Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення. Форма і зміст апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора.

Право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги - це надана законом можливість на порушення функціональної діяльності суду апеляційної інстанції на новий (повторний) розгляд цивільної справи і перевірку постановлених по ній рішень і ухвал на відповідність їх вимогам законності і обґрунтованості. Право на апеляційне оскарження мають (ч.1ст. 292 ЦПК): 1) особи, які беруть участь у справі.

2) особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

За правилами ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції, який розглянув справу. Такий порядок скорочує строки їх розгляду, тому що дозволяє судді негайно зробити процесуальні дії, передбачені ст. 296 ЦПК України.

Реалізація права апеляційного оскарження здійснюється шляхом подання у встановлені законодавством строки апеляційної скарги на рішення (ухвалу)- процесуального документу-звернення, в якому апелятор вимагає скасування або зміни судової постанови суду першої інстанції як незаконної та необгрунтованої на підставах, викладених у скарзі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення у судовому засіданні; апеляційна скарга на ухвалу суду - протягом п'яти днів.

Право апеляційного оскарження і внесення подання обумовлено об'єктом оскарження. Ними є постанови суду першої інстанції (рішення чи ухвали), що не набрали чинності, які повністю або частково оскаржуються.

Рішення суду першої інстанції, у тому числі додаткові, заочні, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку як у цілому, так і в частині, а також щодо обставин (фактів), встановлених судом (незалежно від того, чи вплинули висновки суду про ці обставини (факти) на вирішення справи по суті), або резолютивної частини з питань розподілу судових витрат між сторонами, порядку та способу виконання рішення тощо.

Ухвали суду першої інстанції можуть оскаржуватись лише в тому випадку, якщо це прямо передбачено законом, а саме ст. 293 ЦПК України:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;

2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншому суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

9) визначення розміру судових витрат;

10) внесення виправлень у рішення та ін.

Не можуть оскаржуватись в апеляційному порядку ухвали суду, якщо це перешкоджає подальшому розгляду справи. Вони можуть бути оскаржені в апеляційному порядку тільки разом з рішенням суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення (ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Змістом апеляції є вимоги внутрішнього (матеріального) та зовнішнього (формального) порядку.

Законодавством детально регламентовані вимоги, пред'явлені до форми і змісту апеляційної скарги.

Співучасники, треті особи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право також приєднатися й особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги та внесення на нього подання прокурором — це надана законом можливість на порушення функціональної діяльності суду апеляційної інстанції на новий (повторний) розгляд цивільної справи і перевірки постановлених по ній рішень і ухвал на відповідність їх вимогам законності і обгрунтованості.

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: