Формування тексту магістерської роботи

Формування тексту магістерської роботи відбувається шляхом систематизації та обробки зібраних матеріалів щодо кожного пункту плану. Одержаний початковий варіант магістерської роботи доповнюється, уточнюються деякі положення, остаточно формулюються окремі висновки та пропозиції.

Немає і не може бути жодного стандарту композиції магістерської роботи. Кожен автор вільний обирати такий порядок подання матеріалів, який, на його погляд, краще за все розкриває творчий задум. Однак традиційним є композиція магістерської роботи з такими основними елементами:

Титульний аркуш. Містить такі обов’язкові дані: найменування вищого навчального закладу, де виконано роботу; прізвище, ім’я та по-батькові слухача (студента) магістратури; назву роботи; шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я та по-батькові наукового керівника; місто та рік.

Зміст. Його подають на початку роботи. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема, вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.

Перелік умовних позначень (скорочень). Подають у роботі окремим списком після змісту. Перелік треба друкувати двома колонками, у яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальне розшифрування.

Вступ. Розкриває сутність і стан наукової розробки проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми. Вступ – вельми важлива частина роботи, оскільки містить усі необхідні характеристики дослідження, серед яких такі:

1. Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якої роботи. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями певної наукової проблеми обґрунтовують необхідність та доцільність написання роботи для розвитку науки кримінального права та практики застосування кримінального законодавства.

2. Мета та задачі дослідження. Формулювати задачі необхідно якомога ретельніше, оскільки описання шляхів їх розв’язання становить зміст розділів магістерської роботи. Не слід формулювати мету як „Дослідження...”, „Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. 

3. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет міститься в межах об’єкту. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове. В об’єкті виділяється його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.

4. Методи дослідження також обов’язкові елементи вступу до магістерської роботи й необхідна умова досягнення поставленої мети. Їх треба перераховувати коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом.

5. Апробація результатів дослідження – указується на яких наукових конференціях, семінарах, круглих столах, нарадах оприлюднені результати або певні положення дослідження, викладені в роботі. 

6. Публікації – указують у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій оприлюднені результати роботи.

На завершення вступу доцільно подати структуру магістерської роботи, тобто навести перелік її структурних елементів і обґрунтувати послідовність їх розміщення. Рекомендований обсяг вступу – 4-5 сторінок.

Розділи основної частини. Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати. У цих розділах слухач (студент) стисло, логічно й аргументовано викладає матеріал згідно з вимогами до наукових праць.

Загальні висновки. Виконують роль закінчення, зумовленого логікою проведення дослідження у формі синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез – послідовне, логічно струнке викладення отриманих підсумкових результатів та їх співвідношення із загальною метою та конкретними завданнями, сформульованими у вступі.

У висновках необхідно зазначити якісні та кількісні показники здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання у діяльності правозастосовних органів.

Список використаних джерел. Список використаних джерел слід розміщувати в один із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Додатки (за потреби). Містять допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

- формули та розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- графіки;

- статистичні дані;

- тощо.

Серйозну увагу слід звернути на мову та стиль роботи, адже саме мовностилістична культура магістерської роботи найкраще виявляє загальну культуру її автора.

Характерною ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Це відображається у всій системі мовних засобів. Науковий виклад складається головним чином із роздумів, метою яких є доведення істин, виявлених унаслідок дослідження фактів дійсності.

Рисами, які визначають культуру наукової мови, є точність, ясність і стислість.

Смислова точність – одна з головних умов забезпечення наукової та практичної значущості інформації, яка міститься в тексті магістерської роботи. Ясність – це вміння писати доступно й дохідливо. Стислість означає вміння уникнути непотрібних повторів, надмірної деталізації і словесного мотлоху.

Слухачі (студенти) повинні виявляти самостійність і творче ставлення до виконання магістерської роботи. Не допускається дослівне переписування тексту з того чи іншого джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому вивченню та засвоєнню матеріалу.

Оформлення роботи

Магістерська робота має бути стилістично, граматично, а також технічно правильно й акуратно оформленою.

Магістерську роботу рекомендується оформлювати відповідно до державного стандарту України, а саме ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Після закінчення написання роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.

Текстова частина магістерської роботи повинна бути надрукована на одному боці стандартних аркушів білого односортного паперу формату А 4 (210 – 297 мм). Оптимальний обсяг основної частини роботи, без урахування списку використаних джерел та додатків, становить 80 сторінок машинописного тексту (не менше ніж два друкованих аркуша), надрукованого через два інтервали або набраного на комп’ютері з міжрядковим інтервалом значенням 1, 5. Рекомендований шрифт Times New Roman розміру 14.

Сторінки мають бути пронумеровані по середині верхнього поля (або в правому верхньому куті), без крапки в кінці, за порядком від титульного аркуша до останньої сторінки (цифра «1» на титульному аркуші не ставиться) й мати поля:

- для тексту, надрукованого на машинці - зліва - 30 мм, справа - 10 мм, зверху - 20 мм, знизу - 25 мм;

- для тексту, набраного на комп’ютері - зліва - 30 мм, справа, зверху та знизу - по 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Заголовки структурних частин роботи „ЗМІСТ”, „ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „ДОДАТКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” ДРУКУЮТЬ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ СИМЕТРИЧНО ДО НАБОРУ. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту в кінці сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Дуже важливо, щоб заголовки розділів і підрозділів магістерської роботи точно відбивали зміст викладеного в них тексту. Вони не можуть скорочувати або розширювати обсяг закладеної смислової інформації. Не рекомендується включати до заголовків слова та позначення загальних понять, вузькоспеціальних або місцевих термінів, скорочені слова й абревіатури.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи й дорівнювати п’яти знакам. Абзаци одного підрозділу або розділу за змістом послідовно пов’язують один із одним. Кількість самостійних речень у абзаці може бути різною та змінюватися залежно від складності думки, яка передається. У кожному абзаці треба дотримуватися систематичності та послідовності викладу фактів, внутрішньої логіки їх висвітлення, яка значною мірою визначається характером тексту.

Прізвища, назви установ, організацій, підприємств та інші власні назви в роботі наводять мовою оригіналу.

Не слід допускати скорочень слів, що не передбачені правилами орфографії, пунктуації, а також чинними стандартами в бібліотечній і видавничій справі.  

Кожну структурну частину магістерської роботи (за винятком підрозділів і підпунктів) треба починати з нової сторінки.

Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення змісту роботи. Після номера розділу ставиться крапка, наприклад: 1., 2., 3. і т.д.

Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номеру розділу і підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу ставиться крапка, наприклад: 1.1., 1.2. і т.д.

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: