Забезпечення цивілізованих засад конкуренції

Правову основу системи захисту економічної конкуренції становлять Конституція України та Закони України «Про Антимонопольний комітет України”, «Про захист економічної конкуренції ” і « Про захист від недобросовісної конкуренції ”. Центральне місце в системі захисту економічної конкуренції в Україні посідає Антимонопольний комітет України, який здійснює контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

 Суспільна (громадянська) складова системи захисту економічної конкуренції у цей час знаходиться у стадії розвитку і включає недержавні інституції, діяльність яких сприяє утвердженню в суспільстві чесних звичаїв у підприємництві, розвитку добросовісної, суспільно корисної конкуренції.

  У сфері розвитку конкуренційної культури суспільства до першочергових завдань належать, зокрема:

1. налагодження взаємодії з громадськими організаціями (спілками, професійними об’єднаннями) підприємців, які функціонують на основі професійних кодексів етики (кодексів честі) і охоплюють підприємців за різними галузями і напрямами діяльності;

2. сприяння створенню умов для функціонування громадських організацій, професійних об’єднань, які представляли б інтереси певної галузі, споживачів тощо у сфері конкурентних правовідносин;

3. пропаганда цінностей добросовісної конкуренції із використанням засобів масової інформації, включно спеціальні освітні програми.

За змістом система державного захисту економічної конкуренції, яка склалася в Україні, передбачає:

· виявлення та припинення протиправних дій, які призводять або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції внаслідок узгодження поведінки суб’єктів господарювання (антиконкурентні узгоджені дії), зловживання ринковою владою суб’єктами господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище, або дій державних органів;

· виявлення та припинення протиправних дій, які призводять або можуть призвести до спотворення конкуренції внаслідок дій суб’єктів господарювання (недобросовісна конкуренція), або державних органів;

· запобігання недопущенню, усуненню, обмеженню або спотворенню конкуренції шляхом внесення відповідних пропозицій до інших державних органів, формування конкурентної свідомості в суспільстві;

· запобігання негативному впливу рішень державних органів на конкуренцію шляхом попереднього погодження проектів рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

· запобігання можливостям обмеження конкуренції внаслідок набуття ринкової влади шляхом попереднього контролю за концентрацією суб’єктів господарювання (злиттями, придбаннями, набуттям суб’єктами господарювання контролю один над одним в інший спосіб, спільним створенням підприємств);

· запобігання недопущенню, усуненню або обмеженню конкуренції внаслідок узгодження поведінки учасників ринків шляхом попереднього контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання.

Реальний розвиток конкурентних засад в економіці належить до основних пріоритетів здійснення ринкових реформ в Україні. Трансформаційний характер вітчизняної економіки вимагає враховувати факти, фактори та явища, які мають або можуть мати значний вплив на створюване конкурентне середовище.

По-перше, це співвідношення монопольної та ринкової влади в економіці та пов’язаний з цим стан потенційної конкуренції. Потенційна конкуренція змушує фірми визначати обсяги виробництва та ціни так, як це вони робили б в умовах конкуренції і таким чином забезпечує одержання суспільне корисних результатів.

По-друге, це орієнтація на те, що перехідна економіка з часом повинна набути рис відкритої економіки. А відкрита економіка – це економіка, в якій фактори виробництва відчувають сильний вплив світових цін. В умовах переходу до ринку і збереження високого рівня монополізації виробництва без впливу зовнішньої конкуренції можливе не тільки зменшення, а навіть збільшення цін внутрішнього ринку.

Можна стверджувати, що уряд України намагається враховувати специфічні риси формування конкурентного механізму економіки у перехідному стані, про що свідчать останні законодавчі документи.

Але, на жаль, сучасна правова база та деякі її нормативні акти зумовлюють нерівні умови діяльності різних суб’єктів господарювання, оскільки окремим категоріям підприємств надаються різні пільги або привілеї. Держава повинна зрозуміти, що дискримінація виробників залежно від їх територіальних, організаційних, галузевих та інших особливостей суттєво впливає на перерозподіл конкурентних сил між підприємствами і сприяє нерівномірному розподілу конкурентного «простору» в економіці держави в цілому.

Політика державного протекціонізму, спрямована на підтримку пріоритетних територій, галузей і господарств, може мати подвійні наслідки. З одного боку, забезпечувати національну безпеку держави або реалізацію соціальних гарантій, а з іншого – мати деструктивні або навіть руйнівні наслідки для окремих секторів економіки, призвести до послаблення міжнародної конкурентоспроможності держави.

Питання для самостійної роботи:

1. Законодавче та нормативно-правове забезпечення конкурентного середовища.

2. Антимонопольна діяльність.

3. Етапи формування та еволюція публічного адміністрування в економіці.

4. Механізм взаємодії суспільства та економіки.

5. Завдання конкуренційної культури суспільства.

 

Література:

1. Бородін Є.І., Основи професійної підготовки державних службовців: Навч.посіб. / За заг. ред. Є.І. Бородіна., В.Г. Логвінова., О.Ф. Мельникова та ін. Правове забезпечення державного управління і державної служби. − X.: Вид-во ХаРі НАДУ «Магістр», 2009.

2. Панійко Ю. Теоретичні основи місцевого самоврядування./ Ю. Панійко − Львів: Літопис, 2006.

3. Посібник з питань застосування законодавства про вибори народних депутатів України для членів дільничних виборчих комісій на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року. − К.: Нора − друк, 2008.

4. Копейчиков В.В. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копейчикова, A.M. Колодія − К.: Юрінком Інтер, 2008.

5. Кравченко В.В. Роль громадських організацій та інших неурядових структур у становленні та розвитку місцевого самоврядування в Україні: Наук.-практ. посібник / За ред. В.В. Кравченка. − К.: Атака, 2009.

6. Ярмиш О.Н., Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник./ О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін − X.: НУВС, 2005.

Тема 14.
Відповідальність у публічному адмініструванні

Питання:

1. Структура механізму та органів публічного адміністрування.

2.Відповідальність органів державної влади в сфері публічного адміністрування.

3.Відповідальність органів і осіб, які не перебувають на державній службі у сфері публічного адміністрування .

4. Правопорушення та відповідальність при здійснені міжнародної публічної діяльності.

 

⇐ Предыдущая26272829303132333435Следующая ⇒

Поделиться: