Визначення поперечних сил

Для визначення поперечних сил побудуємо епюру лінії впливу  та

графіки зміни коефіцієнта поперечної установки по довжині прольоту для навантажень А11 та НК-80 (рис. 1.8).

Площу епюри лінії впливу  визначаємо за формулою

 (м).                                        (1.26)

Поперечну силу від постійних розрахункових навантажень обчислюємо з виразу

 (кН),                        (1.27)

а від постійних нормативних навантажень

 (кН).                            (1.28)

Поперечні сили від тимчасових розрахункових та нормативних навантажень (рис. 1.8, а), відповідно, визначаємо для:

 

а) автомобільного А11 і натовпу на тротуарах (рис. 1.6, а)

   

Рис. 1.8. До визначення поперечних сил в елементах прольотної будови 

          моста: а) від тимчасових навантажень; б) від постійних

          навантажень; в) форма епюри лінії впливу; г) графіки зміни

          коефіцієнтів поперечної установки по довжині прольоту від 

          тимчасових навантажень

 

            

б) автомобільного А11 при розміщенні першої смуги на краю їздового полотна (рис. 1.6, б)

    

в) важкого навантаження НК-80

.             (1.32)

За максимальну поперечну силу від постійних та тимчасових навантажень приймаємо більшу із трьох наступних:

 (кН).                                    (1.33)

Зазначену поперечну силу використовують в розрахунках прольотної будови за 1-ю групою граничних станів (за міцністю).

В розрахунках за тріщиностійкістю похилих перерізів використовують поперечну силу від нормативних навантажень, яку обчислюють за формулою

(кН).                          (1.34)

 

2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ БЕЗДІАФРАГМОВОЇ

       ПРОЛЬОТНОЇ БУДОВИ БАЛОЧНОГО ТИПУ

Розрахунок плити прольотної будови

Розрахункова схема та збір постійних навантажень

 

Плиту прольотної будови розглядаємо як нерозрізну багатопрольотну балку,

що опирається на пружні опори-ребра (рис. 2.1) і має ширину перерізу

м.

Рис. 2.1. Поперечний переріз бездіафрагмової прольотної будови

 

Згинальні моменти в прольотах і на опорах цієї балки (рис. 2.8) визначаємо за моментом однопрольотної балки (М₀) з урахуванням поправочних коефіцієнтів, що враховують зниження прольотних моментів за рахунок впливу защемлення в ребрах і податливості останніх (табл. 2.2).

Постійні навантаження на плиту складаються з маси шарів дорожнього покриття і її власної маси. Їх розрахункові та нормативні значення на 1 м² плити приведені в табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1

Постійні навантаження на 1 м² плити

 

⇐ Предыдущая1234Следующая ⇒

Поделиться: