Спрощення адміністрування податків

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Податкові реформи, які проводилися протягом останніх років з метою побудови справедливої, прозорої та передбачуваної податкової системи, частково покращили ситуацію щодо податкового навантаження на суб’єктів господарювання та адміністрування податків. Проте існує потреба у подальших ефективних заходах для усунення таких недоліків у податковій системі, як недостатня комунікація між ДФС та платниками податків, неврегульованість на законодавчому рівні питань адміністрування податків, існування умов для відпливу українського капіталу до держав (територій) з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов’язань, зловживання органами доходів і зборів своїми повноваженнями, “тінізація” економіки, існування можливостей для зловживання спрощеною системою оподаткування з метою ухилення від податків.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

У рейтингу Світового банку Doing Business 2017 за показником “Оподаткування” Україна займає 84 місце серед 190 країн світу.

Мета, якої передбачається досягнути

Здійснення заходів з удосконалення податкового законодавства має на меті забезпечити:

спрощення ведення бізнесу;

спрощення процедур адміністрування податків та зборів;

створення простих і прозорих правил оподаткування;

створення сприятливого інвестиційного клімату;

приведення положень діючих Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування у відповідність з Модельною податковою конвенцією ОЕСР стосовно оподаткування доходів та капіталу;

зменшення відпливу українського капіталу;

налагодження партнерських відносин між діловими колами та контролюючими органами;

покращення ефективності боротьби із злочинами у сфері фінансів;

ліквідацію можливостей для зловживань з використанням спрощеної системи оподаткування;

підвищення позиції України в рейтингу Doing Business.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Побудова сучасної справедливої податкової системи, що забезпечує рівність усіх платників податків перед законом та досягнення стратегічних цілей сталого економічного розвитку, дасть змогу підвищити позицію України в рейтингу Doing Business за показником “Оподаткування”: кінець 2017 року — 70 місце, кінець 2020 року — не нижче 30.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Меморандуму з МВФ.

Результати роботи за попередній період

Знижено ставку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 41 до 22 відсотків і скасовано утримання зазначеного внеску в розмірі 3,6 відсотка заробітної плати працівників.

Установлено єдину базову ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків (замість 15 і 20 відсотків).

Запроваджено єдиний публічний реєстр заяв про відшкодування податку на додану вартість.

Запроваджено принцип автоматичного відшкодування податку на додану вартість з урахуванням черговості подання заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку.

Прийнято Закон України від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”. Положення Закону спрямовані насамперед на підвищення якості адміністрування, тобто процесу нарахування, сплати податків і взаємодії платника і податкової служби, що дасть змогу зменшити витрати коштів та скоротити час для ділових кіл, усунути перепони, які призводять до ускладнення діяльності та розвитку підприємництва.

Удосконалено законодавство щодо трансфертного ціноутворення.

Проведено переговори щодо перегляду Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з Нідерландами, Великобританією, Австрією.

Затверджено ключові показники ефективності для ДФС.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

На першому етапі (до кінця 2017 року) будуть здійснені заходи щодо:

запровадження повноцінного функціонування електронного сервісу “Електронний кабінет платника податків”;

проведення переговорів та укладення договорів про перегляд Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з Бельгією, Францією, Іспанією, Туреччиною, Швейцарією;

утворення замість податкової міліції нового органу, на який покладатиметься обов’язок щодо забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування;

реорганізації ДФС з метою забезпечення провадження її діяльності в рамках однієї юридичної особи та вдосконалення її організаційної структури;

запровадження єдиної бази індивідуальних податкових консультацій, що надаються ДФС у письмовій формі, з обов’язковим розміщенням на офіційному веб-сайті ДФС;

удосконалення спрощеної системи оподаткування з метою мінімізації її використання для цілей ухилення від сплати податків.

У середньостроковій перспективі передбачається забезпечити:

імплементацію у податкове законодавство плану дій BEPS (Base erosion and profit shifting) ОЕСР з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування;

запровадження єдиного рахунка для сплати податків і зборів;

запровадження подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб;

подальше зниження податкового навантаження на заробітну плату;

запровадження загального декларування доходів і витрат фізичних осіб та податкового контролю за відповідністю доходів і витрат громадян з використанням непрямих методів.

2. Реформа митниці як інструмент
покращення інвестиційного середовища

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Питання необхідності реформування державної митної справи на різних етапах розвитку держави виникало неодноразово, однак остаточного та комплексного вирішення цього питання за роки незалежності України досягнуто не було.

На сьогодні ключовими проблемами на шляху розвитку державної митної справи та реформування митниці є:

складність, надмірна забюрократизованість та вразливість для корупції процедур здійснення митного контролю та оформлення, а також дозвільної системи, яка передбачає необхідність отримання великої кількості погоджень і дозволів;

необхідність забезпечення належного балансу між безпековими вимогами та простотою митних процедур.

 

 

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Середній час митного оформлення товарів на митниці становить близько 2 годин 25 хвилин для імпорту товарів, 1 години 15 хвилин — для експорту товарів та 24 хвилин — для транзиту. Проте, за даними показника “Міжнародна торгівля” рейтингу Doing Business 2017, загальний час на експорт для прикордонного і митного контролю становить 26 годин, для оформлення документів — 96 годин. Час на імпорт для прикордонного і митного контролю становить 72 години, для оформлення документів — 168 годин.

Мета, якої передбачається досягнути

Метою реформи митниці є поліпшення якості та підвищення ефективності роботи митниці шляхом підвищення її інституціональної спроможності та прискорення експорту та імпорту товарів.

У середньостроковій перспективі проведення реформи державної митної справи дасть можливість:

запровадити найкращі світові стандарти у здійсненні митницями митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, поліпшити якість та підвищити ефективність роботи митниці;

посилити позиції України в рейтингу Doing Business;

запровадити новий механізм контролю за діяльністю працівників митниці;

забезпечити ефективну протидію корупції шляхом зменшення впливу людського фактора;

налагодити дієву взаємодію митниць з правоохоронними та контролюючими органами, населенням і діловими колами.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Середній час митного оформлення товарів у 2017 році у митних режимах імпорту має становити 75 хвилин, експорту — 30 хвилин, транзиту — 15 хвилин.

У середньостроковій перспективі цей час має зменшитися до 60 хвилин для митного режиму імпорту, 20 хвилин — експорту та 10 хвилин — транзиту.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку “Україна — 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Угоді про асоціацію;

Угоді про спрощення та сприяння торгівлі СОТ;

Меморандуму з МВФ.

 

Результати роботи за попередній період

Утворено ДФС у результаті реорганізації Міністерства доходів і зборів шляхом перетворення (постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 160).

Міністром фінансів затверджено план інституційних змін діяльності ДФС, який розроблено з урахуванням рекомендацій МВФ. Планом передбачено проведення організаційної реструктуризації (оптимізації) органів ДФС, оптимізації витрат, модернізації та автоматизації процесів діяльності тощо.

На звернення Прем’єр-міністра України В. Гройсмана до Уряду США та Голови Митно-прикордонної служби щодо оцінки роботи митних департаментів та митниць ДФС і надання рекомендацій з реформування та модернізації митного законодавства, процесів і процедур групою експертів Митно-прикордонної служби США проведено діагностичну місію, за результатами якої Кабінет Міністрів України подав звіт про результати аналізу політики, процедур і законів та рекомендації з реформування і усунення недоліків для створення сучасних, ефективних митних органів.

У рамках системного реформування митниці Кабінетом Міністрів України у 2016 році прийнято ряд рішень, зокрема:

запроваджено принцип “єдиного вікна”, що дало змогу:

- спростити та прискорити процес взаємодії підприємств та контролюючих органів;

- забезпечити одночасне проведення огляду товарів та/або відбору зразків всіма контролюючими органами;

утворено Міжвідомчий цільовий центр і 20 мобільних груп для запобігання та виявлення фактів порушень законодавства з питань державної митної справи.

За інформацією Міжвідомчого цільового центру, від початку його роботи протягом 2016 року ініційовано складення 600 протоколів про порушення митних правил, тимчасово вилучено товари на загальну суму 33,4 млн. гривень. Ініційовано направлення 39 запитів щодо перевірки правильності визначення митної вартості (класифікації) товарів, за результатами яких донараховані митні платежі на суму 6,9 млн. гривень, розпочато шість кримінальних проваджень на суму 11,9 млн. гривень;

запроваджено фото- і відеофіксацію проведення митних процедур, зокрема огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів;

утворено новий територіальний орган ДФС з розширеними функціями з метою припинення митних правопорушень та боротьби з корупцією.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

У рамках реформи митниці буде забезпечено:

проведення аудиту та регламентування митних процедур;

імплементацію найкращих світових практик здійснення митного контролю в законодавство України;

надання можливості оперативно приймати управлінські рішення з питань державної митної справи;

автоматизацію митних процедур та зменшення впливу людського фактора, а також запровадження ефективної системи моніторингу та контролю на митниці;

модернізацію IT-системи та системи управління ризиками;

оновлення операційної діяльності митниць та покращення їх інституціональної спроможності;

проведення повного аудиту процедур нетарифного регулювання та їх приведення до світових стандартів;

регламентацію часу та місця виконання обов’язків іншими контролюючими органами;

активізацію процесів міжнародного митного співробітництва, розширення договірної бази з питань державної митної справи;

стандартизацію вимог до облаштування інфраструктури портів, митних складів, митних терміналів, пунктів пропуску та місць митного  оформлення.

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: