Тема: Атестація робочого місця за умовами праці

План

1. Визначити мету і порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

2. Ознайомитись з основними положеннями Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці.

3. Оцінити робоче місце оператора комп’ютерного набору ПУЕТ (далі оператора). Розробити рекомендації щодо надання пільг операторам та покращення умов і безпеки їх праці.

4. Скласти інструкцію з охорони праці користувачів ПЕОМ.

5. Захистити результати роботи.

Завдання для поточного контролю знань

1. Дайте визначення умов праці.

2. Які фактори впливають на формування умов праці?

3. Назвіть елементи умов праці.

4. Дайте визначення санітарних норм та їх класифікацію.

5. Як застосовується санітарні норми для аналізу умов праці?

6. Назвіть завдання та мету управління умовами праці.

7. Що таке гранично допустимий рівень виробничого фактора? З якою метою проводиться атестація робочих місць на підприємствах, в організаціях, установах?

8. Який порядок організації атестації робочих місць за умовами праці?

9. Які документи складаються при атестації робочих місць за умовами праці?

10. Якими документами керуються при атестації робочих місць за умовами праці?

11. Розгляд яких питань передбачає атестація робочих місць?

12. Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу яких показників?

13. За якими гігієнічними критеріями і як класифікують умови праці?

14. Які висновки роблять на основі комплексної оцінки робочого місця?

15. Який термін зберігання матеріалів з атестації робочих місць?

 

$	Практичне завдання та методичні рекомендації до нього

Порядок виконання роботи

1. Викладач видає завдання (виробничу ситуацію) студентам для проведення атестації робочого місця за умовами праці і розподіляє функціональні обов’язки серед учасників дії (керівник підприємства чи роботодавець, головний спеціаліст, працівник відділу кадрів, спеціаліст служби охорони праці, юрист, представник профкому чи трудового колективу) і визначає перелік необхідних документів за атестацією робочих місць (додаток Н).

2. Керівник підприємства (роботодавець) видає наказ про проведення атестації робочих місць (додаток П).

3. Комісія складає протоколи проведення досліджень (додатки Р, С, Т).

4. Комісія складає карту умов праці за результатами протоколів досліджень (додаток И) і робить висновки щодо відповідності організації робочого місця і робочої зони нормам і розробляє пропозиції з її покращення.

5. Керівник підприємства (роботодавець) за результатами атестації робочих місць видає наказ по підприємству (додаток У).

6. Студенти захищають проведену роботу за допомогою дискусії.

При проведенні роботи слід використовувати вихідні дані.

Вихідні дані (виробнича ситуація)

Згідно з колективним договором між адміністрацією Полтав­ського університету економіки і торгівлі і трудовим колективом проводилася атестація робочих місць зі шкідливими і небезпечними умовами праці. До списку були включені робочі місця операторів комп’ютерного набору редакційно-видавни­чого відділу (далі операторів). Виходили з такого положення, що згідно з Переліком професійних захворювань (далі Перелік), затвердженого Кабінетом Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662, у розділі 4 «Захворюваня, пов’язані з фізичними переван­таженнями та перенапруженнями окремих органів і систем», наведено перелік робіт і виробництв, на яких можливе виникнення професійних захворювань. У цьому Переліку вказано, що оператори комп’ютерного набору потрапляють під дію таких небезпечних і шкідливих виробничих факторів, як:

- робота, що потребує високої координації рухів і виконується у швидкому нав’язаному темпі;

- робота, пов’язана з локальним м’язовим перевантаженням, однотипними рухами, які виконуються у швидкому темпі з тиском на нервові суглоби, м’язи, зв’язки і сухожилля; роботи з систематичним нахилом тіла.

При цьому можливі виникнення таких професійних захво­рювань, як дисоціативні моторні розлади, захворювання перифе­рійної нервової системи; моно- і полінейропатії верхніх і нижніх кінцівок, радикулопатії (шийного, попереково-крижового рівнів).

Тому для отримання інструментальних даних досліджень залучалась (згідно з контрактом) Державна експертиза умов праці Полтавської області.

Отримані результати у деякій мірі змінені з метою наближення їх до мети навчального процесу.

Для проведення роботи слід використати таку інформацію:

1. Кількість працюючих операторів – 9.

2. Робоче місце кожного оператора складається зі столу, стільців, що не регулюються по висоті, дисплея, клавіатури, системного блоку, принтера.

Відхилення робочої пози оператора від оптимальної зображені на рис. 1. Подібна поза створює умови для статичного напруження м’язів шиї, плечового пояса і спини. Відстань від очей користувача до екрана монітора становить 40–70 см при гігієнічній нормі 50–70 см; кут зору в окремих користувачів коливається від 15º до 30º при оптимальній величині 10–20º (але не більше 40º). Кут між верхнім краєм монітора і рівнем очей користувача становить 10–15º, що відповідає гігієнічним нормам (не менше 10º).

3. У повітрі приміщення виявлено шкідливу хімічну речовину озон, що діє протягом повної зміни, у концентрації 0,08 мг/м. куб.

4. Рівні звуку на робочих місцях операторів (джерела шуму АЦП, принтери тощо) досягали 85 дБА у більшості октавних смуг. Тривалість дії звуку такого рівня становить 25 % робочої зміни.

 

Рис. 1. Умовні позначки суглобних кутів і зчленувань тіла:

1 – кисть – передпліччя; 2 – локтевий суглоб; 3 – відхилення плеча від тулуба;
4 – нахил голови по відношенню до корпусу; 5 – нахил голови по відношенню до вертикалі; 6 – нахил тулуба по відношенню до вертикалі; 7 – тазостегновий суглоб;
8 – колінний суглоб; 9 – гомілковостопний суглоб.

 

5. Під час виконання робіт з ПЕОМ у виробничому примі­щенні значення еквівалентного коригованого рівня віброшвид­кості не перевищувало 80 дБекв в усіх середньогеометричних частотах октавних смуг.

6. Природне освітлення здійснюється через світлові прорізи, що орієнтовані на південний схід і південь (Згідно СНиП 11-4-79 вони мають бути орієнтовані на північ чи північний схід). Коефіцієнт природної освітленості (КПО) становить 2 % (при нормі не нижче 1,5 %). Світлові прорізи обладнані регульованими пристроями – жалюзі.

7. Штучне освітлення здійснюється системою загального рівномірного освітлення за допомогою люмінесцентних ламп типу ЛБ. Освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів становить 250 лк (згідно з гігієнічними вимогами – 300–500 лк).

8. На робочих місцях операторів мають забезпечуватись оптимальні параметри мікроклімату (температури, відносної вологості й рухливості повітря – за ГОСТ 12.1.005.-88, СН 4088-86).

Проведені замірювання 22.01.2009 р. протягом зміни показали такі результати. Температура повітря на вулиці – –20 ºС, у виробничому приміщенні – +18 ºС – сухого термометра, 12 ºС – во­логого, вологість повітря – 53 % у приміщенні, 64 % зовні. Швид­кість руху повітря у приміщенні склала 0,2 м/с. Атмосферний тиск протягом зміни коливався у межах 760–768 мм рт. ст.

9. Дисплей генерує декілька типів випромінювань, у т. ч. рентгенівське, радіочастотне, видиме й ультрафіолетове. Але рівень цих випромінювань досить низький і не перевищує діючі норми (за результатами досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів).

10. М’яке рентгенівське випромінювання при напрузі на аноді 20–22 кВ і високій напрузі на струмопровідних ділянках схеми викликають іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів (n⁺), надлишок яких несприятливий для організму людини. Заміри показали, що у повітрі робочої зони операторів знаходиться протягом дня 40 000–45 000 позитивних іонів (n⁺) у 1 см³.

11. Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях операторів (у зоні екрана дисплея, на поверхні обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) склали 100 В/см.

12. Маса вантажу, що підіймають і переміщують оператори (жінки) не перевищує 5 кг.

13. Інтелектуальні навантаження – необхідність приймати прості рішення згідно з інструкцією.

14. Зміст роботи оператора слід оцінити самостійно з використа­нням власного досвіду.

15. Сенсорні навантаження:

- тривалість зосередженого спостереження (в % від часу зміни) – 50–65;

- кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження – 5–8;

- навантаження на зоровий аналізатор – 5,0–1,1 мм менше 50 % робочого часу;

- спостереження за екранами дисплея (годин за зміну) – до 4 го­дин.

16. Емоційне навантаження:

- несе відповідальність за виконання окремих елементів завдання, вимагає додаткових зусиль при можливих збоях;

- ризик за безпеку власного життя чи здоров’я інших осіб відсутній.

17. Монотонність навантажень:

- кількість операцій, які повторюються багаторазово – 5–6;

- тривалість виконання простих операцій – 20–30 с.;

- час активних дій (у % до тривалості зміни), решта часу – спостереження за технологічним процесом – більше 20.

18. Режим праці:

- фактична тривалість робочого дня – 8 годин;

- змінність роботи – однозмінна робота;

- наявність регламентованих перерв та їх тривалість за зміну: після 4-х годин роботи – обідня перерва на 1 годину, крім того, через кожну годину роботи – перерви, уведені перерви на 5–10 хв.

Домашнє завдання

Тема: Розробка інструкції з охорони праці
користувачів ПЕОМ на підприємстві

План

1. Вивчити вимоги положення про розробку інструкції з охорони праці (додаток В).

2. Користуючись даним посібником, вияснити небезпечні і шкідливі виробничі фактори при роботі на ПЕОМ.

3. За результатами атестації робочих місць розробити інструкцію з охорони праці користувачів ПЕОМ.

4. Оформити титульний лист інструкції (додаток Г), першу сторінку (додаток Д), останню сторінку (додаток Е).

5. Захистити результати роботи.

Загальні відомості

Інструкція з охорони праці є нормативним актом, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.

Класифікація нормативних актів про охорону праці та стислий зміст інструкції з охорони праці підприємства наведено у додатку В.

При складанні інструкції з охорони праці слід взяти за основу працю користувачів персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) (бухгалтерів, економістів, менеджерів, товароз­навців тощо).

У розділі «Загальні положення» необхідно звернути увагу на те, що до самостійної роботи на ПЕОМ допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і не мають відповідних протипоказань, навчання користування ПЕОМ, вступний та первинний інструктажі і перевірку знань з охорони праці та питань пожежної безпеки. У подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди – один раз на два роки.

На користувача ПЕОМ можуть впливати такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні:

- підвищений рівень шуму на робочому місці (від венти­ляторів блоку живлення процесорів та аудіоплат);

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики;

- недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;

- підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

- підвищена напруженість електричного поля;

- пряма та відбита від екранів блискість;

- несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

- недостатня освітленість на робочому місці;

хімічні:

- підвищений вміст у повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту;

психофізіологічні:

- фізичні перевантаження статичної (опорно-м’язова система) та динамічної (кисті рук) дії;

- нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Робоче місце користувача ПЕОМ оснащується робочим столом, стільцем з можливістю регулювання відповідних його параметрів, підставкою для ніг. Основне обладнання – апаратне забезпечення (дисплей, клавіатура, системний блок та інші).

Розміщення робочих місць з ПЕОМ у підвальних приміщен­нях, на цокольних поверхах заборонено.

Площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м², а об’єм не менше ніж 20,0 м³.

Приміщення повинні мати природне та штучне освітлення. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5 %. Сонячні бліки на екрані дисплея усуваються за допомогою регулювання жалюзей, завісів, що встановлені на вікнах. Штучне освітлення повинне бути загальне, рівномірне. Освітленість поверхні робочого столу повинна становити 300–500 лк (екрану – 200 лк). За необхідності допускається використо­вувати, як доповнення до загального, місцеве освітлення.

Приміщення мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною вентиляцією. Температура у приміщеннях 21–23 С у холодну пору року і 22–24 ºС – у теплу пору року; відносна вологість повітря – 40–60 %, швидкість руху повітря 0,1–0,2 м/с.

Для захисту від зарядів статичної електрики в приміщеннях необхідно використовувати нейтралізатори (лампа Чижевського) та зволоження повітря (в опалювальний сезон) за допомогою зволо­жувачів.

Для зниження напруги електричних і статичних полів на моніторі рекомендують використовувати захисні фільтри, що заземлюються.

Для захисту користувачів від шкідливої дії низькочастотних магнітних полів рекомендується проводити повний внутрішній захист моніторів (з боку як екрану, так і корпусу) тому, що приекранні захисні фільтри неефективні.

М’яке ренгенівське випромінювання (напруга на аноді 20–22 кВ) та висока напруга на струмопровідних ділянках схеми викликають іонізацію повітря зі створенням позитивних іонів, які вважаються несприятливими для людини (прискорюється старіння організму). Тому оптимальною кількістю іонів (n⁺) в 1 куб. см повітря в зоні дихання користу­вача вважається 1 500–3 000 (мінімальною необхідною – 400, максимальною допустимою – 50 000).

Організація робочого місця користувача ПЕОМ має відпо­відати ергономічним вимогам і забезпечувати підтримання оптимальної пози:

- робочі місця слід так розташувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва;

- висота робочої поверхні робочого столу має регулюватись в межах 680–800 мм, а ширина і глибина – забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (ширина – 600–1 400 мм, глибина – 800–1 000 мм);

- розташувати дисплей на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася у центрі поля зору не ближче ніж 600 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб витримувалась приблизно однакова відстань від очей оператора комп’ютерного набору (ОКН) до екрана, клавіатури, тримача (пюпітра) для документів;

- висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400–500 мм, а ширина і глибина становить не менше ніж 400 мм;

- робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, що регулюється за висотою в межах 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20º;

- раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70–90º, зап’ястки зігнуті під кутом не більше, ніж 20º, нахил голови – у межах 15–20º.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ПЕОМ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому необхідно враховувати також стан організму в цілому.

Жінки, які працюють з ПЕОМ повинні оглядатись лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки.

Жінки з часу встановлення вагітності та в період грудного годування дитини до виконання робіт, пов’язаних з використа­нням ПЕОМ, не допускаються.

До загальних протипоказань відносяться: органічні захворю­вання центральної нервової системи; хронічні форми психічних захворювань; злоякісні пухлини; всі захворювання системи крові; гіпертонічна хвороба ΙΙΙ стадії; хронічні захворювання легенів; тяжка ступінь бронхіальної астми; виразкова хвороба шлунку; цироз печінки.

У розділі «Вимоги безпеки перед початком роботи» виклад інструкції слід розпочинати з того, що необхідно увімкнути систему кондиціонування повітря в приміщенні. Потім перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Дисплей має стояти не на краю стола. Повернути дисплей так, щоб на нього було зручно дивитися – під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути нахиленим на 15–20º від вертикалі в сторону від оператора.

Оглянути загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення (чи занулення).

Щоденно перед початком роботи при вимкненій настільній системі прибирати ледь змоченою мильним розчином бавов­няною ганчіркою пил з поверхонь апаратури. Екран дисплея та захисний екран (за наявності) протирати ваткою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби для очищення поверхонь.

Відрегулювати освітленість робочого місця. Відрегулювати та зафіксувати висоту сидіння стільця, зручний для оператора нахил його спинки, висоту підлокітників.

Усі кабелі, що з’єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід вставляти та виймати тільки при вимкненому комп’ютері.

Увімкнути апаратуру комп’ютера у послідовності: стабілі­затор напруги, дисплей, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування).

Відрегулювати яскравість свічення екрана дисплея, мініма­льний розмір точки свічення, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювало очі.

Рекомендується:

- яскравість знака (яскравість фону) – 80–120 кд/м²;

-  контраст – не більше 3:1;

- мінімальний розмір точки свічення (пікселя) – не більше 0,3 мм для монохромних зображень;

- модуляція щодо яскравості растру – не більше 0,4 для моно­хромних зображень і не більше 0,7 для багатоколірних зображень.

При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочи­нати, повідомити про це керівника.

У розділі «Вимоги безпеки під час роботи» положення інструкції слід розробляти виходячи з того, що користувачі ПЕОМ будуть виконувати роботу, яка пов’язана з обліком інформації одержаної з комп’ютера за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього; супроводжується перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням іншої роботи і характе­ризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі.

Виходячи з цього, необхідно передбачити: при 8-годинному робочому дні: перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви); додаткові перерви для відпочинку тривалістю 15 хв. Через кожні дві години.

Необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Встановити її у зручному для користувача положенні та відрегулювати кут нахилу.

Оскільки в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її слід розташувати на відстані не менше 100 мм від переднього краю стола в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.

Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, кистей рук, усунення негативного впливу гіподинамії та монотонії рекомендується виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей рук та очей, а також у спеціально обладнаному приміщенні проводити сеанс психофізіологічного розвантаження.

Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо) та вмивати лице і руки теплою водою.

Для зниження напруженості праці необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту роботи), пошук та виправлення помилок і введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. ін.

З метою профілактики негативного впливу на здоров’я операторів комп’ютерного набору (ОКН) виробничих факторів необхідно дотримуватися режимів праці та відпочинку: після кожної години роботи за дисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10 хв.

Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.

Забороняється:

- працювати без належного освітлення;

- закривати вентиляційні отвори апаратури будь-якими предметами, оскільки це може призвести до їх перегріву;

- працювати з дисплеєм, у якого під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- залишати без нагляду включене обладнання;

- допускати до роботи на обладнанні осіб без дозволу керівника.

У розділі «Вимоги безпеки після закінчення роботи» рекомен­дується розмістити такі положення.

Закінчити та записати у пам’ять комп’ютера файл, що знаходиться в роботі.

Вимкнути принтер (якщо він увімкнений), вимкнути дисплей і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер підклю­чений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру пластмасовою кришкою для запобігання в неї пилу.

Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти у ящик стола.

Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електрожив­лення підрозділу.

Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.

У розділі «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях» рекомен­дується розмістити такі вимоги:

- при раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути ПЕОМ у такій послідовності: периферійні пристрої, дисплей, системний блок, стабілізатор напруги і витягнути штепсельні вилки з розеток;

- при виявленні ознак горіння (дим, запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт;

- у разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну частину, вжити необхідних заходів для евакуації людей і приступити до гасіння первинними засобами пожежогасіння.

Порядок проведення роботи

1. Викладач ділить групу студентів на 2–3 підгрупи і розпо­діляє посади у кожній бригаді:

1)      керівника підприємства;

2)      спеціаліста служби охорони праці;

3)      керівника структурного підрозділу.

2. Керівник підприємства видає наказ (розпорядження) про розроблення інструкції з охорони праці користувачів ПЕОМ (бухгалтерів, економістів, менеджерів, товарознавців тощо).

3. Керівник структурного підрозділу разом зі співробіт­никами, керуючись Положенням про розробку інструкції з охорони праці, розробляють інструкцію згідно з наказом (розпорядженням) і оформляють її згідно з даним Положенням.

4. Спеціаліст служби охорони праці надає поради щодо розроблення інструкції і реєструє її у журналі.

Питання для самостійного вивчення

1. Опрацювати Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці.

2. Опрацювати «Гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості фізичного навантаження та напруженості трудового процесу».

3. Вивчити вимоги Положення про розробку інструкції з охорони праці (додаток В).

 

&	ТЕМА 4. НОРМАЛІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕ­ДО­ВИЩА ТА ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВІ (В УСТАНОВАХ, ОРГАНІЗАЦІЯХ) ГАЛУЗІ

Мета: ознайомитися з впливом небезпечних і шкідливих виробничих факторів на працівників галузі, методами і засобами захисту від них. Знати санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення та утримання підприємств торгівлі.

Питання для самостійного вивчення

1. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до будови, розміщення та утримання підприємств торгівлі.

2. Характеристика небезпечних і шкідливих факторів у торгівлі.

3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту працівників торгівлі від дії шкідливих виробничих факторів.

4. Забезпечення на підприємствах торгівлі необхідного рівня освітлення робочих місць і приміщень.

5. Раціональна організація відпочинку працівників торгівлі.

Література:1, с. 93–96; 4, с. 55–60; 5, с. 35–54; 10, с. 149–272.

¨	Методичні рекомендації до вивчення теми

Створення раціональних санітарно-гігієнічних умов на підприємст­вах – важливе завдання, від вирішення якої залежить здоров’я пра­цюючих, безпечні умови, продуктивність праці і культура торгівлі в цілому.

Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до території, торговельних і виробничих будівель та їх приміщень, робочих місць і зон, а також умов праці викладені у Державних будівельних нормах (ДБН), Міждержавних будівельних нормах і правилах (СНиП), Державних санітарних нормах проектування промислових підприємств (ДСН), Санітарних правилах для підприємств продовольчої торгівлі, Прави­лах охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі, Законі України «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення» та ін.

Вивчення теми слід розпочинати з загальних санітарно-гігієніч­них вимог до будови, розміщення та утримання торговельних підприємств і об’єктів.

Слід вияснити, як використовують результати атестації робочих місць для першочергового вирішення питань поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу у торговельній галузі.

Важливе значення має раціональна організація робочих місць, режиму праці та відпочинку торговельних працівників, естетизація виробничого середовища, влаштування на підприєм­ствах кабінетів психофізіологічного розвантаження (емоційно-вольового тренуван­ня), приміщень для виконання фізичних вправ, санітарно-побутових приміщень.

Місце механізації та автоматизації робіт, удосконалювання обладнання та технологічних процесів у зменшенні фізичного навантаження та напруженості праці.

Треба зібрати загальні відомості про методи та засоби колективного та індивідуального захисту працівників від дії характерних для торговельної галузі шкідливих виробничих факторів.

Як використовуються вентиляція, опалення та кондиціону­вання повітря на підприємствах (об’єктах) торгівлі? Способи повітрообміну, характер і місце дії вентиляції залежно від спеціалізації та торговельної площі магазинів, об’єму, влаштування та призначення приміщень, виду товарів (речовин і матеріалів), що у них зберігаються (обертаються). Як прово­диться розрахунок вентиляції щодо виділення шкідливих речовин, кратності повітрообміну та кількості людей, що знаходяться одночасно в приміщенні (у торговельному залі).

Слід вивчити, як здійснюється захист торговельних працівників від інфрачервоних випромінювань нагрітих поверхонь устатку­вання, випромінювання надвисоких частот в апаратах для теплової обробки харчової продукції, а також від електро­магнітних випромінювань і побічних шкідливих ефектів під час передпродажної перевірки та настроювання електричних апаратів, під час роботи на персональних ЕОМ; захист праців­ників галузі від шуму та вібрації з використанням раціональних архітектурно-планувальних рішень і технічних засобів.

Необхідно вияснити, що треба зробити для забезпечення на підприємствах (об’єктах) торгівлі необхідного рівня освітлення робочих місць і приміщень природним і штучним світлом. Норми освітлення. Особливі вимоги до штучного робочого освітлення торговельних приміщень, а також ділянок відкритих просторів, призначених для роботи, проходу людей і руху транспорту.

Треба вияснити, як підбирають кольорову гаму під час оформлення інтер’єра для регулювання освітлення приміщень і сприятливого психофізіологічного впливу на людей.

Складіть перелік категорій працівників торгівлі, що повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) від шкідливих виробничих факторів. Порядок забезпечення працівни­ків ЗІЗ, належного їх збереження та утримання.

Термінологічний словник

Засіб індивідуального захисту(ЗІЗ) – засіб, який призначений для захисту одного працюючого.

Засіб колективного захисту (ЗКЗ) – засіб, призначений для одночасного захисту двох і більше працюючих.

Несприятливий фактор – причина захворювання, зміни фізіологічних, біохімічних, імунологічних і інших показників стану організму.

Гігієнічне нормування факторів навколишнього середовища – визначення безпечних для організму людини меж інтенсивності та тривалості впливу на організм факторів навколишнього середовища.

Мікроклімат – комплекс фізичних факторів навколишнього середовища в обмеженому просторі, який впливає на тепловий обмін організму.

Гігієнічний норматив – кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних факторів навколишнього та виробничого середовища.

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що впливають на людину в процесі її трудової діяльності.

 

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: