Короткі теоретичні відомості та загальні довідкові дані щодо штучного освітлення

Освітлення, яке викликане різними приладами, є штучним. Залежно від конструктивного виконання штучне освітлення може бути загальним і комбінованим, коли до загального додається місцеве, що концентрує світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

За призначенням штучне освітлення буває робоче, аварійне (при відключенні робочого освітлення), евакуаційне, охоронне (у нічний час).

Аварійне освітлення повинно складати не менше 5 % від норми загального освітлення, але не менше 2 лк усередині приміщення і не менше як 1лк на території.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечити освітленість не менш як 0,5 лк у приміщенні і 0,2 лк на відкритих площадках.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж кордонів території, освітленість на рівні землі повинна бути не нижче ніж 0,5 лк.

Розрізняють такі системи штучного освітлення:

– загальна – світильники розміщені рівномірно у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою рівномірно – загальне рівномірне освітлення, або з урахуванням розташування робочих місць – загальне локалізоване);

– місцева – створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях (застосовування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань);

– комбінована – складається із загальної та місцевої, застосовується у випадку робіт високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, у процесі роботи, напрям світла.

Розрахунок штучного освітлення зводиться до визначення кількості світильників або кількості електричних ламп для забезпечення нормованої освітленості у виробничому приміщенні.

Розрахунок штучного освітлення виконують одним з таких методів: коефіцієнта використання світлового потоку, питомої потужності або точковим.

Розрахунок кількості світильників методом коефіцієнта використання  світлового потоку виконують за формулою:

                                      ,                                    (2.1)

де Е – потрібна  нормативна горизонтальна освітленість, лк;S – площа приміщення, м²; К – коефіцієнт запасу; U – коефіцієнт використання світлового потоку; n – кількість ламп у світильнику; Ф – світловий потік однієї лампи, лк;

Визначимо площу  приміщення:

                                                ,                                             (2.2)

де а – ширина приміщення, м; b – довжина приміщення, м.

Коефіцієнт запасу залежить від міри забруднення приміщення, частоти технічного обслуговування світильника, інтенсивності експлуатації світильників і набуває значень від 1,2 до 2(табл. 2.1).

Визначимо індекс приміщення  за формулою:

                                  ,                                    (2.3)

де  – висота приміщення, м;  – висота розрахункової робочої поверхні.

Коефіцієнт використання світлового потоку визначається за характеристикою світильника залежно від індексу приміщення та коефіцієнтів відбиття стелі, стін і підлоги, що залежать від кольору поверхонь.

 

Таблиця 2.1 – Залежність коефіцієнта запасу від типу приміщення

Тип приміщення	Коефіцієнт запасу, відносні одиниці
Чисті приміщення, а також освітлювальні установки з малим часом використання	1,25
Чисті приміщення з трирічним циклом обслуговування	1,5
Зовнішнє освітлення з трирічним циклом обслуговування	1,75
Внутрішнє і зовнішнє освітлення при сильному забрудненні	2,00

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: