Характеристика об’єкта екологічного управління

В С ТУП

Екологічне управління, як і сама екологія, є досить розгалуженою і багатофункціональною сферою діяльності різних суспільних, державних, корпоративних та інших інституцій, у тому числі міжнародних. Воно може функціонувати як цілісна система (наприклад, державна), як окрема цільова функція (наприклад, управління екологічною безпекою), як функція, орієнтована на окремий об'єкт (наприклад, управління відходами).

Об'єкт управління може впливати на довкілля у двох напрямах: " від природи до людини" (вилучення природних ресурсів) і " від людини до природи" (забруднення навколишнього середовища). Вплив на навколишнє середовище є кінцевим результатом діяльності об'єкта управління і являє собою його вихід — вплив життєдіяльності суспільства. Власне саме характеристика дії об'єкта управління на довкілля слугує критерієм ефективності функціонування систем екологічного управління, позитивом дієвості механізмів управління й гармонізації.

Екологічна політика України визначена за " Основними напрямами державної політики в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки".  Документ передбачає довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем в Україні на національному, регіональному, місцевому та об'єктному рівнях.

Нагальним завданням політики у сфері охорони довкілля є проведення інституційної реформи державної системи охорони довкілля та використання природних ресурсів; упровадження механізмів та інструментів екологічної політики, реалізація пріоритетних національних і державних програм з метою створення умов для сталого збалансованого розвитку держави; створення державної системи регулювання екологічної безпеки як неодмінної складової національної безпеки України

В Україні здійснюються роботи щодо створення єдиної державної системи використання і відтворення природних ресурсів, спрямовані насамперед на розвиток системи ведення кадастрів природних ресурсів" удосконалення нормативно-правового забезпечення дозвільно-ліцензійної діяльності природокористування. Незважаючи на ускладнення, що виникли під час створення об'єктів природно-заповідного фонду у зв'язку з проведенням земельної реформи, площі територій природно-заповідного фонду продовжують збільшуватися.

Умовою існування та життєдіяльності суспільства є підтримання стану як внутрішньої, так і зовнішньої динамічної рівноваги, тобто певного збалансованого стану всіх елементів її структури, а також стійких значень параметрів навколишнього природного середовища. І в цьому відношенні екологічне управління за своїм призначенням є системою стабілізації і гармонізації.

 

Характеристика об’єкта екологічного управління

 

Історична характеристика.

У першому пункті першого розділу ми наводимо історичну характеристику об’єкта. Важливо зазначити, що історія Севастополя сягає корінням аж у десяті століття до нашої ери.

У стародавні часи в околицях Севастополя мешкали племена таврів. У V сторіччі до н. е. до тутешніх берегів пристали кораблі греків з Гераклеї Понтійської. Грецьке поселення виросло у велике місто Херсонес, і проіснувало до 1475 року. Час розквіту міста припадає на IV-II сторіччя до н.е., йому підпорядковувалися Керкінітіда, Калос Лімен.

З II сторіччя до н.е. втрачає політичну незалежність, звернувшись за допомогою під натиском скіфів до понтійского царя Мітрідату VI Євпатора.У I сторіччі в місті майже на 200 років, влаштувалися римські гарнізони, щоб забезпечити йому захист від войовничих племен скіфів, згодом він став форпостом Візантійської імперії в Криму. У Херсонесі прийняв мученицьку смерть святий Климент, папа Римський. Київський князь Володимир Святославович, прийняв тут православ’я в 988 році.

Херсон (візантійська назва міста) був розорений військом золотої орди Ногая в 1299 році, а через 100 років військо Едигея спалило місто вщент. У XV сторіччі Крим завоювали війська Османської імперії, і місто спорожніло.

Севастополь виніс дві навали, дві облоги — у Кримській війні 1853-1856 років і у Другій Світовій.Перша оборона Севастополя, що тривала 349 днів, стала для всього світу прикладом мужності, стійкості та героїзму солдатів і матросів. Друга героїчна оборона Севастополя почалася 2 листопада 1941 року, і тривала 250 днів і ночей.9 травня 1944 року місто звільнено від німецьких загарбників, а 12 травня і мис Херсонес.

У 1965 році Севастополь був удостоєний звання місто-герой. Севастополь сьогодні — найбільший незамерзаючий морський торгівельний, рибний порт, промисловий, науково-технічний, рекреаційний і культурно-історичний центр Криму.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

У ході виконання курсової роботи ми розглядали місто Севастополь з різних сторін екологічного управління.

Одним із завдань дослідження було також ознайомлення із загальною характеристикою міста, що дало нам широке уявлення про даний об’єкт дослідження.

Важливо зазначити, що м.Севастополь є одним з двох міст України, що мають статус міст державного значення, що відображається також на його ролі в системі державного екологічного управління.

З 1989 року в місті функціонує департамент охорони навколишнього середовища, з 2007- екологічна інспекція. У Севастополі проводяться заходи з підвищення екологічної освіти населення міста як громадськими організаціями, що входять до Ради громадських екологічних об’єднань, так і державними організаціями.

Кожного року Держуправлінням видається до 400 дозволів та лімітів на природокористування. Особлива увага приділялася ДКП " Севтеплоенерго ", Балаклавському рудоуправлінню, «Севміськводоканал» ДКП, а також нормування поводження з небезпечними і токсичними відходами і речовинами.

Для покращення показників функціювання системи екологічного управління в місті потрібно:

-збільшити державне фінансування для реалізації екологічних завдань;

-реконструювати гідрологічних споруд на водоймах, особливу увагу приділити бухтам;

-проведення екологічної паспортизації найбільших потенційно-небезпечних підприємств;

-будівництво сміттєпереробних заводів на території найбільших сміттєзвалищ:

- запровадження нових екологічних технологій, що зробить регіон більш привабливим для інвесторів та якісної рекреаційної діяльності.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Управління в природоохоронній діяльності» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»(за кредитно-модульною системою)/Укл.Н.О.Кухтик, А.П.Парасочка-К.: 2011.

2.Офіційний сайт Міністерства екології та природних ресурсів України-http: //www.menr.gov.ua/

3.Офіційні сайти Державних управлінь з навколишнього природного середовища

4. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. Екологічне управління: Підручник.- К.: Либідь, 2004. — 432 с.

5. Екологічне управління: Підручник / В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.

6. Збірник методичних рекомендацій про державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. – Чернівці: Зелена Буковина. 1996. – 248 с.

7. www.0692.ua/‎

8. www.sevastopol.info/‎

9. uhmi.org.ua/sub/sevastopol/‎

10.Шмандій В.М., Солошич І.О. Управління природоохоронною діяльністю: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 296 с.

 

 

В С ТУП

Екологічне управління, як і сама екологія, є досить розгалуженою і багатофункціональною сферою діяльності різних суспільних, державних, корпоративних та інших інституцій, у тому числі міжнародних. Воно може функціонувати як цілісна система (наприклад, державна), як окрема цільова функція (наприклад, управління екологічною безпекою), як функція, орієнтована на окремий об'єкт (наприклад, управління відходами).

Об'єкт управління може впливати на довкілля у двох напрямах: " від природи до людини" (вилучення природних ресурсів) і " від людини до природи" (забруднення навколишнього середовища). Вплив на навколишнє середовище є кінцевим результатом діяльності об'єкта управління і являє собою його вихід — вплив життєдіяльності суспільства. Власне саме характеристика дії об'єкта управління на довкілля слугує критерієм ефективності функціонування систем екологічного управління, позитивом дієвості механізмів управління й гармонізації.

Екологічна політика України визначена за " Основними напрямами державної політики в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки".  Документ передбачає довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем в Україні на національному, регіональному, місцевому та об'єктному рівнях.

Нагальним завданням політики у сфері охорони довкілля є проведення інституційної реформи державної системи охорони довкілля та використання природних ресурсів; упровадження механізмів та інструментів екологічної політики, реалізація пріоритетних національних і державних програм з метою створення умов для сталого збалансованого розвитку держави; створення державної системи регулювання екологічної безпеки як неодмінної складової національної безпеки України

В Україні здійснюються роботи щодо створення єдиної державної системи використання і відтворення природних ресурсів, спрямовані насамперед на розвиток системи ведення кадастрів природних ресурсів" удосконалення нормативно-правового забезпечення дозвільно-ліцензійної діяльності природокористування. Незважаючи на ускладнення, що виникли під час створення об'єктів природно-заповідного фонду у зв'язку з проведенням земельної реформи, площі територій природно-заповідного фонду продовжують збільшуватися.

Умовою існування та життєдіяльності суспільства є підтримання стану як внутрішньої, так і зовнішньої динамічної рівноваги, тобто певного збалансованого стану всіх елементів її структури, а також стійких значень параметрів навколишнього природного середовища. І в цьому відношенні екологічне управління за своїм призначенням є системою стабілізації і гармонізації.

 

Характеристика об’єкта екологічного управління

 

123Следующая ⇒

Поделиться: