїни Вашого підрозділу дуже згуртовані? | ||||
| 22. У Вашому підрозділі завжди високий рівень виконавчої дисципліни? | ||||
| 23. Чи відчуваєте Ви, що воїни Вашого підрозділу діють за принципом: “Один за всіх, всі за одного! ” | ||||
| 24. Якщо виникає в бою ситуація, що Ви можете врятувати життя своїм бойовим товаришам, то чи будете Ви це робити, не зважаючи на ризик бути вбитим? | ||||
| 25. Україна є для Вас, як кажуть, священною землею? | ||||
| 26. Ви вірите у заклики командирів, якщо потрібно в бою виконати поставлене завдання, то це слід зробити навіть ціною життя? | ||||
| 27. На Вашу думку, народ позитивно ставиться до мети цієї війни? | ||||
| 28. Вам знайоме почуття обов’язку за долю Батьківщини? | ||||
| 29. Незалежність і свобода України – для Вас найвища цінність? | ||||
| 30. Ви здатні знищити ворога? | ||||
| 31. Між офіцерами і солдатами Вашого підрозділу мають місце часті конфлікти? | ||||
| 32. Ви не вірите, що у випадку Вашої загибелі Ваша сім’я буде соціально захищеною? | ||||
| 33. Ви постійно відчуваєте якусь внутрішню тривогу? | ||||
| 34. Стан справ у місці дислокації підрозділу викликає у Вас почуття безвихідності і розпачу? | ||||
| 35. Ви не хочете ні за кого воювати? | ||||
| 36. У Вас з’являється бажання здатися в полон? | ||||
| 37. У Вас часто з’являється бажання самовільно втекти у тил? | ||||
| 38. Ви будь-що хочете уникнути участі у спеціальних діях? | ||||
| 39. Ви прийшли б на допомогу товаришам в критичну хвилину? | ||||
| 40. Чи є для Вас цінністю те, за що Ви воюєте? |
Таблиця 8.6
Рис 9.1. Процес вивчення особистості військовослужбовця
До колективних методів вивчення особистості відносяться анкетування, тестування, узагальнення незалежних характеристик, соціометрія. Колективні методи дозволяють отримати інформацію стосовно окремої людини за допомогою групи військовослужбовців, яка її оточує, або знаходиться в постійному з нею контакті.
Індивідуальні методи поділяються на традиційні та нетрадиційні. До традиційних методів відносяться: вивчення та аналіз документів військовослужбовця; спостереження; діагностична бесіда; анкетування; тестування; експеримент; аналіз результатів діяльності.
Основу нетрадиційних методів складають народні прикмети та узагальнені за часом певні спостереження, які останнім часом виокремлюються в окремі наукові дисципліни. До них відносяться: графологія – визначення особливостей за почерком, хіромантія – аналіз ліній на долонях; нумерологія – математичне обчислювання певних дат; астрологія – прогнозування характеру за народженням; кінеститичний – наука руху; біоритміка – визначення особливостей поведінки людини за трьома біоритмами – емоційним, фізичним, та інтелектуальним.
За отриманими результатами вивчення особистості визначається її соціальна спрямованість, прогнозується морально-психологічний стан та реальні здатності людини, плануються першочергові та перспективні цілі в проведенні індивідуального впливу.
Безпосередній індивідуальний вплив на свідомість військовослужбовця проводиться з метою формування у нього певних, необхідних для службово-бойової діяльності, якостей. Графічно він поданий на рис. 9.2 так:
Рис. 9.2. Індивідуальний вплив на військовослужбовця
Процес індивідуального впливу повинен характеризуватись своєю систематичністю та послідовністю, реалізовуватись при проведенні будь-яких заходів, при цьому використовуються такі форми індивідуального впливу: індивідуальна бесіда, індивідуальна допомога, індивідуальний контроль, індивідуальне завдання та доручення.
Ці форми, в свою чергу, реалізуються за допомогою таких методів виховної роботи: переконання, особистий приклад, навіювання, стимулювання, заохочення, примус, тренування, змагання, самовиховання, привчання та ін.
Результат індивідуально-виховної роботи (рис. 9.3)визначається за індивідуальними та колективними показниками. Перші свідчать про досягнення військовослужбовця у службово-бойовій діяльності, такими як: оцінка службово-бойової діяльності, оцінка дисциплінованості, рівень військової майстерності, спрямованість та соціальна активність особистості, Колективні показники конкретизують результат діяльності особистості в колективі, що суттєво впливає на загальні показники службово-бойової діяльності підрозділу (рівень згуртованості колективу, наявність ідейних орієнтирів та традицій, моральний клімат в підрозділі).
Графічно це можна зобразити так:
Рис. 9.3. Результат індивідуально-виховної роботи
Не менш важливим питанням організації індивідуально-виховної роботи є облік її результатів. Такий облік ведеться в особовій справі військовослужбовця, педагогічних щоденниках командирів.
Таким чином, можна зробити такі висновки: по-перше, індивідуально-виховна робота системне явище; по-друге, технологією функціонування цієї системи є послідовність дій командирів (суб’єктів) цієї діяльності з використанням певних її методів в форм; по-третє, кожен етап реалізації компонентів системи індивідуально-виховної роботи має свої особливості; по-четверте, її результати обов’язково повинні обліковуватись з визначенням та плануванням подальшої дії суб’єкта виховного впливу.
Військово-політичне керівництво держави акцентує увагу сьогодні на переході до якісних показників у військовому будівництві, що дозволить створити професійно підготовлені, якісно озброєні, всебічно забезпечені, мобільні, багатофункціональні, необтяжливі для Української держави Збройні Сили з характерними ознаками європейської моделі. Якість цих перетворень у значній мірі обумовлюється людським фактором: моральним духом, професійною та психічною підготовленістю особового складу.
Світовий досвід свідчить, що “моральний дух – дуже важлива рушійна сила яка придає ефективність озброєнню й виправдовує витрати”. Тому не випадково, розробники програми реформування та розвитку ЗС України акцентують увагу на тому, що “… при виконанні її завдань, не треба забувати, що в центрі завжди знаходяться людина, офіцер, військовослужбовець, особистість, його моральні якості та цінності”.
Розділ 15. ПЛАНУВАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ОСОБОВИМ СКЛАДОМ В ПІДРОЗДІЛІ: ЗМІСТ ТА МЕТОДИКА
Актуальність цієї проблеми пов’язана з необхідністю наукового підходу до організації й планування виховної роботи в підрозділі, необхідності врахування, при цьому, вимог керівних документів; змін, які відбуваються в суспільстві, ЗС України, військовій частині на сучасному етапі їх розвитку; вибору ефективних форм, методів, засобів виховної роботи у підрозділах.
Основними документами, які регламентують плануючу діяльність заступника командира підрозділу з гуманітарних питань є Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України; Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України; Програма реформування та розвитку морально-психологічного забезпечення ЗС України на період до 2005 року; Положення про органи з гуманітарних питань Збройних Сил України; Військові Статути; Організаційно-методичні вказівки щодо реалізації гуманітарної політики та соціальної програми у ЗС України на поточний навчальний рік; плани бойової та гуманітарної підготовки різних категорій особового складу.
15.1. Сутність планування виховної роботи в підрозділі.
Планування виховної роботи – це визначення напрямів, шляхів, змісту, засобів, методів, конкретних, адресних, обґрунтованих рішень командира щодо реалізації цілей виховної роботи.
Планування виховної роботи в підрозділі здійснюється з метою координації зусиль усіх посадових осіб щодо роботи з особовим складом, максимального використання виховного потенціалу заходів, що проводяться в інтересах формування та підтримання високого морально-психологічного стану особового складу, необхідного для виконання поставлених перед підрозділом завдань.
Результатом планування заходів виховної роботи в підрозділі є її план.
План виховної роботи – це комплекс заходів, які взаємопогоджені між собою, заходами бойової підготовки, розпорядком дня підрозділу та повинні здійснюватися посадовими особами й активом підрозділу.
План являє собою продуману, послідовну, логічну систему заходів для досягнення визначених виховних цілей в інтересах вирішення задач бойової готовності та підготовки підрозділу.
Основою планування є його принципи – це керівні, науково обґрунтовані положення, що визначають методику організації виховання особового складу на певний період, виходячи із вимог керівних документів, завдань, що стоять перед підрозділом, вимог життя та практики
До таких принципів відносяться: принцип наукового підходу до планування; принцип конкретності і цілеспрямованості планів; принцип комплексного підходу до планування; принцип реальності плану; принцип особистої (персональної) відповідальності виконавців кожного заходу.
Принцип наукового підходу до планування дає можливість забезпечити спадкоємність у вихованні особового складу, правильно визначити найближчі та подальші цілі, шляхи та методи вирішення ключових проблем. Науково планувати виховну роботу – це, перш за все, виходити з вимог Конституції України, законів, постанов уряду, наказів та директив Міністра оборони, спиратися на глибоке знання законів організації життєдіяльності особового складу.
Принцип конкретності і цілеспрямованості планування передбачає ретельну аналітичну роботу щодо знання положення справ у підрозділі, аналіз ефективності виховної роботи в минулому (місяці, півріччі, році), знання завдань, що стоять перед підрозділом.
Принцип комплексного підходу до планування виховної роботи передбачає врахування заходів, які забезпечують рішення всіх завдань, що стоять перед військовим колективом або найбільш важливої задачі, яку потрібно тісно пов’язати з планами бойової підготовки, вказівками вищих органів з гуманітарних питань, перспективними планами. Комплексний підхід до планування відображає єдність всіх складових виховної роботи.
Принцип реальності плану. Цей принцип означає необхідність врахування в плані нових вимог життя, нових умов, завдань бойової підготовки, правового, естетичного та військового виховання особового складу, передового досвіду виховної роботи, можливостей забезпечення його виконання.
Принцип особистої відповідальності виконавців кожного заходу вимагає від посадової особи, що планує заходи ретельного підбору, розстановки і підготовки виконавців.
Плануючи виховну роботу, заступник командира з гуманітарних питань повинен залучати найбільш підготовлених в теоретичному, практичному, спеціальному відношенні виконавців. Визначаючи кожному обсяг роботи, він враховує здібності, рівень підготовки, бажання і вміння працювати з особовим складом.
План виховної роботи, складений заступником командира з гуманітарних питань подається на затвердження командиру. Затверджений план стає законом для всіх, керівництвом до дій. Основні заходи плану включаються в план-календар бойової й гуманітарної підготовки підрозділу.
План повинен бути своєчасно доведений до керівного складу роти, командирів взводів і виконавців. Крім того, заступник командира роти з гуманітарних питань інструктує виконавців з питань методики проведення того чи іншого заходу, нагадує про його значення, про відповідальність за якість підготовки та проведення, а при необхідності надає допомогу в організації проведення.
Таким чином, план – найважливіша основа ефективної організаторської діяльності по перетворенню в життя політики держави в Збройних Силах, виховання особового складу, забезпечення високої якості бойової підготовки, зміцненню військової дисципліни, підтримці на відповідному рівні бойової готовності підрозділу.
15.2. Методика планування виховної роботи в підрозділі
У практиці виховної роботи в підрозділі склалася певна методика різних видів планування.
До основних видів планування відносяться: перспективне, поточне та цільове.
1. Перспективне планування здійснюється на основі вимог керівних документів та визначає заходи на тривалий період (період навчання, навчальний рік) з найбільш важливих проблем за напрямами діяльності.
Перспективне планування повинно бути розроблено так, щоб не тільки залишатися цілісним протягом тривалого періоду часу, але і бути достатньо гнучким, щоб при необхідності можна було здійснити його модифікацію і уточнення відповідно до нових завдань та обстановки.
2. Поточне планування здійснюється на підставі визначених перспективним плануванням заходів, є засобом реалізації перспективного планування та передбачає заходи на нетривалий період часу (як правило, місяць) та спрямовані на вирішення конкретного комплексу завдань, які витікають із наказів і вказівок командирів (начальників), планів бойової та гуманітарної підготовки.
При опрацюванні поточного планування враховуються вимоги Військових статутів ЗС України, наказів та директив Міністра оборони України, вказівок старших командирів (начальників), характер та обсяг завдань програми та плану бойової підготовки, типові заходи виховної роботи, морально-психологічний стан та стан військової дисципліни особового складу, оцінюється ступінь виконання попередніх заходів, їх оптимальність, ефективність впливу на вирішення завдань підрозділу, робляться відповідні уточнення перспективного плану.
Цільове планування проводиться з метою організації виховної роботи та морально-психологічного забезпечення окремих важливих, відповідальних та конкретних завдань (наприклад, підготовки та проведення тактичних навчань, бойових стрільб, святкування державних свят, визначних подій у державі, тощо).
Методика планування включає ряд етапів:
1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування, а саме:
- вимоги та розпорядження Президента України, Кабінету Міністрів України, законодавчих актів з військових питань, вимоги МО України, начальника Департаменту гуманітарного та соціального розвитку МО України та Головного Управління з гуманітарних питань та соціального захисту Генерального штабу ЗС України;
- важливі події та визначні дати у житті держави, ЗС України, з’єднання, частини, підрозділу;
- особливості регіону та місця дислокації підрозділу;
- наявність та стан технічних засобів виховання й просвіти, народознавчої світлиці;
- стан виконання завдань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки за минулий період;
- оцінка морально-психологічного стану особового складу та стану військової дисципліни;
- оцінка ефективності системи виховної роботи за минулий період;
- стан виховної роботи з різними категоріями військовослужбовців;
- рівень задоволення духовних та соціальних потреб військовослужбовців;
- вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи;
- завдання військової частини, підрозділу на наступний місяць;
- вказівки старших начальників;
- заходи, які проводяться старшими начальниками, побажання підлеглих командирів (начальників) та інші.
2. Визначення цілей і завдань, які необхідно досягти і вирішити:
- визначення головної мети, яку необхідно досягти під час проведення виховної роботи;
- заходи морально-психологічного забезпечення бойової готовності роти, бойової підготовки, служби військ, специфічної діяльності підрозділу;
- заходи морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень, правового виховання особового складу, згуртування військових колективів;
- заходи психологічної роботи;
- заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення;
- заходи культурно-виховної та просвітницької роботи, дозвілля військовослужбовців;
- заходи військово-соціальної роботи;
- заходи військово-патріотичного виховання;
- заходи індивідуально-виховної роботи.
3. Визначення порядку, послідовності, термінів, засобів, методів проведення виховної роботи.
4. Розробка заходів плану.
5. Затвердження плану командиром.
6. Підготовка виконання плану:
- добір виконавців плану (головний виконавець та організатор — заступник командира роти з гуманітарних питань, основні виконавці — офіцери роти, допоміжні виконавці — старшина роти, прапорщики, сержанти, актив роти);
- доведення до виконавців завдань з гуманітарних питань;
- допомога виконавцям у підготовці до проведення виховного заходу.
7. Контроль за виконанням плану та своєчасне внесення коректив:
- внесення запланованих заходів до розкладу занять;
- нагадування виконавцям про заходи, які вони проводять та контроль за їх проведенням;
- своєчасний аналіз виконання плану і внесення змін та доповнень.
Складання плану передбачає творче і комплексне застосування форм, методів та засобів виховання.
Важливим елементом при плануванні є формулювання заходів виховної роботи. Вони повинні бути, як правило, короткими, чіткими та суттєвими за змістом. Спочатку плануються загальні заходи, в яких приймає участь весь особовий склад (загальні збори військовослужбовців, урочисті зібрання); потім заходи за категоріями особового складу (зібрання, наради, конференції, семінари, групові бесіди, тематичні вечори, диспути); методичні заходи (проведення інструктивно-методичних занять, узагальнення та пропаганда передового досвіду, обмін досвідом роботи, показні форми роботи та інше); організаційні заходи (вивчення вимог керівних документів, прийом заліків, відпрацювання організації доставки кореспонденції та періодичних видань, отримання і доставки кіно і відеофільмів); аналітичні заходи (проведення соціологічних досліджень, вивчення суспільної думки, вивчення положення справ у підрозділах за різними питаннями; заходи індивідуально-виховної, культурно-просвітницької роботи та дозвілля; виготовлення наочної агітації (стенди, схеми, плакати тощо).
Окремо складаються плани проведення передвихідних, вихідних та святкових днів, які теж затверджуються відповідними командирами.
Варіант типового поточного плану виховної роботи з особовим складом роти Сухопутних військ ЗС України поданий в додатку.
Отже:
1. Планування виховної роботи – важливий етап її організації, який вимагає від заступника командира з гуманітарних питань високої професійної підготовки, знання організації бойової підготовки, служби військ, всіх видів забезпечення життєдіяльності особового складу, типових заходів виховної роботи, методики проведення різноманітних заходів з різними категоріями особового складу.
2. Планування виховної роботи в підрозділі здійснюється на основі глибокого знання керівних документів (наказів, директив, концепцій, вказівок, настанов, статутів тощо).
Додаток 6
Додаток 7
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Командир 1 механізованої роти військове звання, підпис, прізвище, ініціали
“___” січня 200__ р.
ПЛАН
виховної роботи з особовим складом 1 механізованої роти на лютий 200__ р.
| Найменування заходів | Термін проведення | Хто проводить | Відмітка про виконання | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Загальні збори особового складу підрозділів: “Дружба, військове товариство – славна традиція Збройних Сил України” | 12.02 | Командир роти | |
| 2 | Підведення підсумків бойової, гуманітарної підготовки та стану військової дисципліни за лютий, постановка завдань на березень | 28.02 | Командир роти | |
| 3 | Надання допомоги щодо підведення підсумків стану бойової, гуманітарної підготовки, стану військової дисципліни за місяць у взводах | 24-26.02 | Заступник командира з гуманітарних питань | |
| 4 | Вивчення стану роботи щодо забезпечення статутних умов служби у взводах. Розгляд висновків з аналізу на службовій нараді з офіцерами роти | 1-9.02 9.02 | Заступник командира з гуманітарних питань Командир роти | |
| 5 | Методична допомога командирам взводів щодо організації змагань по виконанню нормативів під час занять з: | Заступник командира з гуманітарних питань | ||
| - вогневої підготовки; | 5, 21.02 | |||
| - технічної підготовки; | 7, 20.02 | |||
| - фізичної підготовки; | 2, 16.02 | |||
| - ЗЗМУ | 6, 26.02 | |||
| 6 | Заняття з сержантами: | Заступник командира з гуманітарних питань | ||
| Методика організації та проведення індивідуально-виховної роботи у відділенні | 7.02 | |||
| Методика підведення стану військової дисципліни у відділенні | 21.02 | |||
| 7 | Інструктивне заняття з активом роти ”Практика роботи активу роти під час занять з вогневої підготовки” | 3.02 | Заступник командира з гуманітарних питань | |
| 8 | Підведення підсумків стану військової дисципліни у: | |||
| - роті | 5, 12, 19, 26.02 | Командир роти | ||
| - взводах, відділеннях | Щоденно | Командири взводів | ||
| 9 | Підбір, інструктаж особового складу та підведення підсумків несення вартової та внутрішньої служби | Постійно | Командир роти, заступник командира з гуманітарних питань | |
| 1 | Контроль підготовки та інструктування військовослужбовців щодо дотримання військової ввічливості і поведінки під час знаходження у звільненні, перебуванні у відпустках, при спорядженні команд для виконання завдань у відриві від військових частин | Щоденно | Командир роти, Заступник командира з гуманітарних питань, старшина роти | |
| 11 | Інструктаж редколегії стінної газети, організація випуску чергового номеру газети | 24.02 | Заступник командира з гуманітарних питань | |
| 12 | Екскурсія особового складу роти до краєзнавчого музею міста | 18.02 | Заступник командира з гуманітарних питань | |
| 13 | Технічна вікторина: ”Відмінне знання військової техніки – запорука успішного виконання бойової задачі” | 8.02 | Командир 1 взводу, ст. технік роти | |
| 14 | Оновлення матеріалів в “Кутку правових знань” | 12-17.02 | Заступник командира з гуманітарних питань | |
| 15 | День інформування за темою: “Захист Вітчизни – конституційний обов’язок громадянина України ” | 15.02 | за планом управління військової частини) | |
| 16 | Тематичний ранок “Ми захищаємо Вітчизну” | 25.02 | Заступник командира з гуманітарних питань | |
| 17 | Зустріч особового складу роти з ветераном військової частини, учасником Великої Вітчизняної війни підполковником у відставці Поповичем О.Ю. | 22.02 | Командир роти | |
| 18 | Перегляд та обговорення з особовим складом роти відеофільму “Цього могло не статися” | 11.02 | Заступник командира з гуманітарних питань | |
| 19 | Огляд – конкурс на краще виконання стройової та маршової пісні між взводами роти | 4.02 | Командир роти, командири взводів | |
| 11 | Бесіди з особовим складом | |||
| - Патріотизм, вірність військовому обов’язку, відповідальність за долю держави – невід’ємні риси захисника Батьківщини. | 5.02 | Заступник командира з гуманітарних питань | ||
| Відмінне знання та володіння військовою технікою – основа успіху в бою. | 14.02 | Командир роти | ||
| Моральні основи статутних взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних Сил України. | 19.02 | Командир 2 взводу | ||
| - Дисциплінованість – важлива якість особистості воїна. Зміцнювати дисципліну та правопорядок – обов’язок військовослужбовця. | 21.02 | Командир 3 взводу |
Заступник командира 1мр з гуманітарних питань
(військове звання, підпис, прізвище, ініціали)
Додаток 8.
Особова справа
Військовослужбовця
Строкової служби
__________________________________________________________________________
Коли призваний_______________________
Ким призваний________________________
| Військове звання | Коли присвоєно | Ким присвоєно | Номер наказу |
АНКЕТА-АВТОБІОГРАФІЯ
Молодого поповнення
ІІ. Сім’я, умови виховання.
11. В якій родині Ви виховувались (вкажіть):
- робітників______________________________________________________
- трудівників села_________________________________________________
- службовців_____________________________________________________
- військовослужбовців_____________________________________________
- інтелігентів_____________________________________________________
- підприємців_____________________________________________________
12. Ваш сімейний стан (вкажіть):
- неодружений____________________________________________________
- одружений______________________________________________________
- перебуваю у цивільному шлюбі____________________________________
- маю дітей_______________________________________________________
- маю наречену (П.І.Б., адреса)______________________________________
- є кохана дівчина (П.І.Б., адреса)____________________________________
13. Чи є у Вас (вкажіть):
- батько ________________________________________________________
- вітчим_________________________________________________________
- брати__________________________________________________________
- дідусь (по батькові) _____________________________________________
- бабуся (по батькові)_____________________________________________
- мати___________________________________________________________
- мачуха_________________________________________________________
- сестри_________________________________________________________
- дідусь (по матері)_______________________________________________
- бабуся (по матері)_______________________________________________
14. Ким Ви виховувались: (вкажіть):
- батьком_______________________________________________________
- вітчимом______________________________________________________
- дідусем (по батькові) ___________________________________________
- бабусею (по батькові)___________________________________________
- іншими родичами ______________________________________________
- матір’ю_______________________________________________________
- мачухою______________________________________________________
- дідусем (по матері)_____________________________________________
- бабусею (по матері)_____________________________________________
15. Ви в сім’ї (вкажіть):
- один у батьків_____________________ старший______________________
- середній__________________________, молодший____________________
16. Склад Вашої сім’ї (П.І.Б., дата народження, національність, освіта, посада та місце роботи, домашня адреса):
Батько______________________________________________________________
Мати_______________________________________________________________
Вітчим_____________________________________________________________
Мачуха_____________________________________________________________
Брати, сестри________________________________________________________
Дружина (співмешканка)_____________________________________________
Інші рідні, які проживають у вашій сім’ї________________________________
17. Хто з Ваших рідних та близьких проживає (хто, де, який час, адреса):
а) в країнах СНД___________________________________________________
б) в інших країнах світу_____________________________________________
18. Чи перебували Ви, Ваші рідні (де, коли, який час, з якою метою):
а) в регіонах країн СНД, де ведуться (велись) бойові дії __________________
б) в інших країнах світу_____________________________________________
19. Чи маєте Ви досвід проживання окремо від своєї сім’ї (де, коли, який час, з якої причини)______________________________________________________
20. Як сильно Ви переживаєте розлуку з рідними та близькими в даний час (вкажіть)__________________________________________________________
21. Які на Вашу думку, стосунки панують у Вашій сім’ї (вкажіть чому):
- добрі та дружні__________________________________________________
- в цілому задовільні______________________________________________
- конфліктні (чому)_______________________________________________
22. Які стосунки підтримуєте з рідним батьком (матір’ю), якщо вони проживають окремо, мають інші сім’ї (де мешкають, з якого часу і по якій причині не проживають у сім’ї)_______________________________________
23. Хто із Ваших рідних і близьких (вкажіть):
а) був учасником бойових дій (де, коли, ким)___________________________
б) має статус учасника війни (за що) __________________________________
в) має статус учасника (потерпілого):
- аварії на ЧАЕС (який, за що)_____________________________________
- інших техно-екологічних катастроф _______________________________
г) служив (служить):
- у Збройних силах________________________________________________
- в інших військових формуваннях (яких)_____________________________
д) служить Вам прикладом і взірцем в особистому житті (за що шануєте і поважаєте)_______________________________________________________
24. Хто з Ваших рідних і близьких (вкажіть):
а) має схильність до:
- зловживання алкоголем___________________________________________
- вживання наркотичних та токсичних речовин (ступінь залежності)____
б) притягувався (притягнутий) до кримінальної відповідальності за вчинені злочини (коли, за що, вид покарання)__________________________________
в) має психічні або неврологічні захворювання (які)_____________________
г) здійснив або намагався здійснити самогубство (коли, яким чином, причини, наслідки)_________________________________________________
д) має тяжкі загальні захворювання, травми (які)________________________
е) був комісований з військової служби (коли, чому)_____________________
ж) загинув або отримав травми під час проходження військової служби (коли, де, чому)____________________________________________________
Умови спілкування.
Про особливості спілкування Аллан Піз писав: " Від 60 до 80 % людського спілкування відбувається невербально.
Люди на 90 % формують свою думку про людину в перші 90 секунд знайомства". (Аллан Піз. Мова жестів - М., 1993)
Стільці.
Чим вище спинка стільця чи висота стільця, тим більша влада у хазяїна, тим вище його статус.
Стільці-вертушки надають людині велику владу і підвищують його статус у порівнянні з тим, якщо б він сидів на простому стільці.
Індивідуальна бесіда повинна проходити на однакових за висотою та обладнанням стільцях.
Співбесідник повинен сидіти спиною до стіни, дослідження показали, що дихання, пульс і кров'яний тиск швидко збільшуються, коли людина сидить спиною до відкритого простору, особливо якщо там пересуваються люди.
Світло не повинно бути яскравим. Бажано, щоб грала спокійна фонова музика.
Частіше застосовуються учбові завдання з метою допомогти військовослужбовцю оволодіти стройовою та фізичною підготовкою, навичками управління технікою, використання особистої зброї. Службові завдання ставляться під час виконання службових обов'язків: під час несення вартової та внутрішньої служби, виконанні господарських робіт по удосконаленню побутових умов, проходження служби в підрозділі чи частині.
Індивідуальні доручення мають за мету залучення військовослужбовця до активної діяльності і на цій основі розвиток його позитивних якостей. Доручення повинні бути розумними та цілеспрямованими, викликати зацікавленість.
Види доручень різноманітні, вони поділяються за часом на постійні, короткочасні, періодичні, та за змістом – важкі чи легкі.
За змістом доручення поділяються на:
- командно-організаторські;
- суспільно-гуманітарні;
- учбові; морально-етичні;
- спортивні;
- трудові.
Командно-організаторські доручення по керівництву строєм чи відділенням, виконанню обов'язків головного, відповідального, відзначаються самостійністю та сприяють розвитку ініціативи, активності, принциповості, вимогливості та інших навичок.
Суспільно-гуманітарні індивідуальні доручення по виконанню обов'язків голови чи представника ради військового колективу, агітатора, редактора стінного друку, інформатора, а також підготовки та проведенню загального збору, диспуту, тематичного вечора, оформлення наочної агітації, розвивають суспільну та громадську активність, почуття товариськості, дружби, співчуття, патріотизму та національної свідомості.
Учбові доручення надають можливість військовослужбовцю допомагати командирові в організації та проведенні учбових занять, виготовленні технічних засобів та макетів, підготовки місць проведення занять та демонстрування можливостей техніки та зброї.
Виконання учбових доручень сприяє удосконаленню пізнавальних якостей, розвитку працьовитості, продуктивності пам'яті, старанності, дбайливого та економного відношення до військового майна.
Морально-етичні доручення дозволяють формувати етичні інтереси та сприяють розвитку здібностей до самовиховання. Це перш за все, виконання обов'язків члена чи голови ради світлиці, допомога в організації кутка відпочинку, догляд живого кутка, допомога в проведенні культпоходів та екскурсій, активність в організації літературних та художніх виставок.
Спортивні доручення надають військовослужбовцю можливість виховувати силу, спритність та витривалість, рішучість та наполегливість, витримку та самовладання, сміливість та мужність. До них бажано віднести виконання обов'язків спортгрупорга взводу чи спорторга підрозділу, організацію спортивних заходів та активну участь в них, допомога в проведенні виходів на спортивні змагання з футболу, хокею, легкої атлетики.
Трудові доручення розкривають навички та надають можливість удосконалювати фахові здібності щодо поліпшення матеріально-побутових умов підрозділу. Це різні види ремонту, будівництва, фарбування приміщень та учбових класів. Вони розвивають старанність, пунктуальність, обов'язковість, гнучкість та творчість мислення.
Ефективність індивідуального завдання та доручення залежить від:
1. Відповідності завдання здібностям військовослужбовця.
2. Наданні конкретної допомоги у виконанні завдання чи підготовці до його виконання.
3.Тісного зв'язку з повсякденним життям підрозділу, завдань, які виконуються взагалі.
4.Навіювання почуття особистої відповідальності.
5.Обов'язкової опори на позитивні якості, та довіру.
6.Урахування індивідуальних якостей та розвитку суміжних навичок.
Індивідуальний контроль.
Логічним завершенням виконання індивідуальних завдань повинен бути чіткий контроль з боку командирів за ефективністю виховних впливів і при необхідності їх коригування.
Індивідуальний контроль – це засіб оцінки діяльності військовослужбовця під час виконання службового обов'язку в підрозділі та за межами частини. Регулярний контроль дозволяє вихователю оцінити динаміку розвитку особистості вихованця і внести необхідні корективи до індивідуальної роботи з ним.
Індивідуальний контроль може нараховувати такі засоби як:
- нагадування;
- заборона;
- засудження.
Нагадування - це розмова офіцера з військовослужбовцем, в діях якого є передумови до порушення норм поведінки, чи відхилення психічного стану. Вихователь в тактовній формі нагадує військовослужбовцю про необхідні вимоги, пропонує їх запам'ятати та дотримуватись у своїй діяльності.
Заборона полягає в тому, що вихователь перераховує дії, котрі не повинен виконувати військовослужбовець тому, що вони суперечать вимогам статутів, розпорядку дня, правилам носіння форми одягу, користування технікою та особистою зброєю.
Засудження має мету викликати у підлеглого певні хвилювання за свої вчинки чи дії: сором, покаяння, бажання виправитись.
Існують такі види засудження:
- засудження-вправа;
- засудження-обмеження;
- засудження-умовність;
- засудження колективом.
Результати застосування форм індивідуального впливу обов’язково фіксуються у щоденнику індивідуальної роботи який ведеться офіцерами підрозділу та прапорщиками що мають підлеглий особовий склад, старшиною роти.
Форми індивідуального впливу реалізуються при застосуванні методів виховної роботи таких як:
- переконання;
- особистий приклад;
- навіювання;
- стимулювання;
- заохочення;
- примусу та ін.
Школа
11.До занять у школі практично не готувався. Успішність у школі була низькою.
12.Домашнє завдання доводилося виконувати довго і без бажання. Найчастіше робив на вимогу батьків.
Як поводили себе в школі?
Чи були пропуски занять без поважних причин?
Яку участь брали в школі у громадській діяльності?
Чи брали Ви участь у художній самодіяльності?
Чи була можливість у школі займатися в радіогуртку? Якщо була, то чи відчували Ви бажання займатися у ньому?
Яким видом спорту Ви займалися?
Праця на виробництві ( у колгоспі )
Чи виконували Ви виробничий план?
Які мали заохочення за успіхи? Чи були у Вас на виробництві ( у колгоспі) стягнення?
Чи були у Вас запізнення на роботу, прогули?
Дисциплінованість
Як переносите необхідність підкорення вимогам військової служби?
Чи вживали спиртні напої? Як часто й скільки?
Палите? З якого віку почали палити?
З ким товаришували і як проводили вільний час? Які розваги?
Чи билися у вуличних бійках?
Конфліктність
Чи вмієте стримувати себе у конфліктних ситуаціях, і як часто вони виникали?
Як довго пам’ятаєте образи та кривди?
Не було бажання помститися образнику?
Варіант листа
Батькам молодого солдата
ШАНОВНІ_________________________________________________
Ваш син___________________________________________________
прибув у частину для виконання свого конституційного обов’язку – захисника незалежної України. Армія забезпечує його обмундируванням, доброю їжею, зручним приміщенням, медичним обслуговуванням. Але дуже бажана і ваша допомога. Підтримайте його вашою вірою в нього і увагою. Частіше пишіть. Отримання листа для солдата – велика подія, відсутність листів викликає справжній розпач. Якщо вдома відбувається приємна подія, напишіть про неї. Хай він буде впевнений у вашій підтримці. Не впадайте в розпач, якщо ваші перші листи затримаються. Це інколи трапляється. Пишіть, як і раніше, і ви переконаєтесь, що він отримав все, що ви написали, навіть в тому випадку, якщо це забере деякій час. Завжди пам’ятайте, що ви також являєте собою частину української армії: ви – армія натхнення та ентузіазму. Посилайте вашому солдатові листи, пройняті цими почуттями, і ви допоможете і нам, і йому.
Одночасно ми б бажали, щоб ви написали листа і нам. Нас цікавить, як поводився ваш син до призову на службу, стан його здоров’я, інтереси, хто його друзі. Як він ставився до праці, чи допомагав вам. Як використовував вільний час. Чи з бажанням йшов на військову службу, як в нього перші відгуки про неї, з якими проблемами та труднощами він зіткнувся.
Знання всього цього допоможе нам більш доцільно, ураховуючи індивідуальні особливості вашого сина, його особисті якості та стан здоров’я, підходити до питань виховання та використання на службі.
Якщо ж у листі від нього ви почуєте розгубленість і розпач, якщо він викличе у вас тривогу – негайно повідомте нас про це листом, а якщо маєте змогу, то й особисто. Ми зробимо все можливе, щоб ваш син був задоволений службою у військах.
Дякуємо вам за виховання сина і сподіваємось на вашу плідну співпрацю з командуванням частини.
Просимо вас щиро відповісти на запитання стосовно життя вашого сина до призову. Це допоможе нам більш якісно і об’єктивно, враховуючи індивідуальні особливості вашого сина, допомогти йому в процесі адаптації до служби.
Щиро дякуємо за допомогу.
У кожному запитанні пропонуються варіанти відповіді, чи можливість написати Ваш власний варіант. Із запропонованих відповідей обведіть колом ту, яка, на Ваш погляд, найбільше підходить.
1. Син виріс у сім’ї, яка складається з (перерахуйте членів сім’ї)
2. Сім’я проживає в квартирі, власному будинку, інше (підкресліть правильне); площа кімнат становить (напишіть)
3. Син мав:
а) окрему кімнату;
б) ділив її з братом, сестрою (підкресліть);
в) інше (напишіть);
4. Матеріальним становищем сім’ї Ви задоволені:
а) так;
б) ні;
в) важко відповісти.
5. Взаємовідносини у Вашій сім’ї в порівнянні з більшістю інших сімей:
а) значно кращі, доброзичливіші;
б) доброзичливіші;
в) на такому ж рівні;
г) гірші;
д) важко відповісти.
6. Взаємовідносини більшості сімей, яких Ви знаєте можна оцінити як:
а) доброзичливі;
б) більш доброзичливі, ніж холодні;
в) більше емоційно-холодні, ніж доброзичливі;
г) конфліктні.
7. Ваші сімейні стосунки приносять кожному члену сім’ї:
а) швидше турботи та страждання;
б) швидше радість та задоволення;
в) спокій та впевненість;
г) важко відповісти.
8. У випадку виникнення труднощів чи проблем перед одним або кількома членами родини:
а) вирішують їх гуртом;
б) кожен вирішує свої проблеми сам, але попередньо радиться з родиною;
в) діти не приймають участі у вирішенні сімейних проблем;
г) інше (напишіть);
9. Хто з рідних хворів психічними хворобами і якими______________
10. Ваші відносини з сином до закінчення школи можна охарактеризувати як:
а) взаєморозуміння з батьком і матір’ю;
б) взаєморозуміння з одним із батьків;
в) непорозуміння з батьком і матір’ю;
г) складно визначити.
11. По домашньому господарству син допомагав:
а) часто та із задоволенням;
б) коли просили, а інколи і сам;
в) намагався уникнути від допомоги;
г) відмовлявся й міг іти на конфлікти.
12. На Вашу думку виховання дітей у сім’ї повинно проходити в умовах:
а) сильної опіки з боку дорослих;
б) помірної опіки;
в) виконання майже всіх прохань дітей;
г) надання максимальної свободи дітям;
д) на рівноправних умовах (діти і батьки – друзі).
13. У вільний час до призову син любив займатись (напишіть).
14. В повсякденному житті син віддавав перевагу:
а) навчанню, роботі;
б) поєднанню навчання та роботи з захопленням, відпочинком, розвагою;
в) тому, що подобалось, в поєднанні з тим, що було необхідно зробити;
г) сфері відпочинку.
15. В успіхах сина більше реалізовані його:
а) працьовитість;
б) здібності;
в) здібності і працьовитість рівною мірою;
г) інше (напишіть).
16. Готуючи домашнє завдання, син віддавав перевагу:
а) самостійній роботі;
б) роботі спільно з однокласниками;
в) роботі спільно з батьками.
17. У відносинах з ровесниками для сина характерно (можливо декілька відповідей):
а) частіше за інших він подає нові ідеї;
б) у спільній роботі або грі він очолює команду частіше від інших;
в) не любить бути в центрі уваги інших;
г) виступати перед однолітками на офіційних заходах йому не подобалось і він прагнув їх уникнути;
д) у школі виконував громадські обов’язки (напишіть які, якщо знаєте).
18. Прагнення матеріальної незалежності у сина виникло:
а) ще у підлітковому віці;
б) останнім часом;
в) не проявляється;
г) важко відповісти.
19. У сина були випадки:
а) приводів до міліції (вкажіть коли та причину)
б) частого вживання спиртних напоїв;
в) вживання наркотичних та токсичних речовин;
г) спроб самогубства чи висловлювань на цю тему (вкажіть коли).
20. Сина можна охарактеризувати:
1. Не любить спілкування, досить замкнутий.
2. Сором’язливий.
3. Не любить залишатися на самоті, прагне до постійного спілкування.
4. Любить бути в центрі уваги інших.
5. Майже ніколи не пробачає образу.
6. Уразливий, відчуває несправедливе ставлення до себе зі сторони оточення та швидко ображається.
7. Часто скаржився на стан здоров’я.
8. У дитинстві мав тяжкі травми голови з втратою свідомості або без втрати (необхідне підкресліть).
9. Швидко стомлюється.
10.Часто вступав у конфлікти, сварився.
11.Мав часті розлади сну (довге засипання, чутливий сон,
12.часте пробудження вночі, жахливі сновидіння).
13.Часто відчував втому та в’ялість ранком.
14.Часто був сонливим протягом дня.
15.“Заводиться з півоберта”, його легко розсердити.
16.Часто мав головний біль.
17.Часто мав запаморочення та втрату свідомості.
18.Часто може переживати з несуттєвих причин.
19.Часто бували періоди, коли він не хотів нікого бачити і намагався бути на самоті.
20.Часто переважає безпричинний поганий настрій.
21.Часто переважає безпричинний піднесений настрій.
22.Часто переважає безпричинна переміна настрою.
23.Часто буває плаксивий.
24.Часто відчуває клубок у горлі.
25.Часто важко сконцентрувати увагу на певному завданні.
26.Мав страхи, нав’язливі ідеї.
27.Мав часті сумніви в правильності виконаних дій (чи закрив двері, вимкнув газ, світло, тощо.
28.Інколи ходив у сні.
29.Мав нетримання сечі.
30.Виявляв підвищений інтерес до сексуальних питань.
31.Надмірно фіксував увагу на питанні жіночої вірності.
32.На Вашу думку було б краще, якби спиртні напої син вживав менше, ніж це було вдома.
33.Мав випадки вживання наркотичних чи токсичних речовин.
На закінчення висловлюємо надію на те, що, працюючи разом, ми зможемо створити найкращі можливі умови для чесної та плідної служби Вашому синові.
Запрошуємо Вас взяти участь у ритуалі складання військової присяги на вірність Українському народу, який відбудеться____________________
Просимо цей аркуш з Вашими відповідями передати командиру роти в день прийняття військової присяги, чи надіслати за адресою: _______
З вдячністю та повагою
“__” ________200_р. Командир роти_______________
Заступник командира роти з гуманітарних питань ______________
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 240; Нарушение авторского права страницы
