Розрахунок освітленості робочої кімнати, висновки по ефективності даної освітленості

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче освітлення відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 у виробничих приміщеннях та робочих місцях з відеодисплейними терміналами (далі – ВДТ) та ПК повинне відповідати наступним вимогам:

- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і знаходиться в межах встановлених норм;

- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості, щоб уникнути частої переадаптації зорового аналізатора;

- обмежити до мінімуму пульсацію світлового потоку;

- не зменшувати необхідний контраст фону та об’єктів, зображених на екрані ВДТ;

- бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Штучне освітлення застосовується при недостатньому природному освітленні або за відсутності його.

Розрахунок штучного освітлення виконуватимемо методом коефіцієнта використання світлового потоку, який призначений для розрахунку рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь.

Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінісцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Розрахункове рівняння має вигляд:

                             (5.1)

де  лк  нормована мінімальна освітленість;  коефіцієнт запасу, що враховує запиленість світильників і знос джерел світла в процесі експлуатації; м²  освітлювальна площа приміщення;

 коефіцієнт нерівномірності освітлення;

 число рядів світильників;  світловий потік заданої лампи;

коефіцієнт використання випромінювальними світильниками світлового потоку на розрахунковій площині, рахується за формулою        (табл. 5.3)

 

де L - відстань між протилежними стінами, які перпендикулярні стіні з вікнами; B - глибина приміщення, тобто відстань від стіни з вікнами до протилежної глухої стіни, м; h₂ - висота світильників над робочою поверхнею;

 коефіцієнт затемнення, вводиться для приміщень з фіксованим положенням робочих місць.

Таблиця 5.3. Коефіцієнт використання світлового потоку світильників при середньо-виваженому коефіцієнті відбиття стелі, стін та підлоги.

 

Оскільки світильник використовує 2 лампи типу ЛБ 36 із значенням світлового потоку однієї лампи, рівним 2800 лм, то світловий потік, що випромінюється світильником, дорівнює:

                          (5.2)

Для робочої кімнати рівень робочої поверхні над підлогою складає 0,8 м. Тоді:

                           м                    (5.3)

 

Освітленість робочої кімнати дорівнює:

 лк                               (5.4)

 

Таким чином, для штучного освітлення робочої кімнати необхідно використовувати 2 ряди світильників типу УСП 35 з двома лампами типу ЛБ 36. Кількість світильників в 1 ряді  3.

 Як джерело світла використовуються люмінесцентні лампи низького тиску ЛБ 36 у кількості 12 штук, що розміщені в шести світильниках.

               

                 Рис 5.1 Схема розміщення світильників

Пожежна безпека

Загальні положення

Пожежна безпека повинна забезпечуватися за допомогою проведення організаційних, технічних і інших заходів, направлених на попередження пожеж, що забезпечують безпеку людей та знижують можливість матеріальних втрат і зменшуючих негативні екологічні наслідки, а у разі виникнення пожежі - створення умов для швидкого виклику пожежної команди і успішного гасіння пожежі.

Згідно законам України по пожежній безпеці відповідальність за пожежну безпеку на підприємстві покладається на керівників або уповноважених осіб. Питання, що забезпечують пожежну безпеку повинні розв'язуватися при проектуванні, будівництві, реконструкції і переоснащенні будівель.

 Негативні чинники пожежі:

-висока температура

-пониження (зменшення) вмісту кисню в повітрі.

До чинників, що можуть викликати пожежу при користуванні електричним струмом, належать: короткі замикання, струмові перевантаження, несправності електроустаткування та приладів тощо. Струмові перевантаження виникають при невідповідності між потужністю електромережі і споживачами, коли ввімкнення до мережі додаткових споживачів струму призводить до її перевантаження, а також при зниженні напруги в мережі за тієї ж кількості споживачів.

Існують певні обставини, які сприяють виникненню пожеж, їх розповсюдженню та прояву їх небезпечної й шкідливої дії:

- пора року – найчастіше пожежі мають місце в зимовий період, внаслідок використання в цей час електронагрівальних приладів, інших джерел тепла. Якщо узимку пожежі частіше відбуваються в будинках і спорудах, то влітку більша кількість з них – у лісах, степах, полях і т.д.;

- час доби – найчастіше пожежі виникають у нічний час і рано-вранці, найменше пожеж виникає ввечері;

- необачне поводження з вогнем, яке приводить до пожеж, найбільш характерним для осіб у стані алкогольного сп’яніння.

Підвищенню рівня пожежної небезпеки промислових об’єктів значно

сприяє зростання енергоозброєності виробництв, збільшення щільності транспортних комунікацій, підвищення рівня температур та тиску в технологічному устаткуванні, використання нових видів полімерних матеріалів. У сучасному виробництві зі зменшенням ймовірності виникнення пожеж збільшується тяжкість наслідків від них.

Пожежі мають соціальне, економічне і екологічне значення, оскільки, по-перше, призводять до нещасних випадків, людських жертв, по-друге, суттєво впливають на економічні показники підприємств (збитки від пожеж негативно впливають на економіку), по-третє, завдають шкоди природі і забруднюють навколишнє середовище.

⇐ Предыдущая12345

Поделиться: