Дати відповіді на навчальні завдання .

Завдання 1

1. Санітарні вимоги до вибору земельної ділянки для підприємств торгівлі та утримання території господарчого двору.

2. Санітарні вимоги до забезпечення підприємств торгівлі водопостачанням і системами побутової та виробничої каналізації.

3. При яких умовах у торговельних залах магазинів проектується вентиляція з примусовим спонуканням (механічна), природним спонуканням (канальна і безканальна) і система кондиціювання?

Завдання 2

1. Загальні вимоги до планування і обладнання підсобних приміщень і торговельних залів підприємств роздрібної торгівлі.

2. Загальні санітарні вимоги до обладнання, інвентаря і посуду роздрібних торговельних підприємств.

3. Загальні санітарні вимоги до умов приймання і зберігання харчових продуктів.

Завдання 3

1. Яким повинен бути санітарний режим на підприємствах продовольчої торгівлі?

2. Сформулюйте санітарні вимоги до умов праці працівників підприємств продовольчої торгівлі.

3. Вимоги щодо дотримання працюючими підприємств продовольчої торгівлі правил особистої гігієни.

Завдання 4

1. Для яких приміщень і видів робіт у торгівлі застосовують оптимальні і допустимі параметри мікроклімату і складу повітря.

2. Вплив виробничих випромінювань на працівників торгівлі.

3. Вплив шуму та вібрації на працівників торгівлі.

Завдання 5

1. Вентиляція та кондиціювання як засоби колективного захисту працівників торгівлі.

2. Якими методами та засобами захищають працівників торгівлі від виробничих випромінювань, шуму та вібрації?

3. Гігієнічні вимоги до освітлення підприємств торгівлі.

Завдання 6

1. Загальні вимоги до організації робочих місць і користування ручними інструментами та інвентарем.

2. Санітарні вимоги до забезпечення об’єктів роздрібної торгівлі опаленням.

3. Характерні порушення законодавства у сфері санепідемнаг­ляду на підприємствах продовольчої торгівлі.

3.Вирішити ситуаційне завдання

Відповідно до колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом виробничо-торговельної фірми «Жоржета» (штат фірми див. у практичному занятті з теми 2) необхідно придбати (на новий бюджетний рік) санітарний одяг, санітарне взуття і санітарні приналежності та спецодяг, спецвзуття й інші ЗІЗ.

Користуючись додатком З треба підібрати та провести розрахунки їх кількості.

Питання для самостійного вивчення

1. Опрацювати «Положення про порядок забезпечення праців­ників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту».

 

&	ТЕМА 5. АНАЛІЗ ТРАВМАТИЗМУ В ГАЛУЗІ, ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ І АВАРІЙ

Мета:

а) вивчити причини виробничого травматизму, порядок розслідування та обліку нещасних випадків і професійних захворювань та напрями попередження виробничого травматизму в сфері торгівлі;

б) вивчити порядок відшкодування шкоди працівнику у разі ушкодження його здоров’я.

Ця тема розкриває такі питання:

1. Аналіз умов праці в галузі щодо небезпечних факторів найбільш характерних технологічних процесів і обладнання.

2. Аналіз виробничого травматизму в галузі.

3. Порядок розслідування та ведення обліку нещасного випадку на виробництві.

4. Порядок розслідування нещасного випадку невиробничого характеру.

5. Порядок призначення та здійснення виплат потерпілим, розслідування аварій на виробництві.

6. Порядок від нещасного випадку на виробництві.

Література: 1, с. 68–91; 3, с. 88–320; 4, с. 26–37; 7, с. 89–121; 9, с. 110–155; 10, с. 102–132; 12, с. 116–197.

¨	Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчення теми необхідно розпочинати з поняття про небезпечні фактори та зони. Треба провести аналіз умов праці в галузі щодо небезпечних факторів найбільш характерних технологічних процесів і обладнання.

Наступним слід розглянути поняття про нещасні випадки виробничого та невиробничого характеру. Методи аналізу виробничого травматизму. Статистичні дані про загальний і смертельний травматизм у галузі, про динаміку його зміни у часі. Слід зробити аналіз виробничого травматизму в галузі за небезпечними факторами та причинами, а також за професіями, стажем роботи, віком і статтю постраждалих осіб. Числові значення в галузі коефіцієнтів частоти та важкості нещасних випадків, коефіцієнта виробничих втрат. Характерні обставини травмування працівників галузі з урахуванням видів небезпеч­них факторів і причин, що викликали нещасні випадки. Соціально-економічні наслідки вироб­ничого травматизму в торговельній галузі. Основні напрями попе­редження виробничого травматизму в сфері торгівлі.

Необхідно вивчити порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві. Склад комісії з розсліду­вання нещасного випадку на виробництві, порядок призначення та її роботи. Документальне оформлення результатів розсліду­вання такого нещасного випадку. Спеціальне розслідування нещасних випадків.

Треба вияснити умови, за яких нещасні випадки, що сталися з працівниками, визнаються не пов’язаними з виробництвом.

Який порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Склад комісії з розслідування таких нещасних випадків, порядок їх призначення та роботи. Документальне оформлення результатів розслідування нещасних випадків невироб­ничого характеру.

Слід ознайомитись зі звітністю про нещасні випадки виробничого і невиробничого характеру.

Складіть перелік і загальну характеристику аварійно-небез­печних об’єктів у торговельній галузі. Як здійснюють класифі­кацію аварій, порядок їх розслідування та обліку.

Треба знати про плани попередження та ліквідації аварій, дії працівників торговельних підприємств у випадку виникнення аварії, інших надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.

Термінологічний словник

Виробнича травма – травма, що сталась внаслідок дії виробничих факторів.

Виробничий травматизм – явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Небезпечна зона – простір, в якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора.

Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора, чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Професійне захворювання – патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Робоча зона – визначений простір, в якому розташовано робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Страховий випадок – нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та (або) соціальних послуг.

Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій унаслідок дії факторів зовнішнього середовища.

Шкода – фізичні ушкодження і (або) збитки, заподіяні здоров’ю людей і (або) майну чи навколишньому середовищу.

 

$	Практичне заняття (4 год)

Тема: Розслідування та облік нещасного випадку
на виробництві і відшкодування шкоди, заподіяної
працівникові ушкодженням його здоров ’я

План

1. Розслідування нещасного випадку на виробництві.

2. Відшкодування шкоди працівникові у разі ушкодження його здоров’я.

3. Захист проведеної роботи.

Запитання для поточного контролю знань

1. Визначення понять «правила», «виробнича травма», «профе­сійне захворювання», «небезпечні фактори», «небезпечні зони».

2. Небезпечні фактори найбільш характерних для торгівлі технологічних факторів і обладнання.

3. Причини виробничого травматизму і профзахворюваності в галузі.

4. Класифікація нещасних випадків.

5. Наслідки травматизму і профзахворювань.

6. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань.

7. Заходи з попередження та усунення причин виробничого травматизму і профзахворювань.

8. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню на виробництві?

9. Які нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом, а які не визнаються?

10.  Як класифікують нещасні випадки виробничого характеру за тяжкістю травм?

11. Який орган визначає ступінь втрати працездатності?

12. Якими документами потрібно користуватись під час розслідування нещасних випадків?

13. Який порядок розслідування нещасного випадку, що стався з працівником на виробництві? Хто його здійснює?

14. Які документи складаються у разі нещасного випадку на виробництві?

15. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню і хто його здійснює?

16. Класифікація аварій, порядок їх розслідування та обліку.

17. Яке відшкодування здійснюється працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я?

18. При яких умовах і у яких розмірах допускається зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому?

19. Порядок призначення страхових виплат потерпілому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

20. У яких розмірах і як розраховується страхові виплати потерпілому при тимчасовій та стійкій втраті працездатності?

21. У яких розмірах і як розраховуються страхові виплати сім’ї у разі смерті працівника на виробництві?

$	Практичні завдання та методичні рекомендації до них

Завдання 1. Розслідування та облік
нещасних випадків на виробництві

Порядок виконання роботи

Загальні положення

Кожен нещасний випадок на виробництві підлягає розсліду­ванню згідно з «Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокрем­лених підрозділів чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, хто забезпечує себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров’я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварій, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, а також у разі смерті працівника на підприємстві або у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Процедура розслідування та обліку нещасного випадку залежить від таких факторів:

1) нещасний випадок стався з однією фізичною особою;

2) групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками;

3) нещасні випадки з тяжкими наслідками;

4) нещасні випадки із смертельними наслідками;

5) випадки смерті працівників на підприємстві;

6) випадки зникнення працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків.

Порядок розслідування нещасного випадку на виробництві

1. Потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, або свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт.

2. Безпосередній керівник робіт у разі нещасного випадку зобов’язаний:

- організувати першу медичну допомогу потерпілому і у разі необхідності доставку його до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, роботодавця та керівника первинної організації профспілки;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

3. Лікувально-профілактичний заклад.

Про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства лікува­льно-профілактичний заклад зобов’язаний протягом доби за відповідною формою засобами зв’язку передати екстрене повідомлення:

- підприємству, де працює потерпілий;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

- відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби у випадку виявлення гострого професійного захворю­вання (отруєння).

4. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім нещасних випадків зі смертним наслідком, групових і з тяжкими наслідками, а також випадків смерті працівника на підприємстві та зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків), зобов’язаний негайно:

а) засобами зв’язку повідомити про нещасний випадок:

- робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (далі Фонду) за місцезнаход­женням підприємства за встановленою Фондом формою;

- якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, підприємство, де працює потерпілий;

- якщо у потерпілого виявлено гостре професійне захворю­вання (отруєння), установу державної санітарно-епідеміо­логічної служби, яка обслуговує підприємство;

- у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі – від­повідний орган державної пожежної охорони;

б) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку та організувати розслідування.

Склад комісії з розслідування нещасного випадку:

Голова комісії: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці.

Члени комісії:

– керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;

– представник профспілкової організації членом якої є потерпі­лий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпі­лий не є членом профспілки;

– інші особи.

Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де відбувся нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не включається.

При нещасному випадку з вірогідністю настання інвалідності до складу комісії включається також представник дирекції Фонду.

Потерпілий або його довірена особа також можуть брати участь у розслідуванні нещасного випадку.

в) комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

- визначити, пов’язаний чи не пов’язаний цей випадок з виробництвом;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці;

- розробити заходи щодо запобігання подібних нещасних випадків;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках;

- скласти акт за формою Н-1 у шести примірниках і передати їх роботодавцю на затвердження.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти протягом доби після закінчення розслідування.

Примірники затверджених актів протягом трьох діб надсилаються:

- керівникові (спеціалісту) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з питань охорони праці (акти форми Н-5, Н-1 з додатками);

- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси (акти форми Н-5, Н-1);

- робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження підприємства (акти форми Н-5, Н-1);

- керівнику структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам (акт форми Н-1);

- первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії (акт форми Н-1).

Копія акта Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі відсутності такого органу – місцевій держадміністрації.

Нещасні випадки беруться на облік і реєструються роботодавцем у журналі «Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків».

Примірники акта форми Н-5 з примірником акта форми Н-1 підлягають зберіганню у робочому органі виконавчої дирекції Фонду, і на підприємстві з матеріалами розслідування протягом 45 років.

Роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у випадку смерті потерпілого складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2.

Зміст роботи

1. Вивчити літературні джерела за темою «Вироб­ничий травматизм».

2. Виконати індивідуальне завдання за сценарієм рольової гри.

3. Оформити акти форми Н-5, Н-1.

4. Захистити результати рольової гри.

Сценарій рольової гри

Організація рольової гри

Студенти групи є безпосередніми учасниками рольової гри. Викладач призначає окремих студентів на посаду роботодавця, керівника (спеціаліста) служби охорони праці, керівників окремих структурних підрозділів, представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий; головного бухгалтера підприємства; потерпілого; свідків нещасного випадку.

На занятті студентам пропонується одна із ситуацій виник­нення нещасного випадку (додаток Ш).

Згідно зі сценарієм роботодавець підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, організовує його розслідування і призначає наказом комісію з розслідування нещасного випадку (додаток Щ).

Відповідно до розподілених посад підгрупа під керівництвом викладача проводить розслідування нещасного випадку на виробництві та складає необхідні документи.

Комісія зобов’язана скласти:

- акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках (додаток Ю);

- акт про нещасний випадок за формою Н-1 у шести примірниках (додаток Я).

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 реєструються на підприємстві у спеціальному журналі за встановленою формою (додаток АА).

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого власник і головний бухгалтер підприємства, де взято на облік нещасний випадок, складають повідомлення про наслідки нещасного випадку за встановленою формою (додаток АБ). Повідомлення про наслідки нещасного випадку є обов’язковим додатком до акта за формою Н-1.

При заповненні повідомлення про наслідки нещасного випадку на виробництві роботодавець повинен розглянути і розрахувати шкоду, заподіяну працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням ним трудових обов’язків, посилаючись на витяг із Правил відшкодування власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням ним трудових обов’язків (робота № 6).

Послідовність дій учасників рольової гри

Очевидець

1. Повинен терміново повідомити про нещасний випадок безпосереднього керівника робіт (завідувач виробництва, завідувач секцією магазину, майстер тощо).

2. Одночасно вжити заходів щодо надання потерпілому першої медичної допомоги.

3. Письмово дати пояснення щодо нещасного випадку, яке додається до акта за формою Н-1.

Потерпілий

1. Повинен терміново повідомити про нещасний випадок безпосереднього керівника робіт, якщо дозволяє стан його здоров’я.

2. Скласти (при можливості) пояснювальну записку про нещасний випадок.

3. Після закінчення розслідування нещасного випадку одержує один примірник акта за формою Н-1 у Н-5.

Власник підприємства

1. Призначає комісію з розслідування.

2. Розглядає і затверджує акти розслідування нещасного випадку за формою Н-1.

Керівник підрозділу

1. Повинен терміново організувати медичну допомогу потерпілому.

2. Організувати доставку потерпілого до лікувально-профілак­тичного закладу.

3. Повідомити про те, що сталося, вищестоящого керівника (завідувача відділом, магазином, директора ресторану, власника підприємства, директора заготівельної контори тощо).

4. Прийняти участь у роботі комісії з розслідування нещасного випадку (член комісії).

Голова профспілкової організації (або уповноважений трудового колективу)

1. Бере участь в роботі комісії з розслідування нещасного випадку (член комісії).

Керівник служби охорони праці (інженер з охорони праці)

1. Бере участь у роботі комісії з розслідування нещасного випадку (голова комісії).

Завдання 2. Відшкодування шкоди працівнику
у разі ушкодження його здоров’я

Загальні положення

Конституція України проголошує: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом».

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (далі Фонд).

Призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) проводиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю­вання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездат­ності», інших нормативно-правових актів.

Фонд, у разі настання страхового випадку, зобов’язаний здійснити такі виплати:

1. У разі тимчасової втрати працездатності за рахунок Фонду оплачується лікарняний листок (втрачений заробіток) у розмірі 100 % середньоденного заробітку (оподаткованого доходу) помноженого на кількість пропущених робочих днів. При цьому, перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує власник або уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства. При перерахуванні страхових внесків до Фонду розмір їх зменшується на зазначені витрати.

2. У разі стійкої втрати професійної працездатності:

2.1. Виплатити одноразову допомогу. Її розмір визначають із розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності.

2.2. Виплачувати щомісячну грошову компенсацію (щомі­сячну страхову виплату) відповідної частини втраченого заробітку потерпілого у випадку часткової або повної втрати працездат­ності. Її вираховують шляхом множення середньомісячного заробітку на відсоток втрати працездатності і ділять на 100 %. Сума щомісячної страхової виплати і пенсії не повинна перевищувати середньомі­сячний заробіток потерпілого до нещасного випадку.

2.3. Виплачувати пенсію по інвалідності (згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення») внаслідок нещасного випадку. Пенсії по інвалідності виплачуються в таких розмірах: інвалід І групи – 70 %, інвалід ІІ групи – 60 %, інвалід ІІІ групи – 40 % середнього заробітку.

2.4. Виплатити грошову суму за моральну шкоду, якщо факт заподіяної шкоди встановлено у судовому порядку (виплачує роботодавець).

2.5. Сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфі­кованої першої невідкладної допомоги потерпілому при настанні нещасного випадку, госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання.

2.6. Організувати ефективне лікування потерпілого з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого.

2.7. Забезпечити потерпілому разом із службами охорони здоров’я повний обсяг медичної допомоги, яка повинна включати:

- утримання в лікарні, санаторії або іншому лікувально-профі­лактичному закладі;

- забезпечення необхідними лікарськими засобами, проте­зами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами протезу­вання тощо;

- догляд медичних сестер удома або в лікувально-профі­лактичному закладі;

- обслуговування вузькопрофільними лікарями.

2.8. Забезпечити згідно з медичними висновками домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства.

2.9. Доставку і переказ сум потерпілим проводити за рахунок своїх коштів.

3. У разі смерті годувальника внаслідок нещасного випадку:

3.1.   Надати одноразову допомогу:

- сім’ї у розмірі не менше п’ятирічної заробітної плати потерпілого;

- за річним заробітком потерпілого на кожного утриманця (діти віком до 16 років; діти віком з 16 до 18 років, які не працюють; діти, які є учнями, студентами денної форми навчання – до досягнення ними 23 років; жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; інваліди – члени сім’ї потерпілого, дитина, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після смерті потерпілого).

3.2. Виплачувати щомісячні страхові виплати непрацездатним особам, що перераховані у пункті 3.1. Право на одержання щомісяч­них страхових виплат мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та догля­дає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річ­ного віку.

3.3. Суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати. Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

3.4. Організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов (поховання, придбання одягу, взуття та інших предметів для похорону; організація поминального обіду; релігійні обряди; виготов­лення і встановлення пам’ятника й огорож тощо). Граничні розміри витрат встановлені постановою Правління Фонду «Про витрати на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворю­вання».

Витрати відшкодовуються тільки за наявності документів, довідок, рахунків, які підтверджують витрати.

Зміст роботи

1. Вивчити завдання, основні принципи, суб’єкти та об’єкти, види страхування від нещасного випадку. Мета створення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, його обов’язки, страхові внески і страхові виплати. Права та обов’язки суб’єктів страхування від нещасних випадків.

2. Вияснити, який існує порядок відшкодування шкоди працівникові у разі ушкодження його здоров’я.

3. Розв’язати ситуаційні завдання.

4. Захистити проведену роботу.

Порядок проведення роботи

1. Ознайомитися з вихідними даними.

Вихідні дані:

2 листопада 2009 р. стався нещасний випадок на виробництві з менеджером фірми «Плутон», що здійснює роздрібну торгівлю пальним, Білоіваненком Іваном Івановичем. Білоіваненко І.І. пропра­цював на підприємстві 5 років. Дата його народження – 6 лю­того 1988 року. Проживає за адресою: м. Полтава, вул. Дніпро­петровська 18, кв. 100. Паспорт серія 00 №000000, виданий Ленін­ським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській обл. 15 травня 2004 р. Свідоцтво про загально­обов’язкове державне соціальне страху­вання № 000000000.

Заробіток постраждалого наведений у табл. 1.

На утриманні у Білоіваненка І.І. знаходилися: батько – Білоіва­ненко Іван Петрович, 1954 року народження, пенсіонер; мати – Біло­іваненко Ольга Із’яславівна, 1959 року народження, пенсіонерка; дружина – Білоіваненко Надія Костянтинівна 1989 року народжен­ня, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років; дочка – Юля, 2,5 років; брат – Білоіваненко Юрій Іванович, 1960 ро­ку народження, не працює.

2. Розглянути три варіанти наслідків нещасного випадку.

Варіант 1

У результаті нещасного випадку Білоіваненко І.І. отримав травму у листопаді 2009 р., внаслідок чого був відсутній на роботі у період з 2 листопада по 23 листопада. За цей період він надав лист непрацез­датності.

Варіант 2

Під час перебування Білоіваненка І.І. на лікарняному лікар­сько-консультаційна комісія (ЛКК) після клінічних досліджень, які підтвердили стійкий характер захворювання, направила хворого на огляд до Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). До направлення додали: акт про нещасний випадок на вироб­ництві (ф. Н-1), направлення профспілкового комітету фірми «Плутон».

МСЕК за участю Фонду оглянула хворого і зробила висновок, що у Білоіваненка І.І. стійка втрата працездатності становить 10 % і встановила 3-ю групу інвалідності.

Постраждалий згідно з рішенням МСЕК перебував на санітарно-курортному лікуванні. Вартість путівки 4000 грн.

Варіант 3

Потерпілий Білоіваненко І.І., внаслідок отриманої травми на виробництві, помер.

Таблиця 1

Розрахунок середньої заробітної плати Білоіваненка Івана Івановича

⇐ Предыдущая12345

Поделиться: