Аналіз типів освітленості приміщень та необхідність його нормування

 

Вивчення і вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов праці людини  одне з найважливіших завдань у всіх сферах діяльності людини.

Вивчення та виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні й сприятливі умови для праці людини. Комфортні і безпечні умови праці  один з основних факторів, що впливають на продуктивність та безпеку праці, здоров'я робітників. Освітлення є одниим із найважливіших факторів.

Освітлення має відповідати низці гігієнічних вимог: бути достатнім, рівномірним, не повинне засліплювати очі, створювати зайву контрастність на робочій поверхні.

Освітлення буває природним, штучним і спільним: найбільш сприятливе для організму - природне освітлення.

Рівень природної освітленості в приміщеннях може знижуватися внаслідок забруднення засклених поверхонь, що зменшує коефіцієнт пропускання, а забруднення стін і стель зменшує коефіцієнт відбиття. Тому норми передбачають очищення скла світлових отворів не рідше 2 разів на рік у приміщеннях із незначним виділенням пилу, диму і кіптяви та не менш ніж 4 рази на рік при значних забрудненнях. Побілка і фарбування стель і стін має проводитися не менше 1 разу на рік.

Аварійне освітлення призначене для часткового продовження робіт і евакуації людей при раптовому відключенні або виході з ладу робочого освітлення. Таке освітлення повинне мати незалежне джерело електроенергії.

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників належать: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість.

До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.

Рівень освітленості робочої поверхні контролюють люксметрами.

Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.

 Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.

 Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).

За характером розподілу світлового потоку світильники можуть бути прямого, що розсіюється, та відбитого світла. За гігієнічними, естетичними та світлотехнічними даними відбите освітлення вигідно відрізняється від прямого й розсіяного, але джерела такого світла мають низький коефіцієнт корисної дії (ККД).

Робота диспетчерів характеризується значним напруженням зорового аналізатора, тому виключно важливе значення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць. У забезпеченні максимально комфортних умов зорової роботи вагома роль належить оптимізації кількісних та якісних показників освітлення. Нормований рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документу становить 300 500 лк (ДСанПіН 3.3.2-007-98).

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: